Рішення

від 03.07.2024 по справі 914/1196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024 Справа № 914/1196/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»,

до відповідача: Західно Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»,

про стягнення 19 614,56 грн заборгованості,

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області 08.05.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Західно Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про стягнення 19 614,56 грн заборгованості.

Ухвалою від 13.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-94095-22 від 20.06.2022. Основна заборгованість за січень лютий 2024 року становить 18 649,15 грн. На основну суму заборгованості нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача

Відповідач за вх. №12931/24 від 14.05.2024 подав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що на час відкриття провадження по справі не існувало жодної заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України, оскільки така погашена відповідно до платіжної інструкції №5560 від 13.05.2024.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (надалі - Позивач) та Західно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства "УКРГЕОФІЗИКА" (надалі - Відповідач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-94095-22 від 20.06.2022 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов?язується передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (копія Договору додається).

Додатковою угодою від 30.11.2023 № 623-1/41AP200-94095-22 до Договору, Сторони домовились продовжити дію Договору на 2024 рік та визначили планові обсяги постачання газу у 2024 році.

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» свої зобов?язання згідно умов Договору виконало, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за період з грудня 2023 по лютий 2024.

На підверджения поставки природного газу у січні - лютому 2024 ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» надіслано адвокатський запит на адресу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України" щодо підтвердження поданого обсягу номінації та обсяги остаточної алокації природного газу по споживачу ЗУГРЕ ДГП "УКРГЕОФІЗИКА" за січень 2024 лютий 2024.

У відповідь на вищезазначений адвокатський запит ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» повідомлено, що в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом 56Х000001C0M700А (ЗУГРЕ ДГП "УКРГЕОФІЗИКА") закріплений в Ресстрі споживачів постачальника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у період з 01.01.2024 по 29.02.2024.

Крім цього, Оператором ГТС підтверджено, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-кодом 56Х000001С0М700А (ЗУГРЕ ДГП "УКРГЕОФІЗИКА") у період з 01.01.2024 по 29.02.2024 та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» становить:

-з 01.01.2024 по 31.01.2024 1 039,32 м. куб.,

-з 01.02.2024 по 26.02.2024 734,56 м. куб.

Вкзані обсяги відповідають тим, що зазначені в актах приймання передачі природного газу за січень лютий 2024.

Позивач надіслав позовну заяву засобами поштового зв`язку 02.05.2024. Позовна заява надійшла до суду 08.05.2024. Суд відкрив провадження по справі 13.05.2024 о 13:24 год. Оплата згідно платіжної інструкції №5560 проведено банком 13.05.2024 об 14:12 год.

За наведених обставин, відповідач у встановлений договором строк своїх зобов`язань не виконав. Станом на момент звернення з позовною заявою та відкриття провадження по справі існувала заборгованість в розмірі 18 649,15 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 231 ГПК України визначено перелік підстав для закриття провадження у справі, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наведеної норми права слідує, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Відповідач повідомив про сплату основної суми заборгованості та на підтвердження вказаного факту надав платіжне доручення №5560 від 13.05.2024

Відтак, наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині основної суми заборгованості на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України зазначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Також згідно частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно правового договору та на інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України No 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 625 ЦК України, на Відповідача, як на боржника, який прострочив виконання грошового зобов?язання, покладається обов?язок щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних і встановлено, що такі проведено вірно.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що такий проведено вірно, а тому в силу ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України стягнення підлягає пеня в розмірі 787,43 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. В частині стягнення основної заборгованості провадження підлягає закриттю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати в розмірі судового збору в силу норми ч. 9 ст. 129 ГПК України.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Закрити провадження по справі в частині стягнення 18 649,15 грн основної заборгованості.

2. Решту позовних вимоги задовольнити.

3.Стягнути з Західно Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» (ЄДРПОУ 01432799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (ЄДРПОУ 43965848) 96,18 грн інфляційних втрат, 81,80 грн 3% річних та 787,43 грн пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяГорецька З.В.