Ухвала

від 02.07.2024 по справі 916/2649/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"02" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2649/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок (вх. 2-1094/24 від 01.07.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/2649/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок до Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання додаткової угоди укладеною, визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок звернулось до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (Херсонська міська рада Херсонської області) про:

- визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04 серпня 2009 року у редакції, запропонованій позивачем;

- визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оренді позивача на підставі договору оренди землі від 04 серпня 2009 року перебувала земельна ділянка несільськогосподарського призначення під торгівельними рядами, що розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2074 га, в тому числі: 0,1885 га під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 га під проїздами, проходами, площадками. При цьому позивач вказує, що він як орендар 20.01.2023 року, до закінчення строку дії договору, звернувся до Херсонської міської військової адміністрації із заявою про продовження договору оренди землі строком на 2 роки шляхом підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору або переукладення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, проте міська військова адміністрація, всупереч вимогам закону, не розглянула вказану заяву позивача разом з проектом додаткової угоди, вказавши, що лист ТОВ Шуменський ринок від 20.01.2023 року за вих. № 12 не обліковується на розгляді в виконавчих органах міської ради, з огляду на що було констатовано про припинення з 01.03.2023 року дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009 р. Про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009 р., як зазначає позивач, також вказано в листі Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29.03.2024 року за № 9-33-17/41. При цьому позивач додає, що жодних заперечень щодо продовження після 01.03.2023 року використання ТОВ Шуменський ринок спірними земельними ділянками ані з боку відповідача, ані зі сторони Виконавчого комітету Херсонської міської ради або будь-якої іншої особи за весь час, починаючи з 01.03.2023 року, підприємству не надходило. За ствердженнями позивача, про передачу на підставі розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 орендованих ним земельних ділянок за договором оренди від 04.08.2009 р. третій особі КП Сервіс-опт Херсонської міської ради йому стало відомо лише із листа останнього від 01.05.2024 р. за вих. № 101. З огляду на вказане, позивач вважає таке розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначеним розпорядженням порушується передбачене законодавством першочергове право ТОВ Шуменський ринок на оренду спірних земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок (вх. № 2710/24) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України невірно визначено відповідача, у т.ч. ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.

01.07.2024 р. від представника позивача ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 25267/24), в якій позивачем вказано, що замість вірного найменування Херсонська міська рада Херсонської області позивачем не вірно зазначено як Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області (Херсонська міська рада Херсонської області). При цьому позивач зазначає, що належним відповідачем за позовною вимогою про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є саме Херсонська міська рада Херсонської області (код ЄДРПОУ: 26347681), яка відповідачем в позові і вказана з усіма її даними, однак лише з невірним повним найменуванням, що і виправляється позивачем згідно цієї заяви. Разом з тим, як вказує позивач, що другою позовною вимогою є визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки, а відтак вказане розпорядження прийняте не міським головою Херсонської міської ради Херсонської області, а саме начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ: 44732846), з огляду на що вказана позовна вимога має бути спрямована саме до зазначеної юридичної особи. Таким чином, позивач зазначає, що за пред`явленим позовом відповідачами мають бути Херсонська міська рада Херсонської області та Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, з огляду на що позов викладено в новій редакції. Також позивачем додано докази направлення заяви про усунення недоліків з новою редакцією позовної заяви на адресу відповідачів.

Також 01.07.2024 року від ТОВ Шуменський ринок через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2-1094/24) в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд застосувати по справі № 916/2649/24 заходи забезпечення позову шляхом винесення ухвали, якою зупинити дію розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки.

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ТОВ Шуменський ринок звернулось до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 04.08.2009 р. у відповідній редакції, а також про визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки. Наразі заявник вказує, що питання забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного вище спірного розпорядження не є тотожним позовним вимогам у справі, а тому вжиття таких заходів відповідатиме вимогам статей 136, 137 ГПК України та є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому заявник зазначає, що з предмету спору вбачається, що 04.08.2009 р. між Херсонською міською радою та ТОВ Шуменський ринок укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого останнє прийняло у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під торгівельними рядами, що розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2074 га, в тому числі: 0,1885 га під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 га під проїздами, проходами, площадками. Так, заявник зауважує, що у складі орендованої території згідно вказаного вище договору перебували наступні земельні ділянки, а саме: площею 0,0114 га, кадастровий номер 6510136600:04:002:0010; площею 0,0408 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0015; площею 0,0128 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0016; площею 0,0115 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0017; площею 0,0109 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0018; площею 0,0114 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0019; площею 0,0086 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0020; площею 0,0092 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0021; площею 0,0158 га, кадастровий номер 6510136600:04:002:0021; площею 0,0105 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0022; площею 0,0068 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0023; площею 0,0293 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0024; площею 0,0068 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0050; площею 0,0064 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0051; площею 0,0122 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0052. Разом з тим, як зазначає заявник, в останнє на підставі п. 1 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 року за № 696 строк дії вказаного вище договору оренди земельної ділянки поновлено до 01.03.2023 року з терміном дії додаткової угоди з 01.12.2020 року (момент закінчення строку дії договору оренди) до 01.03.2023 року, про що вказано в додатковій угоді до договору, укладеній 30.12.2020 року між позивачем та Херсонською міською радою. Водночас, за ствердженнями заявника, товариство своєчасно звернулося до орендодавця з повідомленням щодо продовження дії договору від 04.08.2009 р. після його закінчення, надавши проект додаткової угоди до договору (який передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому ТОВ Шуменський ринок продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Натомість, як зазначає заявник, оскаржуваним розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року передано КП Сервіс-опт ХМР у постійне користування вказані вище земельні ділянки, які орендувало ТОВ Шуменський ринок відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009 р.

Також заявник зазначає, що після прийняття оскаржуваного розпорядження, як вбачається з актуальних відомостей Державного реєстру речових прав, відносно усіх 15-тьох земельних ділянок, вказаних вище, станом на теперішній час орендарем значиться КП Сервіс-опт ХМР, право оренди якого зареєстровано на підставі спірного розпорядження за № 286р від 18.04.2024 р., в той час як право оренди ТОВ Шуменський ринок по усім вказаним земельним ділянкам припинено. Не дивлячись на те, що ТОВ Шуменський ринок захищає в судовому порядку по цій справі свій законний майновий інтерес щодо права оренди вказаних вище земельних ділянок і категорично не погоджується із законністю та правомірністю вказаного вище розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року, заявник зауважує, що листом від 01.05.2024 року за № 101 КП Сервіс-опт ХМР позивачу фактично виставлено вимогу з`явитись в термін 5 робочих днів з дня отримання вказаного листа до адміністрації КП Сервіс-опт ХМР для укладення договорів оренди щодо малих архітектурних форм (кіоски, бутіки, тощо), які знаходяться на згадуваних вище земельних ділянках, а листом від 28.05.2024 року за № 132 позивачу вдруге фактично виставлено вимогу з`явитись до адміністрації КП Сервіс-опт ХМР.

Таким чином, за ствердженнями заявника, невжиття відповідних заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки поки ТОВ Шуменський ринок захищає по даній справі свій майновий інтерес щодо права користування вказаними вище земельними ділянками, відповідач натомість передав такі земельні ділянки у користування третій особі КП Сервіс-опт ХМР, яке вже зареєструвало своє право користування земельними ділянками в Державному реєстрі речових прав і наразі вимагає від позивача для можливості подальшого користування земельними ділянками укласти певні договори оренди щодо малих архітектурних форм (кіоски, бутіки, тощо), які знаходяться на таких земельних ділянках, що загалом свідчить про те, що ТОВ Шуменський ринок має або взагалі припинити свою господарську діяльність, або за наявності, на своє переконання, факту незаконності оскаржуваного позивачем розпорядження, все ж таки вчиняти вимушені кроки задля укладання з КП Сервіс-опт ХМР відповідних договорів оренди щодо малих архітектурних форм (кіоски, бутіки, тощо), які знаходяться на таких земельних ділянках, що призведе до спричинення позивачу значних майнових збитків, в разі якщо позов по цій справі буде задоволено, а за цей час позивач буде незаконно сплачувати на користь КП Сервіс-опт ХМР орендну плату щодо малих архітектурних форм (кіоски, бутіки, тощо), які знаходяться на таких земельних ділянках.

Також позивач вказує, що в разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову, це може призвести до того, що поки розглядається спір по даній справі, в будь-який час може змінитись орендар вказаних вище земельних ділянок або з`явитися суборендар, або малі архітектурні форми (кіоски, бутіки, тощо), які знаходяться на таких земельних ділянках, можуть бути передані КП Сервіс-опт ХМР в оренду на користь будь-якої іншої особи, що може зробити неможливим або значно ускладнить виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, з огляду на що для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема і подавати нові позови, нести матеріалі витрати, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, в той час як забезпечення позову навпаки виступає запорукою виконання можливого рішення суду і свідчить про забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду, у зв`язку з чим, позивач й подає цю заяву про забезпечення позову.

При цьому заявник вважає, що обраний ним захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного розпорядження, з урахуванням визначеного предмету позову, відповідає вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є таким, що спроможний забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав (інтересів) позивача в разі задоволення позову.

Щодо зустрічного забезпечення заявник зазначає, що матеріали справи та додані до цієї заяви документи підтверджують, що в даному випадку зроблені очевидні протиправні дії та грубо порушені права та інтереси позивача (щодо майнового інтересу у забезпеченні права користування земельними ділянками), з огляду на що позивач не вбачає підстав та необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, однак для недопущення формального повернення судом цієї заяви без розгляду, позивач зазначає, що в якості зустрічного забезпечення позивач може внести на депозитний рахунок суду суму в розмірі 1000,00 грн. в якості зустрічного забезпечення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали позову, господарський суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 р. у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 р. у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 р. у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 р. у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 р. у справі N 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 р. у справі № 917/1274/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 р. у справі № 904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17.

Так, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04 серпня 2009 року у редакції, запропонованій позивачем, а також про визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки.

Отже, господарський суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а відтак у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В свою чергу, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18 зазначив, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 924/790/18, від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 25.02.2020 р. у справі № 924/789/18, від 12.03.2020 р. у справі № 916/3479/19, від 18.03.2020 р. у справі № 904/2641/19, від 24.06.2020 р. у справі № 902/1051/19, від 07.09.2020 р. у справі № 904/1766/20, від 09.09.2020 р. у справі № 906/1336/19, від 16.11.2020 р. у справі № 910/7596/20.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнити чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Даний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 р. у справі № 924/433/19.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09.12.2020 р. у справі № 910/9400/20 та від 21.12.2020 р. у справі № 910/9627/20, неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок заяви про вжиття заходів забезпечення позову, останній вказує, що у товариства на підставі договору оренди землі від 04 серпня 2009 року перебувала земельна ділянка несільськогосподарського призначення під торгівельними рядами, що розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2074 га, в тому числі: 0,1885 га під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 га під проїздами, проходами, площадками. Водночас, за ствердженнями заявника, всупереч звернення останнього до закінчення строку дії договору із відповідною заявою до відповідача-2 щодо продовження договору оренди землі строком на 2 роки шляхом підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору або переукладення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області на підставі розпорядження № 286р від 18.04.2024 року передала вказану земельну ділянку Комунальному підприємству Сервіс-опт.

Як встановлено господарським судом, розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки передано Комунальному підприємству Сервіс-опт Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 33278051) у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,2074 га, по вул. Лавреньова, під торговельними рядами, із земель комунальної власності (категорія земель землі житлової та громадської забудови), без зміни її цільового призначення та меж земельних ділянок у її складі:

-площею 0,0114 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0010);

-площею 0,0158 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0021);

-площею 0,0115 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0017);

-площею 0,0293 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0024);

-площею 0,0109 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0018);

-площею 0,0086 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0020);

-площею 0,0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0023);

-площею 0,0092 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0021);

-площею 0,0105 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0022);

-площею 0,0064 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0051);

-площею 0,0114 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0019);

-площею 0,0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0050);

-площею 0,0122 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0052);

-площею 0,0128 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0016);

-площею 0,0408 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0015).

В подальшому, як вбачається із наданих заявником до заяви про забезпечення позову інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.06.2024 року, державними реєстраторами 23.04.2024 р., 24.04.2024 р., 25.04.2024 р. та 21.05.2024 р. на підставі вказаного розпорядження № 286р від 18.04.2024 року зареєстровано право постійного користування зазначеними вище земельними ділянками в кількості 15 одиниць за Комунальним підприємством Сервіс-опт Херсонської міської ради.

Таким чином, із вказаних інформаційних довідок від 03.06.2024 року вбачається, що 23.04.2024 р., 24.04.2024 р., 25.04.2024 р. та 21.05.2024 р. державними реєстраторами на підставі розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки була проведена державна реєстрація іншого речового права, а саме права постійного користування Комунального підприємства Сервіс-опт Херсонської міської ради земельними ділянками із кадастровими номерами: 6510136600:04:002:0010, 6510136600:04:003:0015, 6510136600:04:003:0016, 6510136600:04:003:0017, 6510136600:04:003:0018, 6510136600:04:003:0019, 6510136600:04:003:0020, 6510136600:04:003:0021, 6510136600:04:002:0021, 6510136600:04:003:0022, 6510136600:04:003:0023, 6510136600:04:003:0024, 6510136600:04:003:0050, 6510136600:04:003:0051, 6510136600:04:003:0052.

З огляду на викладене господарський суд зазначає, що державна реєстрація права постійного користування вказаними земельними ділянками за КП Сервіс-опт ХМР вже проведена, про це також зазначається й самим заявником, а відтак оспорюване розпорядження є таким, що виконано.

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2649/24 шляхом зупинення дії розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року Про передачу комунальному підприємству Сервіс-опт земельної ділянки, є необґрунтованою, оскільки заявлені заходи забезпечення позовну не призведуть до ефективного захисту порушених прав заявника у разі задоволення позову.

Між тим господарський суд наголошує, що подана ТОВ Шуменський ринок заява про вжиття заходів забезпечення позову не містять жодного обґрунтування стосовно того, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав товариства у випадку зупинення дії розпорядження про передачу КП Сервіс-опт ХМР земельної ділянки, яке вже виконано, а також складність вчинення цих дій.

Крім того господарський суд вважає, що зазначені Товариством у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини (матеріали поданої заяви не містять належних та допустимих доказів), які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності Товариства, зокрема: щодо кількості працівників, яких буде звільнено, чи яким не можливо буде виплачувати заробітну плату; кваліфікацію таких працівників, вивільнення яких призведе до неможливості чи ускладнення відновлення діяльності; щодо розриву господарських зав`язків; обґрунтованого розрахунку можливих фінансових збитків тощо. Тобто, ТОВ Шуменський ринок у межах цієї заяви надало лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надано.

При цьому господарський суд зазначає, що сам по собі факт прийняття Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області розпорядження, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Шуменський ринок (вх. 2-1094/24 від 01.07.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/2649/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров