Ухвала

від 11.06.2024 по справі 917/1842/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

11.06.2024 Справа № 917/1842/23

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

За участю представників:

від заявника: Максименко Ю.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3927 від 12.10.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1199356 від 12.03.2024.

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин ухвали.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) через систему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Полтавської області суду із заявою за вх. №1967/23 від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду даної заяви призначено суддю О.О.Ореховську.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 07.11.2023.

У підготовчому засіданні 07.11.2023 судом оголошено перерву до 16.01.2024.

У підготовчому засіданні 16.01.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 14.03.2024.

14.03.2024 від заявника надійшло клопотання (вх. № 3509) про залучення до матеріалів справи банківських виписок та повідомлень кредиторів із вимогами про сплату заборгованості.

Зазначене клопотання задоволено судом.

14.03.2024 судове засідання не відбулося у зв"язку з відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 21.03.2024 визначено нові дата та час проведення підготовчого засідання - 16.04.2024.

В судовому засіданні 16.04.2024 суд постанови протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 11.06.2024.

Представник заявника в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримує, на задоволенні заяви наполягає.

Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції станом на дату звернення заявником до суду) (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула до КУзПБ).

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 КУзПБ, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ).

Отже, обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

Положеннями Книги четвертої КУзПБ визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз ст. 113, ч. 1, ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що перший кредит ним було оформлено на придбання будівельних матеріалів для побудови паркану. Проте заробітної плати на всі позики не вистачало, тому заявник закривав одні кредити і оформлював інші, щоб перекрити попередні. Коштів, отриманих заявником від додаткового підробітку, також не вистачало на виконання кредитних зобов"язвань.

Заявник зазначає, що станом на дату звернення із заявою, згідно з даними УБКІ та його особистими підрахунками, він має кредитну заборгованість на загальну 1 083 465,99грн перед 30-ма фінансовими установами, а саме: 1) ТОВ " КЛАЙ ІНВЕСТ"; 2) ТОВ "ФІНТАРГЕТ"; 3) ТОВ "ІННОВА ФІНАНС"; 4) ТОВ "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС" ; 5) ТОВ ФК "КІФ"; 6) ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ"; 7) ТОВ МІЛОАН"; 8) ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ"; 9) ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ"; 10) ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ"; 11) ТОВ " 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"; 12) ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС"; 13) ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН"; 14) ТОВ "АВАНС КРЕДИТ"; 15) ТОВ ФК "НОВІ КРЕДИТИ"; 16) ТОВ "МАНІФОЮ"; 17) ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА"; 18) ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"; 19) ТОВ ФК "ПРОСТО КРЕДИТ"; 20) ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА"; 21) ТОВ "МУЛЬТІФАКТОРИНГ"; 22) ТОВ " УНІВЕРСАЛ БАНК"; 23) АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; 24) ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"; 25) ТОВ ",УКР КРЕДИТ ФІНАНС"; 26) ТОВ "СС ЛОУН"; 27) ТОВ "МІСТЕР КЕШ"; 28) ТОВ "БІЗПОЗИКА"; 29) ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" 30) ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".

Заявник зазначає, що ним проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів, з вимогою про надання інформації про стан прав по кредитам і позикам. Однак відповіді отримав не всі, ті, що надійшли, додаються. Також були додатково направлені адвокатські запити щодо підтвердження наявності заборгованості боржника перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів. Проте відповіді кредитори не надали.

Заявник зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї №02-25/1180 від 04.07.2023, виданої Виконавчим комітетом Шишацької селищної ради Полтавської області (додається), із заявником зареєстровані та проживають за фактичним місцем проживання: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із заявником не зареєстровані і не проживають за фактичним місцем проживання, однак мають родинні зв"язки: мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо свого матеріального становища заявник зазначив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №338564571 від 10.07.2023 йому на праві спільної часткової власності належить:

1/4 частини будинку з господарськими будівлями, загальною площею 62,2 кв.м.за адресою:

АДРЕСА_3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки Територіального сервісного центру № 5344 регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Полтавській області від 04.07.2023, б/н транспортні засоби у за ОСОБА_1 не значаться.

Заявник зазначає, що він перебуває у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством "Шишацька лікарня планового лікування" Шишацької селищної ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 01999543), на підтвердження чого надав Довідку Пенсійного фонду України від 02.10.2023.

ОСОБА_1 у заяві правовою підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ ( існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). При цьому заявник зазначає таке: "я з усієї сили намагався знайти роботу/підробіток та бути на плаву, погашаючи більш-менш кредити шляхом перекредитування, однак... більше не в змозі, бо кредити чим дальше тим дорожчі, важко доступні та не завжди обґрунтовані (як з боку позикодавця так і збоку позикоотримувача - за версією кредитодавців)".

На підставі зазначеного, заявник просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.

Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

ОСОБА_6 у заяві про відкриття у справі про неплатоспроможність зазначає про наявність у нього кредитних зобов"язань перед 30 фінансовими установами у загальному розмірі 1 083 495,99грн та відсутність фінансових можливостей для погашення зазначеної заборгованості.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Разом з цим, заявником не надано належних доказів в частині (зокрема, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог всіх кредиторів заявника (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, доказів їх часткового виконання, а також строку їх виконання згідно з договорами.

Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.

В якості доказів заявник надав роздруківку кредитної історії із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 (а.с. 15-145 т. 1).

Суд зазначає, що інформація, яка розміщена на вебсайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За змістом ст. 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - бюро); ведення кредитної історії - це діяльність бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; "кредитна історія" - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач бюро - це юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - це сукупність інформації про суб`єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; кредитний правочин - це правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

У ст. 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено перелік інформації, що містить кредитна історія, а саме, - це, серед іншого, наступна інформація про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов`язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов`язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.

У ст. 11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено підстави та порядок надання кредитного звіту, а саме: бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням бюро або договором (частина 1), бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим бюро на підставах, передбачених цим Законом (частина 3), бюро надають кредитні звіти користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та договором (частина 4), кредитні звіти надаються користувачам без права передачі їх або інформації, що міститься в них, третім особам (частина 5).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме: кредитним звітом та інформацією з реєстру запитів (частина 1); суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що передбачена частиною першою цієї статті, шляхом звернення до бюро у порядку, визначеному Положенням про бюро (частина 2); бюро зобов`язане надати суб`єкту кредитної історії інформацію протягом двох робочих днів з дня отримання від нього відповідного запиту (частина 4).

Разом з тим, норми Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" не містять положень щодо порядку формування, форми та обов`язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії.

За загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу ст. 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що копії кредитних договорів, які надані заявником, не підтверджують самого факту отримання останнім грошових коштів від кредиторів, а відтак і наявності заборгованості заявника перед такими кредиторами.

Надані заявником копії виписок за картковими рахунками ОСОБА_1 , зокрема, АТ "Універсал Банк". АТ КБ "Приватбанк" не є належним доказом, оскільки вони не підтверджують отримання заявником грошових коштів від зазначених ним кредиторів та наявної заборгованості у боржника, а лише відображають рух коштів у певний період.

Таким чином, відсутність доказів наявності первинної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

ОСОБА_1 у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилається на приписи п.4 ч. 2. ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Як вже було зазначено судом, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем у ч. 3 ст. 116 КУзПБ шляхом наведення переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Виходячи з наведеного, саме боржник визначає обсяг доказів, якими він доводить, зокрема, наявність передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проте, ОСОБА_1 у своїй заяві, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, не зазначив інших обставини, які підтверджують, що найближчим часом він не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та не надав належних доказів в обґрунтування цих інших обставин.

Суд зауважує, що приписами ч.2, ч.3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз ст. 113, ч.1,ч.2 ст. 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Суд звертає увагу на суттєву відмінність понять неплатоспроможність фізичної особи та загрози неплатоспроможності фізичної особи.

Неплатоспроможність фізичної особи це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання боржника перед кредиторами, що підпадає під приписи п. 2 ч.2. ст.115 КУзПБ, в разі коли боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; приписи п.3) ч.2. ст.115 КУзПБ, якщо ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.

Натомість, загроза неплатоспроможності фізичної особи є тимчасовою нездатністю боржника задовольнити вимоги кредиторів за допомогою наявних у боржника активів, яких недостатньо, в зв`язку з чим боржник найближчим часом не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі п.4 ч.2 ст.115 КУзПБ.

Отже умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна наявність, таких юридичних фактів:

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, що очевидно створює нездатність боржника забезпечити найближчим часом виконання зобов`язань перед кредиторами чи здійснювати звичайні поточні платежі кредиторам у добровільному порядку.

Близькими до вищенаведеного є висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15цс, у справі № 910/2971/20 від 15.06.2021, у справі № 902/1023/19 від 14.09.2021.

Дослідивши матеріали заяви суд встановив, що згідно декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2023 (за 01.01.2023 по 01.09.2023) роки суми одержаного (нарахованого) боржником доходу у відповідний період становили:

за 2020 рік: 149 887,78грн - заробітна плата, 221 050,00грн - інші види доходів/грошові виплати (дохід за цивільно - правовим договором), 118,43грн - інші види доходів/грошові виплати (державна та соціальна матеріальна допомога) ;

за 2021 рік: 240 260,63грн - заробітна плата, 100 000,00грн - дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна; 62 350,00грн - інші види доходів/грошові виплати (дохід за цивільно -правовим договором).

за 2022 рік: 254 698,68грн - заробітна плата, 650 000,00грн - дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна; 49 950,00грн - інші види доходів/грошові виплати (дохід за цивільно -правовим договором).

за 01.01.2023 по 01.09.2023 рік: 166 444,31грн - заробітна плата, 259,00грн - інші види доходів/грошові виплати (додаткове благо).

Відтак, згідно поданих декларацій загальна сума доходу боржника, зокрема, у 2021 становила 402,610,63, у 2022 - 954 648,68грн, за 8 місяців 2023 - 166 703,31грн.

Подані заявником декларації містять відомості про доходи членів сім`ї боржника, зокрема, його дружини. Згідно поданих декларацій загальна сума доходу дружини боржника у вказаний період становила у 2021 - 138 010,96грн; у 2022 - 141 682,34грн, 2023 (період з 01.01. по 01.09.) - 92 466,84грн.

Проаналізувавши подані заявником Декларації про майновий стан за 2021, 2022, та 2023 (період з 01.01. по 01.09.) суд встановив, що сукупний дохід заявника та його дружини надавав можливість виконувати зобов"язання за кредитними договорами, оскільки лише тільки в 2022 році сукупний дохід боржника та його дружина складав 1 096 331,02грн. Водночас кредитна заборгованість заявника на час звернення до суду складає 1 083 495,99грн.

На підставі зазначеного, суд дійшов до висновку, що заявником не доведено загрозу неплатоспроможності, на яку він посилається у своїй заяві як на підставу відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Також слід зауважити, що у 2021 році та 2022 боржником було отримано дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна, а саме у 2021 - 100 000,00грн та у 2022 - 650 000,00грн. Згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 29.09.2023 (а.с. 61-64 т.6) предметом вказаних продаж були транспортні засоби. Разом з цим, відомості про наявність у ОСОБА_1 на праві власності вказаних транспортних засобів у деклараціях про майновий стан відсутні.

Суд зауважує, що реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб`єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов`язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20 висловлено правову позицію про те, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов`язань.

Згідно ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.

3. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому Белінській Н.О. через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2024

Суддя О.О. Ореховська