Рішення

від 26.06.2024 по справі 921/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/197/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української православної церкви (Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, вул.Липова, 51)

до відповідача: Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9 А, м. Київ, 01601) філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (47002, Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Європейська, 26)

про визнання недійсним Акту обстеження лісових ділянок Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виділених Почаївському Свято-Духівському монастирю для освітньо-виховних та оздоровчих цілей від 28.04.2023.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_1 , адвокат

Мацей Анатолій Михайлович, адвокат

Відповідач: Василишин Костянтин Вікторович, адвокат

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української православної церкви звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання недійсним Акту обстеження лісових ділянок Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виділених Почаївському Свято-Духівському монастирю для освітньо-виховних та оздоровчих цілей від 28.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що комісією створеною наказом директора філії "Кременецьке лісове господарство" від 24.04.2023 року №88 складено оспорюваний акт обстеження. Актом встановлено, що лісові ділянки, які передані Почаївському Свято-Духівському монастирю для освітньовиховних та оздоровчих цілей, згідно Договору використовуються не за цільовим призначенням. Вважає, що встановлювати факти використання земель не за цільовим призначенням та вживати заходи реагування за фактами їх виявлення належить до компетенції Держгеокадастру та його посадових осіб.

Також, згаданою комісією встановлено, що на території лісових ділянок, переданих в довгострокове тимчасове користування лісами загальною площею 6,0 га виявлено факти порушення вимог законодавства про природно-заповідний фонд зі сторони тимчасового лісокористувача, чим заподіяно шкоду загально зоологічному заказнику місцевого значення "Скит".

Разом з тим, встановлювати порушення вимог законодавства про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду повноважна лише Державна екологічна інспекція у Тернопільській області і лише шляхом здійснення планових або позапланових заходів державного контролю (нагляду) в порядку визначеному законодавством.

Крім того, комісією встановлено, що на території загально зоологічного заказника місцевого значення "Скит" у кварталі 43 виділ 29 Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виявлено незаконне (самовільне використання) Почаївським Свято-Духівським монастирем земельної лісової ділянки площею 0,8 га.

Звертає увагу суду, що тільки Держгеокадастр та його посадові особи державні інспектора з контролю за використанням та охороною земель, вправі встановлювати факти використання земель не за цільовим призначенням та вживати заходи реагування за фактами їх виявлення.

Вважає, що комісія не мала правових повноважень стосовно проведення такої перевірки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.04.2024, головуючим суддею для розгляду справи № 921/197/24 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача.

Відповідач у поданому через систему "Електронний суд" відзиві на позовну заяву б/н 08.05.2024 (вх.№3691 від 08.04.2024) та його представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Пояснив, що твердження позивача про те, що виключно Держгеокадастр та його посадові особи державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель, повинні встановлювати факти використання земель не за цільовим призначенням та вживати заходи реагування за фактами їх виявлення не заслуговують на увагу. Відповідно до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976 створена відповідачем комісія мала правові повноваження для здійснення перевірки виконання вимог законодавства позивачем щодо використання земельної ділянки лісового фонду за цільовим призначенням та встановлення порушення нецільового використання ділянки. Також зазначив, що згідно ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Таким чином відповідач вважає, що встановлені постійним лісокористувачем факти не цільового використання земельної ділянки тимчасовим землекористувачем є способом захисту визначеним ЗК України.

Щодо твердження позивача про те, що встановлювати порушення вимог законодавства про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду повноважна лише Державна екологічна інспекція у Тернопільській області і лише шляхом здійснення планових або позапланових заходів державного контролю (нагляду) в порядку визначеному законодавством зазначив, що підприємство діяло в рамках своїх повноважень. Під час огляду не проводились заміри та розрахунки.

Крім того, звертає увагу суду, що оспорюваний акт обстеження лісових ділянок не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Такий акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення. Тому оцінка акта може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Просить суд в позові відмовити.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.04.2024 року.

Підготовче засідання у даній справі, з підстав викладених у відповідних ухвалах, неодноразово відкладалося, востаннє на 05.06.2024.

Ухвалою суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/197/24 та призначено її до розгляду по суті на 26.06.2024.

У судовому засіданні 26.06.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Постійним лісокористувачем, власником лісів Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" та тимчасовим лісокористувачем Почаївським Свято-Духівським монастирем 28.12.2012 укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами.

Зазначений договір укладений на підставі розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації №980-од від 27.11.2012.

За умовами п.1. Договору постійний лісокористувач виділяє, а тимчасовий лісокористувач приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування для освітньо-виховних та оздоровчих цілей.

В тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 6,0 га, згідно з картосхемою (п.2. Договору).

Лісова ділянка передається в тимчасове користування (п.3. Договору).

Договір укладено на 49 років (п.6. Договору).

Згідно п.12. Договору передача лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування здійснюється без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача, власника лісів.

Передача лісової діляки тимчасовому лісокористувачу здійснюється після реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі у 10 днів (п.14. Договору).

Пунктом 26. Договору сторони погодили, що останній набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації.

Згідно акту прийому-передачі в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки загальною площею 6,0 га постійний лісокористувач передав, а тимчасовий лісокористувач прийняв в довгострокове користування на 49 років лісову ділянку для освітньо-виховних та оздоровчих цілей в слідуючих кварталах: Квартал 43 виділ 1 площею 0,9 га; Квартал 43 виділ 2 площею 0,2 га; Квартал 43 виділ 3 площею 1,4 га; Квартал 43 виділ 5 площею 0,7 га; Квартал 40 виділ 10 площею 0,3 га; Квартал 40 виділ 9 площею 2,5 га в урочищі "Скит" на території Старо-Таражської селищної ради.

24.04.2023 Філією "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства Державного агентства лісових ресурсів України прийнято Наказ №88 "Про створення комісії для обстеження частини земельної ділянки з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225".

Метою даного наказу є встановлення відповідності використання земельної ділянки наданої для освітньо-виховних та оздоровчих цілей площею 6,0 га Свято-Духівському монастирю.

Пунктом 1 наказу передбачено провести обстеження земельної ділянки в урочищі "Скит" Почаївського лісництва.

Для ля проведення обстеження земельної ділянки створити комісію у складі головного лісничого Колінсука С.С., начальника відділу лісового господарства Шевчука С.В., майстра лісу Почаївського лісництва Фещука Г.В. (п.2 Наказу).

Згідно пункту 3 Наказу, для проведення обстеження головному лісничому Колінчуку С.С. підготувати лист для участі в роботі в комісії спеціалістів наступних організацій (за згодою): Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, Кременецький РВП ГУНП в Тернопільській області, Кременецька районна державна адміністрація, Голова Почаївської ОТГ, Почаївський Свято-Духівський монастир.

За наслідками роботи комісії 28.04.2023 складено Акт обстеження лісових ділянок Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виділених Почаївському Свято-Духівському монастирю для освітньо-виховних та оздоровчих цілей.

Даним актом встановлено, що:

- лісові ділянки, які передані від ДП "Кременецький лісгосп" до Почаївського Свято-Духівського монастиря для освітньо-виховних та оздоровчих цілей, згідно договору від 28.12.2012 про довгострокове тимчасове користування лісами використовується не за цільовим призначенням;

- на території лісових ділянок, переданих в довгострокове тимчасове користування лісами, загальною площею 6,0 га, виявлено факти порушення вимог законодавства про природно заповідний фонд зі сторони тимчасового лісокористувача (Почаївського Свято-Духівського монастиря), чим заподіяно шкоду загальнозоологічному заказнику місцевого значення "Скит";

- на території загальнозоологічноого заказника місцевого значення "Скит" у кварталі 43 виділ 29 Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виявлено незаконне (самовільне) використання Почаївським Свято-Духівським монастирем земельної лісової ділянки площею 0,8 га;

- квартал 40 виділ 12(9) площа 2,5 га, згідно з матеріалами лісовпорядкування сад складом 10 ябл, віком 70 років. При натурному обстеженні виявлено поодинокі дерева старого саду та на частині ділянки створено новий сад горіха грецького;

- квартал 43 виділ 29 площа 0,8 га, згідно з матеріалами лісовпорядкування сад складом 109 бд, віком 46 років. При натурному обстеженні виявлено новостворений сад із плодових дерев яблуні, персика та груші. Дана земельна ділянка незаконно (самовільно) використовується Почаївським Свято-Духівським монастирем, оскільки на неї не укладений договір на довгострокове тимчасове користування лісової ділянки та вона не включена до акту прийому-передачі в довгострокове тимчасове користування від 05.01.2013 року.

Земельні лісові ділянки, які передані в довгострокове тимчасове користування, частково обгороджені огорожею металічною сіткою (рабиця), що перешкоджає вільному доступу до них.

Також з акту слідує, що за результатами обстеження лісових ділянок, комісія просить розірвати договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2012 за взаємною згодою сторін та повернути лісову ділянку загальною площею 6,0 га постійному лісокористувачу (власнику лісів).

Акт обстеження лісових ділянок Почаївського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДП "Ліси України" виділених Почаївському Свято Духівському монастирю для освітньо-виховних та оздоровчих цілей від 28.04.2023 року став підставою для звернення відповідачем до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про розірвання договору довгострокового користування лісами та повернення лісової ділянки лісокористувачу, що порушує право Позивача довгострокового користування лісами. Дана обставина і стала підставою для звернення з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Частинами 1-3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані в своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами Земельного кодексу, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч.2 ст.3 ЗК України).

У ч.2 ст.5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Статтею 9 Лісового кодексу України визначено, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Право тимчасового користування земельними ділянками оформляється договором.

У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди (ч.1 ст.10 ЛК України).

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному Земельним та Лісовим кодексом України (ч.5 ст.6 ЛК України).

Статтею 20 Лісового кодексу України передбачені обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування, а саме останні зобов`язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Твердження позивача, про те, що особи, які склали доданий до позовної заяви акт не є уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, судом не беруться до уваги, оскільки обстеження лісової ділянки здійснено відповідно до обумовлених обов`язків постійного лісокористувача та положень лісового законодавства.

Так, статтею 19 ЛК України передбачені обов`язки постійних лісокористувачів. Відповідно до п.1 цієї статті постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Крім того, відповідно до п.2 "Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976, метою діяльності держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об`єктів тваринного світу.

Пунктом 7 даного положення передбачено, що посадові особи держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до покладених на неї завдань мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб.

Разом з тим, у цій справі обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним акта обстеження лісових ділянок сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 щодо заявлених позовних вимог про визнання відсутності у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" компетенції щодо складання акта обстеження земельної ділянки і видачі акта-припису зробила висновок про те, що такі позовні вимоги не можуть бути розглянуті в суді.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" щодо вказаних позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції.

Акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ст.19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Такий акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Аналогічні висновки під час вирішення спору у подібних правовідносинах зроблені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2020 року у справі №640/4550/19 та від 08.07.2021 у справі №520/5778/2020.

У зв`язку з викладеним, cуд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що складення акту обстеження лісової ділянки є такими, що прямо впливають та порушують права, свободи та інтереси позивача.

Факти, зафіксовані в акті від 28.04.2023, мають значення для вирішення іншого спору, який розглядається в порядку господарського судочинства та є такими, що мають значення для позивача.

З огляду на встановлені обставини, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 3 028 грн покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги відхилити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 3 липня 2024 року.

СуддяЮ.О. Чопко