Рішення

від 02.07.2024 по справі 921/213/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/213/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВІП-ОЙЛ", вул. Б.Хмельницького, 14, м. Пустомити, Львівської області, 81100

до відповідача: Фермерського господарства "Відродження.", с. Дзвиняч, Чортківського р-н, Тернопільської обл., 48650

про: стягнення 47 123,86грн, з яких: 35 620,00грн - основний борг за Договором поставки №319 від 16.08.2023, 6 161,20грн пеня, 3 562,00грн штраф, 625,83грн 3% річних та 1 154,83грн інфляційні втрати.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.04.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (позивач 11.04.2024; відповідач 18.04.2024).

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 21.05.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (позивач - 30.04.2024; відповідач 08.05.2024).

Ухвалою суду від 21.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.06.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (позивач - 24.05.2024; відповідач 01.06.2024).

Ухвалою суду від 07.06.2024 відкладено судове засідання на 02.07.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (позивач 10.06.2024; відповідач 15.06.2024).

Представник позивача (адвокат Венглевський Б.Б., ордер серія ВС №1281706 від 14.05.2024) подав клопотання №б/н від 25.06.2024 (вх. №5057 від 26.06.2024), яким підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без участі представника за наявними матеріалами справи.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на виконання умов Договору поставки №319 від 16.08.2023, підтвердженням чого є видаткова накладна №7265 від 18.08.2023 на суму 35 620,00грн, яка підписана представниками сторін без заперечень щодо якості та кількості товару. Разом з тим, відповідач взятих на себе зобов`язань по оплаті товару протягом 7-ми календарних днів з дати оформлення видаткової накладної, встановленого п. 6.1 Договору не виконав, причин не пояснив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 35 620,00грн,яка підтверджена актом звірки розрахунків. На суму заборгованості позивачем, відповідно до умов чинного законодавства та п. 7.1 Договору поставки, нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, причин не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВІП-ОЙЛ» (Постачальник) та Фермерським господарством «Відродження .» (Покупець) укладено 16.08.2023 Договір поставки № 319 (далі Договір) відповідно до умов п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених Договором.

Предметом Договору є поставка олив моторних, охолоджувальних рідин, акумуляторів, автозапчастин та інших авто товарів, далі за текстом «товар», за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно видаткових накладних Постачальника ( п. 1.2 Договору).

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару ( п. 2.2 Договору).

Ціна товару та його загальна вартість виражається у гривнях та вказується у видатковій накладній, що надається Постачальником на кожну партію товару ( п.5.1, 5.2 Договору).

Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику за отриману конкретну партію товару протягом 7 (сім) календарних днів з дати оформлення видаткової накладної, за окремою домовленістю Сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що має бути оформлено письмово Додатком до даного Договору ( п. 6.1 Договору).

У випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами Договору, покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день такого прострочення протягом усього строку порушення зобов`язань (п.7.1 Договору).

У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару ( п. 7.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року ( п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВІП-ОЙЛ» передало Фермерському господарства «Відродження .» товар на загальну суму 35 620,00грн, що підтверджується видатковою накладною №7265 від 18.08.2023, яка підписана представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін Договору.

Відповідач свої зобов`язання за Договором поставки не виконав,у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 35 620,00грн, що підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 19.03.2024, який підписаний керівниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками товариства та господарства.

Невиконанням відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості, пені, річних та інфляційних втрат.

Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданих доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог , прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України), порядок виконання якого регулюється нормами ЦК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст..655 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У застосуванні індексації суд враховує рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ:

- п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця;

- лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

- п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 .

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що станом на день прийняття рішення судом сума заборгованості за отриманий товар становить 35 620,00грн, а тому в частині основного зобов`язання позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків оплати вартості товару, позивачем заявлено до стягнення за період: - з 26.08.2023 по 25.02.2023 - 6 161,20грн пені; - з 26.08.2023 по 26.03.2024 - 625,83грн 3% річних; з 01.09.2023 по 29.02.2024 - 1 154,83грн інфляційних втрат та 3 562,00грн штрафу у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, встановив правомірність таких нарахувань, як обґрунтовано заявлених та підтверджених матеріалами справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За тих обставин позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.

Судовий збір у розмірі 3 028,00 грн покладається на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 9 000,00 грн, проте доказів на підтвердження понесення таких витрат позивач до матеріалів справи не надав, про їх стягнення не заявив в порядку передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Відродження." (с.Дзвиняч, Заліщицький р-н, Тернопільська обл., 48650, ідентифікаційний код 37399700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВІП-ОЙЛ", вул. Б.Хмельницького, 14, м. Пустомити, Львівської області, 81100, ідентифікаційний код 37398817) 35 620 (тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять) грн 00коп. - основного боргу за Договором поставки №319 від 16.08.2023, 6 161 ( шість тисяч сто шістдесят одна) грн 20 коп. пені, 3 562 (три тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн 00коп. штрафу, 625( шістсот двадцять п`ять) грн 83коп. річних, 1 154 (одна тисяча сто п`ятдесят чотири) грн 83коп. інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03 липня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник