Рішення

від 28.06.2024 по справі 922/1024/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024м. ХарківСправа № 922/1024/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Тобольська, 55А, м. Харків, 61072) в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002), 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до 1-ого відповідача Вовчанської міської ради (62504, Харківська область, Чугуївський район, місто Вовчанськ, вул. Соборна, буд.92) , 2-ого відповідача Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" (62501, Харківська область, місто Вовчанськ, Рубіжанське шосе, 11), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (адреса: вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 39792822), Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області (адреса: вул. Старонікольська, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська обл., 63503; код ЄДРПОУ 04058723) про усунення перешкод за участю представників:

прокурора - Горгуль Н.В. (посвідчення № 072883 від 01.03.2023),

позивача - Баранчук О.Б. (в порядку самопредставництва),

представника першого відповідача - не з`явився,

представника другого відповідача - не з`явився,

представника третьої особи ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - ОСОБА_1 (посвідчення серія НОМЕР_4 , довіреність від 09.01.2024),

представника третьої особи (Головного управління Держгеокадастру в Харківській області ) - не з`явився,

представника третьої особи (Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області) - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Вовчанської міської ради, 2-ого відповідача Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина", в якій просить суд:

Усунути перешкоди власнику-державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2007, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та приватно-орендним підприємством "Русь Єдина", який зареєстровано у Вовчанському РВ ХРФ ДП "Центр ДЗК" 28.03.2008 за №040869000005 з подальшими змінами відповідно до договору від 10.03.2010 про внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, який зареєстровано у Вовчанському РВ ХРФ ДП "Центр ДЗК" 28.05.2010 за №041069000002;

скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 60,8669 га, розташованих на території Вовчанської міської ради, з припиненням усіх речових прав на ці земельні ділянки;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Вовчанською міською радою, код ЄДРПОУ 04058663, на наступні земельні ділянки: з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 2357665263216; запис про право власності 41929755 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58119004 від 14.05.2021 09:41:34); з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357724263216; запис про право власності 41930265 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58120163 від 14.05.2021 10:05:14, з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357645563216; запис про право власності 41928840 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58118634 від 14.05.2021 09:34:18) та права оренди приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" (код ЄДРПОУ 25465639) на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 42319566 від 03.06.2021 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58548694 від 04.06.2021), на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 423192ав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58120163 від 14.05.2021 10:05:14, з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357645563216; запис про право власності 41928840 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зобов`язати Вовчанську міську раду, код ЄДРПОУ 04058663, та приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" (код ЄДРПОУ 25465639) повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, код ЄДРПОУ 23912956, земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га.

Судові витрати стягнути з відповідачів за наступними реквізитами: Харківська обласна прокуратура код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Про дату та час розгляду справи повідомити сторони, Шевченківську окружну прокуратуру міста Харкова та Харківську обласну прокуратуру (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, 15@prok.kh.ua).

Крім того, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ГУ Держгеокадастру в Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та Чугуївську районну військову адміністрацію Харківської області (код ЄДРПОУ 04058723).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1024/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 30.04.2024 об 11:00.

Також вказаною ухвалою:

- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),

- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (адреса: вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 39792822),

- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чугуївську районну військову адміністрацію Харківської області (адреса: вул. Старонікольська, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська обл., 63503; код ЄДРПОУ 04058723).

Від представника Харківської обласної державної адміністрації 16.04.2024 надійшли додаткові пояснення (вх.№ 10063/24), в яких позивач підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як вказує позивач, спірні земельні ділянки 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га; 6321610100:05:001:0066 площею 155,6558 га; 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га знаходяться в межах прикордонної служби, а відтак такі землі належать до земель оборони та можуть перебувати виключно у державній власності в силу положень ст. 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України. Земельні ділянки державної власності, що відносяться до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення можуть надаватися у користування лише за рішенням відповідного органу влади, який наділений достатнім обсягом таких повноважень, передбачених ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, та з урахуванням Закону України «Про використання земель оборони». Проте ХОД(В)А не приймалось рішення щодо зміни категорії спірних земельних ділянок. Розташування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаних ділянок до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. При цьому відсутність встановленої Земельним кодексом України документації з оформлення права користування вказаними земельними ділянками не позбавляє їх статусу земель оборони. Факт приналежності спірних земельних ділянок до категорії земель оборони визначений, в першу чергу, місцем їх розташування (в межах прикордонної смуги). Таким чином, на переконання позивача, вибуття спірних земель із державної власності та передача їх у комунальну власність відбулося всупереч вимогам земельного законодавства.

18.04.2024 від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшли додаткові пояснення (вх.№ 10366/24), в яких третя особа підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі та зазначає, що вибуття спірних земельних ділянок з державної власності до комунальної власності відбулось незаконно, оскільки вони в повному обсязі знаходяться в межах прикордонної смуги та відносяться до земель оборони. Знаходження спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги візуально підтверджується схемою розміщення земельних ділянок в прикордонній смузі, додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон - Описом проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією, викопіюванням з Публічної кадастрової карти України. У порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст. 77, 84 117, 122 Земельного кодексу України земельні ділянки, які в силу Закону відносяться до земель оборони, безпідставно вилучено з державної власності. Як вказує третя особа, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0065, 6321610100:05:001:0067 розташовані впритул до державного кордону України, тобто знаходиться в межах п`ятикілометрової прикордонної смуги, де знаходяться прикордонні інженерні споруди, такі земельні ділянки відносяться до земель оборони та відповідно до статей 77, 84 ЗК України можуть перебувати лише у державній власності. Передача в оренду Приватно-орендному підприємству «Русь Єдина» спірних земельних ділянок Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області відбулась незаконно, оскільки право надання дозволу на їх використання належить до компетенції НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). Ураховуючи викладене, спірні земельні ділянки, які знаходяться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ). Порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання Приватно-орендного підприємства «Русь Єдина» та Вовчанської міської ради усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0065, 6321610100:05:001:0067.

В підготовчому засіданні 30.04.2024 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.05.2024 на 11:00.

В порядку ст.120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 30.04.2024.

Ухвалою від 30.04.2024 визнано обов`язковою явку Вовчанської міської ради у підготовче засідання, призначене на 28.05.2024 на 11:00.

В підготовчому засіданні 28.05.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.06.2024 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про судове засідання ухвалами від 28.05.2024.

Від представника Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" 28.05.2024 надійшло клопотання (вх.№ 13812/24), в якому представник підприємства просить суд розглянути справу без участі другого відповідача та зазначає, що підприємство "Русь Єдина" відзив по суті позовних вимог не надає, покладається по суті вирішення позову на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 постановлено виправити описку в ухвалах Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у справі №922/1024/24, зазначивши дату наступного судового засідання: "28.06.2024 на 11:30 год.".

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 20.06.2024 надійшло клопотання (вх.№ 16083/24) про проведення судового засідання за відсутності представника управління.

У судовому засіданні 28.06.2024 представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні 28.06.2024 представник позивача Харківської обласної військової адміністрації підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судовому засіданні 28.06.2024 просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача - Вовчанської міської ради - у судове засідання не з`явився.

Другий відповідач - Приватно-орендне підприємство "Русь Єдина" - свого повноважного представника у судове засідання 28.06.2024 не направив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області та Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області - правом на участь представника у судовому засіданні не скористалися.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження в цій справі була надіслана відповідачу Вовчанській міській раді на адресу, зазначену прокурором, проте згідно акту про неможливість відправки кореспонденції ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/1024/24, адресовані Вовчанській міській раді, не відправлено у зв`язку з призупиненням Акціонерним товариством «Укрпошта» приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України - до поштового відділення 62504.

Про наявність судового провадження перший відповідач був повідомлений шляхом розміщення відповідних оголошень в мережі Інтернет на сайті «Судова влада України».

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що перший відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов Вовчанською міською радою до суду надано не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі Осіпов проти України суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

В ході розгляду справи господарським судом Харківської області відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, позивача та третьої особи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.06.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено таке.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України за №1401-VIII від 02.06.2016 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1, якої передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №806/1000/17).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі № 553/3280/16-а).

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Передання земельної ділянки до земель комунальної власності, яка у комунальній власності перебувати не може та є власністю держави і використовується для захисту державного кордону, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави.

Згідно зі ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

Згідно ст. 1, 3 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 11.10.2023 за №55-104-5775вих-23 повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення земельного законодавства та про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави та про те, що у випадку не вжиття відповідних заходів, останні будуть вжиті прокуратурою.

Листом Департаменту агропромислового комплексу ХОВА від 23.10.2023 за №08-30/04/2124 на виконання доручення обласної військової адміністрації повідомлено, що інформація та документи стосовно земельних ділянок, які знаходяться біля державного кордону, відсутня.

Листом від 07.11.2023 за №55-104-6359вих-23 окружною прокуратурою повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про те, що окружною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру.

Листом від 25.03.2024 за №55-106-1764вих-24 окружною прокуратурою повторно повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про те, що окружною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Харківської обласної військової адміністрації.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, судом встановлено таке.

З матеріалів справи вбачається, що між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та Приватно-орендним підприємством «Русь-Єдина» (орендар) укладено Договір оренди землі від 29.12.2007 (далі - Договір), відповідно до якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 411,7489 га, яка знаходиться на території Вовчанської міської ради Вовчанського району Харківської області за межами населених пунктів.

Пунктом 15 Договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації №364 від 21.05.2007.

Згідно з п. 5 Договору вказаний договір укладено строком на 20 років.

Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Вовчанському РВ ХРФ ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 за №040869000005.

В подальшому між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Приватно-орендним підприємством «Русь Єдина» на підставі розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації №146 від 05.02.2010 «Про внесення змін до договору оренди землі від 28.03.2008 №040869000005» укладено Договір від 10.03.2010 про внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством «Русь Єдина», який зареєстровано у Вовчанському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 за №040869000005.

Вказаним Договором від 10.03.2010 пункт 2 Договору викладено в наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 406,8210 га».

Вказана земельна ділянка загальною площею 406,8210 га поділена на З земельні ділянки, а саме:

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 28.05.2010;

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі 28.05.2010;

Земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі 28.05.2010.

Договір від 10.03.2010 про внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством «Русь Єдина», зареєстровано у Вовчанському РВ ХРФ ДП «Центр ДЗК» 28.05.2010 за №041069000002.

В подальшому на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 15.12.2020 за №38-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано у комунальну власність Вовчанської територіальної громади в особі Вовчанської міської ради 312 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7036,6728 га, які розташовані за межами населених пунктів Вовчанської міської ради на території Вовчанського району Харківської області згідно з додатком до цього наказу за актом приймання-передачі земельних ділянок.

Відповідно до додатку до вказаного наказу №38-ОТГ у комунальну власність Вовчанської територіальної громади в особі Вовчанської міської ради передані і земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га, розташовані на території Вовчанської міської ради з цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі рішення сесії Вовчанської міської ради №66.88-VІІІ від 11.03.2021 "Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок державної власності" та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 15.12.2020, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Харківській області та Вовчанським міським головою, прийнято у комунальну власність Вовчанської міської ради 312 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7036, 6728 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Вовчанської міської ради, згідно переліку.

На підставі рішення сесії Вовчанської міської ради №66.88-VIII від 11.03.2021 "Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок державної власності", акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 15.12.2020 та наказу ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 15.12.2020 за №38-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" за Вовчанською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58119004 від 14.05.2021 09:41:34; номер відомостей про речове право 41929755). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; 2357665263216; з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58120163 від 14.05.2021 10:05:14; номер відомостей про речове право 41930265). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357724263216, з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58118634 від 14.05.2021 09:34:18; номер відомостей про речове право 41928840). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357645563216.

На переконання прокурора, вибуття спірних земельних ділянок з державної власності до комунальної власності відбулось незаконно, оскільки вони в повному обсязі знаходяться в межах прикордонної смуги та відносяться до земель оборони.

Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів Держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами статей 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Як зазначено у ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

В свою чергу, згідно зі ст. 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц та від 26.10.2020 у справі № 297/1408/15-ц.

Про те, що землі оборони, зокрема, землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, свідчить установлена судова практика Верховного Суду. Зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

При цьому, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим посилання прокурора на рішення органів державної влади (місцевого самоврядування) про встановлення ширини прикордонної смуги.

Аналогічними чином постановою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц також визнано обґрунтованим посилання на рішення органів державної влади про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема, постанову Закарпатського обласного виконавчого комітету від 28.09.1946 "Про введення 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області". У постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 910/19932/17 зазначено, що "Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони."

Розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 07.06.2011 №303 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області" Вовчанській районній державній адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму.

Розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 20.04.2016 №138 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області" Вовчанській районній державній адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 №522 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Надалі розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

З викопіювання з кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 розташована у північній частині Вовчанського району Харківської області. З півночі земельна ділянка розташована на відстані близько 25 метрів до державного кордону. За допомогою функції «лінійка» встановлено, що до Державного кордону України, якщо вимірювати із півдня, у найвіддаленішій точці менше 1,6 км, якщо вимірювати із півночі, у найближчий точці менше 25 метрів.

З викопіювання з кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 розташована у північній частині Вовчанського району Харківської області. З півночі земельна ділянка розташована на відстані близько 1500 метрів до державного кордону. За допомогою функції «лінійка» встановлено, що до Державного кордону України, якщо вимірювати із півдня, у найвіддаленішій точці менше 2,4 км, якщо вимірювати із півночі, у найближчий точці менше 1441 метрів.

Зі Схеми розміщення земельних ділянок у прикордонній смузі вбачається, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 та 6321610100:05:001:0065 повністю перебувають у межах орієнтовної межі прикордонної смуги (2 км від державного кордону). Земельна ділянка з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 частково перебуває у межах орієнтовної межі прикордонної смуги (2 км від державного кордону) та частково в межах орієнтовної межі прикордонної смуги (5 км від державного кордону).

Згідно інформації НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №71/6824-23-вих від 19.10.2023, наданої на запит Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова №55-104-5776вих-23 від 11.10.2023, із врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0067, 6321610100:05:001:0065 в повному обсязі знаходяться в межах прикордонної смуги. Вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0067, 6321610100:05:001:0065 розташовані від державного кордону на відстані до 2-ох кілометрів. Станом на 18.10.2023 НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України ніяких заходів стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 не проводилося, позовні заяви до суду не направлялися. Стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0065 були направлені 21.09.2021 клопотання до Вовчанської міської територіальної громади про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.

Із врахуванням вищезазначених нормативно-правових актів спірна земельна ділянка в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги, а відтак належать до земель оборони та може перебувати виключно у державній власності.

За приписами частин 1, 2, 6, 7 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Згідно зі ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Так, Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності.

Відповідно до п. 6 розділу II Положення про орган охорони державного кордону прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2018 за № 1468/32920, оформлення та набуття у постійне користування земельних ділянок в межах земель прикордонної смуги віднесено до компетенції органів охорони державного кордону.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі оборони крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Відповідно до п.п. "в" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.

Статтею 3 Закону України "Про використання земель оборони" визначено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України "Про державний кордон України" користування землею, на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Ураховуючи викладене, спірні земельні ділянки, які знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів прокурора про те, що Вовчанська районна державна адміністрація була неправомочна передавати спірні земельні ділянки в оренду, ГУ Держгеокадастру не мало повноважень щодо її передачі із земель державної власності до земель комунальної власності, а Вовчанська міська рада не правомочна приймати спірні земельні ділянки до земель комунальної власності та передавати їх суб`єкту господарювання в оренду, то фактично така передача не відбулась, статус цих земельних ділянок не змінився до теперішнього часу.

Щодо вимоги прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до частини 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Під час формування та реєстрації невірно визначено категорію спірних земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення при тому, що вказані земельні ділянки належать до земель оборона.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої мають перебувати спірні земельні ділянки, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Вовчанській міській раді продовжувати здійснювати розпорядження землями, які є власністю Держави і за категорією відносяться до земель оборони.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

При цьому скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га, розташованих на території Вовчанської міської ради, з припиненням усіх речових прав на ці земельні ділянки законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

За змістом ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. З ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, статтею 26 вищезазначеного Закону визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

На час пред`явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0067, 6321610100:05:001:0065 зареєстровані на праві комунальної власності за Вовчанською міською радою.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.

Водночас, за численними висновками, які послідовно робив Верховний Суд, "реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи" (пункт 4. 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019у справі №911/3594/17), "державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи" (пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Спірні земельні ділянки належать до державної власності в силу ч. 2 ст. 77 Земельного Кодексу України, відтак, спірні земельні ділянки не можуть перебувати у комунальній власності й вищевказана реєстрація речового права комунальної власності на ці ділянки є незаконною.

Належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, а також скасування державної реєстрації прав (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 № 450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21).

Таким чином, суд вважає правомірними доводи прокурора про те, що для забезпечення державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0067, 6321610100:05:001:0065 необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності за Вовчанською міською радою на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням прав та закриттям розділу.

Щодо вимоги прокурора зобов`язати Вовчанську міську раду та Приватно- орендне підприємство «Русь Єдина» повернути державі спірні земельні ділянки суд зазначає наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторннй позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Слід зазначити, що поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

З огляду на викладене, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання Вовчанської міської ради та Приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066, 6321610100:05:001:0067, 6321610100:05:001:0065 та повернути державі земельні ділянки.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ід, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених прав держави є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів держави та попередить загрозу порушення права на землі державної власності.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику-державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2007, укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та приватно-орендним підприємством «Русь Єдина», який зареєстровано у Вовчанському РВ ХРФ ДП «Центр ДЗК» 28.03.2008 за №040869000005 з подальшими змінами відповідно до договору від 10.03.2010 про внесення змін до договору оренди землі від 29.12.2007, який зареєстровано у Вовчанському РВ ХРФ ДП «Центр ДЗК» 28.05.2010 за №041069000002;

скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 60,8669 га, розташованих на території Вовчанської міської ради, з припиненням усіх речових прав на ці земельні ділянки;

скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Вовчанською міською радою, код ЄДРПОУ 04058663, на наступні земельні ділянки: з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 2357665263216; запис про право власності 41929755 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58119004 від 14.05.2021 09:41:34); з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357724263216; запис про право власності 41930265 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58120163 від 14.05.2021 10:05:14, з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357645563216; запис про право власності 41928840 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58118634 від 14.05.2021 09:34:18) та права оренди приватно-орендного підприємства «Русь Єдина» (код ЄДРПОУ 25465639) на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 42319566 від 03.06.2021 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58548694 від 04.06.2021), на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 423192ділу), індексний номер: 58120163 від 14.05.2021 10:05:14, з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га розташовану на території Вовчанської міської ради (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2357645563216; запис про право власності 41928840 від 12.05.2021 внесений державним реєстратором Вовчанської міської ради Харківської області Терещенко О.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58118634 від 14.05.2021 09:34:18) та права оренди приватно-орендного підприємства «Русь Єдина» (код ЄДРПОУ 25465639) на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0066 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 42319566 від 03.06.2021 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58548694 від 04.06.2021), на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0065 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 42319209 від 03.06.2021 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58548090 від 04.06.2021), на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:05:001:0067 з припиненням речових прав (номер запису про інше речове право 42319940 від 03.06.2021 внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 58549058 від 04.06.2021) і закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати Вовчанську міську раду, код ЄДРПОУ 04058663, та приватно-орендне підприємство «Русь Єдина» (код ЄДРПОУ 25465639) повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, код ЄДРПОУ 23912956, земельні ділянки з кадастровими номерами 6321610100:05:001:0066 площею 155,6858 га, 6321610100:05:001:0067 площею 190,2683 га, 6321610100:05:001:0065 площею 60,8669 га.

Стягнути з Вовчанської міської ради (62504, Харківська область, Чугуївський район, місто Вовчанськ, вул. Соборна, буд.92, код ЄДРПОУ 04058663) - судові витрати в розмірі 6056.0грн. за наступними реквізитами: Харківська обласна прокуратура код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства «Русь Єдина» (62501, Харківська область, місто Вовчанськ, Рубіжанське шосе, 11, код ЄДРПОУ 25465639) судові витрати в розмірі 6056.0грн. за наступними реквізитами: Харківська обласна прокуратура код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківська обласна військова (державна) адміністрація (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002).

Перший відповідач: Вовчанська міська рада (62504, Харківська область, Чугуївський район, місто Вовчанськ, вул. Соборна, буд.92, код ЄДРПОУ 04058663).

Другий відповідач: Приватно-орендне підприємство «Русь Єдина» (62501, Харківська область, місто Вовчанськ, Рубіжанське шосе, 11, код ЄДРПОУ 25465639).

Треті особи:

НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (адреса: вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 39792822).

Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області (адреса: вул. Старонікольська, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська обл., 63503; код ЄДРПОУ 04058723).

Прокуратура: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Тобольська, 55А, м. Харків, 61072 ).

Повне рішення складено "03" липня 2024 р.

Суддя О.О. Присяжнюк