Постанова

від 25.06.2024 по справі 908/3614/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/3614/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайт-Енерджи",

ліквідатор ТОВ "Лайт-Енерджи" арбітражний керуючий Коршун Владислав Володимирович - не з`явився,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,

представник кредитора - Скитиба Н.І. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 11.03.2024

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

у справі за заявою

Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт-Енерджи"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2021 відкрито провадження у справі № 908/3614/21 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт-Енерджи" (далі ТОВ "Лайт-Енерджі", боржник).

1.1. Визнано грошові вимоги кредитора - Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, кредитор) до боржника у розмірі 13 208 263,11 грн., в тому числі 10 141 966,69 грн. - основна заборгованість, 2 592 120,35 грн. - штрафні санкції та 474 176,07 грн. - пеня, а також вимоги в розмірі 22 700,00 грн. - суми сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судового збору.

1.2. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

1.3. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича.

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 припинено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Лайт-Енерджи", припинені повноваження розпорядника майна ТОВ "Лайт-Енерджи" арбітражного керуючого Коршуна В.В., визнано боржника - ТОВ "Лайт-Енерджи" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича.

3. 31.01.2023 до Господарського суду Запорізької області від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла заява з грошовими вимогами, якою кредитор просив визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 26 209 983,95 грн., з яких 14 942 856,00 грн. - основне зобов`язання, 6 768 640,50 грн. - штрафні санкції та 4 498 487,45 грн. - пеня.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі № 908/3614/21 грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до боржника ТОВ "Лайт-Енерджи" в розмірі 26 209 983,95 грн. (з яких 14 942 856,00 грн. - основне зобов`язання, 6 768 640,50 грн. - штрафні санкції та 4 498 487,45 грн. - пеня) - відхилено.

5. Відхиляючи грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки податкові повідомлення-рішення відносно боржника у справі прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області 26.01.2023, то згідно з частиною 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України)грошове зобов`язання боржника щодо сплати податкових платежів за цими податковими повідомленнями-рішеннями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 26.01.2023, водночас, постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі винесена судом 26.04.2022, тому враховуючи вимоги статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ), у визнаного судом боржника банкрутом не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

6. Під час розгляду заяви ГУ ДПС у Запорізькій області судом першої інстанції встановлено:

6.1. Заявлені вимоги складаються з заборгованості Боржника з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 981 810,60 грн., з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 21 227 153,35 грн. та з адміністративних штрафів і інших санкцій - в сумі 1 020,00 грн.

Вказані суми були нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки боржника.

6.2. Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за період діяльності з 01.01.2017 по 30.12.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.09.2014 по 30.12.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, за результатами якої складено акт № 12/08-01-07-01/39411792 від 06.01.2023.

6.3. За підсумками перевірки Кредитором 26.01.2023 винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення - рішення (форми "Р") №1427/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 3 779 137,50 грн., з яких 3 023 310,00 грн. - основне зобов`язання, 755 827,50 грн. - штрафні санкції;

2) податкове повідомлення - рішення (форми "ПС") № 1432/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 1 020,00 грн. штрафних санкцій;

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення - рішення (форми "Р") №1428/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 17 879 319,00 грн., з яких 11 919 546,00 грн. - основне зобов`язання, 5 959 773,00 грн. - штрафні санкції;

2) податкове повідомлення - рішення (форми "ПС") № 1429/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 51 000,00 грн. штрафних санкцій;

- з адміністративних штрафів:

1) податкове повідомлення - рішення (форми "ПС") № 1432/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 1 020,00 грн. штрафних санкцій.

6.4. На підставі статті 129 ПК України, за результатами перевірки Кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 201 653,10 грн., з податку на додану вартість в сумі 3 296 834,35 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі №908/3614/21 задоволено частково.

7.1. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі №908/3614/21 скасовано.

7.2. Ухвалено нове рішення.

7.3. Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Лайт-Енерджи" в розмірі 19 441 343,40 грн., з яких 14 942 856,00 грн. - зобов`язання; 4 498 487,45 грн. - пеня.

7.4. Грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Лайт-Енерджи" в розмірі 6 768 640,50 грн. штрафних санкцій відхилено.

7.5. Стягнуто з ТОВ "Лайт-Енерджи" на користь ГУ ДПС у Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 052,00 грн.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за податковими повідомленнями-рішеннями (форми "Р") №1427/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 3 023 310,00 грн., № 1428/13-01-07-04 від 26.01.2023 на суму 11 919 546,00 грн. податкове зобов`язання боржника зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у загальній сумі 14 942 856,00 грн., яке не було самостійно обчислено та сплачено боржником, виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лайт-Енерджі", тобто грошові вимоги кредитора на вказану суму є конкурсними та підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

8.1. За висновками апеляційного господарського суду, також, підлягає визнанню, нарахована кредитором у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.11 статті 129 ПК України, в період з 31.03.2017 по 29.02.2020, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 201 653,10 грн. та з податку на додану вартість в сумі 3 296 834,35 грн., а всього у сумі 4 498 487,45грн.

8.2. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивачем застосовані до боржника штрафні санкції на суму 6 768 640,50 грн. під час дії мораторію, що суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ та є підставою для відхилення грошових вимог кредитора в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 908/3614/21 в частині відхилених грошових вимог, з вимогою ухвалити нове судове рішення, яким грошові вимоги у сумі 6 768 640,50 грн. визнати та включити до реєстру вимог кредиторів.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3614/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12. 07.05.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 908/3614/21, датою проведення судового засідання визначено 25.06.2024.

14. 13.06.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області, надійшло заява про проведення судового засідання у справі № 908/3614/21 в режимі відеоконференції.

15. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

16. В судовому засіданні 25.06.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) представник скаржника повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просила суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 908/3614/21 в частині відхилених грошових вимог, ухвалити нове судове рішення, яким грошові вимоги у сумі 6 768 640,50 грн. визнати та включити до реєстру вимог кредиторів.

17. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.06.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.06.2024.

19. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 908/3614/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у Запорізькій області)

20. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме підпунктів 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1, пункту 31.1 статті 31, пункту 33.1 статті 33, пункту 37.2 статті 37, статей 57,58 ПК України, та неврахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 02.06.2022 по справі № 922/3062/20, постанові від 22.09.2021 по справі № 922/1775/19, постанові від 02.11.2021 по справі № 917/399/15, постанові від 01.06.2022 по справі № 927/104/21 та поставі від 17.01.2024 по справі № 903/51/20.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

21.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Враховуючи вимоги касаційної скарги, суд касаційної інстанції в цьому провадженні здійснює перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 в частині відхилених грошових вимог у сумі 6 768 640,50 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

24. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ (статті 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

25. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

26. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

27. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

28. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення судом апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 6 768 640,50 грн. штрафних санкцій.

28.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що штрафні санкції: за порушення податкового законодавства з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 755 827,50 грн.; за неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2019 р. у сумі 1 020,00 грн.; за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 5 959 773,00 грн.; за не складання податкових накладних з податку на додану вартість у сумі 51 000,00 грн.; за не надання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів у сумі 1 020,00 грн., а всього на суму 6 768 640,50 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми "Р") № 1427/13-01-07-04 від 26.01.2023; (форми "ПС") № 1432/13-01-07-04 від 26.01.2023; (форми "Р") №1428/13-01-07-04 від 26.01.2023; (форми "ПС") № 1429/13-01-07-04 від 26.01.2023; (форми "ПС") № 1432/13-01-07-04 від 26.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

28.2. За висновком суду апеляційної інстанції, позивачем застосовані до боржника штрафні санкції на суму 6 768 640,50 грн. під час дії мораторію, що суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ.

29. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

29.1. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

29.2. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

29.3. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

29.4. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

29.5. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

29.6. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

29.7. ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).

29.8. Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

29.9. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

29.10. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

30. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

31. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

32. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших

33. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

34. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж передбачений статтею 129 ПК України.

35. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував, тому дійшов передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі пені, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог під час дії мораторію.

36. Тобто, в цьому випадку, апеляційний господарський суд, надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні вимог заявника, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника.

37. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 за якою, якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

38. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, а також, відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС України у Запорізькій області до ТОВ "Лайт-Енерджи" на суму 6 768 640,50 грн., не встановив, за який період були нараховані такі штрафні санкції та коли виникло право у податкового органу їх нарахування, з урахуванням норм правового регулювання відповідних порушень.

39. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

41. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 6 768 640,50 грн. (штрафні санкції) таким вимогам закону не відповідає.

44. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

46. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

47. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

48. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню (в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 6 768 640,50 грн. (штрафні санкції)) з направленням справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

49. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогами ГУ ДПС у Запорізькій області у тому числі з урахуванням положень статті 129 ПК України та наведеного у цій постанові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 (в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 6 768 640,50 грн. (штрафні санкції)) у справі № 908/3614/21 - скасувати.

3. Справу № 908/3614/21 (у скасованій частині) передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський