Ухвала

від 02.07.2024 по справі 920/1347/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/1347/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за матеріалами касаційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Сумське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (колегія суддів: Шапран В. В. - головуючий, Гаврилюк О. М., Буравльов С. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 (суддя Маринченко Я. В.) у справі

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми

до: 1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Сумське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 2) Сумської обласної державної адміністрації, 3) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Міністерства оборони України, 2) Кабінету Міністрів України,

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми (далі - КЕВ міста Суми) звернувся з позовом до Державного підприємства "Роменське лісове господарство" (далі - ДП "Роменське лісове господарство") та Сумської обласної державної адміністрації (далі - Сумська ОДА) про визнання протиправною та скасування державної реєстрації прав та державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до заяви про зміну предмета позову та зміну процесуального статусу сторін позивач заявив вимоги до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Сумське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України"), Сумської ОДА та Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про:

1) визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку) з одночасним припиненням права власності;

2) визнання протиправною та скасування державної реєстрації права постійного користування на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку) з одночасним припиненням права постійного користування;

3) визнання незаконною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (землі лісогосподарського призначення).

Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 920/1347/21, позов КЕВ міста Суми задоволено повністю.

ДСГП "Ліси України", не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 і рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 920/1347/21, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КЕВ міста Суми.

У касаційній скарзі ДСГП "Ліси України" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статей 92 Земельного кодексу України, статті 17, пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України у подібних правовідносинах щодо використання земель лісогосподарського призначення.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. ДСГП "Ліси України" зазначає, що позовні вимоги були змінені поза межами строків підготовчого провадження, тобто з порушенням вимог статі 177 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, суд першої інстанції за результатами розгляду заяву про зміну предмету позову та закриття підготовчого провадження повинен був виносити окремі ухвали, проте цього не було зроблено, що є порушенням статей 185, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України. ДСГП "Ліси України" вважає, що відомості сертифікованих інженерів-геодезистів (план меж земельної ділянки) є неналежним доказом на підтвердження факту накладення земельних ділянок. ДСГП "Ліси України" також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

При підготовці справи до розгляду Верховний Суд установив, що ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 910/21682/15 (910/17038/21) за позовом Державного підприємства "Конярство України" до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності.

Передаючи справу № 910/21682/15 (910/17038/21) на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 926/3514/22, про те, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України, та може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала, що в разі виникнення спору про право на землю, такий спір має вирішуватися між представниками власників щодо земель державної форми власності - територіальним органом Держгеокадастру в області, а щодо земель комунальної власності - відповідною селищною радою. Наведене, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, свідчить про те, що у цьому спорі Державне підприємство "Конярство України" не може вважатися належним позивачем.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/21682/15 (910/17038/21), обґрунтовуючи підстави для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду, з посиланням, зокрема, на частину 1 статті 92, статтю 95 Земельного кодексу України, статтю 392 Цивільного кодексу України, зазначила, що між сторонами виникли правовідносини як між власником земельної ділянки та її землекористувачем. Звертаючись із позовом, позивач не зазначив конкретні обставини, які порушують його право постійного користування саме внаслідок переходу права власності на спірні земельні ділянки до відповідача. Заперечення позивача щодо переходу права власності на спірні земельні ділянки з державної форми власності у комунальну, за відсутності посилання на протиправність дій відповідача при прийнятті оспорюваного рішення ради, не свідчать про порушення його права постійного користування, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо можливості порушення такого права у майбутньому. Тому, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зміна власника земельної ділянки не свідчить про порушення прав та інтересів позивача, які би підлягали судовому захисту.

Предметом позову у справі № 920/1347/21, що розглядається, є, зокрема, вимоги позивача - КЕВ міста Суми про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку) з одночасним припиненням права власності. При цьому ДСГП "Ліси України" в касаційній скарзі, зокрема, посилається на те, що належним позивачем у цій справі має бути Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

З огляду на подібність правовідносин у справі № 920/1347/21 та справі № 910/21682/15 (910/17038/21) з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Сумське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 920/1347/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/21682/15 (910/17038/21).

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Сумське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 920/1347/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/21682/15 (910/17038/21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак