Ухвала

від 03.07.2024 по справі 902/33/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/33/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у справі № 902/33/24

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради

до: Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс"

про витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.06.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (повний текст складено 27.05.2024) у справі № 902/33/24, подана засобами поштового зв`язку 13.06.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

З поданої касаційної скарги вбачається, що її підписав Андрій Гордієнко, як генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство".

Проте доказів на підтвердження наявності у зазначеної особи відповідних повноважень до касаційної скарги не додано.

Тож скаржнику необхідно надати Суду докази на підтвердження повноважень зазначеної особи вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу у даній справі від імені цього товариства) як його генеральний директор.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та направити справу № № 902/33/24 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, а отже, скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" в якості доказу сплати судового збору подано копію платіжної інструкції №23364 від 03.06.2024, згідно якої сплачено 3 028,00 судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 Закону).

Водночас необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується, оскільки лише за таких умов суд може переконатися у сплаті коштів та їх зарахуванні (надходженні) до Державного бюджету за розгляд саме тієї касаційної скарги, яку подано щодо оскарження певного судового рішення у відповідній судовій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 907/892/15, від 16.04.2018 у справі № 922/3137/17, від 20.04.2018 у справі № 910/12031/17, від 21.02.2019 у справі № 910/8880/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18, від 13.06.2023 у справі № 911/26/20.

Однак, як вбачається з поданої скаржником платіжної інструкції №23364 від 03.06.2024 про сплату 3 028,00 грн. судового збору, в призначенні платежу не зазначено номер справи та судове рішення, яке оскаржується.

З огляду на це, скаржник не надав суду належних доказів сплати судового збору саме за подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 902/33/24, оскільки з доданого до касаційної скарги документа не вбачається подання якої касаційної скарги і у якій справі оплачується відповідним судовим збором.

Тож Суд вказує на те, що скаржнику необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн за подання касаційної скарги, необхідними реквізитами для ідентифікації якої є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому ч. 2 ст. 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З огляду на це, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відтак, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких саме норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену ст. 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що у поданій скарзі заявник фактично наводить аргументи щодо незгоди з рішенням, ухваленим господарським судом апеляційної інстанції у цій справі, проте не зазначає підстав оскарження ухвали апеляційного господарського суду, зокрема, не наводить, які норми матеріального чи процесуального права порушені саме судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, та не визначає підставу подання касаційної скарги, передбачену відповідним абзацом ст. 287 ГПК України.

Ураховуючи принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати підставу касаційного оскарження.

Отже, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Способом усунення цього недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази на підтвердження повноважень А. Гордієнка представляти інтереси ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" у справі № 902/33/24; 2) надати докази сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн за подання касаційної скарги, що будуть містити необхідні реквізити для її ідентифікації, якими, зокрема, є номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується; 3) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство"на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №902/33/24 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.