Справа № 761/23395/24
Провадження № 2/761/8118/2024
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позову без руху
01 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали позовної заяви Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Романишеної І.П.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В свою чергу, в позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Згідно частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Згідно зі ст.131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
З правового аналізу вище наведених норм закону вбачається, що представництво особи в суді може здійснюватись іншою особою, аніж адвокатом (особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу) лише в тих справах, які відповідно до закону можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (спори, що виникають з трудових відносин, а також малозначні справи).
В той же час, виходячи з обставин справи, предмету спору, змісту позовних вимог, предмету доказування та обсягу доказів, позовні вимоги розгляду в порядку спрощеного позовного провадження не підлягають.
Представник Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Крюкова І.І. на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності на представництво інтересів юридичної особи.
Разом із тим, додані до позову матеріали не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Крюкової І.І. діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
При цьому, у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про те, що Крюкова І.І. має статус адвоката, однак жодних документів, які б підтверджували повноваження адвоката Крюкової І.І., до позовної заяви не додано.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути відповідні недоліки позову шляхом надання до суду інформації про те, чи відомо позивачу адреса електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, а також надати відповідні докази, що підтверджують повноваження Крюкової І.І. звертатися до суду з даною позовною заявою.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120151396 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення) |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Романишена І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні