Постанова

від 12.04.2010 по справі 11/189/33

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2010 № 11/189/33

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Рєпіно ї Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Чернігівська обл асна державна адміністрація

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 16.02.2010

у справі № 11/189/33 ( .....)

за позовом Учасник ТОВ "Торгово- сервісний центр "Експо-Дніпр о" ОСОБА_1

до Товариство з обмежен ою відповідальністю "Торгово -сервісний центр "Експо-Дніпр о"

третя особа позивача

третя особа відповідача Чернігівська обласна державна адміністрація

Чернігівська районна державна адміністрація

про визнання незаконно ю бездіяльності та зобов"яза ння вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням госп одарського суду Чернігівськ ої області № 11/189/33 від 16.02.2010 року по зов ТОВ„ТСЦ ”Експо-Дніпро” д о ТОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро”, тре ті особи Чернігівська обласн а державна адміністрація, Че рнігівська районна державна адміністрація Чернігівсько ї області про визнання незак онною бездіяльності та зобов ' язання вчинити дії задово лений.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа 1 звернулася з апеляцій ною скаргою до Київського ап еляційного господарського с уду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив нор ми процесуального та матеріа льного права, прийняте рішен ня не відповідає вимогам зак ону та фактичним обставинам справи, просить його скасува ти та прийняти нове рішення п ро відмову у задоволенні поз ову .

Крім того, Прокурор Чернігі вської області звернувся з а пеляційним поданням, посилаю чись на те, що рішення господа рського суду є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні, третя особа 1 та прокуратура підтри мали вимоги, викладені в апел яційної скарзі та апеляційно му поданні.

Представник третій особи 2 в судове засідання не з' явив ся, на адресу суду надіслані п ояснення з яких вбачається, щ о Чернігівська районна держа вна адміністрація Чернігівс ької області підтримує в пов ному обсязі вимоги, викладен і в апеляційному поданні та а пеляційній скарзі.

Представник позивача в суд ове засідання не з' явився, п ричина суду не відома. Врахов уючи вимоги ст. 102 ГПК України, н аявність поштового повідомл ення про отримання ухвали су ду з зазначенням місця, дати та часу слухання справи, коле гія суддів дійшла висновку п ро можливість розглянути її у відсутність позивача.

Представник відповідача в судове засідання також не з' явився, перед початком судов ого засідання надійшло клопо тання про відкладення на піз нішій термін, яке мотивоване тим, що представник бере учас ть у розгляді справи у Черніг івському окружному адмініст ративному суді. Колегія судд ів вважає клопотання таким, щ о не підлягає задоволенню, ос кільки в судовому засіданні у господарському суді Черніг івської області був присутні й директор - Супрун А.М., отже, п редставник належним чином не обґрунтував неможливість пр исутності уповноваженої осо би.

Розглянувши справу за прав илами розділу ХІІ Господарсь кого процесуального кодексу України, суд дійшов наступно го висновку .

Як встановлено матеріалам и справи, ОСОБА_1 є співзас новником ТОВ „ТСЦ „Експо-Дні про” у співвідношенні 71% Стат утного капіталу товариства, тоді як директор ТОВ „ ТСЦ „Ек спо-Дніпро”- Супрун А.М. має ча стку у статутному капіталі т овариства в розмірі 29%.

ОСОБА_1 звернувся з позово м до господарського суду з ви могами про визнання незаконн ою бездіяльності та зобов' я зання вчинити дії , мотивуючи тим, що відповідно до розпоря дження Чернігівської ОДА № 242 від 24.07.2009 Чернігівської райдер жадміністрації доручено укл асти з ТОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро ” договір купівлі-продажу зе мельної ділянки, затвердити ціну продажу земельної ділян ки, ТОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро” пе рерахувати кошти за продаж з емельної ділянки, тощо. Загал ьними зборами учасників ТОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро” надана з года виконавчому директору у класти договір земельної діл янки. Проте, до мометну зверне ння учасника товариства до с уду, виконавчим директором Т ОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро” не зді йснено жодної юридичної дії щодо укладання відповідного договору.

Задовольняючи позовні вим оги, господарський суд виход ив з того, що основною метою То вариства є здійснення виробн ичої, науково-дослідної, торг івельної, іншої господарсько ї діяльності, спрямованої на отримання прибутку в інтере сах його учасників. Загальни ми зборами товариства надана згода на укладання директор ом договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 52 га для будівництва та експлуат ації ТСЦ, з розрахунку 4,96грн. за 1 кв.м., та здійснити юридичні д ії необхідні для укладання т а державної реєстрації догов ору. Однак, директором товари ства не здійснено жодних дій на виконання рішення загаль них зборів учасників товарис тва та розпорядження Чернігі вської ОДА, чим порушено корп оративні інтереси позивача. Таким чином, суд першої інста нції визнав незаконною безді яльність виконавчого органу товариства в особі виконавч ого директора Супруна; зобов ' язано виконавчого директо ра ТОВ „ТСЦ „Експо-Дніпро” ук ласти договір купівлі-продаж у земельної ділянки.

Заперечуючи проти рішення Чернігівська ОДА наполягає на тому, що дійсно розпорядже ння № 242 від 24.07.09 було, але стосува лося реєстрації релігійних г ромад, та згоду на продаж земе льної ділянки та укладання д оговору мова не йшла.

Прокурор у апеляційному по данні наполягає на тому, що сп ір не стосується корпоративн их прав товариства та не пору шує права його учасника, тому порушена підсудність.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Це ст осується позивача, який пови нен доказати факти, на підста ві яких пред' явлено позов, а також відповідача, який має м ожливість доказувати факти, на підставі яких він будує за перечення проти позову.

За частиною 1 ст. 124 Кодексу пе редача в оренду земельних ді лянок, що перебувають у держа вній або комунальній власнос ті, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шл яхом укладення договору.

Згідно з пунктом 34 ст. 26 Закон у України "Про місцеве самовр ядування в Україні" питання р егулювання земельних віднос ин вирішуються виключно на п ленарних засіданнях сільськ ої, селищної, міської ради. Під стави для набуття права на зе млю громадянами та юридичним и особами унормовані главою 19 Земельного кодексу України . За приписами ст. 116 цього Кодек су громадяни та юридичні осо би набувають права власності та права користування земел ьними ділянками із земель де ржавної або комунальної влас ності за рішенням органів ви конавчої влади або органів м ісцевого самоврядування в ме жах їх повноважень. Отже, наве деною нормою врегульовані ві дносини щодо набуття громадя нами та юридичними особами п рава власності та права кори стування земельними ділянка ми та встановлена підстава н абуття такого права, а саме: рі шення органів місцевого само врядування (виконавчої влади ) в межах повноважень встанов лених Земельним кодексом Укр аїни.

Лише рішення уповноважено го державного виконавчого ор гану чи органу місцевого сам оврядування є підставою набу ття фізичними і юридичними о собами права користування зе мельними ділянками, що знахо дяться у державній або у кому нальній власності. Рішення к омпетентного органу та відп овідний договір є пов'язаним и юридичними фактами.

Суд апеляційної інстанцій встановив, що питання укладе ння з позивачем договору куп івлі-продажу спірної земельн ої ділянки на сесії Ради не ро зглядалось.

Поза увагою суду попереднь ої інстанції залишилося і те , що згідно ч. 2 ст. 125 Земельного к одексу України право на земе льну ділянку виникає після у кладення відповідного догов ору і його державної реєстра ції, при цьому, судом не врахов ано чи відповідає вимога вва жати договір укладеним за рі шенням суду, за відсутності т акого волевиявлення ради, ви могам ч. 1 ст. 187 ГК України щодо о бов'язковості укладення тако го договору через пряму вказ івку закону та способам захи сту порушених прав та охорон юваних законом інтересів, пе редбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Отже, задовольняючи позов, с уд не врахував право ради сам остійно вирішувати питання щ одо надання в користування з емельної ділянки, оскільки в ідповідно до ст. 123 вищезазнач еного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вим ог про спонукання ради розгл янути подане зацікавленою ос обою клопотання без визначен ня змісту самого рішення сес ії. Крім того, суд першої інст анції фактично неправомірно поклав на третіх осіб обов' язок укласти з позивачем дог овір купівлі-продажу землі і з зазначенням чітко визначен ого розміру земельної ділянк и, оскільки згідно з вимогами ст.12 Кодексу розмір орендован ої ділянки самостійно визнач ається її власником.

В судовому засіданні, проку рор та представник третьої о соби 1 пояснили, що по факту пі дробки розпорядження № 242 пору шена кримінальна справа.

Крім того, господарським су дом не прийнято до уваги того факту, що зобов' язання трет іх осіб укласти договорів, ви знання протиправними дії та бездіяльності третіх осіб не є предметом даного спору, а по зивачем реалізовано право на подання відповідного позову в порядку адміністративного судочинства (постанова № 1/225/14 г осподарського суду Чернігів ської області від 13.09.07)

Щодо зауважень, викладених в апеляційному поданні, то ко легія суддів враховує наступ не.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК г осподарським судам підвідом чі справи, що виникають з корп оративних відносин у спорах між господарським товариств ом та його учасником (засновн иком, акціонером), утому числі учасниками (засновниками, ак ціонерами) господарських тов ариств, що пов'язані зі створе нням, діяльністю, управління м та припиненням діяльності цього товариства, крім трудо вих спорів.

Частиною 1 ст.167 ГК України ви значено що, корпоративні пра ва - це права особи, частка як ої визначається у статутному фонді (майні) господарської о рганізації, що визначають пр авомочності на участь цієї о соби в управлінні господарсь кою організацією, отримання певної частини прибутку (див ідендів) даної організації т а активів у разі ліквідації о станньої відповідно до закон у, а також інші правомочності , передбачені законом та стат утними документами. Отже, з ур ахуванням наведеного та поло жень ст. 167 ГК господарському с уду підвідомчі справи, що вин икають у спорах між учаснико м господарського товариства та самим цим товариством, за н аявності в такому спорі озна к корпоративних відносин.

В п. 10 Постанови N 13 Пленуму Вер ховного Суду України зазначе но, що встановивши, що предмет позову не відповідає встано вленим законом способам захи сту прав, господарський суд п овинен відмовити в позові. Ст аттями 16 ЦК України та 20 ГК Укра їни передбачено перелік спос обів захисту

Зі змісту ст. 62 Закону Україн и „Про господарські товарист ва” дирекція (директор) виріш ує усі питання діяльності то вариства, за винятком тих, що н алежать до виключної компете нції загальних зборів учасни ків. порушених, не визнаних аб о оспорюваних цивільних прав та інтересів особи. Дирекція (директор) підзвітна загальн им зборам учасників і органі зує виконання їх рішень. Дані положення закріплені у Стат уті товариства ( п.10.9, п.10.10).

Судова колегія дійшла висн овку, що в розумінні ст. 88 ГК Укр аїни, ст. 116 ЦК України та Закону України „Про господарські т овариства” невиконання вико навчим директором обов' язк ів, передбачених Статутом то вариства, трудовим договором та рішень загальних зборів у часників товариства не мають ознак корпоративних відноси н.

Відповідно до постано ви Пленуму Верховного Суду У країни „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цив ільного процесуального зако нодавства і всебічно перевір ивши обставини, вирішив спра ву у відповідності з нормами матеріального права, що підл ягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсу тності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, а бо виходячи із загальних зас ад і змісту законодавства Ук раїни. Обґрунтованим визнаєт ься рішення, в якому повно від ображені обставини, які мают ь значення для даної справи, в исновки суду про встановлені обставини і правові наслідк и є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, досл ідженими в судовому засіданн і.

Рішення господарсько го суду у даній справі вказан им вимогам не відповідає, що є підставою для його скасува ння та прийняття нового ріше ння про відмову в задоволенн і позову.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Чернігівської обласної де ржавної адміністрації та апе ляційне подання Прокурора Че рнігівської області задовол ьнити, рішення господарськог о суду Чернігівської області № 11/189/33 від 16.02.2010 - скасувати.

Прийняти нове рішенн я: У задоволенні позову ТОВ „„ Торгово-сервісний центр „Екс по-Дніпро” до „Торгово-серві сний центр „Експо-Дніпро”, тр еті особи Чернігівська обла сна державна адміністрація, Чернігівська районна держав на адміністрація Чернігівсь кої області про визнання нез аконною бездіяльності та зоб ов' язання вчинити дії відм овити.

2. Матеріали справи пов ернути господарському суду Чернігівської області .

Головуючий суддя

Судді

14.04.10 (відправлено)