Рішення

від 03.07.2024 по справі 500/1982/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1982/24

03 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про корегування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 03 жовтня 2023 року за №UA403030/2023/000081/2;

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 03 жовтня 2023 року за №UA403030/2023/000083/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов контракту №5 від 05.03.2021 укладеного між ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" (покупцем) та підприємством-нерезидентом "SHREE NILKANTH POLYTEX", Індія (продавцем), з урахуванням додаткових угод та додатку №33 від 11.08.2023 року у жовтні 2023 року було імпортовано на митну територію України товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток в асортименті.

З метою проходження митного оформлення товару, позивачем було подано відповідачу три електронні вантажні митні декларації, а саме:

№23UA403030022797U6 від 02 жовтня 2023 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, зверху термообріз зигзаг, один раз прошитий залишок нитки, прямокутної форми, поліпропіленові розміром 550х1100мм поліпропіленові розміром 550х1050мм поліпропіленові розміром 500х750мм - поліпропіленові розміром 1000х1500мм поліпропіленові розміром 550х900 мм поліпропіленові розміром 550х980 мм - подвійним рядком унизу, 50 мм вільний без кришки різних параметрів: мішки 100000шт., вага 63 +/-5 гр., мішки - 19 500 шт., вага 50 +/-5гр., мішки 136 000 шт., вага 33 +/-5гр., мішки - 11500 шт., вага 179 +/-5гр., мішки - 40400 шт., вага 45 +/-5гр., мішки 83075 шт., вага 47 +/-5гр, за договірною вартістю 31 169,94 доларів США (1139841,07 грн по курсу 36,5686 грн за 1 дол. США) на умовах поставки CIF порт Гдиня (Польща) без врахування вартості доставки імпортованих товарів поза митною територією України з м. Гдиня в сумі 127067,55 грн., а разом 1266908,62 грн;

№23UA403030022956U3 від 04 жовтня 2023 року (номер митної декларації, поданої після коригування митним органом митної вартості імпортованих товарів - 23UA403030023127U4 від 05.10.2023 року), якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані від нерезидента "SHREE NILKANTH POLYTEX" (Індія) товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, зверху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50 мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: мішки поліпропіленові розміром 550х1050мм - 81600 шт., вага 60 +/-5гр., мішки поліпропіленові розміром 550х730мм - 101628 шт., вага 40 +/-5гр., за договірною вартістю 13 300,35 доларів США (486823,40 грн по курсу 36,6023 грн за 1 дол. США) на умовах поставки CIF порт Гдиня (Польща) без врахування вартості доставки імпортованих товарів поза митною територією України з м. Гданськ в сумі 59996,78 грн, а разом 546 820,18 грн.

Разом із вищезазначеними вантажними митними деклараціями, позивачем, ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД", через свого представника було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: зовнішньоекономічний контракт №5 від 05 березня 2021 року з додатковими угодами та додатком №33 від 11.08.2023 року до вказаного контракту (із нерезидентом "SHREE NILKANTH POLYTEX" (Індія)), інвойс SNP/021/2023-24 від 11.08.2023, специфікації, договір із експедитором ТОВ "Самміт Логістік" про транспортно-експедиційне обслуговування із рахунками на оплату за транспортно-експедиційні послуги та довідками про вартість перевезення тощо.

За результатами опрацювання поданих позивачем вантажних митних декларацій, відповідач, Тернопільська митниця, видав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №UA403030/2023/000528 та №UA403030/2023/000531 і прийняв два оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: №UA403030/2023/000081/2 від 03.10.2023 та №UA403030/2023/000083/2 від 05.10.2023.

Таким чином, внаслідок прийняття відповідачем двох вищевказаних рішень позивачу, ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" збільшено митних платежів на суму 209771,87 грн, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 19.04.2024, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.05.2024 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 02 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403030022797U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1100 мм - 100000шт., вага 63 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550х1050 мм - 19500шт., вага 50 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 500х750 мм - 136000шт., вага 33+/-5 гр Мішки поліпропіленові розміром 1000х1500 - 11500шт., вага 179 +/-5 гр Мішки поліпропіленові розміром 550x900 мм - 40400шт., вага 45 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550x980 мм - 83075шт., вага 47+/-5 гр Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва Індія/ IN.".

Також, 04 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403030022956U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1050 мм - 81600шт., вага 60+/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550х730 мм - 101628шт., вага 40+/-5 гр Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва:Індія/IN.".

Під час здійснення митного контролю за вказаними митними деклараціями, митницею було встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Ухвалою суду від 03.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

05 березня 2021 року між ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд", (покупцем) та підприємством-нерезидентом "SHREE NILKANTH POLYTEX", Індія (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №5.

За умовами контракту продавець зобов`язується поставити товар згідно з додатками до контракту у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим контрактом. Найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю та позиціями, а також вартість товару, постачання якою здійснюватиметься відповідно до цього контракту, зазначаються у додатках до контракту (пункти 1.1, 1.2 контракту).

Відповідно до контракту №5 від 05.03.2021 та додатку №33 від 11.08.2023 до вказаного контракту сторонами визначено асортимент та кількість товару, що поставляється, а також базис поставки товару (CIF порт Гдиня) та строк оплати поставленого товару.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту позивачем у жовтні 2023 на митну територію України ввезено дві партії товару.

1. 02 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403030022797U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1100 мм - 100000шт., вага 63 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550х1050 мм - 19500шт., вага 50 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 500х750 мм - 136000шт., вага 33+/-5 гр Мішки поліпропіленові розміром 1000х1500 - 11500шт., вага 179 +/-5 гр Мішки поліпропіленові розміром 550x900 мм - 40400шт., вага 45 +/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550x980 мм - 83075шт., вага 47+/-5 гр Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема данних; Країна виробництва Індія/ IN.".

Як слідує із інформації, що міститься в гр. 44 МД та матеріалів справи, до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № QC/7 від 11.08.2023;

пакувальний лист № б/н від 11.08.2023;

рахунок-фактура (інвойс) № SNP/021/2023-24 від 11.08.2023;

коносамент № 65571401 від 16.08.2023;

автотранспортна накладна № GI4343 від 27.09.2023;

сертифікат про походження товару № 23782 від 17.08.2023;

некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № б/н від 11.08.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 472 від 22.09.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 473 від 27.09.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № GI4343-1 від 27.09.2023;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 31.07.2023;

страховий поліс № C001494129 від 22.08.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 33 від 11.08.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 5 від 05.03.2021;

договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;

договір (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023;

договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022;

договір (контракт) про перевезення № 19Е від 22.09.2023;

договір (контракт) про перевезення № б/н від 22.06.2023;

інші некласифіковані документи - специфікація № 1 від 22.09.2023;

копія митної декларації країни відправлення № SB22130820231149 від 11.08.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.".

02.10.2023 митним органом було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом:

У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).

Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом від 03.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі та просив прийняти рішення і оформити митну декларацію у термін, передбачений згідно статті 255 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000081/2 від 03.10.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості (транспортні витрати), які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні документи (банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг); - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На запит митного органу декларантом надіслано комерційну пропозицію, прайс-лист та копію декларації країни відправлення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.03.2021 №5.

Відповідно до п.3.2 даного договору відвантаження товару здійснюється за письмовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Заявка до митного оформлення не подана, що суперечить умовам договору узгодженого сторонами.

Встановлено, що в поданому рахунку на оплату від 27.09.2023 № 473, п. 3 вказано транспортні витрати без ПДВ. Однак, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. "ж" п. 186.3 ПК).

П.п. 4.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 № 1008/139 визначено "Клієнт оплачує: А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку,.". До митного оформлення надано рахунки на оплату від 22.09.2023 № 472 та від 27.09.2023 № 473. Проте, до митного оформлення не надано платіжні документи щодо здійсненої оплати згідно виставленого Експедитором рахунку на оплату від 22.09.2023 № 472.

В довідці про транспортні витрати від 27.09.2023 №GI4343-1 передбачено наявність транзитної декларації Т1. До митного оформлення транзитна декларація не подана.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 02.10.2023 №UA110140/2023/8286 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток; країна виробництва Індія; умови поставки CIF) на рівні 2,55 дол. США/кг.".

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000081/2 від 03.10.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, згідно з ЕМД від 02.10.2023 № UA110140/2023/8286 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток; країна виробництва Індія; умови поставки CIF) на рівні 2,55 дол. США/кг.

2. 04 жовтня 2023 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403030022956U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550х1050 мм - 81600шт., вага 60+/-5гр Мішки поліпропіленові розміром 550х730 мм - 101628шт., вага 40+/-5 гр Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва:Індія/IN.".

Як слідує із інформації, що міститься в гр. 44 МД та матеріалів справи, до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості № QC/7 від 11.08.2023;

пакувальний лист № б/н від 11.08.2023;

рахунок-фактура (інвойс) № SNP/021/2023-24 від 11.08.2023;

коносамент № 65571401 від 16.08.2023;

автотранспортна накладна № GI4343-1 від 29.09.2023;

сертифікат про походження товару № 23782 від 17.08.2023;

некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № б/н від 11.08.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 472 від 22.09.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 479 від 29.09.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 480 від 02.10.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SL4343-2 від 02.10.2023;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 31.07.2023;

страховий поліс № C001494129 від 22.08.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 33 від 11.08.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 5 від 05.03.2021;

договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;

договір (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023;

договір (контракт) про перевезення № 1/07/2023 від 01.08.2023;

договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022;

договір (контракт) про перевезення № 22Е від 26.09.2023;

інші некласифіковані документи - специфікація № 2 від 22.09.2023;

копія митної декларації країни відправлення № SB22130820231149 від 11.08.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

04.10.2023 митним органом було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Початок консультації з митним органом:

У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом від 05.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі та просив прийняти рішення і оформити митну декларацію у термін, передбачений згідно статті 255 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000083/2 від 05.10.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Додатково декларантом до митного оформлення подано: копія митної декларації країни відправлення, комерційна пропозиція, прайс-лист.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.03.2021 № 5. відповідно до пункту 3.2 договору відвантаження товару здійснюється за письмовою заявкою, яка підписана двома сторонами договору, однак до митного оформлення даний документ не поданий.

Згідно з п. 1.3 договору № 1008/139 від 10.08.2023 під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заяву, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається у письмовій формі у тому числі із застосуванням електронної пошти, за 2 доби до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення, проте, заявки до митного оформлення не подано.

Перевізником товару згідно CMR № GI4343-1 від 29.09.2023 є BN-Group Polska Sp.z.o.o. (Польща), а в митній декларації зазначено, що це український перевізник.

Згідно пункту 4.1.3 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 №1008/139 за надання послуг по перевезенню вантажу автомобільним траспортом оплата здійснюється Клієнтом (ТОВ "Торговий дім "Финтрейд") протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Експедитором (ТОВ"Самміт Логістик") рахунку. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення надано не було.

В довідці про транспортні витрати від 02.10.2023 №GI4343-2 (в митній декларації заявлено дану довідку № SL4343-2) передбачено наявність транзитної декларації Т1.

До митного оформлення транзитна декларація не подана.

Додатково наданий прайс-лист не містить дати та оформлений на умови поставки FOB MUNDRA, що відрізняються від умов поставки заявлених у митній декларації.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 02.10.2023 №UA110140/2023/8286 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток; країна виробництва Індія; умови поставки CIF) на рівні 2,55 дол. США/кг.".

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000083/2 від 05.10.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, згідно з ЕМД від 02.10.2023 № UA110140/2023/8286 (Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток; країна виробництва Індія; умови поставки CIF) на рівні 2,55 дол. США/кг.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації. Проте, у подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс № SNP/021/2023-24 від 11.08.2023 за назвою і змістом відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 5 від 05.03.2021 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 33 від 11.08.2023.

Також, митному органу представлено: сертифікат якості № QC/7 від 11.08.2023; пакувальний лист № б/н від 11.08.2023; коносамент № 65571401 від 16.08.2023; автотранспортна накладна № GI4343 від 27.09.2023; автотранспортна накладна № GI4343 від 29.09.2023; сертифікат про походження товару № 23782 від 17.08.2023; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція № б/н від 11.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 472 від 22.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 479 від 29.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 480 від 02.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 473 від 27.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № GI4343-1 від 27.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SL4343-2 від 02.10.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 31.07.2023; страховий поліс № C001494129 від 22.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 1 від 03.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 1/07/2023 від 01.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022; договір (контракт) про перевезення № 22Е від 26.09.2023; договір (контракт) про перевезення № 19Е від 22.09.2023; договір (контракт) про перевезення № б/н від 22.06.2023; інші некласифіковані документи - специфікація № 1 від 22.09.2023; інші некласифіковані документи - специфікація № 2 від 22.09.2023; копія митної декларації країни відправлення № SB22130820231149 від 11.08.2023.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо покликань митного органу на те, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.03.2021 №5. Відповідно до п.3.2 даного договору відвантаження товару здійснюється за письмовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. Заявка до митного оформлення не подана, що суперечить умовам договору узгодженого сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм п. 2 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

На виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем було надано при митному оформленні товарів відповідну копію зовнішньоекономічного Контракту №5 від 05.03.2021 року з додатковими угодами до нього та додатком №33 від 11.08.2023 року до нього.

Письмова заявка не є тим документом, що підтверджує митну вартість імпортованого товару. Окрім того, митним органом не зазначено яким саме чином запитувана заявка може підтверджувати митну вартість імпортованого товару, за наявності повного пакету документів, передбаченого нормами ст. 53 Митного кодексу України.

Щодо покликань митного органу на те, що в поданому рахунку на оплату від 27.09.2023 № 473, п. 3 вказано транспортні витрати без ПДВ. Однак, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. "ж" п. 186.3 ПК), суд зазначає, що згідно норм п.5, п.6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, вартість витрат на транспортування територією України, з огляду на норми п.5, п.6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, жодним чином не впливає на митну вартість імпортованого товару, а тому визначення такої вартості транспортування товару митною територією України жодним чином не може бути підставою для коригування митної вартості імпортованих товарів.

Щодо покликань митного органу на те, що п.п. 4.1.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 № 1008/139 визначено "Клієнт оплачує: А) при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт - платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох (3) банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку.". До митного оформлення надано рахунки на оплату від 22.09.2023 № 472 та від 27.09.2023 № 473. Проте, до митного оформлення не надано платіжні документи щодо здійсненої оплати згідно виставленого Експедитором рахунку на оплату від 22.09.2023 № 472, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На виконання норм пункту 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" при митному оформленні були подані рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" №472 від 22.09.2023 року на суму 86 287,00 грн, №473 від 27.09.2023 року на суму 86979,46 грн, №479 від 29.09.2023 року на суму 86515,85 грн, №480 від 02.10.2023 року на суму 2953,46 грн.

Суд зазначає, що документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних (імпортованих) товарів (мішків для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток в асортименті) є саме вищевказані рахунки на оплату транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК", які містять детальний опис та відомості щодо вартості перевезення імпортованих товарів та в свою чергу були оплачені відповідно до платіжних інструкцій від 04.10.2023 року за №3246, від 04.10.2023 року за №3247, від 06.10.2023 року за №3279, від 06.10.2023 року за №3280.

Щодо покликань митного органу на те, що згідно з п. 1.3 договору № 1008/139 від 10.08.2023 під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заяву, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається у письмовій формі у тому числі із застосуванням електронної пошти, за 2 доби до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення, проте, заявки до митного оформлення не подано, то суд зауважує, що такі заявки відсутні у переліку документів, перелічених в ст. 53 Митного кодексу України серед документів, що підтверджують митну вартість імпортованих позивачем товарів.

Щодо покликань митного органу на те, що перевізником товару згідно CMR № GI4343-1 від 29.09.2023 є BN-Group Polska Sp.z.o.o. (Польща), а в митній декларації зазначено, що це український перевізник, то суд зауважує, що митний орган жодним чином не зазначив як не зазначення в митній декларації перевізника імпортованого товару як польського (BN-Group Polska Sp.z.o.o) вплинуло на митну вартість імпортованих товарів при наданні повного розрахунку складової митної вартості - вартості перевезення.

Щодо покликань митного органу на те, що в довідці про транспортні витрати від 27.09.2023 №GI4343-1 та від 02.10.2023 №GI4343-2 (в митній декларації SL4343-2) передбачено наявність транзитної декларації Т1. До митного оформлення транзитна декларація не подана, суд зазначає, що транзитні декларації Т1, на які мають посилання довідки про транспортні витрати від 27.09.2023 року за №GI4343-1 та від 02.10.2023 за №GI4343-2 є транзитними деклараціями №23PL322010NS66CN70 та №23PL322010NS66ISJ0, які мають відомості щодо типу та ваги вантажу, автомобілів, що здійснюють перевезення тощо та немає жодних числових значень щодо складових митної вартості імпортованих товарів (додаються до позовної заяви). Тобто, зазначені транзитні декларації не є документами, які підтверджують митну вартість товарів чи його складову частину.

Щодо покликань митного органу на те, що в довідці про транспортні витрати від 22.09.2023 №SL3362-1 передбачено наявність транзитної декларації Т1. До митного оформлення транзитна декларація не подана, то суд зауважує, що останнім не зазначено, яким чином дані, відображені в транзитній декларації Т1 №23PL322010NS65W1S3 впливають на митну вартість імпортованих товарів чи на визначення такої митної вартості Тернопільською митницею.

Щодо покликань митного органу на те, що додатково наданий прас-лист не містить дати та оформлений на умови поставки FOB MUNDRA, що відрізняється від умов поставки, заявлених у митній декларації, слід зазначити наступне.

Відповідно до норм п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Так, на підтвердження митної вартості імпортованих товарів ТОВ "Торговий Дім "ФИНТРЕЙД" було надано митному органу копію зовнішньоекономічного контракту №5 від 05.03.2021 з додатковими угодами до нього та додатком №33 від 11.08.2023 року до нього і інвойсом №SNP/021/2023-24 від 11.08.2023 року, які повністю підтверджують митну вартість імпортованих товарів, яка складається з суми вартості товарів на умовах FOB MUNDRA розмірі 42000,29 дол. США, витрат на страхування - 35,00 дол. США, витрат на доставку імпортованого товару морем - 2 435,00 дол. США, з встановленням загальної вартості імпортованих товарів на умовах CIF порт Гдиня (Польща) на рівні 44 470,29 дол. США.

Суд погоджується із поясненнями позивача про те, що у наданому при митному оформленні прайс-листі ціни вказані на мовах FOB MUNDRA, оскільки вартість доставки товарів морем змінюється та не є постійною величиною, що є загальносвітовою практикою.

Однак, як слідує із матеріалів справи, митна вартість імпортованих товарів у вантажних митних деклараціях зазначена виходячи з контракту та додатків до нього і інвойсу на партію товару, тому вартість товару, вказана в прас-листі була відповідно скоригована відповідно до умов поставки CIF порт Гдиня.

Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" не мав і не має господарських відносин із перевізником ПП "Партнер МС Транс", то документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є саме рахунки на оплату транспортного експедитора ТОВ "Самміт Логістік", які містять детальний опис та відомості щодо вартості перевезення імпортованих товарів, які в свою чергу були надані відповідачу при митному оформленні товарів.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 03 жовтня 2023 року №UA403030/2023/000081/2 та №UA403030/2023/000083/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2517,27 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

У позові представник позивача просив стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та з витрат на професійну правничу допомогу. У змісту позовну представник позивача зазначив таке: "Щодо підтвердження розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно укладеного договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 із додатковою угодою №1 від 29.03.2024, то станом на дату подання позовної заяви такі витрати ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" склали 8500,00 грн, підтверджуючі документи про що будуть надані до суду впродовж судового розгляду справи".

Проте, до позовної заяви представник позивача долучив копію договору про надання правової допомоги від 29.03.2024 та додаткової угоди №1 від 29.03.2024. Інших доказів стосовно витрат на правничу допомогу ні позивач, ні його представник не долучали.

Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з частинами першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 та від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 380/3142/20, від 02.02.2023 у справі №120/4765/21-а.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем (його представником) не надано жодних належних та допустимих доказів, а відтак витрати на правничу допомогу не підтвердженні.

В такій ситуації відсутні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім цього позивачем понесені витрати, пов`язані із залучення перекладача для перекладу письмових доказів, доданих до позовної заяви на українську мову в розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Так, згідно наданого акта надання послуг №62568 від 10.04.2024 виконавець ФОП Овод Віра Василівна, виконала роботи (надала послуги) з перекладу документів на 17 сторінках, загальна вартість робіт склала 3500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на переклад документів, представником позивача надано рахунок-фактуру №625568 від 10.04.2024 із вказаними документами та їх кількістю, переклад яких здійснювався.

Аналізуючи все вищенаведене суд вказує на те, що з наданими доказами у повній мірі підтверджено судові витрати позивача за переклад документів у розмірі 3500,00 грн.

З огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача та здійснення ним перекладу документів наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на залучення перекладача (переклад документів).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 03 жовтня 2023 року №UA403030/2023/000081/2 та №UA403030/2023/000083/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 2517 (дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 27 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на залучення перекладача (переклад документів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Финтрейд" (місцезнаходження: вул. Робоча, 82А, м. Херсон, Херсонська обл., Херсонський р-н, 73011, код ЄДРПОУ 41908814);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.