Рішення

від 02.07.2024 по справі 520/8422/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 липня 2024 року № 520/8422/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 04.03.2024 р. рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 та картка відмови №UA807200/2024/000218 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ", код ЄДРПОУ 42171484, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що 18 жовтня 2022 між ZHANGZHOU J.Z. COMMERCE CO., LTD, в якості постачальника, та ТОВ «ЮНИСОЛ», в якості покупця, було укладено контракт № 1810, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця товар, кількість, асортимент (номенклатура), якого узгоджується сторонами в інвойсах. У комерційному інвойсі №JZE231113 від 02.01.2024 вказано, що поставляється наступний товар:

- NONWOVEN SHEET нетканий синтетичний матеріал 100% поліестер, у листах, щільністю більше 150г/м2, без покриття: 0,80мм/1,00мх1,50м - 1000 листів, USD 0,92/лист USD 920,00; 1,00мм/1,00мх1,50м - 2000 листів, USD 1,07/лист USD 2140,00; 1,20мм/1,00мх1,50м - 2000 листів, USD 1.23/лист USD 2460,00; 1,40мм/1,00мх1,50м - 1000 листів, USD 1,47/лист USD 1470,00; країна виробництва CN;

- 90GSM BLACK VELOUR (SUEDE) COATED WITH 6# BLACK EVEA текстильний етілвінілацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром поліестерової тканини типу "велюр", пофарбований, при цьому текстильний матерiал створює лицьовий бiк: 1,20мм/60" х 50м - 1500 м, USD 1,39/м USD 2085,00; 2,00мм/60" х 50м - 1174 м, USD 1.61/м USD 1890,14; BLACK D01# FABRIC COATED WITH 6# BLACK EVA текстильний етілвінілацетатний матеріал в рулонах, з приклеїним шаром поліестерової тканини типу "трикотаж", пофарбований, при цьому текстильний матерiал створює лицьовий бiк: 2,00мм/60" х 50м - 1000 м, USD 0,93/м USD 930,00; 3,00мм/60" х 50м - 1000 м, USD 1,14/м USD 1140,00; P.P. CAMBRELLA COATED WITH 6# BLACK EVA 2,00 мм 2,00мм/54" х 50м - 1000 м, USD 0,93/м USD 930,00 країна виробництва Китай;

- BLACK D01# FABRIC COATED WITH BLACK SPONGE 4,00MM 40GSM BLACK NONOWVEN BACKING Стьобанний текстильний матеріал шириною; матеріал складається з трьох шарів: лицьовий шар - поліестерова тканина типу "трикотаж"; середній шар - нетканий синтетичний поліефірний матеріал; тильний шар - поліестерова основа типу "войлок"; усі верстви матеріалу з`єднані між собою за допомогою адгезива 5,00мм/60" х 25м - 2000 м, USD 1,25/м USD 2500,00 P.P. CAMBRELLA COATED WITH BLACK SPONGE 3,00MM 40GSM BLACK NONOWVEN BACKING 4,00мм/54" х 25м - 1000 м, USD 1,08/м USD 1080,00 країна виробництва Китай;

- BLACK EVA COATED WITH SELF-ADHESIVE Полімерний пористий матеріал з етиленвінілацетату (EVA), з однієї сторони з шаром клею з бумагою, типу "самоклейка", що не армований, без основи і без підкладки: 2,00мм/54" х 50м - 600 м, USD 0,97/м USD 582,00 3,00мм/54" х 50м - 1500 м, USD 1,27/м USD 1905,00; WHITE PE FOAM COATED WITH SELF-ADHESIVE Спінена укріплена поліетиленова (PE) смола; з однієї сторони з шаром клею з бумагою, типу "самоклейка": 3,00мм/54" х 50м - 1000 м, USD 1,25/м USD 1250,00 країна виробництва Китай.

Загальна вартість поставленого товару за комерційним інвойсом №JZE231113 від 02.01.2024 становить 21282,14 доларів США.

Відповідно до п. 3.2 контракту товар поставляється постачальником на умовах EXW Китай, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в інвойсі.

У пункт 3.2 контракту внесено зміни додатковою угодою б/н від 29.10.2022 та викладено пункт 3.2 у наступній редакції: «Товар поставляється постачальником на умовах FOB-Xiamen, China, у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами в Інвойсі».

Комерційний інвойс №JZE231113 від 02.01.2024 також містить умову поставки товару на умовах FOB-Xiamen, China.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна товару вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару. Відповідно до пункту 2.8 контракту умови оплати прописані в інвойсі або передплата 100% вартості до відвантаження. Специфікація до контракту №JZE231113 від 02.01.2024 до контракту № 1810 від 18.10.2022 містить наступні умови: умови постачання: FOB-Ксямен, Китай; термін постачання: не пізніше 90 днів після відправлення попередньої оплати; умови сплати: попередня сплата до 100%, остаточний розрахунок не пізніше 90 днів після постачання товару.

Вартість товару вказана в специфікації 2128214 доларів США.

На виконання умов контракту № 1810 від 18.10.2022р. покупцем 06.01.2023 було сплачено грошові кошти у сумі 14574,14 доларів США, що підтверджується банківською випискою за 04.01.2024 та у розмірі 6708,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою за 24.11.2023. Загальна сума, що була сплачена ТОВ «ЮНИСОЛ» за товар 21282,14 доларів США.

У позовній заяві позивачем вказано, що постачальником було здійснено поставку товару відповідно до комерційного інвойсу №JZE231113 від 02.01.2024 21282,14 доларів США. Відповідно до умов поставки FOB-Ксямен, Китай, продавець здійснив митне оформлення товару на території Китаю, що підтверджується митною декларацією країни відправлення (Китаю) за №370820240000004314 від 02.01.2024р., яка також є документом, що підтверджує митну вартість товару та заповнена продавцем товару (китайською компанією ZHANGZHOU J.Z. COMMERCE CO., LTD) при вивезенні товару із митної території Китаю. Вказана декларація містить інформацію про ціну товару, що складає 21282,14 доларів США.

Транспортування товару із території Китаю до України в м. Харків відбулось на підставі договору транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022 та заявки №18828 від 21.02.2024 до договору № 20/12 від 20.12.2022р; рахунку-фактури №СФ-36367 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296, рахунок-фактура №СФ-36366 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296; договір на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №18/08/23 від 18.08.2023; договір про надання послуг з транспортноекспедиторського обслуговування №03/01/2023 від 03.01.2023. Обставини здійснення перевезення також підтверджується коносаментом №COSU6372823430 від 07.01.2024; міжнародною товаро-транспортною накладною CMR від 22.02.2024, яка містить інформацію щодо перевізника, номер транспортного засобу, що перевозив вантаж, інформацію щодо відправника та отримувача та інше.

На підтвердження витрат по перевезенню ТОВ «ТГЛ Україна» було складено довідку про транспортні витрати з міжнародного перевезення №18828 від 26.02.2024, що підтверджує вартість послуг з транспортування, яка була подана митному органу.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що будь-які інші витрати пов`язані з транспортуванням товару позивачем понесені не були.

Під час розгляду справи встановлено, що митне оформлення товару на території України здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРТА-ПЛЮС» на підставі укладеного договору про надання митно-брокерських послуг № 40 від 01.02.2023.

Страхування вантажу сторонами контракту № 1810 від 18.10.2022 не здійснювалось, так як умови поставки FOB не покладають такого обов`язку на сторін та умовами контракту обов`язок щодо страхування вантажу у сторін не передбачено.

Судовим розглядом справи встановлено, що декларантом було складено електронну митну декларацію за 24UA807200003606U6 від 04.03.2024, в якій митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом. З метою здійснення митного оформлення вантажу та підтвердження заявленої митної вартості товару, та на виконання вимог частин 2 статті 53 Митного кодексу України, декларантом до Харківської митниці разом із декларацією були подані наступні документи: 1) декларація митної вартості, 2) контракт №1810 від 18.10.2022, 3) специфікація до контракту №JZE231113 від 02.01.2024, 4) інвойс №JZE231113 від 02.01.2024, 5) пакувальний лист №JZE231113 від 02.01.2024, 6) коносамент №COSU6372823430 від 07.01.2024, 7) CMR від 22.02.2024, 8) сертифікат походження №24С3506М0291/00001 від 04.01.2024, 9) банківська виписка за 04.01.2024 (підтвердження оплати у розмірі 14574,14 доларів США), 10) банківська виписка за 24.11.2023 (підтвердження оплати у розмірі 6708,00 доларів США), 11) договір про надання митно-брокерських послуг № 40 від 01.02.2023, 12) договір транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022, 13) рахунок-фактура №СФ-36367 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296, 14) рахунок-фактура №СФ-36366 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296, 15) довідка про транспортні витрати з міжнародного перевезення №18828 від 26.02.2024, 16) договір на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №18/08/23 від 18.08.2023, 17) договір про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування №03/01/2023 від 03.01.2023.

Як встановлено судом, 04.03.2024 року позивачем отримано електронне повідомлення, ідентифікатор повідомлення efeeeb0d-c108-4078-a0d2-e4f476a1bd7e від 04.03.2024 наступного змісту: «В зв`язку з надходженням до ВКМВ УМПКМВМТРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товари №№ 1, 3 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР (Порядок здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476). У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що у поданих документах, зазначених у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.; 9) заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У відповідь на вказане електроне повідомлення позивачем надано лист вих. №2/01 від 04.03.2024 та наступні документи: 1) прайс-лист від 13.11.2023; 2) експортна декларація 370820240000004314.

Харківською митницею за результатом розгляду поданих до митного оформлення позивачем документів відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 року, про що свідчить картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 зазначено: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; - відсутній переклад митної декларація країни відправлення, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; - відсутній банківський/платіжний документ, що підтверджує факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту COSU6372823430; - відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та умовам, зазначеним в рахунках на оплату транспортних послуг №№ CФ-36367, СФ-36366, де зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 01.03.2024; - відсутні заявки, передбачені умовами договорів №03/01/2023 та №18/08/23; - заявка №1 до договору від 20.12.2022 №20/12 надана до митного оформлення без відповідного заповнення; - відсутній договір згідно морського перевезення за коносаментом COSU6372823430, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних, оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 5,00 $/кг, товар 3) 8,20 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, що наявні: товар 1) №UA408020/2024/003420 від 20.01.2024, товар 3) №UA209230/2023/127188 від 05.12.2023. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 5,00 $/кг, товар 3) 8,20 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що 1. Згідно п.6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у тому числі у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 МКУ щодо випуску у вільний обіг товарів , що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 статті 55 МКУ. 3. Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Також митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218.

Судовим розглядом справи встановлено, що товари поставлені підприємством позивача випущені у вільний обіг за митною декларацією від 04.03.2024 № 24UA807200003642U8 шляхом надання гарантій на підставі частини 7 ст. 55 Митного кодексу України та відповідно до розділу Х Митного кодексу України в строк до 04.06.2024 та різниця між платежами, які заявлялись декларантом та які повинні бути сплачені, у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024, становить - 139615,58 грн.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; - відсутній переклад митної декларація країни відправлення, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; - відсутній банківський/платіжний документ, що підтверджує факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту COSU6372823430; - відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» та умовам, зазначеним в рахунках на оплату транспортних послуг №№ CФ-36367, СФ-36366, де зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 01.03.2024; - відсутні заявки, передбачені умовами договорів №03/01/2023 та №18/08/23; - заявка №1 до договору від 20.12.2022 №20/12 надана до митного оформлення без відповідного заповнення; - відсутній договір згідно морського перевезення за коносаментом COSU6372823430 а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

Митним органом було направлено на адресу позивача лист, яким витребовувались такі додаткові документи: на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що у поданих документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст.254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 року №476; 9) заявки перевезення, договори тощо.

Підприємством позивача на вказаний запит відповідача щодо подання додаткових документів, надіслано лист в якому зазначено, що разом з ЕМД №807200/2024/003606 від 04.03.2024 вже надано всі наявні документи, інші документи надаватися не будуть.

Також, зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно розбіжностей та недоліків у документах, зазначених митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024.

Так представником позивача вказано, що рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству були надані до митниці. Позивачем було подано до Харківської митниці рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/4335/23 та 11.09.2024 у справі №520/17394/23, відповідно до яких визначено правильність визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України за основним методом.

Своєю чергою представником позивача вказано, що прайс-лист від 13.11.2023 було надано у відповідь на повідомлення митниці, та вказано, що інформація підтверджується безпосередньо розділом 44 митної декларації від 04.03.2024 №24UA807200003642U8.

Стосовно доводів щодо відсутності каталогів, прайс-листів від виробника товару суд зазначає, що згідно п.6 ч.3 ст.53 Митного кодексу України до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу віднесені каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Також суд зазначає, що в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Зі змісту поданих до суду представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно того, що відсутність заявок, передбачених умовами договорів №03/01/2023 та №18/08/23 взагалі не впливає на визначення митної вартості, оскільки вказані договори укладені між експедитором та перевізником. У свою чергу позивачем було надано до митної декларації договір з ТОВ «ТГЛ Україна» транспортного експедирування №20/12 від 20.12.2022, рахунки-фактури №СФ-36367 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296, рахунок-фактуру №СФ-36366 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296, довідку про транспортні витрати з міжнародного перевезення №18828 від 26.02.2024.

Також представником позивача вказано, що вартість фрахту згідно умов коносаменту COSU6372823430 включена у вартість морського перевезення за маршрутом Ксямен, Китай-Гданськ, Польща (у тому числі не є об`єктом оподаткування ПДВ) 174466,00 грн, згідно рахунку-фактури №СФ-36366 від 26.02.2024 за контейнером TRHU5801296. Відсутність договору згідно морського перевезення за коносаментом COSU6372823430 обґрунтована тим, що замовником морського перевезення є експедитор ТОВ «ТГЛ Україна». Надання банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. Проте оплату транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставлених рахунків було проведено у період з 11 по 14 березня 2024, що підтверджується платіжними інструкціями № 1225 від 11 березня 2024 р., № 1226 від 13 березня 2024 р., №1227 від 14 березня 2024 р.

Отже, усі документи, що підтверджують вартість транспортних послуг були надані позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією.

Водночас представником позивача вказано, що жодних інших витрат спрямованих на транспортування вантажу позивач не здійснював.

Стосовно доводів представника відповідача щодо відсутності перекладу митної декларація країни відправлення суд зазначає таке.

Копія митної декларації країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Вказаний документ належить до переліку додаткових документів, визначених положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Положення про порядок підтвердження відповідності (верифікації) експортних митних декларацій та інших документів на товари, що імпортуються з Китайської Народної Республіки в Україну, яке затверджене постановою Правління Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати від 17.12.2010 (із змінами, внесеними згідно з Постановою ICC Ukraine №6 від 12.12.2014) визначає порядок подання, розгляду та оформлення документів, необхідних для підтвердження відповідності (верифікації) експортних митних декларацій та інших документів на товари, країною походження яких є Китайська Народно Республіка або які імпортуються з КНР.

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Положення підтвердження відповідності (верифікація) експортних митних декларацій та інших документів, що надаються експортером КНР, здійснюється як додатковий захід в окремих випадках, пов`язаних з недостатністю у ДМСУ інформації щодо дійсних цін на імпортовані товари або сумнівами у достовірності задекларованих імпортером цін на китайські товари, або з ініціативи українського імпортера.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем ні в електронному повідомлені ідентифікатор повідомлення efeeeb0d-c108-4078-a0d2-e4f476a1bd7e від 04.03.2024, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації. Так само не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Отже, представником позивача у наданих до суду поясненнях вказано, що на виконання вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України підприємством було подано повний пакет документ, а відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, а також при додатковому витребуванні доказів митним органом не було конкретизовано, які саме документи мають бути подані позивача, що в свою чергу не дало позивачу підстав для подання тих чи інших документів до митного органу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надані документи не дають підстав митному органу для виказування сумнівів.

В той же час, зі змісту поданих до суду позивачем пояснень встановлено доводи стосовно того, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 на не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари, оскільки спірна у цій справі поставка є вже третьою поставкою з початку 2023 року товару NONWOVEN SHEET Нетканий синтетичний матеріал 100% поліестер, у листах, щільністю більше 150г/м2, без покриття, за контрактом № 1810 від 18 жовтня 2022, укладеним між ZHANGZHOU J.Z. COMMERCE CO., LTD, в якості постачальника, та ТОВ «ЮНИСОЛ», в якості покупця, а товар був випущений Харківською митницею у вільний обіг на підставі митних декларацій №23UA807200001259U8 від 07.02.2023 та №23UA807200005232U0 від 09.05.2023.

Отже, Харківська митниця станом на дату прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 мала у власному розпорядженні інформацію щодо угод на ідентичні товари та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/4335/23 та від 11.09.2024 у справі №520/17394/23, які набрали законної сили, відповідно до яких визначено правильність визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України за основним методом.

Також, суд зазначає, що представником відповідача вказано посилання на дані з АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, а також додатково додані документі, що мали б додатково підтвердити відсутність розбіжностей.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення фактично не було надано оцінки повідомленим представником позивача обґрунтуванням, а відтак відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024 була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024, то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Також, представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, вартість правової допомоги в розмірі 12000,00 грн є безпідставною, неспівмірною та не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст.26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Під час, розгляду справи встановлено, що 26.03.2024 р. між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Корневи і партнери» укладений договір про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе обов`язок надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу відповідно до чинного законодавства України, визначену у п.1.2 цього договору, шляхом надання йому послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а клієнт, зі свого боку, зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах передбачених договором. Згідно із положеннями п.1.2 адвокатське об`єднання надає клієнту наступну правову допомогу: складання проекту позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024 та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з виконання умов вказаного договору сторонами було складено на підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 28.03.2024 року, згідно якого на користь позивача Адвокатським об`єднанням «Корневи і партнери» було надано послуги зі складання проекту позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024 подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, вартість якої складає 12000,00 грн.

Позивачем було сплачено вартість отриманих послуг, на підтвердження чого до суду подано платіжну інструкцію №1246 від 29.03.2024 року.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 12000,00 грн. є необґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вирішення питання про судові витрати.

Також, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" (просп. Гагаріна, буд. 215, м. Харків, 61001) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2024/000186/2 від 04.03.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000218 від 04.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНИСОЛ" (просп. Гагаріна, буд. 215, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ - 42171484) сплачену суму судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 44017626).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.