Ухвала

від 03.07.2024 по справі 520/16095/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03 липня 2024 р. Справа № 520/16095/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП», з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України, без виклику сторін в судове засідання.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву представником позивача подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим ухвалою суду від 26.06.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху. Надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення, з урахуванням вищевказаних висновків суду.

На виконання ухвали суду через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» щодо дотримання порядку реєстрації ПН та РК з ПДВ до ЄРПН. За результатами перевірки складений акт від 09.05.2023 №12820/20-40-04-16-03/44027461.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року про застосування штрафних санкцій у сумі 58 236,14 грн.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що податкове повідомлення - рішення підприємство отримало 20.12.2023 року на запит про надання документів.

З наданих представником відповідача додаткових документів встановлено, що акт камеральної перевірки від 09.05.2023 №12820/20-40-04-16-03/44027461 направлено на адресу ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з проставленою 12.06.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В той же спосіб податковим органом направлено на адресу ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року, яке також не отримано позивачем, що підтверджено копією конверту з проставленою 25.07.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, в силу положень статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 вважається врученим позивачу належним чином 25.07.2023, а отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цієї дати.

Однак, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 11.06.2024 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

Суд звертає увагу, що представник позивача через систему "Електронний суд" надсилав заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, в якій зазначав, що позов подано до суду в законодавчо визначений строк.

Судом надавалася оцінка підставам. викладеним представником позивача в запереченнях, про що зазначалося в ухвалі суду про залишення позову без руху від 26.06.2024.

З приводу тверджень представника позивача, викладених в запереченнях проти клопотання про залишення позову без розгляду, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підприємство отримало лише 20.12.2023 року на запит про надання документів, суд зазначає, що в силу статей 42 і 45 ПК України платник податків вважається обізнаним з усіма письмовими документами платника податків у разі направлення таких документів на податкову адресу платника поштовим відправленням із повідомленням про вручення.

В даному випадку, контролюючим органом засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направлено оскаржуване податкове повідомлення - рішення підприємству, яке ним не отримано, що підтверджено копією конверту з проставленою 25.07.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". І в даному випадку, саме з цієї дати обраховується строк звернення до суду.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення - рішення складає 1095 днів відповідно до статті 102 ПК України, з посиланням в обґрунтування такої позиції на постанови Верховного Суду, зокрема від 18.01.2024 року по справі №200/6780/20-а та від 11 жовтня 2023 року у справі №200/9653/21, оскільки у вищевказаних справах розглядалися інші спори, а саме стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та пені.

Крім того, в постанові від 18.01.2024 року по справі №200/6780/20-а, на яку посилається позивач, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду".

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, отримання 20.12.2023 на запит про надання документів представником позивача акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення, не змінює дати виконання податковим органом обов`язку направлення податкового повідомлення - рішення у строки, визначені Податковим кодексом України.

Отже, в даному випадку підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану Верховним Судом зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Проте, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом із заявою суду не надав.

Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії воєнного стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду, поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Крім того, посилання представника позивача на лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини, військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану на території України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, суд також не приймає до уваги, оскільки вказаний лист засвідчує наявність воєнного стану, як непереборної обставини в цілому, що не означає, що він є форс-мажором для кожної особи, зокрема, для позивача, що безпосередньо вплинуло на своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Вищевказаним підставам, викладеним позивачем в запереченнях, судом вже надавалася оцінка та у зв`язку з чим ухвалою суду від 26.06.2024 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення, з урахуванням вищевказаних висновків суду.

На виконання ухвали суду від 26.06.2024 року про залишення позову без руху через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, в якій просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

При цьому, суд звертає увагу, що жодних інших об`єктивних та змістовних обставин щодо причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, ніж тих, що були викладені в запереченнях та яким вже надавалася оцінка суду, в заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій на виконання ухвали суду, представником позивача не зазначено.

Щодо тверджень представника позивача, що спірне податкове повідомлення - рішення позивачем отримало 20.12.2023 року, суд додатково зазначає наступне.

Представник позивача зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/17058/0416 від 19.06.2023 року підприємство отримало 20.12.2023 року на запит про надання документів, що підтверджено наданими разом з позовом документами.

При цьому, як зазначено в заяві про поновлення строку, підприємство не отримувало від поштового оператора повідомлення про необхідність отримання рекомендованого повідомлення. Тож останньому взагалі не було відомо про те, що контролюючим органом було винесено спірне ППР. Позивач ніяким чином не може впливати та контролювати діяльність поштового оператора стосовно виконанням ним обов`язку своєчасного повідомлення про надходження рекомендованої кореспонденції. А відмітка про повернення "у зв`язку із закінченням зберігання" свідчить про те, що позивач не відмовлявся від отримання кореспонденції та підтверджує фактичну необізнаність позивача з фактом надсилання такого рекомендованого листа.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки податковим органом направлено на поштову адресу ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року рекомендованою кореспонденцією, яке не отримано позивачем, що підтверджено копією конверту з проставленою 25.07.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Отже в силу положень статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу належним чином 25.07.2023, про що зазначалося судом в ухвалі від 26.06.2024.

В постанові від 20.10.2020 у справі № 140/30/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків".

Відтак, позивач був належно поінформований про подію складання спірного податкового повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року.

Таким чином позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» (вул. Василя Вишиваного, буд. 10/9, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61046, код ЄДРПОУ 44027461) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко