Постанова

від 03.07.2024 по справі 140/31582/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31582/23 пров. № А/857/8551/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року в справі №140/31582/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелміт» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

суддя в 1-й інстанції Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення 08.03.2024 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелміт» (далі ТОВ «Мелміт», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000362/2 від 07.06.2023, № UA205140/2023/000406/2 від 15.06.2023, UA205140/2023/000409/2 від 19.06.2023 та карток відмови № UA205140/2023/002079, № UA205140/2023/002237, № UA205140/2023/002273.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Мелміт» укладено контракт № 01/2021/PL від 04.01.2021 з компанією Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща), предметом якого є купівля-продаж замороженого м`яса птиці (у т.ч. субпродуктів) згідно інвойсів, оформлених на кожну окрему партію товару. За умовами контракту вартість упаковки, маркування та завантаження товару на транспортний засіб включено до вартості товару (п. 3.5. контракту)

Пунктами 4.1., 4.2. контракту передбачено, що умовами оплати є 100% попередня оплата на основі проформи - інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Валютою платежу виступає евро.

Згідно п. 5.1., 5.2. контракту сторони врегулювали, що поставка вантажу здійснюється автотранспортом на територію України на умовах згідно правил Інкотермс 2010, а саме FCA, EXW, СРТ або DDU вказаних у інвойсі (рахунку). Дату поставки та дату завантаження сторони узгоджують.

На виконання умов договору, компанія Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща) виставила позивачу рахунок-фактуру від 05.06.2023 № 013/06/2023, згідно з якими вартість товару м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20339 кг - 7 118,65 євро (EUR).

06.06.2023 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20339 кг декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140044294U0, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 7 118,65 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування.

До митної декларації додано: - сертифікат якості б/н від 05.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 013/06/2023 від 05.06.2023; - автотранспортна накладна б/н від 05.06.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 0601/00059/23/18/UA від 05.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 01.03.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10007688; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 013/06/2023 від 05.06.2023.

На виконання умов договору, компанія Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща) виставила позивачу рахунок-фактуру від 14.06.2023 № 032/06/2023, згідно з якими вартість товару м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20932,5 кг - 7 326,37 євро (EUR).

15.06.2023 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20932,5 кг декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140046991UO, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 7 326,37 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування.

До митної декларації додано: - сертифікат якості б/н від 14.05.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 032/06/2023 від 14.05.2023; - автотранспортна накладна б/н від 14.05.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 1006/01259/23/18/UA від 14.05.2023; - декларація про проходження товару № 032/06/2023 від 14.05.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10048242.

На виконання умов договору, компанія Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща) виставила позивачу рахунок-фактуру від 15.05.2023 № 033/06/2023, згідно з якими вартість товару м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 21000 кг - 7 350,00 євро (EUR).

16.06.2023 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 21000 кг декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140047490U9, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 7 350,00 EUR (Євро) та включено витрати на транспортування.

До митної декларації додано: - сертифікат якості б/н від 15.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 033/06/2023 від 15.05.2023; - автотранспортна накладна б/н від 15.06.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 0601/00060/23/18/UA від 15.06.2023; - декларація про проходження товару № 033/06/2023 від 15.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 9/2022 від 01.06.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10052121.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: додатки (інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні, платіжні документи з попередніх поставок); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, проте декларант не надав додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листами № б/н.

Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000362/2 від 07.06.2023, № UA205140/2023/000406/2 від 15.06.2023, № UA205140/2023/000409/2 від 19.06.2023 у прийнятті митної декларації.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000362/2 від 07.06.2023 зазначено: «відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.01.2021 № 01/2021/PL оплата за товар проводиться шляхом перерахування суми 100% передоплати на основі проформи-інвойсу, що суперечить інформації, зазначеній в рахунку-фактурі від 05.06.2023 № 013/06/2023 - відтермінування оплати до 10.06.2023; - банківського платіжного документа, що підтверджу вартість товару та проформи-інвойсу не подано до митного оформлення; - договір (контракт) про перевезення від 01.05.2023 №03/2023, який вказаний в документі, що підтверджу вартість перевезення товару від 01.03.2023 № б/н, не поданий до митного оформлення.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000406/2 від 15.06.2023 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: - відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.01.2021 № 01/2021/PL оплата здійснюється на основі 100% передоплати на підставі проформи- інвойсу, однак проформа-інвойс не подана до митного оформлення; - договір про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023 укладений між ТОВ «Мелміт» та ФОП Кохан, тоді як відповідно до товаротранспортної накладної CMR перевезення здійснив Zahidvetservis LLC; - документ щодо транспортування на весь маршрут перевезення не надано.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000409/2 від 19.06.2023 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.01.2021 №01/2021/PL оплата проводиться на основі 100% передоплати згідно рахунка-проформи, однак ні рахунка-проформи, ні банківського платіжного документа, що стосується товару не подано до митного оформлення; - договір-контракт про перевезення від 01.06.2022 № 9/2022, який зазначений в графі 44 МД не подано до митного оформлення; - в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.01.2021 №01/2021/PL відсутні підпис та печатка (за наявності) покупця; - згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару вартість транспортування по маршруту Strzakly-м.п. Ягодин (400км) становить 10 000 грн або 25 грн/км (10000/400), а вартість перевезення по маршруту Ягодин-Луцьк (135км) 8000 грн або 59,26 грн/км. Зазначаємо, що витрати на транспортування розподілені непропорційно.

Документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості товару. Декларанту надано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (Інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні, платіжні документи з попередніх поставок); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; виписку з бухгалтерської документації, митна вартість яких визначається; виписку з каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларант надав повідомлення електронним листом № 0706/2023-1 від 07.06.2023 та договір (контракт) про перевезення від 01.05.2023 №03/2023 та заявку на перевезення № 1 від 01.06.2023 до МД №23UA205140044294U0; лист № 2895 від 15.06.2023 року про відсутність інших документів, контракт на перевезення № 03/2023 від 01.05.2023, укладений між ТОВ «Мелміт» та ТОВ «Західветсервіс»; банківський платіжний документ SWIFT від 13.06.2023 на суму 71430 євро; заявку № 3 від 13.06.2023 до Контракту № 03/2023 від 01.06.2023; декларацію країни відправлення № 23PL301010E00796620; проформу № 165 від 13.06.2023 до МД №23UA205140046991UO; лист № 2897 від 16.06.2021 про відсутність інших документів прайс-лист від 14.06.2023; договір на перевезення № 9/2022 від 01.06.2022; банківський платіжний документ SWIFT від 13.06.2023 на суму 71430 євро; заявку № 1 від 13.06.2023; декларацію країни відправлення № 23PL301010E0800712 від 15.06.2023; проформу № 165 від 13.06.2023; контракт від 04.01.2023 № 01/2021/PL до МД №23UA205140047490U9.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: по МД: №UA205140/2023/036869 від 11.05.2023: товар 1 на рівні 0,5 дол. США/кг., за МД №UA205140/2023/046133 від 12.06.2023: товар 1 на рівні 0,5 дол, за МД №UA205140/2023/047876 від 19.06.2023: товар 1 на рівні 0,57 дол. США/кг.

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови відмови у прийнятті митної декларації № UA205140/2023/002079, № UA205140/2023/002237, № UA205140/2023/002273.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД від 16.06.2023 №23UA2051400047490U9, №23UA2051400047385U2, від 19.06.2023 №23UA2051400048111U9 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом першої інстанції зазначено про те, що спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: замороженого м`яса птиці (у т.ч. субпродуктів) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, до митної декларації від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, було додано: - сертифікат якості б/н від 05.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 013/06/2023 від 05.06.2023; - автотранспортна накладна б/н від 05.06.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 0601/00059/23/18/UA від 05.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 01.03.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10007688; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 013/06/2023 від 05.06.2023..

Також до митної декларації від 15.06.2023 № 23UA205140046991UO, було додано: - сертифікат якості б/н від 14.05.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 032/06/2023 від 14.05.2023; - автотранспортна накладна б/н від 14.05.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 1006/01259/23/18/UA від 14.05.2023; - декларація про проходження товару № 032/06/2023 від 14.05.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10048242.

До митної декларації від 16.06.2023 №23UA205140047490U9, було додано: - сертифікат якості б/н від 15.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № 033/06/2023 від 15.05.2023; - автотранспортна накладна б/н від 15.06.2023; - міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 0601/00060/23/18/UA від 15.06.2023; - декларація про проходження товару № 033/06/2023 від 15.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2021/PL від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 9/2022 від 01.06.2023; - інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10052121.

Водночас, декларант позивача додатково на вимогу митниці надавав пояснення електронним листом № 0706/2023-1 від 07.06.2023 та договір (контракт) про перевезення від 01.05.2023 №03/2023 та заявку на перевезення № 1 від 01.06.2023 до МД №23UA205140044294U0; лист № 2895 від 15.06.2023 року про відсутність інших документів, контракт на перевезення № 03/2023 від 01.05.2023, укладений між ТОВ «Мелміт» та ТОВ «Західветсервіс»; банківський платіжний документ SWIFT від 13.06.2023 на суму 71430 євро; заявку № 3 від 13.06.2023 до Контракту № 03/2023 від 01.06.2023; декларацію країни відправлення № 23PL301010E00796620; проформу № 165 від 13.06.2023 до МД №23UA205140046991UO; лист № 2897 від 16.06.2021 про відсутність інших документів прайс-лист від 14.06.2023; договір на перевезення № 9/2022 від 01.06.2022; банківський платіжний документ SWIFT від 13.06.2023 на суму 71430 євро; заявку № 1 від 13.06.2023; декларацію країни відправлення № 23PL301010E0800712 від 15.06.2023; проформу № 165 від 13.06.2023; контракт від 04.01.2023 № 01/2021/PL до МД №23UA205140047490U9.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд попередньої інстанції підставно зауважив, що вимоги частини 3 та 4 статті 53 та частини 2 статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Судова колегія погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

На переконання колегії суддів, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, зовнішньоекономічний контракт № 01/2021/PL від 04.01.2021, укладений між ТОВ «Мелміт» (покупець) та компанією Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща, продавець), відповідно до якого, предметом даного договору є постачання м`яса птиці (у т.ч. субпродуктів) містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. За умовами контракту вартість упаковки, маркування та завантаження товару на транспортний засіб включено до вартості товару (п. 3.5. контракту)

Пунктами 4.1., 4.2. контракту передбачено, що умовами оплати є 100% попередня оплата на основі проформи - інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Валютою платежу виступає евро.

Згідно п. 5.1., 5.2. контракту сторони врегулювали, що поставка вантажу здійснюється автотранспортом на територію України на умовах згідно правил Інкотермс 2010, а саме: FCA, EXW, СРТ або DDU вказаних у інвойсі (рахунку). Дату поставки та дату завантаження сторони узгоджують.

Компанія Magnolia Plus Sp z.o.o (Польща, продавець) виставила позивачу рахунки-фактури від 05.06.2023 № 013/06/2023, від 14.06.2023 № 032/06/2023, 15.05.2023 № 033/06/2023, згідно з якими вартість товару м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20339 кг, м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 20932,5 кг, м`ясо куряче, механічної обвалки заморожене, чиста вага 21000 кг становить 7 118,65 євро, 7 326,37 євро та 7 350,00 євро відповідно.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Разом з тим, відповідно до пункту 4.1., 4.2. контракту № 01/2021/PL від 04.01.2021 умовами оплати є 100% попередня оплата на основі проформи - інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Валютою платежу виступає євро.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, від 15.06.2023 №23UA205140046991UO, від 16.06.2023 №23UA205140047490U9 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.06.2023 № 013/06/2023, від 14.06.2023 № 032/06/2023, 15.05.2023 № 033/06/2023, наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 7 118,65 євро, 7 326,37 євро та 7 350,00 євро відповідно.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 7 118,65 євро, 7 326,37 євро та 7 350,00 євро відповідно. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 5.1. контракту № 01/2021/PL від 04.01.2021 продавець поставляє товар покупцеві на умовах FCA Інкотермс-2010.

Умови поставки FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Від обраного місця залежить і розподіл між сторонами ризиків і витрат, оскільки саме в цей момент вони переходять від продавця до покупця.

Митна вартість товару, поставка якого здійснювалася на умовах FCA, окрім фактурної вартості включає витрати на транспортування оцінюваних товарів до митної території України, що відповідає пункту 6 частини 10 статті 58 МК України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 01.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.05.2023, договір (контракт) про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16.06.2023; договір (контракт) про перевезення № 9/2022 від 01.06.2023; заявку на перевезення № 1 від 01.06.2023, договір на перевезення № 9/2022 від 01.06.2022, заявку № 1 від 13.06.2023, довідку перевізника вантажу від 16.06.2023, де вартість перевезення по маршруту м. Strzakly Польща - м.п. Ягодин становить 10 000,00 грн., а від кордону до міста Луцьк 8 000,00 грн, всього 18 000,00 грн та платіжну інструкцію № 584 від 26.06.2023 про повну оплату вартості послуг з перевезення вантажу. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, включена до митної вартості товару.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митних деклараціях від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, від 15.06.2023 №23UA205140046991UO, від 16.06.2023 №23UA205140047490U9 митна вартість товару у розмірі 7 118,65 євро, 7 326,37 євро та 7 350,00 євро відповідно, включає вартість товару і вартість витрат на транспортування товару до кордону України, та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митних деклараціях від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, від 15.06.2023 №23UA205140046991UO, від 16.06.2023 №23UA205140047490U9.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару за МД від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, від 15.06.2023 №23UA205140046991UO, ід 16.06.2023 №23UA205140047490U9 виникли у зв`язку з тим, що п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.01.2021 № 01/2021/PL оплата за товар проводиться шляхом перерахування суми 100% передоплати на основі проформи-інвойсу, що суперечить інформації, зазначеній в рахунку-фактурі від 05.06.2023 № 013/06/2023 - відтермінування оплати до 10.06.2023.

В цьому контексті судова колегія зазначає, що у п. 4.2. контракту, окрім попередньої оплати передбачена й можливість оплати на підставі акту виконаних робіт, який підписується сторонами на підтвердження факту надання послуг перевізником замовнику, тобто контрактом, також передбачена можливість здійснення оплати послуг з перевезення після їх надання на підставі акту виконаних робіт.

Крім того, згідно довідки перевізника вантажу від 06.06.2023, яка була надана до митного оформлення, вартість перевезення по маршруту м. Strzakly Польща - м.п. Ягодин становить 10 000,00 грн., а від кордону до міста Луцьк 5 000,00 грн., всього 15 000,00 грн. Додатково на підтвердження вартості послуг із перевезення вантажу відповідачу було надано: рахунок № 92/23 від 07.06.2023 на суму 15 000,00 грн., акт № 92-23 від 07.06.2023 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 15 000,00 грн. та платіжну інструкцію № 585 від 26.06.2023 про повну оплату вартості послуг з перевезення вантажу, до яких не було висловлено зауважень.

Суд звертає увагу, що до митного оформлення позивачем надано проформу № 165 від 13.06.2023 на суму 71 430,00 євро, якою декларант здійснив попереднє замовлення товару, у т.ч. дві партії курячого фаршу орієнтовною вагою 21 000 кг та ціною 0,35 евро/кг на суму 7 350,00 євро кожна. У даному випадку предметом імпорту була ще одна із чотирьох партій товару обумовлених у такій проформі, при цьому, фактичний обсяг партії товару склав точну суму партії згідно проформи - 21 000 кг.

Також до митного оформлення було надано SWIFT повідомлення від 13.06.2023 на суму 71 430,00 євро, а у призначені платежу якої було вказано окрім відомостей про контракт, відомості про вищезазначену проформу № 165 від 13.06.2023, частина товару з якої й була предметом імпорту у партії товару.

Згідно із актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та продавцем товару станом на 23.06.2023, партія товару на суму 7 326,37 євро, 7 350,00 євро (сума інвойсу) була оприбуткована у бухгалтерському обліку товариства як надходження від 16.06.2023 із № 047385 та від 19.06.2023 із № 047858, що також відповідає частині номеру МД, за якою товар було випущено у вільний обіг - 23UA205140047385U2 та її даті - 16.06.2023, 23UA205140048111U3 та її даті - 19.06.2023 відповідно.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про ненадання ТОВ «Мелміт» банківського платіжного документа, що підтверджу вартість товару та проформи-інвойсу, договір (контракт) про перевезення від 01.05.2023 №03/2023 до МД від 06.06.2023 №23UA205140044294U0, проформи-інвойсу, документу щодо транспортування перевезення товару, договору-контракту про перевезення від 01.06.2022 № 9/2022до МД від 15.06.2023 №23UA205140046991UO, рахунка-проформи, банківського платіжного документа до МД від 16.06.2023 №23UA205140047490U9, оскільки, такі надавались ТОВ «Мелміт» додатково на вимогу Волинської митниці, проте не були взяті до уваги.

Щодо твердження митного органу, що згідно документа, який підтверджує вартість перевезення товару вартість транспортування по маршруту Strzakly-м.п. Ягодин (400км) становить 10 000 грн або 25 грн/км (10000/400), а вартість перевезення по маршруту Ягодин-Луцьк (135км) 8000 грн або 59,26 грн/км, суд зауважує, що витрати на транспортування маршрутами розподілено непропорційно.

Разом з тим під час митного оформлення позивачем в частині витрат на перевезення товару були надано рахунок № СФ-000070 від 19.06.2023 на суму 18 000,00 грн., Акт № ОУ- 0000070 від 19.06.2023 здачі - прийняття автотранспортних послуг на суму 18 000,00 грн. та платіжну інструкцію № 584 від 26.06.2023 про повну оплату вартості послуг з перевезення вантажу. Згідно довідки перевізника вантажу від 16.06.2023, яка була надана до митного оформлення, вартість перевезення по маршруту м. Strzakly Польща - м.п. Ягодин становить 10 000,00 грн., а від кордону до міста Луцьк 8 000,00 грн., всього 18 000,00 грн

Суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які би спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, відтак, такі зауваження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, різні суми витрат на перевезення вантажу за межами митної території України і на митній території України зумовлена різною вартістю пального, відрядними витратами водію, простоями на переходах, платними дорогами, сумами податків, які нараховуються перевізником, наявністю, інших вантажів до перевезення.

Також суд першої інстанції правильно врахував, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по маршруту перевезення, додатково зазначивши що даний вантаж є консолідованим і жодних сумнівів щодо недостовірності наданої перевізником довідки у позивача не має.

Отже, враховуючи вищевикладене, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару та заявлені до митної вартості витрати пов`язані із транспортуванням. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено.

Щодо посилання скаржника про те, що договір про перевезення № 03/2023 від 01.05.2023 укладений між ТОВ «Мелміт» та ФОП Кохан, тоді як відповідно до товаротранспортної накладної CMR перевезення здійснив Zahidvetservis LLC, суд зазначає наступне.

У заяві від 07.08.2023 позивач пояснив, що дійсно до митного оформлення було подано договір про перевезення від 01.05.2023 № 03/2023, укладений між ТОВ «Мелміт» та ФОП Кохан, оскільки позивачем було укладено два різні договори на перевезення з тією ж самою датою та номером, але з різними перевізниками, тому до митного оформлення було помилково надано договір, укладений з іншим перевізником.

Разом із тим, на зауваження відповідача було додатково надано контракт на перевезення № 03/2023 від 01.05.2023, укладений між ТОВ «Мелміт» та ТОВ «Західветсервіс», до змісту якого відповідачем не було висловлено жодних зауважень.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження.

Отже надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Також суд апеляційної інстанції не може погодитися із діями митного органу стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Судова колегія наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд першої інстанції вважав безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист у кожному випадку декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічні контракти (додаткові угоди до них) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

Відтак колегія суддів підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларації по МД: №UA205140/2023/036869 від 11.05.2023, за №UA205140/2023/046133 від 12.06.2023, за МД №UA205140/2023/047876 від 19.06.2023, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень від № UA205140/2023/000362/2 від 07.06.2023, № UA205140/2023/000406/2 від 15.06.2023, UA205140/2023/000409/2 від 19.06.2023, то суд попередньої інстанції правильно зазначив, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, судова колегія підкреслює, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за шт.), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцями товару (позивачем та його контрагентами).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, який підтримує суд апеляційної інстанції про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

З урахуванням зазначеного, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування спірних рішень.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Волинської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року в справі №140/31582/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 03 липня 2024 року.