Ухвала

від 03.07.2024 по справі 520/26560/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 липня 2024 року

м. Київ

справа №520/26560/23

адміністративне провадження № К/990/24246/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року по справі № 520/26560/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100532/1 від 29.08.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002228 від 29.08.2023.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Державної митної служби (вул. Костюшко, буд. 1, м. Львів, 25030, код ЄДРПОУ 443971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Партнер Плюс» (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 41185028) понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) грн. та суму сплаченого судового збору 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" задоволено.

Скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100532/1 від 29.08.2023 р.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002228 від 29.08.2023.

Стягнуто з Львівської митниці (вул. Костюшко, буд. 1, м. Львів, 25030, код ЄДРПОУ 443971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 41185028) суму сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Стягнуто з Львівської митниці (вул. Костюшко, буд. 1, м. Львів, 25030, код ЄДРПОУ 443971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 41185028) суму витрат на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень).

Представник позивача Сільченко Сергій Олександрович звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив: ухвалити додаткову постанову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" про прийняття додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (ЄДРПОУ 41185028) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з додатковою постановою суддів апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може бути вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

У таких випадках суд виносить додаткове рішення, постанову або ухвалу в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, за нормами КАС України додаткове судове рішення у справі є невід`ємною частиною рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті.

Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною ш. 6 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених п. 2 ч. п. 5 ст. 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 520/26560/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «Партнер Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 ч. 5 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Суд звертає увагу на наявність конкретної практики Верховного Суду, яка висловлена, зокрема, в ухвалі від 14 червня 2022 року у справі № 420/18531/21.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року по справі № 520/26560/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов