Рішення

від 02.07.2024 по справі 554/12207/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.07.2024Справа № 554/12207/23 Провадження № 2/554/845/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді Материнко М.О.,

За участю секретаря судового засідання - Литвин А.С.,

Позивача - ОСОБА_1 ,

Представника позивача - ОСОБА_2 ,

Представника відповідача - Кисіль А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради (36020, м.Полтава, вул. Монастирська,9-а) про визнання незаконними та скасування наказів, а також стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, а також стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на підставі наказу в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради №329 від 21.11.2023 року «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу» йому оголошено догану.

Незаконність застосованого заходу дисциплінарного впливу у вигляді догани, на переконання позивача, полягає у тому, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу №329 від 21.11.2023 року була доповідна записка матері учня 7А класу ОСОБА_4 , у якій остання стверджує про факти неетичної поведінки з боку ОСОБА_1 по відношенню до її сина. У той же час, указана доповідна записка оформлена з порушенням вимог ст.5 Закону України «Про звернення громадян», а саме без зазначення місця проживання заявника. Крім того, позивач стверджує, що заявниця не перебувала у трудових відносинах із Полтавським спортивним ліцеєм Полтавської обласної ради, а відтак, не мала права називати зазначений документ доповідною запискою.

Також ОСОБА_1 посилається на те, що його не було ознайомлено з жодними доказами і наказами на проведення службового розслідування, унаслідок чого позивач був позбавлений можливості надати пояснення у порушення ст.ст.147-149 КЗпП України.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує про те, що у порушення ст.252 КЗпП України, застосувавши дисциплінарне стягнення, в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради ОСОБА_5 не ініціював питання про отримання на те згоди у профспілки, членом якої є позивач.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає про те, що оскаржуваний наказ №329 від 21.11.2023 року «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу» не містить дату, часу, місця та обставин вчинення протиправних дій або бездіяльності, посилань на нормативно-правові акти, які відображають правові підстави для застосування дисциплінарного стягнення, не мають достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, окрім акту службового розслідування від 16.11.2023.

Що стосується оскаржуваного наказу в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради №346/о від 28.11.2023 року «Про встановлення надбавки за престижність праці», яким ОСОБА_1 з 01.12.2024 встановлено (зменшено) надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі 5% посадового окладу, то незаконність зазначеного вище наказу, на переконання позивача, полягає у тому, що єдиною зазначеною підставою про зменшення розміру надбавок до зарплати зазначено наказ в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради №329 від 21.11.2023 року «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу».

Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить також стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., факт завдання якої, позивач обґрунтовує упередженим ставленням до себе з боку керівництва ліцею, створенням штучних перешкод у продовженні договору оренди житла, обговоренням ситуації, що склалася відносно притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності серед учнів та у колі педагогічного колективу, що негативно вплинуло на моральний стан, зумовило розлади здоров`я, унаслідок чого позивач вимушений був звертатися за медичною допомогою.

У судових засіданнях, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Драпак А.О. заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у справі Полтавський спортивний ліцей Полтавської обласної ради позовні вимоги не визнав, надавши відзив на позов, відповідно до змісту було дотримано порядок застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, визначеного ст.149 КЗпП України, оскільки таке застосовано уповноваженою посадовою особою, вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого порушення, а тому при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани були дотримані вимоги трудового законодавства.

Зокрема, відповідач зазначив про те, 13 листопада 2023 року до керівництва Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради надійшло письмове звернення матері учня 7-А класу ОСОБА_4 , у якому стверджувалось, що ОСОБА_1 під час навчального процесу періодично принижує її сина у присутності інших учнів ліцею. Оскільки указане вище звернення не було анонімним, а відомості викладені у ньому вимагали негайної реакції з боку керівництва навчального закладу, в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ОСОБА_6 була накладена резолюція на адресу заступника директора ОСОБА_7 «розібратися по суті та відібрати пояснення».

Після ознайомлення зі змістом письмового звернення ОСОБА_8 , 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, у яких заперечив факт порушення будь-яких етичних та моральних норм по відношенню до учнів.

З метою повного, належного, об`єктивного та достовірного вивчення обставин викладених у письмовому зверненні ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року, наказом в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради від 16 листопада 2023 року №323 створено комісію для проведення службового розслідування. У результаті проведеного службового розслідування, оформленого актом від 16 листопада2023 року, членами комісії установлено, що ОСОБА_1 неодноразово на уроках фізики застосовував ненормативну лексику відносно учня 7-А класу ОСОБА_4 , вимагав від нього стояти під час уроку та залякував відрахуванням зі школи.

За таких обставин, в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, про що видано відповідний наказ №329 від 21.11.2023 року.

При цьому, відповідач зазначає, що ним було дотримано процедуру застосування заходів дисциплінарного стягнення, передбачену ст.ст.147-149 КЗпП України, а саме: позивачу було запропоновано надати письмові пояснення та було направлено до профспілкової організації, членом якої є позивач, матеріали службового розслідування з пропозицією погодити притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

З огляду на застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказом від 28 листопада 2023 року №346/о Позивачу з 01 грудня 2023 року установлена надбавка за престижність педагогічної праці у розмірі 5% посадового окладу.

Факти упередженого ставлення до позивача з боку керівництва Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради відповідач категорично заперечив, наголошуючи при цьому на недоведеності обставин завдання ОСОБА_1 моральної шкоди.

У судових засіданнях представник відповідача адвокат Кисіль А.В. проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні, що відбулось 28 травня 2024 року у якості свідка була допитана дружина позивача - ОСОБА_9 , яка повідомила про те, що в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради Сафонов В.Г. має упереджене ставлення до ОСОБА_1 , що виражається у незаконних вимогах припинення діяльності профспілкової організації, керівником якої є позивач, створенні штучних перешкод щодо продовження терміну оренди житла та організації тиску на ОСОБА_1 з метою звільнити з займаної посади. Наявність фактів неетичної поведінки ОСОБА_1 по відношенню до учнів Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради свідок ОСОБА_9 заперечила, зазначивши при цьому, що вона не була безпосереднім свідком обставин проведення службового розслідування за фактом звернення ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року та подальшого притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, усі зазначені обставини відомі їй зі слів чоловіка - ОСОБА_1 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_8 повідомила суду, що її син, ОСОБА_10 поступив на навчання до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради у вересні 2023 року. Починаючи з жовтня 2023 року вона помітила зміни у поведінці сина, той часто був засмучений, втрачав інтерес до навчання та без задоволення відвідував навчальний заклад. Свою поведінку ОСОБА_10 пояснював тим, що вчитель фізики ОСОБА_1 упереджено до нього ставиться та дозволяє собі некоректні висловлювання на його адресу.

У середині листопада, більш точну дату свідок не пам`ятає, син прийшов до неї на роботу у пригніченому моральному стані та попросив перевести до іншого навчального закладу, оскільки вчитель фізики ОСОБА_1 систематично під час уроків дозволяє собі по відношенню до нього застосовувати нецензурну лексику, зокрема такі слова як «тупий» та «дебіл», а також «фізичні покарання у вигляді стояння». На наступний день, ОСОБА_8 пішла до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради, де після розмови з класним керівником 7-А класу ОСОБА_11 , написала письмове звернення на ім`я в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради.

У подальшому, ОСОБА_8 викликали до навчального закладу для участі у проведенні службового розслідування за фактом її письмового звернення. ОСОБА_10 у її присутності підтвердив членам комісії, що вчитель фізики ОСОБА_1 систематично та протягом тривалого часу під час уроків дозволяє собі по відношенню до нього та його однокласників застосовувати нецензурну лексику, а також фізичні покарання у вигляді стояння протягом всього уроку.

Допитана у якості свідка, ОСОБА_11 повідомила суду, що працює класним керівником 7-А класу з вересня 2023 року. Починаючи з жовтня 2023 року до неї періодично почали звертатися учні, які повідомляли про те, що вчитель фізики ОСОБА_1 допускає собі некоректну поведінку по відношенню до них. Це мало вираження у нецензурних висловах на адресу учнів, змушування стояти протягом всього уроку за запізнення на декілька хвилин та неналежну на думку вчителя поведінку протягом уроку. Крім того, ОСОБА_11 повідомила, що одного разу зайшла до кабінету фізики під час уроку, а в цей час один з учнів висів на перекладині, що знаходилась у кабінеті. У листопаді 2023 року звернення учнів 7-А класу стали систематичними, при цьому учні продемонстрували їй аудіо- та відеозаписи зроблені на мобільний телефон одного з учнів, на яких ОСОБА_1 застосовує у спілкуванні з учнями нецензурну лексику та погрожує відрахуванням з навчального закладу.

За таких обставин, ОСОБА_11 звернулася до керівництва ліцею з доповідною запискою від 08 листопада 2023 року, де вона повідомила про факти неетичної поведінки вчителя фізики ОСОБА_1 , а також ініціювала проведення батьківських зборів учнів 7-А класу, на яких були присутні приблизно 17 чоловік, які одноголосно висловились проти методів викладання та поведінки під час учбового процесу вчителя фізики ОСОБА_1 .

Крім того, свідок ОСОБА_11 повідомила, що 13 листопада 2023 року до неї звернулася мама учня 7-А класу ОСОБА_4 , яка повідомила про те, що вчитель фізики ОСОБА_1 допускає собі неетичну поведінку по відношенню до її сина. Також ОСОБА_8 запитала у свідка ОСОБА_11 чи є у інших вчителів ліцею зауваження до поведінки чи успішності у навчанні до ОСОБА_4 ? Отримавши негативну відповідь, ОСОБА_8 написала письмове звернення на ім`я в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_13 , повідомив що працює у Полтавському спортивному ліцеї Полтавської обласної ради на посаді соціального педагога. На підставі наказу в.о. директора ліцею його було включено до складу комісії з проведення службового розслідування за фактом письмового звернення мами учня 7-А класу ОСОБА_4 , у якому викладені обставини неетичної поведінки вчителя фізики ОСОБА_1 по відношенню до її сина.

Свідок ОСОБА_13 повідомив, що під час проведення службового розслідування були опитані учень 7-А класу ОСОБА_10 у присутності його мами та у телефонному режимі класний керівник 7-А класу ОСОБА_11 . Згадані вище особи підтвердили факт неетичної поведінки вчителя фізики ОСОБА_1 як по відношенню до ОСОБА_4 , так і до інших учнів 7-А класу. При цьому, з огляду на побажання матері та з метою запобігання завдання психологічної травми неповнолітнього ОСОБА_4 , членами комісії одноголосно було прийнято рішення не запрошувати на засідання комісії з проведення службового розслідування вчителя фізики ОСОБА_1 . У той же час, членами комісії було ураховано його письмові пояснення від 15 листопада 2023 року, у яких позивач заперечив обставини викладені у доповідній записці ОСОБА_8 .

Надаючи характеристику учню 7-А класу ОСОБА_14 , свідок ОСОБА_13 назвав його тихим, не конфліктним та вихованим.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу від 01 вересня 2008 року №210-к ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя фізики на одну ставку з 01 вересня 2008 року.

Основні функції, посадові обов`язки, права та відповідальність позивача на займаній посаді визначаються Посадовою інструкцією вчителя, затвердженої наказом директора Полтавської спеціалізованої школи-інтернату №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради. Із указаною вище Посадовою інструкцією позивач ознайомлений особисто, що підтверджується його підписом у розділі «з інструкцією ознайомлений».

Відповідно до п.1.4 Посадової інструкції у своїй діяльності вчитель керується Конституцією і Законами України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами та нормами охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки, Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором. Вчитель дотримується положень конвенції про права дитини.

Згідно п.2.2 розділу 2 Посадової інструкції основними напрямами діяльності вчителя є стимулювання соціалізації учнів, формування в них загальної культури забезпечення свідомого вибору професії та готовності до функціонування в ринкових умовах.

У відповідності до розділу 3 Посадової інструкції вчитель здійснює навчання і виховання учнів із урахуванням специфіки навчального предмета, проводить уроки і інші навчальні заняття в закріплених за ним класах згідно з розподілом навчального навантаження (п.3.1); дотримується Статуту та Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, інших локальних правових актах школи (3.25); створює умови для дотримання законних прав і свобод учнів (п.3.26); підтримує постійний зв`язок з батьками учнів або особами, які їх замінюють (п.3.29); дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя в школі, побуті, громадських місцях (п.3.30).

Рішенням загальних зборів трудового колективу від 30 серпня 2019 року (протокол №4) затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Комунального закладу «Полтавської спеціалізованої школи-інтернату №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради», які погоджені рішенням профспілкового комітету від 30 серпня 2019 року (протокол №7).Відповідно до пункту 4 розділу І Правил внутрішнього трудового розпорядку ці правила поширюються на всіх працівників школи-інтернату.

Відповідно до п.2 розділу І Правил внутрішнього трудового розпорядку в школі-інтернаті трудова дисципліна гарантується на свідомому виконанні працівниками своїх трудових обов`язків і є необхідною умовою організації ефективної праці і навчального процесу.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу (п.3 розділу І Правил внутрішнього трудового розпорядку).

Згідно п.3 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку педагогічні працівники школи-інтернату, зокрема, повинні настановлення та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі; додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня; захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, іншим шкідливим звичкам.

Судом установлено, що 13 листопада 2023 року на ім`я в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради надійшла доповідна записка матері учня 7А класу ОСОБА_4 , відповідно до змісту якої ОСОБА_1 під час навчального процесу періодично принижує її сина у присутності інших учнів ліцею. Зі слів учня, позивач під час уроків дозволяє собі по відношенню до нього застосовувати нецензурну лексику, зокрема такі слова як «тупий» та «дебіл», а також «фізичні покарання у вигляді стояння». За таких обставин, ОСОБА_8 просила керівництво Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради «прийняти міри» відносно позивача.

Зазначена вище доповідна записка зареєстрована відповідачем за вх.№594 від 13 листопада 2023 року з накладенням резолюції в.о. директора на адресу заступника директора ОСОБА_7 «розібратися по суті та відібрати пояснення».

На виконання письмової резолюції керівника, заступником директора відповідача було особисто ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом доповідної записки ОСОБА_8 та запропоновано надати письмові пояснення відносно обставин, що викладені у вказаному вище зверненні.

15 листопада 2023 року позивач надав письмові пояснення за вх.№602, у яких заперечив факт порушення будь-яких етичних та моральних норм по відношенню до учнів, а обставини викладені у письмовому зверненні ОСОБА_8 назвав наклепом та безпідставними звинуваченнями.

З огляду на те, що факти неналежної та недостойної вчителя поведінки по відношенню до учнів підтверджувались також доповідною запискою класного керівника ОСОБА_11 від 08 листопада2023 року, ураховуючи неодноразові факти порушення позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку у минулому, що підтверджуються доповідними записками помічника директораОСОБА_21 від 30 квітня 2023 року, помічника вихователя ОСОБА_20 та працівника охорони Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради від 22 червня 2023 року, в.о. директоравідповідача шляхом проставлення резолюції на поясненнях позивача від 15 листопада 2023 року надано письмову вказівку заступнику директора ОСОБА_7 «провести бесіду з дитиною у присутності соціального педагога, психолога та батьків».

З метою повного, належного, об`єктивного та достовірного вивчення обставин викладених у письмовому зверненні ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року, наказом в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради від 16 листопада 2023 року №323 створено комісію для проведення службового розслідування. Зазначеним вище наказом затверджено персональний склад комісії: голова комісії - заступник директора ОСОБА_7 , члени комісії - практичний психолог ліцею ОСОБА_18 та соціальний педагог ліцею ОСОБА_13 .

Під час проведення службового розслідування членами комісії було розглянуто письмове звернення ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року, опитано класного керівника 7А класу ОСОБА_11 та у присутності матері ОСОБА_8 проведено розмову із учнем 7А класу ОСОБА_4 .

Ураховуючи психологічний стан учня та з огляду на морально-етичний характер обставин, що були предметом дослідження під час проведення службового розслідування, за спільним рішенням членів комісії ОСОБА_1 не було викликано на розмову із учнем 7А класу ОСОБА_4 . У той же час, членами комісії ураховано письмові пояснення позивача від 15 листопада 2023 року відносно зазначених вище обставин.

У результаті проведеного службового розслідування, оформленого актом від 16 листопада 2023 року, членами комісії установлено, що учень 7А класу ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_1 неодноразово на уроках фізики називав «дебілами» весь клас, вимагав від нього «стояти під час уроку», використовував нецензурну лексику та залякував відрахуванням зі школи. Факти аморальної поведінки позивача під час навчального процесу також були підтверджені класним керівником 7А класу ОСОБА_11 .

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що виховний процес є невід`ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту».

Учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів є учасниками освітнього процесу (частина 1 статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про повну загальну середню освіту», права та обов`язки учнів визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законодавчими актами.

Заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя (частина 1 статті 21 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Частинами 2, 3 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачені права на обов`язки педагогічних працівників. Зокрема педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Педагогічні працівники зобов`язані: дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками; виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов`язками; забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»; використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону; володіти навичками з надання до медичної допомоги дітям; постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

Відповідно до частин 1, 5 статті 5 Закону України «Про освіту» (тут і надалі в редакції, чинній на час розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов`язаних з реалізацією особою своїх прав і обов`язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 6 Закону України «Про освіту» встановлено, що до основних засад державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності відносяться людиноцентризм; верховенство права; академічна доброчесність; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

Частиною 1 статті 53 Закону України «Про освіту» визначено, що здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки; повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Частиною 7 статті 54 Закону України «Про освіту» визначено, що особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з частинами 2 статті 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти мають право захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. Батьки здобувачів освіти зобов`язані: сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвиткую

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Частиною 1, 2 статті 3, статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина перша статті 16 Конвенції про права дитини передбачає, що жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (стаття 52 Конституції України).

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що на педагогічного працівника, який веде освітній процес, безпосередньо нормами законодавства покладається обов`язок не тільки поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, а й власним прикладом виховувати у учнів повагу до гідності інших осіб, суспільної моралі та суспільних цінностей. При цьому педагог повинен зважати на вікові особливості, психічний та інтелектуальний розвиток дітей.

Заборона на приниження честі і гідності учнів, застосування до них фізичного та психологічного насильства, обов`язок педагогічного працівника захищати учнів від будь яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, прямо визначені у вказаних законодавчих актах.

За таких обставин, ознайомившись з актом службового розслідування від 16 листопада 2023 року, з огляду на установлені попередні випадки порушення позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог Посадової інструкції, ураховуючи письмові пояснення позивача від 15 листопада 2023 року, в.о. директора Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу про застосування дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог статті 140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У відповідності до п.1 розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується директором школи-інтернату безпосередньо після вивчення провини, але не пізніше одного місяця від дня її виявлення, не рахуючи часу хвороби працівника або перебування його у відпустці (п.п. 2.2. розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку).

Відповідно до п.6. розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Розділом 5 Посадової інструкції передбачено, що вчитель несе відповідальність, зокрема, за життя і здоров`я учнів класу під час навчально-виховного процесу, за дотримання їхніх прав і свобод визначених законодавством України (п.5.2); за застосування, у тому числі одноразове, методів виховання, пов`язаних із фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту» (п.5.3); за рівень взаємовідносин з педагогами школи та батьками учнів (п.5.8); за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов`язків, визначених цією Інструкцією, вчитель несе відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством (п.5.16).

Надаючи оцінку доводам позивача відносно не відповідності письмового звернення ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року вимогам Закону України «Про звернення громадян» та, що ОСОБА_8 не є працівником відповідача, а відтак, не мала права звертатись до керівництва відповідача з письмовим зверненням у формі «доповідної записки», суд зазначає наступне.

Наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а також показами свідків підтверджується, що письмове звернення від 13 листопада 2023 року ОСОБА_8 надала для реєстрації особисто, її особу було установлено працівниками відповідача. При цьому, актуальна інформація щодо домашньої адреси та контактного номеру телефону ОСОБА_8 були наявні у матеріалах особової справи учня 7А класу ОСОБА_4 .

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що письмове звернення має дату та засвідчено особистим підписом особи, написано розбірливим почерком, у ньому зазначено адресата, суть та причини звернення, а також обставини, що мають бути установлені за результатами розгляду звернення.

Суд також вважає слушною позицію відповідача відносно того, що ОСОБА_8 назвала свої письмове звернення «доповідною запискою» унаслідок перенесеного хвилювання та не обізнаності з вимогами щодо оформлення письмового звернення, однак це може бути підставою для залишення без розгляду та відповідної реакції з боку керівництва навчального закладу письмової інформації матері учня щодо вчинення неетичної поведінки по відношенню до учня, особливо з боку вчителя цього навчального закладу. Законом України «Про освіту» передбачено право батьків звертатись до керівництва навчальних закладів з повідомленням про факти булінгу по відношенню до їх дітей, при цьому, згаданий нормативний акт не містить чітких вимог до оформлення указаного звернення. У свою чергу, на керівників навчальних закладів покладено обов`язок підтримувати зв`язок з батьками учнів, належним чином реагувати на їх письмові та усні звернення, особливо відносно фактів булінгу учнів вчителями.

За таких обставин, залишення без розгляду письмового звернення ОСОБА_8 від 13 листопада 2023 року лише з формальних підстав, не відповідало б функціям, завданням та основним обов`язкам керівника навчального закладу у частині забезпечення захисту прав, свобод та інтересів дітей під час навчального процесу.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що наказ від 21 листопада 2023 року №329 містить загальні формулювання та у ньому не зазначено конкретні обставини, дату та час вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Надаючи оцінку наведеним вище аргументам позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі №664/2820/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі №572/1644/17-ц.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" під час розгляду справи правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 07жовтня 2018 року у справі №718/801/17.

Обираючи вид стягнення, роботодавець має враховувати: ступень тяжкості проступку, заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок та результати попередньої роботи працівника.

Найголовніше, що має оцінити роботодавець, розглядаючи питання застосування дисциплінарного стягнення до працівника, це ступінь вини працівника та наслідки, які спричинив працівником дисциплінарний проступок. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладання стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказувідповідача «Про вжиття заходів дисциплінарного впливу» від 21 листопада 2023 року №329 суд приходить до висновку, що він містить інформацію про те, що його винесено у зв`язку з невиконанням Позивачем вимог п.3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку, ст.53 Закону України «Про освіту», тобто має посилання на конкретні норми законодавства України та локальних нормативних актів, що були порушені позивачем;приниженням честі та гідності учнів, тобто зазначено, які саме винні умисні дії позивача стали підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як догана;згідно п.1 ст.147 КЗпП України.

При цьому, у самому наказі міститься посилання на акт службового розслідування від 16 листопада 2023 року, який є невід`ємною частиною оскаржуваного наказу, а допитані у якості свідків член комісії з проведення службового розслідування та класний керівник 7-А класу підтвердили факти вчинення ОСОБА_1 дій, що є несумісними з педагогічною етикою.

Ураховуючи зазначені вище та установлені комісією зі службового розслідування факти поведінки позивача, що є несумісними з педагогічною етикою, наявність посилання в оскаржуваному наказі на акт службового розслідування, підстави для скасування наказу про дисциплінарне стягнення лише з формальних підстав відсутні.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Разом з тим, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, Верховний Суд у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuitinomnibusrebuspraecipuumesseiustitiaeaequitatisquequamstrictiiurisrationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Посилання позивача про недотримання відповідачем порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суд вважає передчасними, оскільки матеріали справи містять докази того, що позивачу було запропоновано надати письмові пояснення відносно обставин викладених у акті службового розслідування від 16 листопада 2023 року, однак останній на це відповів відмовою, що підтверджується актом від 21 листопада 2023 року.

З огляду на те, що станом на дату проведення службового розслідування ОСОБА_1 був членом Вільної профспілки Освіти та науки України, а грошові внески членів ППО перераховувались на розрахунковий рахунок Кропивницької міської організації Вільної профспілки Освіти та науки України, саме за адресою реєстрації цієї профспілкової організації: 25006, м.Кропивницький, вул.Театральна, 20 а, відповідачем разом з супровідним листом від 17 листопада 2023 року вих.№ 943-1/01-26 направлено матеріали дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 з пропозицією погодити притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

У відповідь на звернення відповідача від 17 листопада 2023 року голова Кропивницької міської організації Вільної профспілки Освіти та науки України В.Фундовий направив лист від 09 січня 2024 року б/н, відповідно до змісту якого указана організація не має жодного відношення до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради, при цьому згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не надає.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не порушено порядку застосування до позивача дисциплінарного стягнення, визначеного ст.149 КЗпП України, оскільки таке застосовано уповноваженою посадовою особою, вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого порушення, а тому при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани були дотримані вимоги трудового законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ винесено з повним з`ясуванням всіх обставин справи та без порушень відповідної процедури його винесення, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо незаконності прийнятого відповідачем наказу від 28 листопада 2023 року №346/о «Про встановлення надбавки за престижність праці», суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (далі - Постанова №373) з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників установити надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

Згідно п.7 розділу IV Колективного договору джерелом фінансування фонду оплати праці є кошти місцевого бюджету та субвенції державного бюджету.

У відповідності до п.25 розділу IV Колективного договору рішення про скасування або зменшення кожної окремої надбавки оформлюється наказом директора.

Пунктом 28 розділу IV Колективного договору передбачено установлення надбавки за престижність праці педагогічним працівникам до 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».

Постановою №373 встановлено надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

Право на встановлення надбавки в розмірі до 30 відсотків з 01.01.2018 мають керівники закладів загальної середньої освіти, їх заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителі та викладачі закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти, які викладають предмети згідно з відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. В межах наданих йому повноважень керівник закладу освіти, окрім іншого, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №807/2352/15, предметом розгляду якої, зокрема, було питання зменшення надбавки за виконання особливо важливої роботи як зміни істотних умов праці, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що «рішення про зменшення надбавки за виконання особливо важливої роботи, по своїй суті, є застосуванням встановлених відповідно до законодавства умов оплати праці і не може кваліфікуватися як їх зміна в розумінні частини 3 статті 32, статті 103 КЗпП України».

У свою чергу Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2023 року у справі №240/1262/21 сформував висновок про те, що «правова природа надбавки з престижність праці та надбавки за виконання особливо важливої роботи є схожою, з огляду на що Суд доходить висновку про можливість застосування вищезазначеного правового висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.

Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд вважає, що надбавка за престижність праці у розмірі від 5 до 30 відсотків є істотною умовою праці. Скасування такої надбавки в цілому свідчило б про погіршення умов праці. Однак законодавством передбачено можливість встановлення надбавки в розмірі від 5 до 30 відсотків з огляду на певні умови, зокрема, фонд оплати праці, посади. Тому зменшення надбавки з 20 до 5 відсотків є правомірним і не свідчить про зміну істотних умов праці».

Питання щодо повноважень керівника установи стосовно встановлення розміру надбавки за престижність праці педагогічним працівникам на підставі Постанови №373 було предметом розгляду Верховного Суду у справі №579/2050/16-ц (постанова від 18 вересня 2019 року). Під час розгляду вищезазначеної справи суд дійшов висновку, що, «встановлюючи надбавку за престижність праці у граничному розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №373, керівник установи діяла у межах свої повноважень та з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань».

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з наказу №147/о від 31 серпня 2023 року позивачу з 01 вересня 2023 року установлено надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі 10% посадового окладу.

У той же час, ураховуючи факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку несумісного з етичною поведінкою вчителя, з огляду на застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідач наказом від 28 листопада 2023 року №346/о установив для Позивача надбавку за престижність педагогічної праці в розмірі 5% посадового окладу.

При цьому, Відповідач діяв як у відповідності до: вимог Постанови №373, якою передбачено граничний розмір надбавки в розмірі не менше 5% посадового окладу та закріплено саме за керівником навчального закладу право встановлювати конкретні розмірі надбавок у межах фонду оплати праці та з урахуванням інших обставин;п.25 розділу IV Колективного договору, відповідно до якого рішення про скасування або зменшення кожної окремої надбавки оформлюється наказом директора;п.6. розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку, яким передбачено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

З огляду на викладене вище, суд вважаєнеспроможним твердження позивача про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення двічі за одне й те саме порушення, оскільки нормист.149 КЗпП України передбачають, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. З огляду на те, що згідно приписів ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути у вигляді догани або звільнення, установлення надбавки у розмірі 5% не підпадає під визначення дисциплінарного стягнення та у жодному разі не може розглядатись як повторне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудового законодавства.

Ураховуючи викладене, установлюючи позивачу надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі 5% посадового окладу, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та локальних нормативних актів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, а відтак, підстави для скасування наказу від 28 листопада 2023 року №346/о відсутні.

Щодо посилань на свідоме створення в.о. директора відповідача негативної ситуації щодо позивача, прискіпливого ставлення, а також провадження політики авторитарного керівника, то вказані обставини не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки, окрім слів позивача та свідчень свідка ОСОБА_9 , яка є дружиною позивача, не підтверджені іншими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, зокрема щодо порушення відповідачем трудового законодавства, ураховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не підтверджуються матеріалами справи, у задоволенні позову має бути відмовлено за його недоведеністю.

Відмова у задоволенні позовних вимог про скасування наказів має наслідком відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського спортивного ліцею Полтавської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, а також стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 03.07.2024 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 Паспорт: НОМЕР_1 РНОКПП: НОМЕР_2 місце проживання та адреса для листування: АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_3

Відповідач - Полтавський спортивний ліцей Полтавської обласної ради ЄДРПОУ 21062889, 36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 9А, тел. (0532) 60-72-28 електронна адреса: polint_1@ukr.net

Суддя М.О. Материнко