Постанова

від 12.07.2010 по справі 35/394-7/5-21/95

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.07.2010                                                                                           № 35/394-7/5-21/95

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Лосєва  А.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 за первісним позовом

від позивача:          Воровська О.В. – директор (протокол заг.зборів №1 від 22.09.2005р.);

                              Лозицький О.В. – дов. від 10.08.2007р.;

від відповідача:               Пономаренко В.Л. – дов. №4394 від 02.11.2009р.;

за зустрічним позовом

від позивача:          Пономаренко В.Л. – дов. №4394 від 02.11.2009р.;

від відповідача:               Воровська О.В. – директор (протокол заг.зборів №1 від 22.09.2005р.);

                              Лозицький О.В. – дов. від 10.08.2007р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010

 у справі № 35/394-7/5-21/95 ( .....)

 за позовом                               ТОВ  "Планета подорожей ВІ.АЙ.ПІ."

 до                                                   ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

 про                                                   стягнення 109913,68 грн.

 за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”

до                           Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета подорожей „Ві.Ай.Пі”

про                                   стягнення 900 647,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Планета подорожей „Ві.Ай.Пі” (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (далі - відповідач за первісним позовом) боргу в сумі 109 913,68 грн. (з них: 108 628,00 грн. - основний борг,            1 285,68 грн. – пеня), мотивуючи це тим, що в порушення умов Договору еквайрінгу №09/05-04-02/253 від 22.12.2005р., укладеного між сторонами у справі, відповідач за первісним позовом у встановленому порядку та строки не переказав коштів на користь позивача за первісним позовом на загальну суму 108 628,00 грн., внаслідок чого і утворилась заборгованість.

Відповідач за первісним позовом заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що неперерахування коштів позивачеві за первісним позовом є не відмовою від зобов'язань, а правом відповідача за первісним позовом на відшкодування завданих йому збитків з вини позивача за первісним позовом, яке випливає з п.п.6.1, 6.6 розділу 6 спірного Договору еквайрінгу.

В процесі судового розгляду Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”  звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета подорожей „Ві.Ай.Пі” коштів в розмірі 900 647,23 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період з 07.02.2007р. по 04.05.2007р. з кореспондентського рахунку „Райффайзен Банк Аваль” платіжною системою Visa International було списано суми зворотних платежів. Загальна сума відповідних оригінальних трансакцій, що мали місце у позивача за первісним позовом, становить 900 647,23 грн. Ці зворотні платежі були ініційовані банками-емітентами, у зв'язку з тим, що держателі карток відмовилися від участі у здійсненні вказаних операцій та наполягли на поверненні коштів на їх карткові рахунки. Операції були заявлені банками-емітентами як шахрайські, а картки - підроблені. Відповідно до п.6.1 Договору еквайрінгу відповідач за зустрічним позовом доручив позивачеві за зустрічним позовом здійснювати списання/призупинення з поточних або наступних відшкодувань/платежів сум операцій на користь відповідача за зустрічним позовом в разі, коли операція проведена відповідачем за зустрічним позовом з порушенням вимог Договору еквайрінгу та/або Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та додатків до неї; в разі коли за проведеною відповідачем за зустрічним позовом операцією надійшло опротестування держателя БПК платіжної системи або банку-емітенту; в разі, коли операція, здійснена в місці реалізації товарів (робіт, послуг) відповідача за зустрічним позовом, визнана платіжною системою/банком-емітентом як шахрайська. При цьому позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом було порушено пункти Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток, а саме касиром відповідача за зустрічним позовом не було перевірено зовнішній вигляд карток з метою визначення їх обов'язкових реквізитів (найменування емітента, несиметричність букви V) при перевірці наданих відповідачем за зустрічним позовом копій платіжних карток встановлено, що всі вони були підроблені, так як реальні банки-емітенти не співпадають з назвами банків, вказаних на картках;, порушено пункти Додаткової угоди №1 від 25.12.2005р. до Договору еквайрінгу, а саме: при оформленні трансакцій за схемою МОТО-трансакцій: п.2.2 „У факсимільному/електронному повідомленні зазначається: CVV2/CVC2, та п.2.3 „При оформленні чеку POS-термінала відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК”. Зазначені дії, на думку позивача за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом здійснені не були, що і є підставою для стягнення з нього суми відшкодування в розмірі 900 647,23 грн.

Позивач за первісним позовом за перечував проти вимог зустрічного позову, зазначаючи про те, що він не порушував вимоги Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та вимоги Договору еквайрінгу та додатків до нього, оскільки при отриманні копій карток касир не міг жодним чином перевірити відповідність банка-емітента, так як можливості в нього немає та жодним пунктом Договору еквайрінгу така умова не передбачена; при направленні факсимільного/електронного повідомлення відповідачеві за первісним  позовом надсилались копії лицьової і зворотної сторони карток, на яких чітко видно захисний  код з трьох цифр, який друкується на зворотній стороні картки (CW2/CVC2); в діях працівників відповідача за зустрічним позовом немає вини щодо проведення операцій з платіжними картками. Водночас, позивач за первісним позовом наголошував на неналежному виконанні умов Договору відповідачем за первісним позовом, а саме: п.2.1 Договору, яким встановлено обов'язок відповідача за первісним позовом щодо організації навчання персоналу позивача за первісним позовом правилам обслуговування держателів БПК; п.2.3 Договору, яким встановлений обов'язок відповідача за первісним позовом цілодобово здійснювати авторизацію операцій, здійснених із використанням БПК у місцях реалізації товарів, робіт, послуг позивача за первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №35/394-7/5-21/95 первісний позов було задоволено, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета подорожей „Ві.Ай.Пі” 108 628,00 грн. основного боргу, 1 285,65 грн. пені, 1 099,14 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Зокрема, місцевий господарський суд зазначав про те, що:

- відповідач за первісним позовом не виконав умови п.2.2 Договору еквайрінгу та не перерахував позивачеві за первісним позовом кошти на суму здійснених операцій з БПК в розмірі 108 628,00 грн.;

- POS-термінал, який використовувався Торговцем для проведення операцій з БПК, не був запрограмований на введення у термінал коду CVV2/CVC2 під час проведення МОТО-трансакцій. Оформлення чеку P0S- термінала проводилось за схемою МОТО-трансакцій, оскільки на чеках відсутній підпис клієнта в графі „подпись клиента”, а також відсутній особистий підпис клієнта на зазначених документах, то, відповідно до п.2.3 Додаткової угоди до Договору еквайрінгу відповідач за зустрічним позовом повинен зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК, але на даних платіжних картках запис „МОТО” відсутній, що свідчить про порушення відповідачем за зустрічним позовом вимог п.2.3 Додаткової угоди до Договору еквайрінгу. Разом з тим таке порушення не спричинило негативних наслідків для іншої сторони - позивача за зустрічним позовом;

- позивачем за зустрічним позовом не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, наявність причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом (його працівників) та понесеними збитками, тим самим відсутні підстави для притягнення товариства до відповідальності.

- не знайшли свого відображення та підтвердження факти, наведені позивачем за зустрічним позовом, щодо порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору, Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та Додатків до неї (пп.6.1.1 Договору еквайрінгу); щодо опротестування держателями БПК платіжної системи саме спірних операцій (пп.6.1.2 Договору еквайрінгу); щодо визнання спірних операцій, здійснених в місці реалізації товарів (робіт, послуг) відповідача за зустрічним позовом, платіжною системою/банком емітентом як шахрайською (пп.6.1.4 Договору еквайрінгу). Стосовно інших обставин (пп.6.1.3, 6.1.5, 6.1.6 Договору еквайрінгу) в позовних вимогах не йшлося.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №35/394-7/5-21/95 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного  позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Окрім того, апелянт наголошував на наступному:

- закріплення положень договору еквайрингу, що містяться у п.6.1 Договору, зумовлені вимогами законодавства та передбачають покладення відповідальності на торговця лише за фактом їх настання, навіть без наявності вини останнього;

- вважаючи нотаріально засвідчені документи неналежними доказами, суд грубо порушує норми процесуального права та виявляє своє упереджене ставлення до Банку;

- суд не врахував належні докази, надані Банком, в підтвердження того, що операції були заявлені як шахрайство, а саме Звіт про шахрайство та Лист міжнародної платіжної системи Master Card Europe;

- документи, які використовуються Банком при проведенні розрахунків з міжнародними платіжними системами є нормативними документами, що регулюють проведення міжнародних розрахунків за міжбанківськими правилами тому форма їх є чітко визначена;

- посилання на те, що чек друкується після завершення операцій не звільняє Торговця від зобов'язання зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК;

- якщо до електронного повідомлення додаються ксерокопії карток, то уповноважена особа Торговця повинна виконати вимоги Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток, перевіривши зовнішній вигляд картки на відповідність цієї картки вимогам Інструкції;

- судом повністю проігноровано той факт, що Банком надавалися ксерокопії підроблених карток, які додавалися до електронних повідомлень, з детальним описом наявних невідповідностей оригіналам, які можуть та повинні бути виявлені при огляді працівником Торговця, який пройшов спеціальний курс навчання;

- твердження суду про те, що здійснення платежів можливо без використання обладнання є помилковим та безпідставним так як проведення платежів здійснюється за допомогою використання спеціального обладнання - POS-терміналів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Іваненко Ю.Г.,              Суліма В.В.

05.07.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на наступні обставини:

- суд   першої   інстанції   дійшов   правомірного    висновку   про недоведеність позивачем за зустрічним позовом тих обставин, на які він посилається як на  , підставу своїх вимог, наявність причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом (його працівників) та понесеними збитками;

- надані позивачем за зустрічним позовом довідки щодо списання сум зворотних платежів, свіфт-повідомлення неможливо ідентифікувати з операціями, які є предметом зустрічного позову;

- надані суду докази опротестування проведених Торговцем операцій є неналежними та недопустимими в розумінні вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України;

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність в матеріалах справи доказів про визначення формату електронного повідомлення;

- наявність (відсутність) запису «МОТО» у місті для підпису держателя БПК жодним чином не впливає на проведення такої операції та не може впливати на права учасників такої операції (торговця, еквайра, держателя БПК);

- посилання Банку на недотримання вимог Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток в частині зобов'язання касира щодо ідентифікації пластикової картки, що пред'являється для розрахунків за товари (роботи, послуги) та в окремих випадках провести перевірку документів особи-держателя картки при здійсненні операцій із БПК за схемою МОТО-трансакцій є безпідставним, тому що Інструкція по обслуговуванню держателів платіжних карток в даній ситуації застосовуватись не може;

- умови п.4.10 Договору еквайрінгу позивачем за первісним позовом не порушувались.

В судовому засіданні 05.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.07.2010р.

В судовому засіданні 12.07.2010р. представник відповідача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №35/394-7/5-21/95 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного  позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 12.07.2010р. заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване Рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” (далі - ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, Торговець) та Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (далі - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, Еквайр) було укладено Договір еквайрінгу №09/05-04-02/253 (далі – Договір еквайрінгу), у відповідності до умов якого ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” зобов'язалось приймати в оплату товарів, робіт чи послуг БПК платіжних систем, перелік яких визначений у Додатку №2 до цього Договору, а ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” зобов'язалось здійснювати діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені із застосуванням БПК, в термін, порядку та на умовах, передбачених цим Договором та згідно чинного законодавства України. Окрім цього Договору, сторони зобов’язались керуватись умовами, викладеними в Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток.

В Договорі еквайрінгу визначено, що БПК - банківська платіжна картка, яка є спеціальним платіжним засобом у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

У відповідності до п.2.2 Договору еквайрінгу Еквайр зобов'язався проводити протягом 3-х банківських днів з моменту передачі Торговцем звіту про проведення операції, переказ коштів у гривні на користь Торговця на суму всіх операцій, здійснених із використанням БПК їх держателями в місцях реалізації товарів, робіт чи послуг Торговця, на підставі наданих Еквайру сліпів чи платіжних повідомлень, за винятком належної Еквайру комісії за надані послуги згідно з Додатком №2 до цього Договору, а також за винятком випадків, зазначених у п.п.6.1, 6.4 цього Договору.

Згідно з п.4.11 Договору еквайрінгу Торговець зобов’язаний надавати Еквайру сліпи, належним чином оформлені звіти Торговця не пізніше 5 робочих днів з моменту здійснення операції, а також направляти Еквайру зведені платіжні повідомлення Торговця наприкінці кожного робочого дня.

В Договорі еквайрінгу зазначено, що сліп – це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Трансакція - операція із застосуванням БПК, що здійснюється в місці реалізації товарів (робіт, послуг) позивача за первісним позовом з метою оплати вартості товарів (робіт, послуг).

В Додатку №2 до Договору еквайрінгу передбачено, що платіжними системами і БПК, що приймаються ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” до оплати є: Visa International; MasterCard International; Картки міжнародної платіжної системи Visa International, емітовані банком „Аваль”; Картки міжнародної платіжної системи MasterCard International, емітовані банком „Аваль”; Картки Visa Electron, емітовані банком „Аваль”; Картки Maestro, емітовані банком „Аваль”.

25 грудня 2005 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору еквайрінгу, згідно якої ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” взяло на себе зобов'язання приймати в оплату за товари (роботи, послуги) БПК платіжних систем за схемою МОТО-трансакцій.

При цьому, МОТО (Mail Order Telephone Order) - трансакція – це операція із застосуванням інформації про БПК та держателя БПК (без наявності БПК/присутності держателя БПК у ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”), що здійснюється в місці реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, з метою оплати вартості товару (роботи, послуги). Операція здійснюється в ручному режимі із використанням POS-термінала/імпринтера та за допомогою факсимільного/електронного повідомлення.

Факсимільне повідомлення - повідомлення, оформлене належним чином та надіслане держателем БПК позивачеві за первісним позовом за допомогою факсового апарату. Електронне повідомлення - повідомлення, оформлене належним чином та надіслане держателем БПК на електронну пошту позивача за первісним позовом. Ручний режим - операція вводу реквізитів БПК з клавіатури POS-термінала (без читання магнітної стрічки БПК) для проведення трансакції; операція нанесення реквізитів БПК на сліп (без відбитка на сліп) - для імпринтера.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2007р. та 13.01.2007р. ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” було направлено ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” звіти про 11 проведених операцій на загальну суму 108 628,00 (64 731,00 грн. та 43 897,00 грн.), у зв’язку з чим, враховуючи положення п.2.2 Договору еквайрінгу, протягом 3-х банківських днів з моменту передачі ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” звіту про проведення операції з БПК (тобто до 17.01.2007р. включно), ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” зобов'язаний був сплатити ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” суму здійснених операцій з БПК в розмірі 108 628,00 грн.

Натомість, 15.01.2007р. ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” отримало від ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” лист №59-2-1/479, в якому повідомлялось про те, що відповідно до пп.3.3.2, п.6.4 Договору еквайрінгу ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” було затримано перерахування покриття на користь ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” в розмірі 108 628,00 грн. та тимчасово призупинено обслуговування БПК у торгівельному підприємстві ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, оскільки мали місце трансакції, які згідно звітів МПС VISA Int. та MasterCard Int. були визнані банками-емітентами як шахрайські, а картки заявлені як підроблені.

17.07.2007р. ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” звернулось до ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” з листом вих.№56/07-2007р., в якому просило повідомити про хід розслідування за фактом здійснення шахрайських операцій з використанням БПК.

Листом від 04.07.2007р. №46-02/09/4613 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” повідомило ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” про те, що з його рахунку станом на 06.06.2007р. було списано суми зворотних платежів у розмірі 901 722,23 грн. по операціям, що мали місце у торгівельному підприємстві ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”. Вказані зворотні платежі були ініційовані банками-емітентами у зв'язку з тим, що держателі карток відмовляються від участі у здійсненні цих операцій та наполягають на поверненні коштів на їх карткові рахунки. Операції були заявлені банками-емітентами як шахрайські, а картки - як підроблені. Окрім того, частина загальної суми зворотних платежів у розмірі 108 628,00 грн. буде відшкодована за рахунок покриття на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, яке було затримано на час проведення розслідування згідно пп.3.3.2 та п.6.4 Договору еквайрінгу.

Листом від 01.08.2007р. вих.№46-02/09/5328 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” повідомило ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” про те, що в ході розслідування за фактами здійснення шахрайських операцій було встановлено, що копії кредитних карток, а також авторизаційні листи з підписами власників карток, які надходили до підприємства ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” в оплату авіаквитків, були підроблені.

З цього приводу апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з пп.3.3.2 п.3.3 Договору еквайрінгу Еквайр має право тимчасово призупинити обслуговування БПК у пункті продажів Торговця у випадку, якщо сума шахрайських операцій по БПК у відношенні до обороту Торговця склала більше, ніж 10% за останні 90 календарних днів.

В пункті 6 Договору еквайрінгу сторони погодили його особливі умови. Зокрема, відповідно до п.6.4 Договору Торговець доручає Еквайру затримати переказ коштів на користь Торговця на час проведення розслідування по шахрайських операціях на термін не більше 180 діб. При цьому Еквайр зобов'язаний надати Торговцю письмові роз'яснення.

У відповідності до п.6.1 Договору еквайрінгу Торговець доручає Еквайру здійснювати списання/призупинення з поточних або наступних відшкодувань/платежів сум операцій на користь Торговця за настання наступних умов:

- операція проведена Торговцем із порушенням вимог цього Договору та/або Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та Додатків до неї, в тому числі, в разі визнання операції недійсною відповідно до п. 8.1. цього Договору;

- за проведеною Торговцем операцією надійшло опротестування держателя БПК платіжної системи або банку емітенту;

- платіжною системою присвоєно Торговцю статус підвищеного ризику (High risk merchant);

- операція, здійснена в місці реалізації товарів (робіт, послуг) Торговця, визнана платіжною системою/банком-емітентом як шахрайська;

- невірні суми операції були перераховані на користь Торговця через помилку Еквайра або через помилку платіжної системи/банка-емітента;

- повні суми кредитових зарахувань є результатом операцій повернення коштів держателю БПК.

Еквайр зобов'язаний повідомляти Торговця протягом 5 робочих днів про причини списання сум Торговця та, у відповідних випадках, надати документи та/або файли, що надійшли від платіжних систем/банків-емітентів і підтверджують правомірність таких дій Еквайра (п.6.2 Договору еквайрінгу).

У разі, якщо Торговець не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 календарних днів з моменту настання умов, перелічених у п.6.1, або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування Еквайру, Торговець зобов'язується протягом наступних 10 календарних днів відшкодувати суми операцій, зазначених у п.6.1 Договору (п.6.6 Договору еквайрінгу).

В п.2.7 Додаткової угоди №1 до Договору еквайрінгу передбачено, що Торговець доручає Еквайру в безумовного порядку протягом 180 календарних днів з дня проведення операції утримувати із наступних надходжень на рахунок Торговця суми коштів для повернення їх держателю БПК у випадку відмови держателя БПК оплачувати придбані товари (роботи, послуги) при списанні цих сум платіжними системами.

Отже, умовами Договору еквайрінгу чітко передбачено право Еквайра (ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”) призупинити та затримати переказ коштів на користь Торговця (ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”) на час проведення розслідування по шахрайським операціям на термін не більше 180 діб, надавши в подальшому Торговцю письмові роз'яснення.

Як уже зазначалось вище, посилаючись на положення п.3.3.2, п.п.6.1, 6.4 Договору еквайрінгу, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” не перерахував в строки, визначені п.2.2 Договору еквайрінгу, на користь ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” суму здійснених ним операцій з використанням БПК у розмірі 108 628,00 грн.

В процесі судового розгляду було встановлено, що строк розслідування шахрайських операцій закінчився 14.07.2007р., натомість ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” не перерахував ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” кошти в розмірі 108 628,00 грн.

При цьому, в своїх листах №46-02/09/4613 від 04.07.2007р. та лист від 01.08.2007р. вих.№46-02/09/5328 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” повідомив ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” про те, що кошти у сумі 108 628,00 грн. були зараховані як відшкодування збитків, понесених ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” внаслідок операцій, проведених в пункті торгівлі ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” з використанням БПК та визнані шахрайськими. До того ж, під час з'ясування обставин проведення таких операцій було встановлено ряд порушень з боку працівників торгівельного підприємства умов Договору еквайрінгу, а саме п.9.8, та додатку №3 до нього, з урахуванням чого ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”  вважає, що збитки підлягають відшкодуванню ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” у відповідності до п.п.6.1, 6.6 Договору еквайрінгу.          

Загалом, згідно із зустрічним позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” підставою для звернення до суду став факт списання з кореспондентського рахунку банку платіжною системою VISA International суми зворотних платежів у розмірі 112 370,24 доларів США, при цьому загальна сума відповідних оригінальних трансакцій становить 558 375,00 грн., та платіжною системою Master Card International суми зворотних платежів у розмірі 67 752,49 доларів США, за якими загальна сума відповідних оригінальних трансакцій становить 342 272,23 грн. Тобто, загальна сума списань становить 180 122,73 доларів США, а загальна сума відповідних оригінальних трансакцій, які мали місце у ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” - 900 647,23 грн.

В своєму позові та в апеляційній скарзі ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, обґрунтовуючи правомірність вимог про стягнення відшкодування в розмірі 900 647,23 грн. стверджує, що ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” було порушено:

- пункти Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток, оскільки касиром ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” не було перевірено зовнішній вигляд карток з метою визначення їх обов'язкових реквізитів (найменування емітента, несиметричність букви V), при перевірці наданих ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” копій платіжних карток встановлено, що всі вони були підроблені, так як реальні банки-емітенти не співпадають з назвами банків, вказаних на картках;

- пункти Додаткової угоди №1 від 25.12.2005р. до Договору еквайрінгу, оскільки при оформленні трансакцій за схемою МОТО-трансакцій: п.2.2 „У факсимільному/електронному повідомленні зазначається: CVV2/CVC2, та п.2.3 „При оформленні чеку POS-термінала ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” зобов'язане зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК”.

Судом було з’ясовано, що загальна сума операцій з БПК, яка є предметом вимог за зустрічним позовом, становить 900 647,23 грн., загальна кількість операцій – 89.

Листом від 11.09.2007р. вих.№990/2-07/ Український процесінговий центр повідомив ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про те, що згідно баз даних вхідних операцій ЗАТ «УПЦ» в період з 07.02.2007р. по 04.05.2007р. на ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” було виставлено 89 зворотних платежів по операціях, проведених торговою точкою «Планета подорожей VIP». Згідно розрахункових файлів платіжних систем суми зворотних платежів були списані з кореспондентського рахунку ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у день їх надходження. Загальна сума списань по платіжній системі VISA International та Master Card International становить 180 122,73 доларів США, загальна сума відповідних оригінальних транзакцій - 900 647,23 грн.

ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” є членом міжнародних платіжних систем VISA International та Master Card International, що підтверджується Договорами від 01.03.1996р., укладеним між АППБ «Аваль» та VISA International, від 01.08.1996р., укладеним між АППБ „Аваль” та Master Card International) і здійснює свої розрахунки з міжнародними платіжними системами через банк-кореспондент JP MORGAN CHASE Bank, N.А., в якому відкрито кореспондентський рахунок №0011090891 (лист Chase Manhatten Bank International від 20.08.1998р.). Розрахунковими банками платіжних систем для міжнародних розрахунків у доларах США та євро у 2006-2007 роках були JP MORGAN CHASE Bank, N. А. для VISA International та HSBC Bank для Master Card International.

В матеріалах справи наявні довідки про списання сум зворотних платежів, свіфт-повідомлення, однак вказані документи не можуть вважатись належними і допустимими доказами на підтвердження списання сум по операціям, які є предметом дослідження у даній справі, у зв'язку з неможливістю їх ідентифікації.

Передусім, в названих документах відсутні коди авторизації кожної операції. Окрім того, в довідках про списання сум зворотних платежів суми трансакцій наведені в гривнях, а суми зворотних платежів - в доларах США, однак у сфіт-повідомленнях суми деяких операцій вказані в інших валютах, наприклад: AUD, EUR, ZAR, CHF, SEK.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказані вище документи можуть засвідчувати лише факт  списання міжнародними платіжними системами VISA International та Master Card International коштів з кореспондентського рахунку ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

Відносно посилання апелянта на те, що при оформленні трансакцій за схемою МОТО-трансакції ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” приймались до виконання електронні/факсимільні повідомлення без зазначення коду CVV2/CVC2, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.2.2 Додаткової угоди №1 до Договору еквайрінгу у факсимільному/електронному повідомленні зазначається, зокрема, CVV2/CVC2, натомість  докази, залучені до матеріалів справи, взагалі не містять визначення формату електронного повідомлення. При цьому, з електронних повідомлень, наданих ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, вбачається, що кожне електронне повідомлення, яке назване товариство отримувало по операціям з БПК, містило всю без винятку інформацію, необхідну для виконання вимог п.2.2 Додаткової угоди. CVV2/CVC2 зазначені на зворотних сторонах карток, копія яких надсилалася електронним повідомленням про проведення операції з БПК.

Судом було встановлено, що POS-термінал, який використовувався ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” для проведення операцій з БПК, не був запрограмований на введення у термінал коду CVV2/CVC2 під час проведення МОТО-трансакцій. Як вбачається з умов Договору еквайрінгу та Додаткової угоди №1 до нього, що здійснення операцій із БПК за схемою МОТО-трансакцій відрізняється від здійснення операції із БПК в присутності держателя БПК і належної йому БПК таким чином, що при здійсненні операцій із БПК за схемою МОТО-трансакцій застосовується інформація про БПК та держателя БПК (без наявності БПК/присутності держателя БПК у Торговця), тобто даних, які надсилаються електронним/факсимільним повідомленням.

Отже, посилання апелянта на недотримання вимог Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток в частині зобов'язання касира щодо ідентифікації пластикової картки, що пред'являється для розрахунків за товари (роботи, послуги) та в окремих випадках провести перевірку документів особи-держателя картки при здійсненні операцій із БПК за схемою МОТО-трансакцій, є необґрунтованим.

Окрім того, необхідно зазначити, що відповідно до п.2.3 Додаткової угоди №1 до Договору еквайрінгу при оформленні чеку POS-термінала ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” зобов'язане зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК. Оформлення чеку PОS-термінала проводилось за схемою МОТО-трансакцій, оскільки на чеках відсутній підпис клієнта в графі "подпись клиента", а також відсутній особистий підпис клієнта на зазначених документах.

Враховуючи умови п.2.3 Додаткової угоди №1 до Договору еквайрінгу, ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” повинен був зробити запис „МОТО” у місці для підпису держателя БПК, проте з матеріалів справи вбачається, що на даних платіжних картках запис „МОТО” відсутній, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про порушення ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” вимог вищевказаного пункту Додаткової угоди №1. Однак при цьому, таке порушення не спричинило негативних наслідків для іншої сторони, а саме ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

Належних та допустимих доказів на спростування викладеного ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду надано не було.

Посилання апелянта на порушення ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” пункту 4.10 Договору еквайрінгу також не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

В п.4.10 Договору еквайрінгу передбачено, що ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” зобов'язаний підписати розписку у кожного свого працівника, уповноваженого використовувати обладнання позивача за зустрічним позовом, і передати підписані Розписки ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання. Допускати до роботи на обладнанні ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” тільки працівників ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, що пройшли курс спеціального навчання і належним чином уповноважених на таку роботу відповідним наказом керівництва ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”.

В матеріалах справи наявний наказ ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” №7-А від 27.12.2005р. про покладання на директора товариства Воровську О.В. обов'язків касира з прийому банківських платіжних карток за допомогою PОS-термінала для оплати клієнтами замовлених послуг, який підтверджує здійснення саме ОСОБА_1 спірних операцій платіжних систем/БПК VISA International; Master Card International як уповноваженою особою за період з 12.12.2006р. по 12.01.2007р. Окрім того, факт виконання ОСОБА_1 обов'язків касира з прийому банківських платіжних карток за допомогою PОS-термінала для оплати клієнтами замовлених послуг за вказаний період підтверджується поясненнями, наданими директором ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” ОСОБА_1 12.02.2009р., згідно з якими лише вона є уповноваженою особою, яка має право використовувати обладнання ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, тоді як інші працівники товариства до роботи з цим обладнанням не допускались. Посилання на лист №34/02-2007 від 01.02.2007р., відповідно до якого уповноваженим співробітником для здійснення платежів від ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі.” є бухгалтер ОСОБА_2, також є безпідставним, оскільки в п.4.10 Договору еквайрінгу мова йде про працівників, уповноважених використовувати обладнання ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, а не про здійснення платежів.

Таким чином, твердження апелянта про порушення ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі.” п.4.10 Договору еквайрінгу не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Майнові зобов’язання. які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У відповідності до ч.2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.

Отже, вимагаючи відшкодування збитків, кредитор повинен довести такі передумови відповідальності, як факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків та причинний зв'язок.

Згідно з умовами п.п.9.8, 9.9 Договору еквайрінгу ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі”, як Торговець, несе повну матеріальну відповідальність за дії свого персоналу, пов'язані з порушенням умов, встановлених цим договором, Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та додатків до неї. Сторона відшкодовує всі документально підтверджені збитки, завдані іншій стороні у зв'язку з порушенням умов цього договору та Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та додатків до неї.

ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності причинного зв'язку між діями ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” (його працівників) та понесеними збитками. Таким чином, відсутні підстави для притягнення ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” до відповідальності.

В процесі судового розгляду було встановлено, що ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” вжило всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань за Договором еквайрінгу та Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток. До того ж, як уже зазначалось вище, в силу п.6.1 Договору еквайрінгу ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” може  здійснювати списання з поточних або наступних відшкодувань/платежів сум операцій на користь ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” лише за настання певних умов, вичерпний перелік яких наведений в пп.6.1.1-6.1.6. При цьому, п.6.6 зобов'язує ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” відшкодувати суми операцій, зазначених у п.6.1 Договору.

Відповідно до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апелянта про порушення ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” умов Договору еквайрінгу, Інструкції по обслуговуванню держателів платіжних карток та Додатків до неї  спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Натомість під час розгляду справи було встановлено неналежне виконання ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” умов п.2.2 Договору еквайрінгу, яке полягає у тому, що назване товариство не перерахувало ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” кошти на суму здійснених операцій з БПК в загальному розмірі 108 628,00 грн., внаслідок чого було порушено право ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” на відшкодування грошових коштів відповідно до положень п.2.2 Договору еквайрінгу.

Згідно з п.9.5 Договору еквайрінгу у випадку затримки переказу коштів з вини Еквайра на користь Торговця, Еквайр сплачує торговцю пеню тільки по тих переказах, по яких така вина Еквайра доведена документально. Розмір такої пені становить не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої затримки.

Зважаючи на прострочення виконання ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” договірних зобов’язань з переказу коштів ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” (строк затримки - 27 днів), апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності нарахування позивачем за первісним позовом пені на суму заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження виконання у погоджені сторонами порядку та строки зобов'язань відповідно до п.2.2 Договору еквайрінгу, а також доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо своєчасного перерахування ТОВ „Планета подорожей Ві.Ай.Пі” грошових коштів в сумі 108 628,00 грн. ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” надано не було.

З урахуванням вищевикладених обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги первісного позову є обґрунтованими, документально підтвердженими, а отже такими, що підлягають задоволенню, тоді як вимоги зустрічного позову спростовуються доказами, наявними у справі, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для даної справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №35/394-7/5-21/95 відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №35/394-7/5-21/95 – без змін.

2. Матеріали справи №35/394-7/5-21/95 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 16.07.10 (відправлено)