Рішення

від 27.06.2024 по справі 229/3122/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/3122/24

Провадження № 2/229/1306/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Жаріної Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське виробниче підприємство Українського товариства глухих», третя особа Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради, про скасування державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доПідприємства об`єднання громадян «Бахмутське виробниче підприємство Українського товариства глухих», третя особа: Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради, в якому просить скасувати державну реєстрацію права власності Артемівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих» (змінена назва «Бахмутське виробниче підприємство Українського товариства глухих») на квартиру АДРЕСА_1 , що була здійснена 20.12.2004 року, реєстраційний номер майна: 7657853.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 жовтня 2006 року, виданого відділом з реформування та утримання житлового фонду Артемівської міської ради, йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 31,30 кв.м, житловою площею 15,10 кв.м. Свідоцтво видане на підставі розпорядження Артемівської міської ради від 10 жовтня 2006 року. 14.08.2023 року він звернувся до Департаменту з питань реєстрації із заявою про реєстрацію права власності на вказану квартиру, однак отримав відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровані речові права на об`єкт нерухомого майна за такою ж адресою за іншим суб`єктом права. Вважає відмову державного реєстратора незаконною та протиправною, пояснюючи, що відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наявний запис про об`єкт нерухомого майна, а саме, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,30 кв.м, житловою площею 15,10 кв.м, реєстраційний номер майна: 7657853; на яку з 20.12.2004 право власності зареєстроване за Артемівським учбово - виробничим підприємством Українського товариства глухих; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1-7804, 15.11.2004, Перша Артемівська державна нотаріальна контора. Артемівському учбово - виробничому підприємству Українського товариства глухих (змінилась назва: Підприємство об`єднання громадян «БАХМУТСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ») дійсно на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2004 року, виданого першою Артемівською державною нотаріальною конторою, належала вказана квартира, яка була придбана підприємством за рахунок державного бюджету та передана йому, ОСОБА_2 , як інваліду по слуху, інженеру. Після отримання вказаної квартири, його знято з квартирного обліку. В подальшому він отримав свідоцтво про право власності на житло, таким чином з 10 жовтня 2006 року по даний час йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . У Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про право власності, якого фактично не існує. Вищезазначене обмежує його право власності на вказану квартиру, позбавляє його можливості отримати кошти за зруйноване майно. Вказані обставини змушують позивача звернутись до суду з цим позовом.

Згідно наданих письмових пояснень представник Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради зазначив, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. У ч. 5 ст. 3 Закону встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна будь-яким державним реєстратором незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2023 за № 977/40033, установлено що у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (тобто в межах України). Пунктом другим частини першої статті 6 Закону визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно. Відповідно до частини першої статті 10 Закону державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Таким чином, монополія у сфері державної реєстрації прав відсутня, Департамент з питань реєстрації є одним серед багатьох суб`єктів державної реєстрації прав в межах України, повноважних проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав на підставах та в порядку, визначених Законом. Отже, державна реєстрація речових прав на підставі судового рішення проводиться будь-яким державним реєстратором в межах України незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, який самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяви у сфері державної реєстрації прав. Зі змісту позовних вимог вбачається, що судове рішення не вплине на суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси Департаменту. При зверненні позивача до державного реєстратора, останнім був зроблений робочий пошук за адресою об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 та встановлено, що відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровані речові права на об`єкт нерухомого майна за такою ж адресою за іншим суб`єктом права. Отже, з поданих документів та робочих пошуків, державним реєстратором встановлено, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав вже внесені відомості про речові права на відповідний об`єкт нерухомого майна. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови в державній реєстрації прав. Згідно з частиною другою статті 24 Закону За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Таким чином, державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації в порядку та на підставах, визначеним чинним законодавством прийнято рішення за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та доданих документів. Враховуючи викладене, державна реєстрація прав на підставі судового рішення проводиться будь-яким державним реєстратором в межах України незалежно від місцезнаходження нерухомого майна за зверненням заявника в порядку визначеному законодавством, а залучення Департаменту в якості третьої особи по даній справі вважає необґрунтованим та безпідставним.

Представник позивача адвокат Волков Д.В. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське виробниче підприємство Українського товариства глухих», який про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, який про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки представник відповідача на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою, в якій зазначив про визнання відповідачем позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 4 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 15.11.2004 року державним нотаріусом Першої артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П., номер в реєстрі 1-7804, та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер довідки 374028555 від 12.04.2024 року, однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,30 кв.м, житловою площею 15,10 кв.м, реєстраційний номер майна 7657853, належить на праві колективної власності Артемівському учбово-виробничому підприємству Українського товариства глухих, код ЄДРПОУ 03972560. (а.с.12,14).

Протоколом спільного засідання профкому адміністрації, бюро УТОГ Артемівського УВП УТОГ від 10 січня 2005 року щодо розподілу квартири, придбаної за рахунок держбюджету для інвалідів по слуху, було постановлено дати згоду на виділення придбаної квартири за рахунок коштів держбюджету за адресою: АДРЕСА_2 згідно постанови ЦП УТОГ інваліду по слуху інженеру по ОП ОСОБА_2 зі зняттям з квартирного обліку (а.с.13).

Відділом формування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на житло від 10 жовтня 2006 року, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,3 кв.м. Право власності на вказану квартиру зареєстроване Артемівським бюро технічної інвентаризації 12.10.2006 року за № 81-18383 (а.с.9).

Крім того, право власності позивача на спірну квартиру підтверджується технічним паспортом на квартиру, в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 . відділом з реформування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності на підставі свідоцтва про право власності і записане у реєстрову книгу за №14-13374 від 10.10.2006 року (а.с.10).

У відповідь на звернення позивача, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 16 серпня 2023 року було винесене рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, в якому зазначено, що державним реєстратором здійснено робочий пошук за адресою об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 та встановлено, що відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровані речові права на об`єкт нерухомого майна за такою ж адресою за іншим суб`єктом права. Отже, з поданих документів та робочих пошуків, державним реєстратором встановлено, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав вже внесені відомості про речові права на відповідний об`єкт нерухомого майна (а.с.11).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного, законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статей 317, 318, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися, і розпоряджатися своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі Закон) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частина 8 ст. 18 Закону визначає, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст.15 Закону реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об`єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін.

У ч. 1 ст. 20 Закону встановлено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За умовами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на законних підставах.

Підприємство об`єднання громадян «Бахмутське виробниче підприємство Українського товариства глухих» фактично не є власником вказаної квартири та не має прав та обов`язків щодо даної квартири, що відповідачем також не заперечується.

Таким чином, наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Артемівським учбово - виробничим підприємством Українського товариства глухих (на теперішній час - Підприємство об`єднання громадян «БАХМУТСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ») порушує права позивача, як власника квартири, у зв`язку з чим його порушене право підлягає захисту шляхом скасування запису в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Артемівським учбово - виробничим підприємством Українського товариства глухих право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 7657853.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню, тому рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 7657853, за Артемівським учбово - виробничим підприємством Українського товариства глухих, повинне бути скасоване.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 78, 89, 200, 206, 235, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності Артемівського учбово - виробничого підприємства Українського товариства глухих (змінена назва - Підприємство об`єднання громадян «БАХМУТСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ», код ЄДРПОУ 03972560) на квартиру АДРЕСА_1 , що була здійснена 20.12.2004 року, реєстраційний номер майна: 7657853.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Р.Є. Дубовик