Рішення

від 20.06.2024 по справі 444/1062/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1062/24

Провадження № 2/444/603/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 червня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРПЛАСТ" про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРПЛАСТ" про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликається на те, що з 19 лютого 2020 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОРПЛАСТ" було укладено Трудовий договір (контракт), за яким Позивач перебувала на посаді директора Товариства.

Позивач зазначає, що Трудовий договір укладено на два роки, тобто, до 19 лютого 2022 року, оскільки жодна із сторін Трудового договору не вимагала його припинення за місяць до 19.02.2022 року, він продовжив свою дію до 19.02.2024 року.

Позивач стверджує, що, зазделегідь, у жовтні місяці 2023 року, вона вимагала припинення контракту надіславши на адресу учасників Товариства відповідну заяву про припинення трудового договору.

Позивач вважає, що оскільки вона заперечувала продовження трудового договору, останній, відповідно, припинив свою дію, тобто трудові відносини було припинено, і останнім її робочим днем слід вважати 19.02.2024 року.

Позивач зазначає, що у день звільнення Відповідач не виплатив їй заробітну плату, загальна сума заборгованості по якій складає 29 259,09 грн.

Враховуючи наведене Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторпласт», на її користь - 29 259,09 гривень не виплаченої заробітної плати та здійснити розподіл судових витрат.

Судом було задоволено заяву представника позивача про долучення доказу до справи, а саме, довідки № 19/02 від 19.02.2024 року .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву. Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання , не з`явився в судове засідання без повідомлення причин , що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив , суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.

Дослідивши усі матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно доч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОРПЛАСТ» від імені якого діють загальні збори учасників Товариства з одного боку, та ОСОБА_1 з другого боку, було укладено Трудовий договір (контракт) за яким Позивач перебувала на посаді директора Товариства, що видно з його копії (а.с.7-9).

Згідно п.7.1 вищезгаданого Трудового договору (контракту), строк дії два роки, тобто, до 19 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 6.5 Трудового договору (контракту), якщо за місяць до закінчення строку дії контракту жодна із сторін не вимагатиме його припинення, контракт вважається продовженим на тих же умовах і на той же термін без обмеження кількості пролонгації.

З матеріалів справи виливає, що Трудовий договір був автоматично пролонгований і продовжив свою дію до 19.02.2024 року.

16 листопада 2023 року, позивач надіслала учасникам ТОВ «СТОРПЛАСТ»: Державному підприємству спиртової та лікерогорілчаної промисловості Укрспирт (Код ЄДРПОУ: 37199618) та Приватному Підприємству Соломон-2 (Код ЄДРПОУ: 30933890) заяву про звільнення з посади Директора ТОВ «СТОРПЛАСТ», що підтверджується описами цінних листів, що видно з їх копій (а.с.10-11).

Таким чином, про небажання продовжувати дію Трудового договору (контракту) Позивач завчасно повідомив про його припинення і, з огляду на наведене, такий припинив дію 19.02.2024 року

Згідно довідки № 19/02 від 19.02.2024 року, судом встановлено, що заборгованість по невиплаченій заробітній платі склала 27 238.09 грн. з них: за грудень 2023 року - 10 400,00 грн., за січень 2024 року - 10 400, 00 грн. за лютий (за 13 днів) до 19.02.2024 року - 6 438,09 грн. та компенсація за 6 днів невикористаної відпустки - 2 021,00 грн..

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу Украйни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересіввизначені у частині другій зазначеної статті.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Разом з тим, згідно п.6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно з ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до наступних висновків.

Позивачем завчасно ініційовано припинення Трудового договору (контракту) укладеного з Відповідачем.

19 лютого 2024 року Трудовий договір (контракт) припинив свою дію.

Відповідач неправомірно, всупереч нормам чинного законодавства, не виплатив Позивачу заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані відпустку в день звільнення.

Відтак, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, а тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОРПЛАСТ» на користь Позивача необхідно стягнути нараховану та невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРПЛАСТ" (юридична адреса: 80562, с. Сторонибаби, вул. Заводська, будинок № 1, Золочівського району Львівської області; ЄДРПОУ 14357616)

в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 17.04.2008 року; РНОКПП НОМЕР_2 )

невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку в сумі 29 259 (двадцять девять тисяч двісті пятдесят девять) грн. 09 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРПЛАСТ" (юридична адреса: 80562, с. Сторонибаби, вул. Заводська, будинок № 1, Золочівського району Львівської області; ЄДРПОУ 14357616) в користь держави 3028,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне рішення складено 27 червня 2024 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.