Рішення

від 04.07.2024 по справі 172/3/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/3/24

Провадження № 2/172/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г. за участі: секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом заступника керівника Старобільської окружноїпрокуратуриЛуганськоїобласті в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 третя особа: Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський» про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом її конфіскації у власність держави, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області вказує, що ОСОБА_1 є громадянкоюросійської федерації відповідно до паспорту громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.11.2006 року УВД міста Ноябрськ Ямало-Ненецького Автономного округу. Відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.06.2006 року набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4423384700:16:002:0021 площею 4,3183 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (на даний час Новопсковська селищна війська адміністрація Старобільського району Луганської області). Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано 16.08.2016 року державним реєстратором Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області Півоваровою В.В. на підставі витягу ДЗК, серія та номер: НВ-4401490002016, виданого 21.07.2016 року відділом Держгеокадастру в Ново псковському районі Луганської області. Власником земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.03.2023 року є ОСОБА_1 .

Наразі земельна ділянка перебуває в оренді у Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» на підставі договору оренди землі № 953 від 26.07.2016 року, укладеним між власником зазначеної земельної ділянки та Сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом «Слобожанський». Строк дії договору оренди 10 років. 16.08.2016 року проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 15997043). Записи про припинення права оренди відсутні.

Крім цього, відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.06.2006 року набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4423384700:16:002:0022 площею 4,1555 га. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано 16.08.2016 року державним реєстратором Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області Півоваровою В.В. на підставі витягу ДЗК, серія та номер: НВ-44014900052016, виданого 21.07.2016 року відділом Держгеокадастру в Новопсковському районі Луганської області. Власником земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.03.2023 року є ОСОБА_1 .

Наразі земельна ділянка перебуває в оренді у Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» на підставі договору оренди землі № 954 від 26.07.2016 року, укладеним між власником зазначеної земельної ділянки та Сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом «Слобожанський». Строк дії договору оренди 10 років. 16.08.2016 року проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 15996703). Записи про припинення права оренди відсутні.

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 02.06.2006 набула право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області, та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку з цим чинним земельним законодавством України обов`язок, іне відчужила земельні ділянки.

Просить суд припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4423384700:16:002:0021 площею 4,3183 га та 4423384700:16:002:0022 площею 4,1555 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Ухвалою від 09.01.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Прокурор Олійник К.М. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ГУ Держгеокадастру у Луганській області Філіпенко А.В. надала суду пояснення щодо предмета спору, просила позовні вимоги задовольнити та справу розглянути у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Третя особа про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

В ході розгляду справи судом встановлено таке.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування наведені прокурором у позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.06.2006 року набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4423384700:16:002:0021 площею 4,3183 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (на даний час Новопсковська селищна війська адміністрація Старобільського району Луганської області). Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано 16.08.2016 року державним реєстратором Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області Півоваровою В.В. на підставі витягу ДЗК, серія та номер: НВ-4401490002016, виданого 21.07.2016 року відділом Держгеокадастру в Ново псковському районі Луганської області. Власником земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.03.2023 року є ОСОБА_1 .

Крім цього, відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.06.2006 року набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4423384700:16:002:0022 площею 4,1555 га. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано 16.08.2016 року державним реєстратором Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області Півоваровою В.В. на підставі витягу ДЗК, серія та номер: НВ-44014900052016, виданого 21.07.2016 року відділом Держгеокадастру в Новопсковському районі Луганської області. Власником земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.03.2023 року є ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджуються інформацією зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.03.2023 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.07.2016 року.

З цієї ж інформації вбачається, що земельні ділянки, власником яких є громадянка російської федерації ОСОБА_1 перебувають в оренді у Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Слобожанський» на підставі договорів оренди землі № 953 від 26.07.2016 року, № 954 від 26.07.2016 року, укладеними між власником земельних ділянок та Сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом «Слобожанський». Строк дії договорів оренди 10 років. 16.08.2016 року проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 15997043 та 15996703 відповідно). Записи про припинення права оренди відсутні.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно з нормами ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку відповідачка набула з 09.01.2014 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Однак, у подальшому й по теперішній час земельну ділянку нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, встановлений ч. 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Оскільки відповідачка протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужила, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити шляхом конфіскації.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 02.06.2006 по теперішній час) не відчужила їх, тому позовні вимоги про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації у власність держави слід задовольнити.

Питання про розплід судових витрат (судовий збір) необхідно вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст.ст. 22, 80, 81, 145 ЗК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов заступника керівника Старобільської окружноїпрокуратури Луганськоїобласті в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 третя особа: Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив «Слобожанський» про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом її конфіскації у власність держави задовольнити.

2. Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.11.2006 року УВД міста Ноябрськ Ямало-Ненецького Автономного округу) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4423384700:16:002:0021 площею 4,3183 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області, і право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2016 року, номер запису про інше речове право: 15996953, індексний номер рішення про державну реєстрацію 31021914 від 19.08.2016) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

3. Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.11.2006 року УВД міста Ноябрськ Ямало-Ненецького Автономного округу) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4423384700:16:002:0022 площею 4,1555 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області, і право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2016 року, номер запису про інше речове право: 15996610, індексний номер рішення про державну реєстрацію 31021585 від 19.08.2016) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганської обласної прокуратури судові витрати зі сплаті судового збору за подання позову до суду в сумі 4294,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Дніпровськогоапеляційного судучерез Васильківськийрайонний судДніпропетровської областіпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк