Рішення

від 10.06.2024 по справі 314/1931/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 314/1931/23

Провадження № 2/204/831/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , через свою представницю, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 22 листопада 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саховою М.А. заведена спадкова справа № 27/2022 до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказано, що відповідно до спадкової справи, спадкоємцем за законом є онука померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_3 . Однак, 30 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саховою М.А. видано постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії оскільки не було надано документу, який посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно. З цих підстав, прохає суду визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 .

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 06 липня 2023 року (а. с. 26).

13 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву (а. с. 82-88), в якому вона позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.

В обґрунтування відзиву, перш за все, вказує на правовий статус Донецької обласної державної адміністрації, який Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» змінено, оскільки для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію. Зазначає, що приписами ч. 3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі утворення обласної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, повноваження обласної ради здійснюють відповідні обласні військові адміністрації. Таким чином, Донецька обласна державна адміністрація тимчасово, в умовах запровадженого воєнного стану, отримала правовий статус обласної військової адміністрації, залишаючись при цьому місцевим органом виконавчої влади, одночасно здійснюючи повноваження Донецької обласної ради, визначені ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Разом з цим, зазначає, що Донецька обласна державна адміністрація не є органом вищого рівня для жодного з органів місцевого самоврядування Донецької області. Вказує, що позивачкою не наведено жодних доводів, яким саме чином Донецька обласна державна адміністрація порушила її права, не визнала чи оспорила її права, свободи чи інтереси з питань визначення права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, вважає, що Донецька обласна державна адміністрація є неналежним відповідачем у даній справі, що є самостійною підставою для залишення позовних вимог без задоволення. В той же час, вказує на те, що останнім місцем проживання спадкодавця є територіальна громада міста Маріуполя, а місцезнаходження спадкового майна є село Меловодне Тельманівський район Донецької області, що наразі віднесено до тимчасово окупованих територій. При цьому, зазначає те, що міські ради є органом місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. В свою чергу, Маріупольська міська рада Донецької області є юридичною особою, яка не перебуває у процесі припинення, а отже у даній справі, за вказаних обставин, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

На виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08 квітня 2022 року № 17/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» дана справа надійшла до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року справу прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 годину 30 хвилин 30 листопада 2023 року (а. с. 157).

27 листопада 2023 року на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення представниці відповідача - ОСОБА_4 (а. с. 185 -186 та на звороті).

Так, в поясненнях вона зазначає про те, що зі змісту постанови приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сахової М.А. про відмову у вчинення нотаріальної дії від 30 березня 2023 року № 63-02-31 вбачається, що спірний житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 . Відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 на території Донецької області відсутній такий населений пункт як село Меловодне. В свою чергу, натомість, до складу Мирненської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області включений такий населений пункт як селище Маловодне. Крім того, зазначає, що Указом Президента України від 19 лютого 2021 року № 61/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Донецькій області» було створено Мирненську селищну військово-цивільну адміністрацію Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ 44244585), яка здійснює свої повноваження під час запровадження воєнного стану в Україні. Тому вважає, що доказова база у вказаній справі стосується неіснуючого в Україні населеного пункту, а вимоги заявлені до неналежного відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 19 березня 2024 року закрито підготовче судове засідання, розгляд справи призначено по суті (а. с. 204-206).

У судове засідання позивачка та її представниця адвокатка Гайтан К.О., не з`явилися, остання надала заяву про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 128-129), в якій на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представниця відповідача у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 130), в якій підтримала раніше подану позицію щодо суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 листопада 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саховою М.А. заведена спадкова справа № 27/2022 до майна ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 30-80).

Так, зі змісту вказаної спадкової справи вбачається, що єдиним спадкоємцем померлої за законом є її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30 березня 2023 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сахової М.А. звернулася ОСОБА_1 , що діє від імені і в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну частку у праві на спадщину на будинок АДРЕСА_1 .

30 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сахової М.А. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчинення нотаріальної дії № 63/02-31 (а. с. 61 та на звороті), з якої, з-поміж іншого, вбачається, що державна реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. При цьому, спадкоємиця померлої, в особі законного представника ОСОБА_1 , не надала нотаріусу документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, повідомивши, що такий документ відсутній.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з приписами ст. ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Приписами ст.1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

При цьому, суд зазначає, що усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є розуміння відкриття спадщини як настання певних юридичних фактів, що зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Так, звертаючись з вказаним позовом до суду позивачка прохала суд визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 .

На підтвердження заявлених вимог, позивачкою, з-поміж іншого, надано суду, мовою оригіналу: «Свидетельство исполнительного комитета Тельмановского районного совета народных депутатов о праве личной собственности на жилой дом от 20 июля 1999 года, которое удостоверяет, что целый жилой дом с принадлежащими строениями и сооружениями, который расположен в п.Маловодное по улице Привокзальная за № 32 действительно принадлежит ОСОБА_5 на праве личной собственности. Свидетельство выдано на основании решения исполкома Тельмановского районного Совета народных депутатов № 90 от 20.04.1988 г.»

Крім того, із вказаного свідоцтва вбачається, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано ОСОБА_3 у Волноваському БТІ в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 47 20 липня 1999 року (15 на звороті).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка прохає суд визнати право власності за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 , натомість надає свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 на території Донецької області відсутній такий населений пункт як село Меловодне.

Натомість, до складу Мирненської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області включений такий населений пункт як селище Маловодне.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 19 лютого 2021 року № 61/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Донецькій області» було створено Мирненську селищну військово-цивільну адміністрацію Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ 44244585), яка здійснює свої повноваження під час запровадження воєнного стану в Україні, https://www.president.gov.ua/documents/612021-36741.

Верховний Суд у своїй постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 265/6868/16-ц вказав на те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від спадкування, неприйняття спадщини ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу, що приписами ч. 3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі утворення обласної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, повноваження обласної ради здійснюють відповідні обласні військові адміністрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказано, що щоб визнати відповідача неналежним, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Також ВП ВС у вказаній постанові зазначила про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 вказано, що суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 вказано про те, що суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, тоді коли спірне майно розташоване на території Мирненської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області, де створена Мирненська селищна військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ 44244585), яка, в свою чергу, є самостійним органом місцевого самоврядування, а відтак Донецька обласна державна адміністрація є неналежним відповідачем у справі. Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачка клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем (Мирненською селищноювійськово-цивільноюадміністрацією Волноваськогорайону Донецькоїобласті), не заявляла.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачкою пред`явлено позов до відповідача Донецької обласноїдержавної адміністрації, яка є неналежним відповідачем у справі, клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, не заявляла, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахмалолітньої доньки ОСОБА_2 до Донецькоїобласної державноїадміністрації провизнання прававласності впорядку спадкуванняза закономна житловийбудинок слідвідмовити у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог за приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 280-288, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), до Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6; ЄДРПОУ 00022473) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна