Рішення

від 24.06.2024 по справі 495/7451/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/7451/20

№ провадження 2/495/1690/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

Справа № 495/7451/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Білгород Дністровська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Білгород Дністровська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

представника позивача адвоката Оськіна М.Д.,

представника відповідача та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 адвоката Царенко О.О.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бондаренко Г.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Білгород Дністровська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1806 га, шляхом виділення їй в особисте користування земельну ділянку у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна у розмірі 71/100 загальною площею 0,1282 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 22 листопада 2021 року звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Білгород Дністровська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1827 га, шляхом виділення їй в особисте користування земельну ділянку у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна у розмірі 9/100 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача та третьої особи.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 2016 року, частка у праві власності складає 71/100 частини.

Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 частка якого складає 12/100, ОСОБА_3 частка якої складає 9/100 та ОСОБА_7 частка якого складає 8/100.

Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1806 га.

На вказаній земельній ділянці мається проїзд загального користування з АДРЕСА_1 , який також відноситься до адреси: АДРЕСА_1 .

Також між нею та Білгород Дністровською міською радою 21 листопада 2016 року укладений Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, згідно якого їй передано право на тимчасове користування на земельну ділянку загальною площею 0,1806 га, ідеальна частка якої складає 0,1282 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування офісу.

Згідно умов даного Договору плату за користування земельною ділянкою вона сплачує своєчасно та у повному обсязі.

З метою врегулювання добросусідських відносин, вона неодноразово пропонувала співвласникам визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток співвласників.

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 згодні визначити такий порядок, який всіх влаштовує та не порушить права інших співвласників, однак до теперішнього часу жодних конкретних дій з вирішення цієї проблеми ними не досягнуто.

Неможливість досягнення домовленості обґрунтовується діями співвласника ОСОБА_6 , з яким є непорозуміння щодо використання спільного майна та земельною ділянкою, яке виникало також і у попереднього власника майна АТ «Імексбанк».

Їй стало відомо, що ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород Дністровської міської ради від 23 червня 2020 року № 1281-VII розробив технічну документацію та уклав Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, за яким ідеальна частка в користуванні земельною ділянкою становить 0,0225 га.

При цьому вона зверталася до Білгород Дністровської міської ради, що розроблена ОСОБА_6 проектна документація порушує її права землекористувача, оскільки визначені технічною документацією межі земельної ділянки накладаються на належні їй на праві користування земельну ділянку, однак вказані звернення результату не дали.

На підставі вищевикладеного вона і звернулася з позовом до суду про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

04 січня 2021 року від Білгород Дністровської міської ради надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовної заяви позивача, вказуючи, що міська рада позовні вимоги не визнає оскільки між співвласниками відповідачами по справі не має погодженої домовленості про порядок користування земельною ділянкою, що підтверджується і самим позивачем, тому судом при вирішенні даної справи необхідно виходити як із розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками, так і з висновків судової будівельно технічної експертизи з урахуванням прав співкористувачів цієї земельної ділянки.

Також звертає увагу суду, що предметом спору є порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , яка згідно схематичного плану межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , а тому не в повному обсязі визначені сторони справи.

Крім того не підтвердженими є доводи позивача, що в розробленій документації є накладення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на її земельну ділянку, оскільки документація щодо визначення ідеальної частки в користуванні земельної ділянки не є документацією на підставі якої здійснюється встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості), про що позивачу і було повідомлено листом від 28 жовтня 2020 року.

Свої зустрічні позовні вимоги надані до суду 22 листопада 2021 року ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що вона є власником 9/100 часток комплексу будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Приблизна площа земельної ділянки, на яких розташований комплекс будівель приблизно дорівнює 0, 1848 га.

Той факт, що вона є власником 9/100 часток комплексу будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 03 лютого 2011 року, номер витягу: 28879720, який видано комунальним підприємством «Білгород Дністровське бюро технічної інвентаризації».

Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , частка якої складає 71/100, ОСОБА_6 , частка якого складає 12/100, ОСОБА_7 , частка якого складає 8/100.

На вказаній земельній ділянці мається проїзд загального користування з АДРЕСА_1 , який також відноситься до адреси: АДРЕСА_1 .

Добровільно визначити порядок користування земельною ділянкою не надається можливим, тому вона і звернулася з вказаним позовом до суду.

06 листопада 2023 року від позивача надійшла заява, відповідно до якої просить суд задовольнити частково позовні вимоги, а саме: встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1806 га, шляхом виділення їй в особисте користування земельну ділянку у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна у розмірі 71/100 загальною площею 0,0895 га, за адресою: АДРЕСА_1 згідно експертного висновку від 12 січня 2021 року № 17/12.

15 лютого 2024 року від третьої особи надійшли пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України, відповідно до яких просить суд в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити, зазначаючи, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастру.

Земельна ділянка в АДРЕСА_1 не сформована, кадастровий номер не присвоєно та реєстрація її у Державному земельному кадастру відсутня, а тому вона не є об`єктом цивільних прав, немає меж та конфігурації і встановлення порядку користування такою земельною ділянкою, неможливо.

Ідеальна частка нерухомого майна не наділяє Позивача одноособовим правом володіння, користування земельною ділянкою, розташованою за межами об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, встановлення порядку користування земельної ділянки шляхом виділення в особисте користування у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна, не ґрунтуються на нормах матеріального права та суперечать приписам ст. 93 Земельного кодексу, оскільки спірна земельна ділянка може бути відведена Позивачу виключно на умовах оренди.

Вважає, що задоволення судом саме такого способу захисту обраного Позивачем як встановлення порядку користування земельною ділянкою шляхом виділення в особисте користування земельної ділянки у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна є втручанням у дискреційні повноваження міської ради, яка безпосередньо на сесії може приймати рішення щодо виділення земельних ділянок.

Тому, вирішуючи питання про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, необхідно виходити з меж повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землями комунальної власності, визначених законом.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року у справі № 1806/8889/12 де предметом спору було встановлення порядку користування земельною ділянкою дійшов висновку про не можливість задоволення позову у зазначений позивачами спосіб, а саме: шляхом виділення у користування позивачам та відповідачам земельних ділянок відповідної площі, які передані міською радою у тимчасове користування.

Такий спосіб є аналогічним до способу захисту обраного ОСОБА_1 «встановлення порядку користування земельною ділянкою шляхом виділення в особисте користування», а відтак такий спосіб захисту не підлягає задоволенню з правових підстав вказаних у нормах права.

Позовні вимоги про встановлення порядку користування земельної ділянки шляхом її виділення в особисте користування в судовому порядку, не узгоджуються з нормами законодавства, є безпідставним і в разі задоволення такого способу є перебиранням повноважень суду в органу місцевого самоврядування та втручання в дискреційні повноваження Білгород-Дністровської міської ради.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2020 року вказана справа надійшла до провадження судді Шевчук Ю.В. (а.с. 20 т.1)

09 грудня 2020 року Ухвалою суду, суддя Шевчук Ю.В. провадження зазначеній справі було відкрито з призначенням справи до її підготовчого розгляду. (а.с. 22 т.1)

15 березня 2021 року Ухвалою суду, суддя Шевчук Ю.В. у задоволені заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 було відмолено. (т.1 а.с. 70,71-75)

29 березня 2021 року, Ухвалою суду, суддя Шевчук Ю.В., заявлений відвід судді позивачем ОСОБА_1 визнаний необґрунтованим та справа передана до канцелярії суду для визначення судді в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде вирішувати питання про відвід. (т.1 а.с. 79-81)

05 квітня 2021 року Ухвалою суду, суддя Боярський О.О., задоволена заява ОСОБА_1 про відвід судді Шевчук Ю.В. (т.1 а.с. 86-89)

Відповідно до розпорядження № 80 від 14 квітня 2021 року призначений повторний автоматизований розподілу судової справи. (т.1 а.с. 90)

14 квітня 2021 року відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючою суддею визначена суддя Прийомова О.Ю. (т.1 а.с. 91)

15 квітня 2021 року Ухвалою суду вказана справа прийнята до провадження судді з призначенням її підготовчого розгляду. (т.1 а.с. 92)

30 квітня 2021 року Ухвалою суду, в задоволені заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено. (т.1 а.с. 112-113)

01 грудня 2021 року Ухвалою суду, відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. (т.2 а.с. 16)

01 грудня 2021 року Ухвалою суду в задоволені заяви представника позивача про об`єднання позовів було відмовлено. (т.2 а.с. 17-18)

01 грудня 2021 року, Ухвалою суду, зустрічна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Білгород Дністровська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою об`єднана в одне провадження з основним позовом. (т.2 а.с. 19-21)

17 грудня 2021 року Ухвалою суду, відмовлено в задоволені заяви позивача про забезпечення позову. (т.2 а.с. 52-56)

07 вересня 2022 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її судового розгляду по сутті справи. (т.2 а. с. 157-158)

06 березня 2023 року Постановою Одеського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Ухвала Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову залишена без змін. (т.2 а.с. 158-164)

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодилася, просить суд в їх задоволені відмовити.

Представник відповідача та позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Вислухавши представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 2016 року, частка у праві власності складає 71/100 частини.

Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 , частка якого складає 12/100 частин, (на підставі договору дарування, ВКР № 146498, виданого 31 липня 2008 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Білгород Дністровського міського нотаріального округу); ОСОБА_3 , частка якої складає 9/100 частин (на підставі ухвали Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2010 року, справа № 2-5140/10; додаткової ухвали Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року, справа № 2-5140/2010) та ОСОБА_7 , частка якого складає 8/100 частин (на підставі договору дарування, ВСА № 335055, виданого 03 березня 2005 року приватним нотаріусом Білгород Дністровського міського нотаріального округу за № 1081).

Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1806 га.

На вказаній земельній ділянці мається проїзд загального користування з АДРЕСА_1 , який також відноситься до адреси: АДРЕСА_1 .

Також між позивачем та Білгород Дністровською міською радою 21 листопада 2016 року укладений Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, згідно якого позивачу передано право на тимчасове користування на земельну ділянку загальною площею 0,1806 га, ідеальна частка якої складає 0,1282 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування офісу. (а.с. 6-7 т.1)

17 травня 2021 року від позивача до суду наданий висновок експерта № 17/12 судової земельно технічної експертизи від 12 січня 2021 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_1 , відповідно висновку якої: враховуючи розташування нежитлових будівель на земельній ділянці, встановлено, що виділити в особисте користування ОСОБА_1 , якій належить 71/100 частки комплексу будівель, земельну ділянку площею відповідно до ідеальної частки технічно неможливо.

На рішення суду пропонується варіант порядку користування земельною ділянкою площею 1827 м-2 за адресою: АДРЕСА_1 , з визначенням ділянки в особисте користування ОСОБА_1 , необхідної для користування та обслуговування 71/100 частки комплексу будівель, що належить їй на праві власності, що за площею земельної ділянки є менше за ідеальну частку (71/100) на 322 м-2.

Для в`їзду, входу, проходу до своїх частин комплексу будівель та їх обслуговування в користування співвласників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) виділити земельну ділянку загального користування І площею 320 м-2 (0,0320 га).

Опис меж земельної ділянки загального користування І викладено у дослідницькій частині по першому та другому питанням та зображено на схемі в додатку № 3 до висновку № 17/12 червоною лінією, земельна ділянка загального користування I зображена помаранчевим кольором.

ОСОБА_1 виділити в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 895 мм-2 (0,0895 га), яка складається з: земельної ділянки № 1-1 площею 815 м-2; 1/2 частки земельної ділянки № 1-2 площею 80 м-2, яка знаходиться у загальному користуванні ОСОБА_1 (частина I-ого поверху літ. «А») і ОСОБА_4 (частина підвалу літ. «А-1») загальною площею 160 м-2.

Земельну ділянку, прилеглу до зовнішньої стіни будівлі літ. «Л» площею 14 м-2 (довжиною 5,25 + 5,05+ 5,25 м, шириною 1,00 м) виділити ОСОБА_1 при безперешкодному доступі ОСОБА_2 до належних йому конструкцій будівлі літ. «Л» для можливості її обслуговування і ремонту.

Опис меж земельної ділянки № 1 викладено у дослідницькій частині по першому та другому питанням та зображено на схемі в додатку № 3 до висновку № 17/12 червоною лінією, земельна ділянка № НОМЕР_1 , зображена жовтим кольором. (т.1 а.с. 115-193)

25 січня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кузьменко М.Б. надійшов висновок експерта ОСОБА_9 від 30 листопада 2021 року № 18-1/21, експертиза проводилась на підставі заяви адвоката Кузьменко М.Б., відповідно до висновку якої: аналізуючи розташування будівель та споруд на спірній земельній ділянці, враховуючи нормативні вимоги у будівництві, встановлено, що надати варіант порядку користування земельної ділянки відповідно до варіанту виділу, при якому в користування ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку згідно частки у праві власності 12/100, площею 219,2 кв.м. - технічно неможливо.

На розгляд пропонуються два технічно можливих варіанти ізольованого порядку користування земельною ділянкою для ОСОБА_2 , що знаходяться в АДРЕСА_1 , враховуючи наявну забудову спірної земельної ділянки.

1-й варіант ОСОБА_2 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 908,5 кв.м.

Опис меж земельної ділянки, яка виділяється в користування ОСОБА_2 , вздовж лівої бокової межі на відстань 10,40+8,38+5,07+1,64+3,66+21,33м до задньої межі; далі направо, вздовж задньої межі на відстань 7,97+15,63+4,85+6,90 м до правої бокової межі; далі направо, вздовж правої бокової межі на відстань 16,80 м; далі направо, по внутрішньодомовим стінам на відстань 6,44+4,93+4,37+1,0 м; направо в бік лівої межі на відстань 22,45 м.; вліво в бік фасадної межі на відстань 3,22 м.; направо в бік лівої межі на відстань 3,75м м.; вліво в бік фасадної межі на відстань 21,95 м.; направо в бік лівої межі на відстань 2,25 м.

Варіант порядку користування земельною ділянкою графічно відображений в додатку №2.

ІІ -й варіант: ОСОБА_2 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 896,4 кв.м.

Опис меж земельної ділянки, яка виділяється в користування ОСОБА_2 - вздовж лівої бокової межі на відстань 3,035,07+1,64+3,66+21,33м до задньої межі; далі направо, вздовж задньої межі на відстань 7,97+15,63+4,85+6,90 м до правої бокової межі; далі направо, вздовж правої бокової межі на відстань 16,80 м; далі направо, по внутрішньодомовим стінам на відстань 6,44+4,93+4,37+1,0 м; направо в бік лівої межі на відстань 20,74 м.; вліво в бік фасадної межі на відстань 10,43м.; направо в бік лівої межі на відстань 2,5м м.

Опис меж земельної ділянки, яка виділяється в загальне користування: вздовж лівої бокової межі на відстань 10,40+5,35 в бік задньої межі; далі направо, до кута прибудови літ. "а" на відстань 5,34 м; до кута літ. "А1" та літ. «а»; вздовж стіни літ. «А1» на відстань 11,42 м; направо в бік лівої межі на відстань 2,25 м.

Варіант порядку користування земельною ділянкою графічно відображений в додатку №3. Необхідно зазначити, що враховуючи забудову, яка склалась, не вбачаються інші варіанти порядку користування земельною ділянкою. (т.2 а.с. 71-84)

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Правилом частини першої статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Істотноюумовою договору,який передбачаєперехід прававласності наоб`єкт нерухомогомайна (житловийбудинок (крімбагатоквартирного),іншу будівлюабо споруду),об`єкт незавершеногобудівництва,який розміщенийна земельнійділянці іперебуває увласності відчужувача,є умоващодо одночасногопереходу прававласності натаку земельнуділянку (часткуу правіспільної власностіна неї)від відчужувача(попередньоговласника)відповідного об`єктадо набувачатакого об`єкта.

Відповідно до ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

У разі набуття державою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, розміщений на земельній ділянці комунальної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до держави без зміни її цільового призначення. У разі якщо у власності територіальної громади перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до держави переходить право власності на таку частку. Вимоги цього абзацу не поширюються на земельні ділянки комунальної власності, які відповідно до закону не можуть передаватися у державну власність.

У разі набуття територіальною громадою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності іншої територіальної громади, розміщений на земельній ділянці комунальної власності такої іншої територіальної громади, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до територіальної громади, яка набуває у власність відповідний об`єкт, без зміни її цільового призначення. У разі якщо у власності територіальної громади перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до територіальної громади, яка набуває у власність відповідний об`єкт, переходить право власності на таку частку.

У випадках, визначених абзацами першим - другим цієї частини, рішення відповідних органів про передачу об`єкта нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкта незавершеного будівництва до державної, комунальної власності мають передбачати передачу права власності на земельну ділянку, на якій розміщений відповідний об`єкт, із зазначенням її кадастрового номера.

У разі набуття територіальною громадою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва державної власності, розміщений на земельній ділянці державної власності, орган місцевого самоврядування зобов`язаний протягом 30 днів звернутися до відповідного органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, з клопотанням про передачу земельної ділянки у комунальну власність у порядку, передбаченому статтею 117 цього Кодексу. Орган виконавчої влади зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання передати її у комунальну власність. У разі якщо у власності держави перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, у власність територіальної громади передається така частка. Вимоги цього абзацу не поширюються на земельні ділянки державної власності, які відповідно до закону не можуть передаватися у комунальну власність.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

У разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва державної власності, що розміщений на земельній ділянці державної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб`єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об`єкти нерухомого майна.

У разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, який розміщений на земельній ділянці комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб`єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об`єкти нерухомого майна.

У разі якщо на земельній ділянці державної, комунальної власності, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право оперативного управління, господарського відання на який переходить від однієї особи до іншої, розміщений інший об`єкт нерухомого майна, набувач права оперативного управління, господарського відання має право вимагати від органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, а також попереднього землекористувача поділу земельної ділянки із виділенням частини земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт і яка необхідна для його обслуговування, в окрему земельну ділянку та передачі її йому у постійне користування (крім випадків, коли набувач права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт не може набувати земельну ділянку у постійне користування).

У разі набуття на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору права господарського відання щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, який є об`єктом, речові права на який не підлягають державній реєстрації, або такий об`єкт розміщений на землях комунальної власності або земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні попереднього суб`єкта права господарського відання, набувач права господарського відання зобов`язаний протягом 30 днів звернутися до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у постійне користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у порядку, передбаченому статтею 123 цього Кодексу. Відповідний орган зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва (у разі якщо земельна ділянка перебувала у постійному користуванні), та передати її у постійне користування набувачу права господарського відання, а у разі якщо земельна ділянка перебуває у комунальній власності - передати її у державну власність. Пропущення зазначеного строку подання клопотання не може бути підставою для відмови набувачу права господарського відання у передачі йому у постійне користування земельної ділянки, на якій розміщений відповідний об`єкт.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об`єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

Вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті поширюються на випадки переходу спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва від одного суб`єкта такого права до іншого.

Вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника) об`єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, якщо формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

Якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, особою, яка не може мати таку земельну ділянку у власності, така особа має право вимагати передання їй власником земельної ділянки відповідної земельної ділянки на праві оренди або суперфіцію на умовах, визначених набувачем права власності на такий об`єкт. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов`язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов`язаний сплачувати її власник.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об`єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об`єкт.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об`єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об`єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.

У разі недосягнення згоди сторонами щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою, такий порядок користування визначається судом.

У разі набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об`єкт незавершеного будівництва у порядку, визначеному законом.

Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї).

Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї).

Відповідно до стаття 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В ході розгляду справи достовірно встановлено та підтверджено відповідними доказами, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 2016 року, частка у праві власності складає 71/100 частини.

Іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 , частка якого складає 12/100 частин, ОСОБА_3 , частка якої складає 9/100 частин та ОСОБА_7 , частка якого складає 8/100 частин.

Відповідно до висновку експерта № 17/12 судової земельно технічної експертизи від 12 січня 2021 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_1 : враховуючи розташування нежитлових будівель на земельній ділянці, встановлено, що виділити в особисте користування ОСОБА_1 , якій належить 71/100 частки комплексу будівель, земельну ділянку площею відповідно до ідеальної частки технічно неможливо.

Висновок експерта ОСОБА_9 від 30 листопада 2021 року № 18-1/21, експертиза проводилась на підставі заяви адвоката Кузьменко М.Б не є належним та допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Так,ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року справа № 522/1029/18.

Отже, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними.

Проте, у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи.

Як встановлено в ході судового розгляду справи згоди щодо порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дійшли.

Відповідно до п. 19 Постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування земельною ділянкою, на який розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування подово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо.

Враховуються також вимоги санітарних правил і правил пожежної безпеки.

При пред`явлені вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд може залишити в спільному користування лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинний виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.

Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Вказаний правовийвисновок узгоджуєтьсяз правовимвисновком зробленимВС уПостанові від05лютого 2020року №497/1137/17.

Як встановлено в ході судового розгляду прави, експертом пропонується варіант порядку користування земельною ділянкою площею 1827 м-2 за адресою: АДРЕСА_1 , з визначенням ділянки для користування та обслуговування 71/100 частки комплексу будівель, що належить ОСОБА_1 на праві власності, що за площею земельної ділянки є менше за ідеальну частку на 322 м-2.

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями третьої особи стосовно того, що встановлення порядку користування земельною ділянкою шляхом виділення в особисте користування у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна, не ґрунтується на нормах закону та зазначає наступне.

Згідно з частиною першої, другою, третьою, дев`ятою статті 79-1 3К України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостою, сьомою цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастру.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 не сформована, кадастровий номер не присвоєно та реєстрація її у Державному земельному кадастру відсутня, а тому вона не є об`єктом цивільних прав, немає меж та конфігурації і встановлення порядку користування такою земельною ділянкою, неможливо.

Ідеальна частка нерухомого майна не наділяє позивача одноособовим правом володіння, користування земельною ділянкою, розташованою за межами об`єкту нерухомого майна.

Види права користування земельною ділянкою чітко визначені нормами глави 15 ЗК України.

Такими є: право постійного користування ст. 92 ЗК України; право оренди земельної ділянки ст. 93 ЗК України; право приватного партнера, зокрема концесіонера ст. 94 ЗК України.

Такого виду використання як право ідеальної частки не передбачено нормами законодавства.

Суд вважає, що задоволення судом саме такого способу захисту обраного Позивачем як встановлення порядку користування земельною ділянкою шляхом виділення в особисте користування земельної ділянки у відповідності до ідеальної частки нерухомого майна є втручанням у дискреційні повноваження міської ради, яка безпосередньо на сесії може приймати рішення щодо виділення земельних ділянок.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад визначено в статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні.»

Зокрема пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Вказане кореспондується з частиною першою статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Таким чином, вказаними вище правовими нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема, приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Отже, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання про виділення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 земельної ділянки, необхідно виходити з меж повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землями комунальної власності, визначених законом.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року у справі № 1806/8889/12 де предметом спору було встановлення порядку користування земельною ділянкою дійшов висновку про не можливість задоволення позову у зазначений позивачами спосіб, а саме: шляхом виділення у користування позивачам та відповідачам земельних ділянок відповідної площі, які передані міською радою у тимчасове користування.

При цьому, Верховним Судом враховано і те, що позивачами у цій справі заявлено вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою шляхом виділення позивачам та відповідачам земельних ділянок, які передані міською радою у тимчасове користування попереднім власникам домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України.

Частиною першою зазначеної статті передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, вказаними вище правовими нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема, приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Задовольняючи позов шляхом виділення у користування позивачам та відповідачам земельних ділянок відповідної площі, які передані міською радою у тимчасове користування, місцевий суд вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про можливість задоволення позову у зазначений позивачами спосіб.

Таким чином,з урахуваннямусього вищевикладеного,на основіповно тавсебічно встановленихдоказів,надавши оцінкуїх належності,об`єктивності,допустимості, виходячиіз фактичнихобставин справита нормчинного законодавстваУкраїни,їх правозастосуваннядо данихправовідносин,з урахуванням того, що встановлення порядку користування земельною ділянкою, шляхом виділення, що є дискреційними повноваженнями міської ради як власника земельної ділянки у вид користування відповідно до ідеальної частки нерухомого майна, який не передбачений Земельним кодексом України, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Білгород Дністровська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Білгород Дністровська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Керуючись ст. ст. 120, 122,123 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 317, 377, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Білгород Дністровська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Білгород Дністровська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Білгород Дністровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26275763, місцезнаходження: 67701, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Михайлівська, 56.

Повний текст рішення складений 04 липня 2024 року.

Суддя: