Рішення

від 27.06.2024 по справі 475/854/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/854/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.06.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кривенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Маташнюк О.В.,

прокурора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Доманівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок», про конфіскацію земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

22.08.2023 року виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Доманівського районного суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок», у якому просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку ОСОБА_2 із кадастровим номером: 4822782000:05:000:0022, площею 3,0947 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Козубівської сільської ради Мостівської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області; стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури 2684 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову та 1342 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії та номер 836, виданого 13.11.2021 року приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером: 4822782000:05:000:0022, площею 3,09 га, яка знаходиться на території Козубівської сільської ради Миколаївської області.

ОСОБА_2 13.11.2021 року зареєструвала право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Площу вищевказаної земельної ділянки було змінено з 3,09 га на 3,0947 на, а також видалено цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4822782000:05:000:0022 передана в користування приватному сільськогосподарському підприємству Світанок на підставі договору оренди землі від 01.08.2015 року строком на 10 років.

Окружною прокуратурою виявлено порушення ст.13, 14, 41 Конституції України,

ст.80,81,145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 13.11.2021 року по даний час) не відчужив їх, тому є підстави для їх конфіскації у власність держави.

В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу по цій справі суддю Кривенко О.В.

Ухвалою судді від 23.08.2023 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду від представника надійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглядати без його участі, на заочний розгляд справи надав згоду.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом публікації оголошення про виклик на веб-сайті суду та за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в Україні, оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Направив заяву в якій не заперечував проти задоволення позову.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди прокурора та представника позивача вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст.280,281 ЦПК України.

Суд,заслухавши прокурора, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом серії НРО152447, № 836, виданого 13 листопада 2021 року приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В., набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером: 4822782000:05:000:0022, площею 3,09 га, яка знаходиться на Миколаївська область Вознесенський район Козубівська сільська рада.

Земельна ділянка площею 30,9 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК №609302, виданого Доманівською райдержадміністрацією 31 липня 2007 року та зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі Доманівським районним відділом земельних ресурсів за № 010701300035.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 327730178 від 31.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 13.11.2021 року зареєструвала право власності на земельну ділянку із кадастровим номером: 4822782000:05:000:0022, площею 3,0947 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі договору оренди від 01.08.2015 року зазначена земельна ділянка використовується ПСП «Світанок» на підставі договору укладеного з ПСП Світанок, строк дії договору визначений до 05.09.2025 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна орендодавець ОСОБА_3 змінено на орендодавець ОСОБА_2 .

Разом із цим судом встановлено порушення ст. ст.13,14,41 Конституції України, ст. ст.80,81,145Земельного кодексуУкраїни при використанні ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки.

Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зіст.80Земельного кодексуУкраїни визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗемельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другоїстатті 81Земельного кодексуУкраїни можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Частиною 5 ст.22Земельного кодексуУкраїни (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам не можуть передаватись землі сільськогосподарського призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1ст. 22 Земельного кодексу України).

За змістом ч. 4 ст.81Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст.354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином,

упродовж року після набуття у порядку спадкування права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 13.11.2021 по даний час) не відчужила її, є підстави для її конфіскації.

Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_2 , є триваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_2 характеризується тим, що не відчуження успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення з 13.11.2021 року по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

Відповідно до ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Статтею 28Закону України«Про центральніоргани виконавчоївлади» передбачено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (підпункт 33).

Підпунктом 42 пункту 3 цього Положення визначено, що Держгеокадастр подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Миколаївської області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 № 248, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до підпункту 34 пункту 4 даного Положення, Управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Наведене свідчить, що Управління наділене повноваженнями щодо подання до суду позову про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч.3ст.23Закону України«Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п.80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючисьст.23 Закону України «Про прокуратуру», Баштанською окружною прокуратурою Миколаївської області Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надіслано запит від 13.04.2023 за вих. № 52/2-1921 вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із тим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, лише листом №10-14-0.165-1541/2-23 від 01.06.2023 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору, як причину невжиття заходів. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у листі просить вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави.

Враховуючи зазначене, подання Вознесенською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області повністю узгоджується з вимогами ст.23 Закону України«Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018у справі № 910/11919/17, від 17.03.2021 у справі № 264/7493/18.

Відповідно до ч. 1 ст.75Закону України «Про міжнароднеприватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених устатті 76 цього Закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.77 Закону України «Про міжнароднеприватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом зокрема, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України.

Відповідно до ч. 1ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно зі ст.181ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 4822782000:05:000:0022, площею 3,0947 га знаходиться на території Козубівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн за подачу

позовної заяви, а також 1342,00 грн за подачу заяви про забезпечення позову.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі ст. 13, 14 Конституції України, ст. 22, 80, 81, 145, 148 Земельного кодексу України, керуючись ст. 11-13, 76-81, 141, 158, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок», про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4822782000:05:000:0022, площею 3,0947 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Козубівської сільської ради Мостівської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (Миколаївська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910048, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) понесені судові витрати у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст заочного рішення складено 04.07.2024 року

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко