Рішення

від 19.06.2024 по справі 207/463/24

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/463/24

№ 2/207/565/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Морозові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовомкерівника Кам`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, третя особа на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення),

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року у справі № 207/2740/20 (кримінальне провадження №12020040160001251), який набрав законної сили 05 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді З (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

Судовим розглядом зазначеної справи встановлено, що ОСОБА_1 25.08.2020 року приблизно о 17.10 годин, у світлий час доби, керуючи технічно справним легковим автомобілем «Ssang Yong Actyon», р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух з прилеглої території автозаправки «WOG» на проїзну частину вулиці Січеславський Шлях в м. Кам`янське, на автодорогу, що має двосторонню організацію руху.

При русі з прилеглої території автозаправки, наближаючись до проїзної частини дороги, водій автомобілю «Ssang Yong Actyon», р.н. НОМЕР_1 , Лобода ВФ., виконуючи вимоги дорожнього знаку 2.1. «Поступитися дорогою», встановленого перед вищевказаною проїзною частиною дороги, - зупинив керований ним автомобіль, та при подальшому русі повинен був дати дорогу транспортним засобам, які рухаються по проїзній частині дороги тобто водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.2 і дорожнього знаку 2.1 додатка №1 Правил дорожнього руху, де вказано: « п.10.2. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною дороги чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху, яких він перетинає.

Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.».

У порушення вимог вищевказаного пункту даних Правил, ОСОБА_1 , як водій механічного транспортного засобу, у світлий час доби, не маючи перешкод ані технічного, ані механічного характеру, виїжджаючи з прилеглої території АЗС на проїзну частину дороги, не впевнившись у небезпеки для руху, проявив злочинну самовпевненість, і не надав дорогу мотоциклу «Ямаха уЬг 125» д.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював рух по проїзній частині дороги, в результаті чого мало місце перехресне зіткнення вищевказаних ТЗ.

В результаті зазначеної ДТП водію мотоциклу ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з садною та синцем на голові, забоєм головного мозку 1-го ступеня, лінійного перелому лівої потиличної кістки, відкритого перелому обох кісток правої гомілки, ран на правій нижній кінцівці, синця на лівому стегні, переломи кісток тазу справа - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п. 2.1.2. та 2.1.3. наказом №6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

У прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, як таке, що спричинило настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, знаходиться грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.2 і дорожнього знаку 2.1. додатка №1 Правил дорожнього руху України, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на лікуванні в КНП КМР «МЛШМД» з 25.08.2020 по 01.09.2020 у 03 відділенні (медична картка стаціонарного хворого №4942).

Відповідно до інформації, наданої КНП КМР «МЛІПМД» від 20.11.2023 за № 1358, сума витрат лікарні на лікування потерпілої ОСОБА_2 за період з 25.08.2020 по 01.09.2020 склала 9026,17 грн., чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.

Факт лікування потерпілої ОСОБА_2 та витрат на її лікування підтверджуються довідкою калькуляції Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (додається).

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД» від 20.11.2023 за №1358 кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету (кошти Національної служби здоров`я України (НСЗУ).

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілої в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Представник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи на стороні позивача - КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило. В матеріалах справи міститься заява подана через канцелярію суду про відкладення судового розгляду для подання відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.02.20214 у справі № 207/2740/20 (КП №12020040160001251), який набрав законної сили 05 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді З (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов`язки (арк. с. 22-26).

Згідно довідки калькуляції, наданої КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, скоєного відповідачем, за період з 25.08.2020 року по 0109.2020 року склали 9026,17 грн.(арк. с. 35-36).

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД від 11.01.2024 за №036 кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету (кошти Національної служби здоров`я України (НСЗУ) (арк. с. 48).

Посилаючись на те, що відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чинним законодавством покладено на особу, яка вчинила злочин, позивач, на підставі ст.1206 ЦК України, просить суд стягнути завдану відповідачем шкоду на користь держави.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно роз`яснень, наданих у п.11 Постанови Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009р., оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно роз`яснень, наданих у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.95р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», суддя чи суд при відданні обвинуваченого до суду зобов`язані перевірити, чи заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.

Згідно роз`яснень, наданих у п.3 вищевказаної Постанови, термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно роз`яснень, наданих у п.6 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Як випливає зі змісту цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Як вбачається зі змісту наданого лікувальним закладом документу про причину і термін перебування потерпілої ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, остання знаходилась на стаціонарному лікуванні у період з 25.08.2020 р. по 01.09.2020 р. через отримання тілесних ушкоджень, завданих внаслідок скоєння відповідачем вищевказаного злочину.

При цьому, як зазначив вищевказаний лікувальний заклад, КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» із позовом про стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілого до суду не звертався.

Отже, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що лікування потерпілої ОСОБА_2 у період з 25.08.2020 р. по 01.09.2020 р. відбулося внаслідок злочинних дій відповідача, через що саме відповідач є особою, яка має відшкодувати понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілої.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, вважає необхідним, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1206 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимогикерівника Кам`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, третя особа на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі позивача Національна служба здоров`я України ( код ЄДРПОУ 42032422, проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073) кошти, витрачені на лікування потерпілого в сумі 9026 (дев`ять тисяч двадцять шість) гривень 17 копійок, які зарахувати до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Ю. Погребняк