Ухвала

від 11.06.2024 по справі 175/4788/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

11.06.2024 Єдиний унікальний номер 175/4788/24

Провадження 2о/205/196/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м.Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Курбанова Н.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про усиновлення,

зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2024 р. до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійщла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про усиновлення, на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 р., за підсудністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України - окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви, слід дійти висновку, що вказана заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Так, заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст. ст. 311, 312 ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», ДСТУ 4163:2020», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії,такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Крім того, згідно ч.4 ст. 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір", згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028,00 гривень.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено розмір сплати судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження, а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.

Заявником до заяви додано квитанцію ID: 4089-7881-2057-4985 від 05.04.2024 року, з якої вбачається, що заявник ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 гривень на рахунок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (рахунок UA208999980313151206000004457).

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Однак, підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України відсутнє, а саме: в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів "Д-3" відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.

Разом з тим, дана цивільна справа надійшла до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю без виписка про зарахування судового збору.

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого ОСОБА_1 згідно з квитанцією ID: 4089-7881-2057-4985 від 05.04.2024 року - не встановлено.

З таких підстав, вважаю, що заявником судовий збір не сплачено.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду зустрічної позовної заяви постановляє ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 194, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення - залишити без руху.

Для усунення недоліків заявнику надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати заявнику за вказаної ним адресою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Курбанова Н.М.