Справа№ 953/3424/24
н/п 3/953/1347/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові матеріал № 0008/80700/24 про порушення митних правил у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: ( АДРЕСА_1 ),
за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0008/80700/24 від 29.02.2024, 25.01.2024 до Харківської митниці листом Державної митної служби України від 25.01.2024 № 26/26-04/7.14/188 надійшла відповідь митних органів Латвійської Республіки на запит Державної митної служби України щодо проведення перевірки законності ввезення на митну територію України товарів "прилади побутові, сантехніка, меблі та фурнітура в асортименті»" ТОВ "АЛЬФА-ЛІНК" (код ЄДРПОУ 43597296). В ході опрацювання вказаної інформації встановлено, що для митного оформлення вказаних товарів у митний режим «імпорт» декларантом ТОВ "АЛЬФА-ЛІНК" гр. України ОСОБА_1 до Харківської митниці була подана митна декларація типу ІМ40ДЕ від 18.06.2021 №UA807180/2021/003701. Відправником та продавцем товарів виступала латвійська компанія «KATZ SIA» (Citadeles iela 6-22, Riga, LV-1010, Latvija).
Згідно поданих до митного оформлення документів, а саме рахунка-фактури від 14.05.2021 № KATZ 21 00007 ТА СПЕЦИФІКАЦІЇ ВІД 14.05.2021 №1/1405-21 вартість товару по митній декларації від 18.06.2021 № UA807180/2021/003701 склала 3822,64 EUR, що у перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату митного оформлення становило 124015, 62 грн. Вказаний рахунок був виданий компанією «KATZ SIA» для ТОВ «АЛЬФА-ЛІНК».
Згідно інформації, наданої митними органами Латвійської Республіки, латвійська компанія «KATZ SIA» не мала договірних відносин з українською компанією ТОВ «АЛЬФА-ЛІНК», а на дану партію товарів було видано 4 рахунки-фактури від 14.05.2021 №№ KATZ 21 00007, KATZ SIA 21 00010 та дві специфікації до них, в адресу іншого отримувача (Oleg Lebedinets (Ukraina, Odessa, 65058, pr. Francuzskij bulvar 85/8, Z/K Green Wood, passport 65№2905978)). Експортні декларації на вказані товари були оформлені агентом з митного оформлення латвійською компанією SIA "ILIOR" в адресу отримувача Oleg Lebedinets, при цьому в карго маніфесті та в транзитному супровідному документі отримувачем виступала українська компанія ТОВ «АЛЬФА-ЛІНК».
У результаті порівняння примірників рахунку-фактури та специфікації, наданих до митного оформлення у Харківську митницю з рахунками та специфікаціями, наданими до митного оформлення у Латвійській Республіці було встановлено, що відомості щодо найменування та кількості товарів (ваги) співпадають, однак одержувач та вартість товарів, заявлені до митного оформлення у Латвійській Республіці відрізняються. Одержувачем виступала інша особа, а вартість товарів була вищою ніж вартість цих товарів при митному оформленні у Харківській митниці.
Так, вартість товарів згідно рахунку-фактури від 14.05.2021 №KATZ 21 00007 складала 16089.14 EUR; вартість товарів згідно рахунку № KATZ 21 00008 складала 21553.89 EUR; вартість товару згідно рахунку № KATZ 21 00009 складала 3742.53 EUR; вартість товару згідно рахунку № KATZ 21 00010 складала 25073.03 EUR. Загальна вартість - 66458.59 EUR, що у перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату митного оформлення становить 2156 076,16 грн.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 подала митному органу як підстави для переміщення товарів документи, що містили неправдиві відомості, щодо одержувача та відомості необхідні для визначення митної вартості товарів.
За даним фактом у відношенні громадянки ОСОБА_1 29.02.2024 був складений протокол про порушення митних правил №0008/80700/24 заст. 483 ч. 1 Митного кодексу України.
Представник Харківської митниці Держмитслужби Тупікова О.О. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил №0008/80700/24 від 29.01.2024 відносно ОСОБА_1 підтримала. Просила розглянути справу без її участі.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причину не явки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши та перевіривши представлені матеріали, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.129КонституціїУкраїни розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно дост. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності дост. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст.487МКУкраїни провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, стаття 9КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.
Так, ст.483МКУкраїни передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.
Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даним законом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення повинен чітко розуміти та усвідомлювати обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагнути їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, в тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей, які необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 198 МК України, органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України відповідно до ст.335цьогоКодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про попуск їх через митний кордон України. При перевезенні автомобільним транспортом документами, що містять відомості про товари, є: документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
За приписами ч. 7 ст. 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Митний кодексУкраїни нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст.265МКУкраїни наділений декларант.
Відповідно до ст.ст.49,58МКУкраїни митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Статтею 51МКУкраїни передбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст.54МКУкраїни контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною 3 ст.54МК передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст.54МКУкраїни орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; випускати у вільний обіг товари, що декларуються.
Виходячи зі змісту положень ч. 5 ст. 54 МК України, в ході виконання вказаних обов`язків, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Тобто, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Як вбачається з митної декларації типу ІМ40ДЕ від 18.06.2021 №UA807180/2021/003701, одержувачем товару є Oleg Lebedinets, декларантом виступає ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 483 МК Українипідтверджується матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил №0008/80700/24 від 29.02.2024; доповідною запискою начальника відділу аналітичної роботи управління БК та ПМП Харківської митниці Артема Кабілова; листом Департаменту міжнародної взаємодії ДМСУ від 16.11.2023 № 7.14-1/20-03/26/4/6635 з додатками документів, надісланими органами Латвійської Республіки.
Відповідно до частини 1статті 467 МК Україниякщо справи про порушення митних правил відповідно достатті 522 цього Кодексурозглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 під час митного оформлення зазначених митних декларацій подала митному органу як підстави для переміщення товарів документи, що містили неправдиві відомості, щодо одержувача та відомості необхідні для визначення митної вартості товарів, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1ст. 483 МК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкціїст. 483 ч.1 МК України.
Зазначеною нормоюмитного кодексу України, передбачено штраф в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
При накладенні стягнення з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Керуючись ст. ст. 279, 283 КУпАП України, ст. ст. 197,458, 467, 483, 522, 527, 528, 541 МК України, ст.41,129 Конституції України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, у вигляді штрафу на користь державив розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил 1078038 (один мільйон сімдесят вісім тисяч тридцять вісім) гривень 08 копійок з конфіскацією цих товарів. (Отримувач коштів: ГУК Харків.обл./МТГ Харків; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; рахунок отримувача: UA 118999980313080106005020649)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи.)
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1078038, 08 грн, протягом 15 днів з дня вручення їй постанови, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу в сумі 2156076, 16 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя- С.Л. Шаренко
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120172045 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю |
Адмінправопорушення
Київський районний суд м.Харкова
Шаренко С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні