Постанова

від 12.06.2024 по справі 925/49/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 925/49/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 12.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 (суддя Скиба Г.М., повний текст рішення складено та підписано 21.03.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі»

про стягнення заборгованості у сумі 3 979 731,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» з вимогами про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 в сумі 3979731,25 грн та відшкодування судових витрат в сумі 59695,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» у встановлений п.5.1 договору строк не здійснено взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» 3 979 731,25 грн боргу та 59 695,97 грн судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що встановлені судом обставини невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.5.1 договору останнім не спростовано, а станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості до суду не подано, при цьому, строк виконання зобов`язання відповідачем за договором є таким, що настав, що є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу 3979731,25 грн у примусовому порядку.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області по справі №925/49/24 від 18.03.2024 та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» про стягнення заборгованості у сумі 3 979 731,25 грн за Договором поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0048 від 01.12.2022 року та понесених судових витрат без задоволення.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області по справі №925/49/24 прийняте із неповним не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що в свою чергу у відповідності до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач передчасно звернувся до суду, оскільки його права не було порушено на момент звернення так як відповідно до умов п. 4.2 договору відповідач не отримував рахунки на оплату товару та належним чином оформлені листи-вимоги від позивача про оплату поставленого товару.

Клопотання та відзив учасників справи.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

22.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

08.04.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.04.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

02.05.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 06.05.2024 по 10.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 та призначено до розгляду на 22.05.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1931/24 від 22.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М.. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 12.06.2024.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

12.06.2024 у судове засідання з`явився представник позивача, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд».

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0048 (а.с.7) за умовами якого: постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору (п.1.1); номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною договору (п.1.2); постачальник зобов`язується: передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід`ємною частиною договору (п.2.1.1); покупець зобов`язується: своєчасно і в повному обсязі сплатити вартість товару (п.2.2.1); поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору (п.4.1); товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору. Умови поставки кожної партії визначаються у додаткових угодах до договору (п.4.3); сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують: найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару та підписуються уповноваженими представниками сторін. Сторони можуть укладати акти приймання-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу. /.../ (п.4.4); покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 360 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, які підтверджують отримання товару (п.5.1); оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, або на інших умовах, передбачених діючим законодавством України (п.5.2); датою здійснення оплати вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.3); ціна товару є договірною. Ціна товару та загальна сума поставки у тому числі з ПДВ визначаються в додаткових угодах до договору (п.5.4); покупець здійснює приймання товару за кількістю та за якістю згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього (п.6.1); сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків по цьому договору згідно з діючим законодавством України (п.7.1); усі спори та розбіжності, які виникають між сторонами під час виконання договору або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п.9.1); у разі неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в господарському суді у встановленому законом порядку (п.9.2); цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а що стосується взаєморозрахунків до їх повного завершення. Якщо не одна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за 30 днів до завершення його дії, цей договір вважається пролонгованим на 1 (один) рік на тих же умовах (п.11.1); усі зміни та доповнення до договору складаються у письмовій формі, підписуються сторонами та є його невід`ємною частиною (п.11.5).

01.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №ЮЕ-1 (а.с.9) до договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048, за умовами якої постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (Резервуари нафтобаз «Нафтасіті» і інших нафтобаз, що належать ТОВ «Нафтасіті» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.12.2022 наступні види товарів: паливо дизельне ДП-З-Євро5-ВО Код УКТ ЗЕД 2710194300 (ДСТУ 7688-2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови») в кількості 67,625 т, за ціною (без ПДВ) 55000,00 грн на загальну суму (без ПДВ) 3719375,00 грн. Одночасно сторонами узгоджено, що усі умови, не обговорені в даній угоді, - діють відповідно до договору №ЮЕ-0048 від 01.12.2022.

27.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №ЮЕ-2 (а.с.10) до договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048, в якій сторони узгодили внести зміни до договору в частині банківських рахунків постачальника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі».

31.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на виконання умов договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 та додаткової угоди від 01.12.2022 №ЮЕ-1 до нього здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» товару палива дизельного ДП-З-Євро5-ВО Код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 67,625 т, за ціною без ПДВ 55000,00 грн, на загальну суму з ПДВ 3979731,25 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі №49 (а.с.11). Претензій та зауважень щодо кількості, якості та порядку поставки нафтопродуктів від відповідача не надійшло. Вказаний акт приймання-передачі набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048.

Однак, за твердженням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» у встановлений п.5.1 договору строк не здійснено взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару.

Так, згідно з підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за договором від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 за 1 півріччя 2023 року станом на 30.06.2023 (а.с.12) заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» становила 3979731,25 грн.

29.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» направлено вимогу №29/12-14 (а.с.13) про здійснення погашення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 у розмірі 3979731,25 грн, яку останнім залишено без відповіді.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 у розмірі 3979731,25 грн, що є предметом спору.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не надано своїх заперечень проти позову, також не надано доказів погашення заборгованості.

Наразі, звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на те, що позивач передчасно звернувся до суду, оскільки його права не було порушено на момент звернення так як відповідно до умов п. 4.2 договору відповідач не отримував рахунки на оплату товару та належним чином оформлені листи-вимоги від позивача про оплату поставленого товару.

Перевіривши викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами в даній справі було укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048, який відповідає приписам глави 54 ЦК України як різновид відносин купівлі-продажу. Вказаний правочин не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин, сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відтак, суд враховує встановлену приписами ст.204 ЦК України презумпцію правомірності правочину.

Між сторонами виникли господарські правовідносини, пов`язані із поставкою товару (палива дизельного ДП-З-Євро5-ВО код УКТ ЗЕД 2710194300).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 (із змінами, внесеними додатковими угодами до нього від 01.12.2022 №ЮЕ-1 та від 27.10.2023 №ЮЕ-2) позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» 31.12.2022 здійснено відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» поставку товару (палива дизельного ДП-З-Євро5-ВО код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 67,625т, вартістю 55000,00 грн без ПДВ, на загальну суму 3979731,25 грн, що підтверджується складеним та підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 31.12.2022 №49 (а.с.11).

Судова колегія наголошує, що вказаний акт, ціна, асортимент та номенклатура товару не заперечені та не спростовані відповідачем в належний спосіб, також зауважень та заперечень при прийнятті товару відповідачем не висловлено.

Акт містить печатку і підпис представника відповідача, а також посилання на поставку згідно з договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048.

Відповідно до 5.1 оплата товару має бути здійснена покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 360 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.

Позивач вказує, що відповідачем розрахунку за отриманий товар на суму 3979731,25 грн у визначений договором строк здійснено не було, що підтверджується, зокрема складеним та підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за 1 півріччя 2023 року (а.с.12), а також даними бухгалтерського обліку позивача: карткою рахунку 3613 за період з 01.12.2022 до 01.01.2024 за контрагентом ТОВ «Стандарт-Енерджі» і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3613 за період з 01.12.2022 до 01.01.2024 за контрагентом ТОВ «Стандарт-Енерджі» (а.с.17-18).

Направлена позивачем 29.12.2023 на адресу відповідача претензія №29/12-14 про здійснення розрахунку за отриманий за договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 товар в сумі 3979731,25 грн (направлення підтверджується квитанцією Укрпошти ПН21560042655, описом вкладення до цінного листа від 29.12.2023 №0100113323994 та списком згрупованих відправлень Укрпошта Експрес від 29.12.2023 №4730, а.с.14-16), залишена відповідачем без задоволення чи належного реагування.

Відтак, як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на 02.01.2024 (день звернення позивача до суду) заборгованість відповідача за отриманий за договором поставки нафтопродуктів від 01.12.2022 №ЮЕ-0048 товар становить 3979731,25 грн.

Заперечуючи проти вказаних обставин, відповідач в поданій апеляційній скарзі зазначає про неотримання рахунків на оплату товару, у зв`язку з чим відповідач вважає, що права позивача не порушено.

Однак, враховуючи наявність в матеріалах справи підписаних та скріплених печаткою обома сторонами акту приймання-передачі від 31.12.2022 №49 та акту звірки взаємних розрахунків за 1 півріччя 2023 року, відповідно до змісту яких відповідач погодився з наявною заборгованістю перед позивачем в розмірі 3979731,25 грн, яка заявлена позивачем до стягнення, з огляду на встановлену законодавством обов`язковість договору для виконання сторонами, колегія суддів сприймає критично доводи про неотримання рахунків на оплату товару як нерелевантні в контексті встановлених вище обставин стосовно порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, строк виконання зобов`язання відповідачем за договором є таким, що настав, а з урахуванням того, що обставини невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.5.1 договору, відповідачем не спростовано та не надано суду доказів погашення заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу (3979731,25 грн).

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

На переконання судової колегії, позивачем доведено, що відповідачем порушено його права шляхом невиконання умов Договору, укладеного між сторонами, що відповідачем у свою чергу належними доказами не спростовано, чим відповідно спростовуються доводи апелянта щодо передчасності звернення позивача до суду.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 у справі №925/49/24.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 у справі №925/49/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 у справі №925/49/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 по справі №925/49/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/49/24 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров