ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"03" липня 2024 р. Справа№ 911/2938/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Медведєва К.І.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024
у справі № 911/2938/23 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос»
про стягнення 2 047 607,79 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» про стягнення 2047607,79 грн, з яких 561133,23 грн основний борг, 29644,06 грн інфляційні втрати, 14332,06 грн 3% річних, 166467,86 грн пені, 1,84 грн штраф за п. 6.2.2 договору та 1276027,94 грн штраф за п. 6.2.3 договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.06.2022 № 41АР200-88858-22 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у липні 2022 року лютому 2023 року згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі у встановлений договором строк.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2024 позовні вимоги задоволено частково, закрито провадження у справі № 911/2938/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» в частині позовних вимог про стягнення 561 133,23 грн основного боргу, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» 29 644,06 грн інфляційних витрат, 14 332,86 грн 3% річних, 166 467,86 грн пені, 3 156,67 грн витрат по сплаті судового збору, а в частині стягнення 1,84 грн штрафу за п. 6.2.2 договору та 1 276 027,94 грн штрафу за п. 6.2.3 договору - відмовлено.
Відмовляючи в частині в частині стягнення 1,84 грн штрафу за п. 6.2.2 договору та 1 276 027,94 грн штрафу за п. 6.2.3 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем всупереч приписів ст. 74 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача на підставі п. 6.2.2, 6.2.3 договору штрафу за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 1,84 грн та штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 1 276 027,94 грн, які за своєю суттю є збитками.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», через підсистему «Електронний суд», звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 26.03.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 по справі № 911/2938/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» штрафу за п. 6.2.2 Договору, в розмірі 1,84 грн та штрафу за п. 6.2.3 Договору в розмірі 1 276 027,94 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2938/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.06.2024.
На підставі службової записки головуючого судді Кропивної Л.В., розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2026/24 від 05.06.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із знаходженням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, у відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 для апеляційного розгляду справи № 911/2938/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 справу № 911/2938/23 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
05.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про зупинення провадження до прийняття рішення Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/1553/23.
Судове засідання 05.06.2024 у справі № 911/2938/23 не відбулось, у зв`язку з затримкою розгляду справи та оголошенням повітряної тривоги в місті Києві з 13:20 год. до 13:37 год., про що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html),
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 03.07.2024.
У судове засідання 04.07.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1553/23.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти зупинення провадження у справі.
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №910/13250/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/1553/23, з огляду на таке.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у cправі № 910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
В ухвалі від 07.02.2024 у справі № 904/1553/23 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.) зазначено наступне:
«Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, за змістом частини 1 статті 4 якого державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 32 частини 1 статті 1 названого Закону).
Згідно з пунктами 1, 10 частини 1 статті 3 зазначеного Закону ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити, зокрема, таку істотну умову як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абзац 1 пункту 10 розділу II Правил №2496)
В абзаці 4 пункту 10 розділу II Правил №2496 встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
У розділі VIІ Правил №2496 (чинній, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі (редакція з 01.07.2020)), якими сторони керувалися, укладаючи Договір, визначено порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.
У зазначеному розділі наведено випадки відшкодування споживачем, який не є побутовим, постачальникові (у разі споживання об`єму природного газу у меншому/перевищеному об`ємі від підтвердженого обсягу газу), а також розмір збитків у разі споживання у меншому або більшому об`ємах (обсягах) газу, що в першому випадку має становити не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, а в другому - розраховується за формулою, наведеною у пп. 2 розділу VIІ Правил №2496.
Регулятор у підпунктах 1, 2 п.1 розділу VIІ Правил №2496 передбачив санкцію, що має застосовуватися до споживача за одночасної наявності таких умов: 1) сторони погодили об`єм (обсяг) природного газу, що має бути поставлений у відповідний розрахунковий період (постачальник погодив замовлений споживачем об`єм (обсяг) газу); 2) споживач спожив природний газ у меншому / більшому об`ємі (обсягу) від погодженого сторонами на відповідний розрахунковий період.
Водночас колегія суддів Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 07.02.2024 у справі №904/1553/23 вважає, що санкція, встановлена в підпунктах 1, 2 пункту розділу VIІ Правил №2496 за своєю правовою природою є штрафом за порушення споживачем зобов`язання за Договором, адже зміст умов, встановлених п.6.2.2 Договору, та норм підпунктів 1, 2 п.1 розд.VIІ Правил №2496 не підпадає під визначення та склад збитків, що встановлені у статті 22 ЦК України, статті 224, частині1 статті 225 ГК України.
На переконання колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, сформований висновок Верховного Суду щодо обов`язку постачальника (позивача) довести факт понесення ним збитків та їх розміру не відповідає нормам Правил №2496 та покладає на постачальника (позивача) додатковий тягар доведення обставин, доказування яких норми Правил не потребують. Отже, така вимога з боку суду свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
На встановлення такого рівня стандарту доказування в такій категорії спорів також вказує те, що після прийняття об`єднаною палатою касаційного господарського суду постанови від 17.06.2022 у справі №904/6994/20 постачальники у жодній зі справ, в яких останні є позивачами (постанови Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №911/51/21 (колегія суддів: Колос І.Б., Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.), 09.08.2022 у справі №914/616/21 (колегія суддів: Львов Б.Ю., Булгакова І.В., Селіваненко В.П.), від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, від 11.01.2024 у справі №924/423/23 (колегія суддів: Колос І.Б., Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.), не спромоглися довести обґрунтованість позовної вимоги про стягнення зі споживачів збитків, передбачених пунктом 1 розділу VIІ Правил №2496.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність обставин передачі справи на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновку щодо застосування пункту 1 розділу VIІ Правил №2496 у подібних правовідносинах, а саме щодо обов`язку постачальника (позивача) доводити наявність збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, встановленому ГПК України, аби реалізувати право останнього на стягнення збитків із споживача».
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 14.03.2024 у справі №904/1553/23 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №904/1553/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Світанок» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №910/13250/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/1553/23, оскільки правовідносини є подібними, зокрема, в частині позовних вимог, щодо яких суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені санкції за пунктами 6.2.2, 6.2.3 Договору, за своєю суттю є збитками, за необґрунтованості яких, суд першої інстанції відмовив у стягненні.
Суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
За статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії» (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2938/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/1553/23.
2. Зобов`язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №904/1553/23 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120175849 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні