ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2024 р. Справа№ 910/12769/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Катрук Є.А., ордер АА № 1421877 від 20.03.2024;
від відповідача: Барановська А.М., дов. від 05.07.2023;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Осипов Д.О. , виписка з ЄДР та посвідчення ОС 018632;
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1-17: не з`явилися,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2
на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2024
у справі № 910/12769/23 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста"
2) товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал"
3) товариство з обмеженою відповідальністю "Тіквел компані"
4) товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс партнерс Україна"
5) товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс технології"
6) товариство з обмеженою відповідальністю "Стрий офіс проджект"
7) товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал істейт М"
8) товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд девелопмент"
9) товариство з обмеженою відповідальністю "Конгрес девелопмент"
10) товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт холдінг"
11) товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківський танхаус"
12) товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт коллекшин"
13) товариство з обмеженою відповідальністю "Центр аграрних систем"
14) державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Лариса Вікторівна
15) державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюха Олег Володимирович
16) державний реєстратор виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмила Миколаївна
17) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталія Вікторівна
про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу № 2767/5 від 02.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним наказом Мін`юсту, прийнятого за скаргою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі - департамент СБУ), було встановлено неправомірність проведених реєстраційних дій державними реєстраторами та приватним нотаріусом (треті особи-14-17; далі - реєстратори), яким подано, зокрема, структуру власності щодо Товариств (третіх осіб-1-13), відповідно до яких ОСОБА_2 є громадянкою держави Ізраїль та Російської федерації (далі - РФ). Водночас, на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містилися відомості про ОСОБА_2 виключно як про громадянку Ізраїлю, а відтак реєстратори повинні були відмовити у державній реєстрації у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР, у зв`язку з чим, зокрема, було скасовано реєстраційні дії про зміну відомостей кінцевих бенефіціарних власників Товариств (виключення відомостей стосовно позивача).
На переконання позивача:
- зміна ОСОБА_2 як кінцевого бенефіціарного власника Товариств відбулась 21.02.2022 до початку повномасштабного вторгнення РФ та прийняття Кабінетом міністрів України (далі - КМУ) постанови № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресією РФ" (далі - постанова № 187), також, така зміна не передбачала відчуження корпоративних прав ОСОБА_2 , тому, на думку позивача, наявність або відсутність у ОСОБА_2 права перебувати на законних підставах на території України на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не впливає на законність таких дій, до оскаржуваних реєстраційних дій не можуть бути застосовані положення вказаної постанови КМУ;
- строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні ОСОБА_2 (а.с. 57-58 том 1) закінчився після 24.02.2022, ОСОБА_2 має чинний дозвіл на застосування праці іноземців осіб без громадянства в Україні (а.с. 56 том 1), ОСОБА_2 має право до 30.11.2022 звернутися щодо обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні, тому, на думку позивача, на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій ОСОБА_2 не втрачала статус особи, яка має право на законних підставах перебувати на території України, крім того ОСОБА_2 подала заяву про припинення громадянства РФ, що підтверджується довідкою генерального консульства РФ у Мілані від 24.04.2023 (а.с. 153-154 том 1);
- у СБУ відсутні повноваження щодо звернення до Мін`юсту зі скаргами про порушення порядку проведення державної реєстрації юридичних осіб, скаржник не є учасником суб`єктів господарювання, корпоративні права у яких належать ОСОБА_2 , тому, на твердження позивача, у департаменту СБУ відсутні порушене право та статус скаржника, що є підставою для відмови у задоволенні скарги;
- скарга департаментом СБУ подана до Мін`юсту 16.11.2022, а оскаржувані реєстраційні дії здійснені в період з 25.05.2022 по 31.05.2022, тому, за твердженнями позивача, департамент СБУ подав скаргу з порушенням двомісячного строку, встановленого ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2024 відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що дії департаменту СБУ з подання скарги № 5/7/1/3-18552 від 16.11.2022 до Мін`юсту щодо скасування реєстраційних дій про зміну відомостей кінцевих бенефіціарних власників Товариств (виключення відомостей стосовно позивача), - були спрямовані на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України. Водночас про оскаржувані реєстраційні дії департамент СБУ дізнався у ході оперативно-службової діяльності - 07.11.2022, тож зареєстрована 16.11.2022 Мін`юстом скарга за № СК-3250-22 подана скаржником в межах встановленого строку. Також в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що позивач була громадянкою РФ на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, що не заперечувалось позивачем, а отже реєстратори повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 104 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР.
Судом також встановлено, що заявляючи вимоги про визнання недійсним в цілому наказу Мін`юсту, позивачем не доведено неправомірності прийняття Мін`юстом в оскаржуваному наказі пунктів 3, 5, зокрема, щодо тимчасового блокування державним реєстраторам доступу до ЄДР строком на 14 днів та покладення виконання пункту 3 наказу на державне підприємство (далі - ДП) "Національні інформаційні системи", не доведено порушення прав позивача у зв`язку з прийняттям Мін`юстом в оскаржуваному наказі цих пунктів.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначала, що на момент проведення реєстраційних дій (30.05.2022), які були скасовані відповідачем шляхом прийняття оскаржуваного наказу, законодавчими нормами не було передбачено обов`язку подання заявником для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу в ЄДР структури власності із зазначенням відомостей про усі країни громадянства (підданства) кінцевого бенефіціарного власника, оскільки такий обов`язок був встановлений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб" № 2571-ІХ від 06.09.2022, який набув чинності 29.12.2022.
Таким чином, наявність на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР відомостей про позивача виключно як про громадянку Ізраїлю і подання на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій структури власності із зазначенням відомостей про наявність у позивача громадянства РФ не може трактуватися як невідповідність відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР, і, як наслідок, виступати в якості правової підстави, передбаченої пунктом 104 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", на підставі якої був прийнятий оскаржуваний наказ.
Окрім зазначеного апелянт стверджувала, що при наявності первинного висновку Мін`юсту про відмову у задоволенні скарги та відсутності факту вчинення реєстраційних дій, на які на підставі постанови № 187 накладено мораторій, відповідач прийняв оскаржуваний наказ за відсутності належних правових підстав та скасував оскаржувані реєстраційні дії, що свідчить про порушення принципу належного врядування.
Також позивач посилалась на те, що не володіла безпосередньо часткою у статутному капіталі, а також не була учасником та не володіла корпоративними правами жодної з компаній. Відтак реєстрація факту втрати позивачем статусу кінцевого бенефіціарного власника 21.02.2022 не передбачала відчуження корпоративних прав у компанії та/або укладення будь-яких правочинів щодо їх відчуження.
Стосовно порушення процесуального права, на переконання скаржника, у судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2024, представники позивача як і сама позивач були відсутніми, а тому суд першої інстанції зобов`язаний був на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України залишити позов без розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04.06.2024.
06.05.2024 до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
08.05.2024 до апеляційного суду від СБУ надійшли пояснення на апеляційну скаргу.
03.06.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення СБУ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкладено розгляд справи на 02.07.2024.
02.07.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення у справі від СБУ.
02.07.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи лист від головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму СБУ № 8/1/3-7611 від 27.05.2024.
Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо вони існували на час розгляду справи судом першої інстанції та якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції у виняткових випадках.
Враховуючи наведене, долучений позивачем лист № 8/1/3-7611 від 27.05.2024 судом апеляційної інстанції не приймається до уваги, оскільки він виник після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, а отже не міг бути досліджений та оцінений судом.
В судовому засіданні, яке відбулось 02.07.2024, позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача заперечували доводи апеляційної скарги та вказували на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, при цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, то колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні за відсутності третіх осіб-1-17.
Заслухавши представників сторін, що з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 станом на 20.02.2022 була власником 100 % акцій компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Астреус холдінгз лімітед), 2028, Республіка Кіпр, Строволос муніципалітет округу Нікосія, вулиця Досітеу, 42, ідентифікаційний код ILE 254101, що підтверджується нотаріально посвідченими копіями: свідоцтв про склад акціонерів ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Астреус холдінгз лімітед) від 26.09.2023 (а.с. 64-65, 70-71 том 3) та листом від ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Астреус холдінгз лімітед) від 20.09.2023 (а.с. 83 том 3).
Позивач зазначала, що станом на 20.02.2022 75 % акцій компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) належало компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Астреус холдінгз лімітед) (100 % статутного капіталу якої належить ОСОБА_2 ), та 25 % акцій компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) належало гр. України ОСОБА_3 .
У свою чергу, компанія INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) є власником 100 % статутного капіталу ТОВ "Інвестохіллс партнерс Україна" (ідентифікаційний код 42554108).
ТОВ "Інвестохіллс партнерс Україна" (ідентифікаційний код 42554108) також є власником частки у розмірі 99,903 % статутного капіталу ТОВ "Фінансова компанія (далі - ФК) "Інвестохіллс веста" (ідентифікаційний код 41264766). Частка у розмірі 0,097 % статутного капіталу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" належить громадянину України ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
ТОВ "ФК "Інвестохіллс веста" є власником 100 % статутного капіталу наступних компаній: ТОВ "Васильківський таунхаус" (ідентифікаційний код 34851246), ТОВ "Рекорд Девелопмент" (ідентифікаційний код 44463659), ТОВ "Стрий офіс проджект" (ідентифікаційний код 44246781), ТОВ "Ріал істейт М" (ідентифікаційний код 43807412), ТОВ "Тіквел компані" ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 44377869).
ТОВ "ФК "Інвестохіллс веста" також є власником 50 % статутного капіталу ТОВ "Конгрес девелопмент" (ідентифікаційний код 43488033). Інші 50 % статутного капіталу ТОВ "Конгрес девелопмент" належать ТОВ "ФК Горизонт" (ідентифікаційний код 39013897), кінцевим бенефіціарним власником якої із часткою у 100 % є громадянин України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
21.02.2022 акціонерами компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД), реєстраційний номер НОМЕР_3 , було прийнято рішення про збільшення акціонерного капіталу INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД), реєстраційний номер НОМЕР_3 з метою фінансування операційної діяльності. При цьому, ОСОБА_2 також прийняла рішення не приймати участь у збільшенні акціонерного капіталу INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД), реєстраційний номер НОМЕР_3 за рахунок додаткової емісії акцій.
Відповідно, за рішенням ОСОБА_2 , акціонер INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) - компанія ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Астреус холдінгз лімітед) (100 % статутного капіталу якої належить ОСОБА_2 ) відступила право купівлі додаткової емісії акцій на користь іншого акціонера INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) - ОСОБА_3 .
На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчені копії: протоколу позачергових загальних зборів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД), які відбулись 21.02.2022; письмових рішень ради директорів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) відповідно до статуту компанії від 21.02.2022, листа від ОСОБА_2 від 21.02.2022, про відмову від переважного права від 21.02.2022 (а.с. 58-59, 80-81, 85, 90 том 3).
Внаслідок викупу ОСОБА_3 всієї додаткової емісії акцій INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД), опосередкована участь ОСОБА_2 в INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) зменшилась до 5 %.
Новий розподіл акцій у компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) після 21.02.2022 підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи нотаріально посвідченими копіями: реєстру акціонерів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) (а.с. 74-78 том 3), сертифікатами акцій INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) (а.с. 46-48, 51-53 том 1), листом від INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Інвестохіллс партнерс ЛТД) від 26.09.2023 (а.с. 56 том 3).
16.11.2022 департамент СБУ звернувся до Мін`юсту зі скаргою № 5/7/1/3-18552 від 16.11.2022, зареєстрованою в Мін`юсте 16.11.2022 за № СК-3250-22 (далі - скарга) (а.с. 14-17 том 2), у якій просив скасувати наступні реєстраційні дії:
- № 1000711070029037956 від 25.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "ФК "Інвестохіллс веста" (ідентифікаційний код 41264766);
- № 1000741070034035136 від 26.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Вердикт капітал" (ідентифікаційний код 36799749);
- № 1000731070006044678 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Тіквел компані" (ідентифікаційний код юридичної особи 44377869);
- № 1000711070015042680 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Інвестохіллс партнерс Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 42554108);
- № 1000701070016080426 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Інвестохіллс технології" (ідентифікаційний код 42172535);
- № 1000731070005045039 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Стрий офіс проджект" (ідентифікаційний код 44246781);
- № 1000731070007043089 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Ріал істейт М";
- № 1000731070003045482 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Рекорд девелопмент";
- № 1000731070003041950 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо ТОВ "Конгрес девелопмент ";
- № 1000741070005086894 від 31.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюхою О.В. щодо ТОВ "Вердикт холдінг" (ідентифікаційний код 43165985);
- № 1003561070026003319 від 31.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Л.М. щодо ТОВ "Васильківський таунхаус";
- № 1000711070023030891 від 12.07.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. щодо ТОВ "Смарт коллекшн";
- № 1000711070015038649 від 12.07.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Сліпченко Н.В. щодо ТОВ "Центр аграрних систем" (ідентифікаційний код 41499640) (далі - Товариства або Компанії).
У поданій до Мін`юста скарзі департамент СБУ також просив анулювати реєстраторам доступ до ЄДР.
Скарга обґрунтована тим, що державна реєстрація, унаслідок якої з ЄДР виключено відомості про громадянку Ізраїлю та РФ ОСОБА_2, проведена реєстраторами з порушенням вимог, встановлених постановою № 187. Додатково департамент СБУ зазначав, що дізнався про вчинені реєстраційні дії у ході оперативно-службової діяльності, а саме 07.11.2022.
20.03.2023 центральною колегією Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснено розгляд скарги, за результатами якої прийнято висновок від 20.03.2023 згідно якого рекомендовано відмовити у задоволенні скарги департаменту СБУ, що зареєстрована в Мін`юсті 16.11.2022 (а.с. 232-235 том 2).
Дорученням міністра юстиції України № 130/1/48-23 від 24.03.2023 (а.с. 236-237 том 2) скаргу департаменту СБУ від 16.11.2022 було повернуто для організації повторного розгляду з метою більш детального вивчення її обставин.
Мін`юстом відповідно до пункту 11 розділу III Положення про колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого наказом Мін`юсту № 71/5 від 09.01.2020, зареєстрованого в Мін`юсті 09.01.2020 за № 24/34307 (доручення Мін`юста № 130/1/48-23 від 24.03.2023) розглянуто скаргу департаменту СБУ від 16.11.2022, за результатами якого прийнято висновок від 24.07.2023, згідно якого рекомендовано задовольнити скаргу департаменту СБУ (а.с. 308-311 том 2).
02.08.2023 Мін`юстом за результатами розгляду скарги департаменту СБУ прийнято наказ № 2767/5 "Про задоволення скарги" (а.с. 307 том 2), яким вирішено:
1. Скаргу департаменту СБУ від 16.11.2022 задовольнити.
2. Визнати вчиненими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та анулювати в ЄДР реєстраційні дії:
- № 1000711070029037956 від 25.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "ФК "Інвестохіллс веста" (ідентифікаційний код 41264766);
- № 1000741070034035136 від 26.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Вердикт капітал" (ідентифікаційний код 36799749);
- № 1000731070006044678 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Тіквел компані" (ідентифікаційний код 44377869);
- № 1000711070015042680 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Інвестохіллс партнерс Україна" (ідентифікаційний код 42554108);
- № 1000701070016080426 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Інвестохіллс технології" (ідентифікаційний код 42172535);
- № 1000731070005045039 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Стрий офіс проджект" (ідентифікаційний код 44246781);
- № 1000731070007043089 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Ріал істейт М" (ідентифікаційний код 43807412);
- № 1000731070003045482 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Рекорд девелопмент" (ідентифікаційний код 44463659);
- № 1000731070003041950 від 30.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. щодо ТОВ "Конгрес девелопмент" (ідентифікаційний код 43488033);
- № 1000741070005086894 від 31.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюхою О.В. щодо ТОВ "Вердикт холдінг" (ідентифікаційний код 43165985);
- № 1003561070026003319 від 31.05.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Л.М. щодо ТОВ "Васильківський таунхаус" (ідентифікаційний код 34851246);
- № 1000711070023030891 від 12.07.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. щодо ТОВ "Смарт коллекпін" (ідентифікаційний код 38778076);
- № 1000711070015038649 від 12.07.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. щодо ТОВ "Центр аграрних систем" (ідентифікаційний код 41499640).
3. Тимчасово блокувати реєстраторам доступ до ЄДР строком на 14 днів.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на ДП "Національні інформаційні системи".
Наказ Мін`юсту № 2767/5 від 02.08.2023 обґрунтований тим, що:
- шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій реєстраторам було подано, зокрема, структуру власності щодо Товариств, відповідно до яких ОСОБА_2 є громадянкою Держави Ізраїль та РФ;
- водночас, відповідно до відомостей ЄДР щодо Товариств встановлено, що на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР містилися відомості про ОСОБА_2 виключно як про громадянку Ізраїлю;
- відповідно до вимог законодавства державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі невідповідності відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
- відтак, реєстратори повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 104 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР;
- оскаржувані реєстраційні дії є протиправними та підлягають анулюванню як такі, що були вчинені з порушенням вимог реєстраційного законодавства;
- зазначені порушення слугують підставою для тимчасового блокування реєстраторам доступу до ЄДР строком на 14 днів.
На переконання позивача, Мін`юстом було порушено порядок розгляду скарги департаменту СБУ № 5/7/1/3-18552 від 16.11.2022, оскільки не зважаючи на наявні підстави для відмови у задоволенні скарги, її було розглянуто по суті та задоволено, в результаті чого відповідачем постановлено незаконний наказ № 2767/5 від 02.08.2023, виконання якого призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, тому такий наказ підлягає скасуванню.
Мотивуючи рішення судом першої інстанції встановлено наявність правових підстав для звернення зі скаргою департаментом СБУ до Мін`юсту, яка подана без пропуску встановленого законодавством строку. Також підтверджено наявність підстав для відмови у державній реєстрації з огляду на положення пункту 104 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", враховуючи невідповідність відомостей зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР. Також судом зазначено про недоведеність порушення Мін`юстом прав позивача в частині прийняття оскаржуваних пунктів 3, 5 наказу щодо тимчасового блокування реєстраторам доступу до ЄДР та покладення виконання наказу на ДП "Національні інформаційні системи", а також недоведеність позивачем неправомірності цих пунктів наказу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.
Нормами ч. 1 ст. 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача, як учасника Товариств, з наказом Мін`юсту № 2767/5 від 02.08.2023, яким, зокрема, анульовано в ЄДР реєстраційні дії, унаслідок проведення яких було змінено відомості про кінцевих бенефіціарних власників Товариств.
За доводами позивача, відновлення відповідачем у ЄДР при виконанні оскаржуваного наказу відомостей щодо наявності у позивача статусу кінцевого бенефіціарного власника Товариств як резидента РФ призведе до зупинення видаткових операцій Товариств, що, у свою чергу, унеможливить виплату дивідендів на користь позивача, який є лише учасником Товариств, а не їх кінцевим бенефіціарним власником.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 826/13961/17 висловила позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір щодо оскарження результатів розгляду скарг у сфері державної реєстрації має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин спірних правовідносин у справі, то спір у даній справі відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки звернення позивача з позовом до суду обумовлено необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин.
Водночас спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій у ЄДР не мав публічно-правових відносин з позивачем.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженим наказом Мін`юста 09.01.2020 № 71/5, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юста, затвердженим постановою КМУ № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок розгляду скарг).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону державна реєстрація базується на таких основних принципах:
1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;
2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;
3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;
4) державної реєстрації за заявницьким принципом;
6) єдності методології державної реєстрації;
7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі;
8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;
9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1, 2 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів або до суду. Мін`юст розглядає скарги, зокрема, на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.
Згідно з ч. 6 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент повторного розгляду скарги) за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Мін`юст, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу:
- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про залишення скарги без розгляду по суті.
Мін`юст, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Мін`юст, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації;
4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Мін`юсту, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;
7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;
8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 7 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами Мін`юсту, його територіальні органи приймають рішення про:
1) визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, анулювання рішення територіального органу Мін`юсту.
Підставою для визнання прийнятою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії є:
а) Мін`юстом встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційну дію з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону. У такому разі Мін`юст у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором проведено реєстраційну дію;
б) Мін`юстом встановлено, що реєстраційні дії проведено за наявності підстав для відмови в державній реєстрації. У такому разі Мін`юст у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію;
в) Мін`юстом встановлено, що реєстраційні дії проведено всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Мін`юст у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій проведено реєстраційну дію.
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначається КМУ (ч. 10 ст. 34 Закону).
Відповідно до пунктів 5, 8 Порядку розгляду скарг (в редакції, чинній на момент подання скарги та на момент повторного розгляду скарги) встановлено:
- Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, серед яких: подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги (абз. 7, 8 п. 5);
- у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (абз. 1 п. 8);
- якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально (абз. 2 п. 8).
Таким чином, Мін`юст здійснює колегіальний розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, що оскаржуються, виключно за умови відсутності підстав для відмови в задоволенні такої скарги чи підстав для пересилання її за належністю.
Саме за результатом розгляду скарги (як колегіального, так і невідкладно без розгляду колегіально) Мін`юст приймає одне з визначених ч. 6 ст. 34 Закону мотивованих рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
СБУ - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про СБУ").
Організаційна структура СБУ визначається Президентом України (ч. 2 ст. 9 Закону "Про СБУ").
Президент України Указом № 1860/2005 від 27.12.2005 "Питання СБУ" затвердив організаційну структуру СБУ, до якої входить департамент СБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про СБУ" на СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про СБУ").
СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, зокрема:
- здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про СБУ");
- здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про СБУ").
Контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (ст. 1 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність").
Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення. Завданнями контррозвідувальної діяльності є, зокрема, протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян (ст. 2 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність").
В ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники СБУ мають право, зокрема, проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України (п. 3 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність").
Разом з тим, КМУ було прийнято постанову № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресією Російської федерації" відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої (в редакції, чинній на момент подання скарги) постановлено для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією РФ установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання РФ або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ № 187 до осіб, пов`язаних з державою-агресором, відносяться громадяни РФ, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.
В обґрунтування поданої до Мін`юсту скарги департамент СБУ посилався на порушення при проведення оскаржуваних реєстраційних дій вимог, встановлених постановою КМУ № 187.
З матеріалів справи вбачається, що дії департаменту СБУ з подання скарги до Мін`юсту були спрямовані на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам України.
Верховним Судом у постанові від 21.06.2023 по справі № 910/2529/22 при розгляді справи з аналогічних правовідносин зроблено висновок, що у випадках, коли подається скарга до суб`єкта владних повноважень, необхідно виходити з безумовного обов`язку суб`єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (п. 57). Такий висновок ґрунтується на положеннях Конституції України: усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19) (п. 58).
З огляду на наведене спростовуються доводи позивача про те, що департамент СБУ не мав права звертатися зі скаргою про скасування реєстраційних дій до Мін`юсту, оскільки СБУ не є учасником суб`єктів господарювання, корпоративні права у яких належать позивачу, а права департаменту СБУ внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушені.
Враховуючи наведене, у Мін`юсту були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги, визначені абз. 8 п. 5 Порядку розгляду скарг, а також були відсутні підстави для залишення скарги без розгляду по суті, визначені п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 34 Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Верховний Суд у постановах від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20 вказав, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.
За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
17.10.2019 до ГПК України внесено зміни, зокрема ст. 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 16.07.2021 у справі № 916/2620/20, від 16.09.2021 у справі № 910/12930/18.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, він покладає тягар доказування на сторони; одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує; така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18.
Мін`юст під час розгляду даної справи вказував, що у скарзі департамент СБУ зазначив, що дізнався про вчинені реєстраційні дії у ході оперативно-службової діяльності - 07.11.2022. Скарга департаменту СБУ № 5/7/1/3-18552 датована 16.11.2022, зареєстрована у Мін`юсті 16.11.2022 за № СК-3250-22, а отже скарга подана в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 34 Закону № 755-ІУ. Водночас обставин та доказів, які б спростовували такі доводи департаменту СБУ під час розгляду Мін`юстом скарги не було встановлено.
Твердження позивача про те, що департаменту СБУ було відомо про оскаржувані реєстраційні дії раніше, ніж 07.11.2022, до уваги не приймаються, оскільки позивач на підтвердження власної позиції не надав належних та допустимих доказів, з яких би вбачалося існування іншої дати обізнаності департаменту СБУ про оскаржувані реєстраційні дії, тож доводи позивача про пропуск департаментом СБУ строку на звернення до Мін`юсту зі скаргою є необґрунтованими та недоведеними.
З огляду на наведене, у Мін`юсту були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги, визначені абз. 7 п. 5 Порядку розгляду скарг, а також були відсутні підстави для залишення скарги без розгляду по суті, визначені п. 1 ч. 6 ст. 34 Закону.
Колегія Мін`юсту при розгляді по суті скарги Департаменту СБУ встановила такі обставини та дійшла таких висновків (висновок колегії від 24.07.2023, мотиви рішення у розгорнутому викладенні; а.с. 65 том 1):
- унаслідок проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 25.05.2022 № 1000711070029037956 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 26.05.2022 № 1000741070034035136 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 30.05.2022 № 1000731070006044678 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000711070015042680 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070016080426 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000731070005045039 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000731070007043089 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000731070003045482 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000731070003041950 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 31.05.2022 № 1000741070005086894 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1003561070026003319 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 12.07.2022 № 1000711070023030891 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000711070015038649 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" було змінено відомості про кінцевих бенефіціарних власників Товариств та керівника ТОВ "Вердикт холдінг" (п. 1);
- шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій державним реєстраторам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також приватному нотаріусу Сліпченко Н.В. було подано, зокрема, структуру власності щодо Товариств, відповідно до яких ОСОБА_2 є громадянкою Держави Ізраїль та РФ (п. 4);
- водночас, відповідно до відомостей ЄДР щодо Товариств колегією встановлено, що на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР містилися відомості про ОСОБА_2 виключно як про громадянку Ізраїлю (п. 5);
- відповідно до пункту 104 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі невідповідності відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом (п. 6);
- отже, державні реєстратори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також приватний нотаріус Сліпченко Н.В. повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 104 частини 1 статті 28 вказаного Закону у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР (п. 7);
- колегія наголошує на тому, що державний реєстратор зобов`язаний проводити державну реєстрацію дотримуючись загальних засад та принципів державної реєстрації, передбачених Законом та проводити реєстраційні дії за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, шляхом, зокрема, перевірки поданих йому документів на їх відповідність вимогам законодавства (п. 8);
- згідно з частиною 6 та пунктом 1 частини 7 статті 34 Закону за результатом розгляду скарги Мін`юст приймає рішення про задоволення скарги, визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації (п. 15);
- оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, визначеної пунктом 104 частини 1 статті 28 Закону, такі дії підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню (п. 16).
В матеріалах справи (а.с. 98-100 том 4) наявні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 була громадянкою РФ на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій і цей факт не заперечується позивачем. Водночас подана позивачем заява про припинення громадянства РФ згідно довідки генерального консульства РФ у Мілані від 24.04.2023 (а.с. 153-154 т. 1), не спростовує наведеного.
Таким чином, встановивши, що оскаржувані реєстраційні дії не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації, Мін`юст згідно з ч. 6 та п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону прийняв правомірне рішення про задоволення скарги департаменту СБУ, визнання вчинених з порушенням Закону та анулювання в ЄДР оскаржуваних реєстраційних дій.
Відповідно до п. 9 Порядку розгляду скарг визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ЄДР (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
З огляду на зазначене, Мін`юстом під час розгляду скарги департаменту СБУ було розглянуто обставини, якими обґрунтовано скаргу, та встановлено інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в ЄДР.
За результатами розгляду скарги департаменту СБУ, Мін`юстом встановлено, що реєстратори повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 104 частини 1 статті 28 Закону у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР.
З огляду на зазначене, твердження позивача про неможливість застосування положень постанови № 187 до оскаржуваних реєстраційних дій та щодо наявності або відсутності у ОСОБА_2 права на перебування на території України на законних підставах на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій та про відсутність обов`язку подання заявником для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу в ЄДР структури власності із зазначенням відомостей про усі країни громадянства є безпідставними, оскільки оскаржувані реєстраційні дії були скасовані з інших підстав.
Також заявляючи вимоги про визнання недійсним в цілому наказу Мін`юсту позивачем не доведено неправомірності прийняття Мін`юстом в оскаржуваному наказі пунктів 3, 5, зокрема, щодо тимчасового блокування реєстраторам доступу до ЄДР строком на 14 днів та покладення виконання пункту 3 наказу на ДП "Національні інформаційні системи", а також не доведено порушення прав позивача, у зв`язку з прийняттям Мін`юстом в оскаржуваному наказі цих пунктів.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, доводи позивача стосовно неправомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного наказу не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим у задоволенні позову правомірно відмовлено судом першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Стосовно посилань апелянта про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду з огляду на відсутність позивача у судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2024, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення судового рішення. Водночас, представник позивача був у судових засіданнях - 02.10.2023 (а.с. 14 том 3), 23.10.2023 (а.с. 166 том 3), 27.11.2023 (а.с. 13 том 4), 18.12.2023 (а.с. 93 том 4), 29.01.2024 (а.с. 232 том 4), також був обізнаний про оголошену 29.01.2024 перерву у судовому засіданні до 26.02.2024 (а.с. 232-233; 243 том 4) і судом першої інстанції не було встановлено неможливості вирішення спору по суті у судовому засіданні, що відбулось 26.02.2024, за відсутності позивача.
Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення від 01.03.2002 у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі № 910/12769/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі № 910/12769/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/12769/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.07.2024.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120176034 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Руденко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні