Рішення

від 13.03.2024 по справі 910/19944/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2024Справа № 910/19944/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Рєпкіній Ю.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" вул. Єврейська, 2а, м. Одеса, Одеська область,65014

до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" вул. Космічна, 12 а, м. Київ,02192

про стягнення 1 125 086,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Губаненко Ю.П.

від відповідача: Макарчук Л.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Герц" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою з вимогами до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про стягнення 1 125 086,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на розрахунковий рахунок Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" в АТ "Ощадбанк" в межах ціни позову - 1125086,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 року (суддя Спичак О.М.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Герц" про забезпечення позову судом відмовлено.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року у зв`язку з лікарняним судді Спичака О.М. справу № 910/19944/20 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19944/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.03.2021 року.

У підготовчому судовому засіданні 10.03.2021 року протокольною ухвалою оголошено перерву на 15.04.2021 року.

Так, до початку судового засідання через канцелярію суду 25.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 23.02.2021 року разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому КП «ГІОЦ» заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач всупереч умовам пункту 2.2 спірного Договору включив до складу послуг, наданих ТОВ «Герц», обсяг продажу разових електронних квитків і поновлення транспортного ресурсу карток, що були здійснені через програмно - технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать територіальній громаді м. Києва, перебувають у господарському віданні КП «ГІОЦ» та ТОВ «Герц» в оренду, позичку або інший спосіб не передавались. Додатково відповідач зазначає, що позивачем не була надана підприємству звітність щодо дистрибуції за період липень - жовтень 2020 року за формою, наведеною в додатку до відповіді на претензію № 02-2264 від 02.11.2020 року, а також не проведено звірку взаєморозрахунків на пропозицію відповідача, у зв`язку з чим КП «ГІОЦ» вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.03.2021 року протокольно оголошено перерву у судовому засіданні на 15.04.2021 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через канцелярію суду 01.04.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н б/д разом з доказами направлення на адресу відповідача, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає про відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів за спірний період, проведення щомісячної попередньої звірки стосовно наданих агентом послуг за договором та подальшого відображення даних в щомісячних актах, а також спростування наявними матеріалами тверджень відповідача про включення обсягу продаж, здійсненого через програмно - технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які перебувають у господарському віданні КП «ГІОЦ»; 06.04.2021 року від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на надання заперечень на відповідь на відзив разом з доказами направлення на адресу відповідача; 13.04.2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/19944/20 на 30 днів з ініціативи суду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.05.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засіданні 28.04.2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 28.04.2021 року, за змістом яких КП «ГІОЦ» наголошує, що у базі даних АСОП, авторські права на яку належать позивачу, дійсно мститься інформація про суми продажу разових електронних квитків і суми поповнення транспортного ресурсу, однак особливості даної системи АСОП не надають відповідачу можливості чітко ідентифікувати та відокремити конкретні канали продажу разових електронних квитків і суми поповнення транспортного ресурсу, а також надсилання акту звірки на електронну адресу, яка не є адресою, зазначеною як офіційна у заявці від 02.01.2020 року на укладення договору. Заперечення разом з доказами направлення на адресу позивача судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 910/19944/20 та призначено засідання з розгляду справи по суті на 01.07.2021 року.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 01.07.2021 року та 29.07.2021 року судом протокольними ухвалами оголошено перерви на 29.07.2021 року та 01.09.2021 року відповідно.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. у відпустці, призначене на 01.09.2021 року судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року розгляд справи призначено на 29.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 року постановлено про перехід зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого засідання для вирішення питання про можливість призначення судової економічної експертизи та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 13.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року частково задоволено клопотання Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" та призначено судову економічну експертизу у справі № 910/19944/20, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України, провадження у справі зупинено на час проведення судової економічної експертизи та отримання її результатів.

Окрім того, вказаною ухвалою матеріали справи № 910/19944/20 постановлено надіслати до Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року у справі № 910/19944/20 за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року залишено без змін.

Відповідно до супровідного листа від 07.06.2022 року № 910/19944/20/2184/2022 матеріали справи № 910/19944/20 у трьох томах були направлені на адресу Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України для проведення судової економічної експертизи.

Через канцелярію суду 28.06.2022 року надійшло клопотання судового експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-22/16049/ЕК від 14.06.2022 року про необхідність коригування винесених судом на вирішення судової економічної експертизи питань відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5) (далі - Рекомендації), оскільки питання не повною мірою відповідають завданням судової економічної експертизи, визначеним Рекомендаціями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 року поновлено провадження у справі № 910/19944/20, призначено підготовче засідання для вирішення клопотання судового експерта на 31.08.2022 року з одночасним викликом в судове засідання судового експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України Корецьку Ю.В. для надання роз`яснень щодо змісту направленого до суду клопотання № СЕ-19-22/16049-ЕК від 14.06.2022 року.

В свою чергу, до початку судового засідання 31.08.2022 року через канцелярію суду 11.08.2022 року від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення № СЕ-19-22/16049-ЕК від 01.08.2022 року про неможливість проведення судової експертизи, а також засобами електронного зв`язку 29.08.2022 року надійшов супровідний лист №19/29 від 29.08.2022 року з поясненнями щодо суті вимог клопотання експерта від 17.06.2022 року № СЕ-19-22/16049-ЕК. Документи судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 31.08.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 21.09.2022 року.

Судом повідомлено, що через канцелярію суду 06.09.2022 року від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшов супровідний лист №19/29 від 29.08.2022 року з поясненнями щодо суті вимог клопотання експерта від 17.06.2022 року № СЕ-19-22/16049-ЕК, зміст якого є ідентичним листу, що надійшов до суду 29.08.2022 року засобами електронного зв`язку. Також від відповідача через канцелярію суду 16.09.2022 року надійшли пояснення б/н від 16.09.2022 року, в яких останній не погоджується з Повідомленням експертної установи про неможливість проведення експертизи та вважає його необґрунтованим, у зв`язку з чим просить суд змінити експертну установу на Київський науково - дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ), посилаючись на те, що вирішення питання про наявність або відсутність первинних документів, що підтверджують суму позовних вимог, встановлення каналів продажу з яких має перераховуватись винагорода позивачеві, встановлення кількості поїздок з яких така винагорода має бути сплачена і залежить вирішення питання чи виник у відповідача обов`язок сплачувати грошові кошти, на підставі чого, у якому розмірі та за який період, відтак зазначає про наявність підстав для обґрунтованих сумнівів щодо того, що судова економічна експертиза буде проведена вказаною експертною установою сумлінно та кваліфіковано, у точній відповідності з вимогами до судової експертизи. Вказані документи судом долучено до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 06.09.2022 року у зв`язку з неявкою представника позивача судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 20.10.2022 року.

Проте, у зв`язку із відключенням електроенергії згідно з графіком ДТЕК "Київські Регіональні Електромережі" у місті Києва 20.10.2022 року, судове засідання не відбулося.

В подальшому, ухвалою суду від 08.11.2022 року підготовче засідання призначено на 21.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 року частково задоволено клопотання відповідача - Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про призначення судової економічної експертизи та призначено у справі № 910/19944/20 комплексу судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), відповідно, зупинено провадження у справі № 910/19944/20 на час проведення призначеної судової економічної експертизи та отримання її результатів, для проведення експертизи матеріали справи № 910/1994/20 постановлено надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до супровідного листа від 23.02.2023 року № 910/19944/20/1219/2023 матеріали справи № 910/19944/20 в 3 томах були направлені на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу суду від 21.12.2022 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/19944/20 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 року витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19944/20.

Супровідним листом № 4212/4430-4-23/72 від 03.04.2023 року матеріали справи № 910/19944/20 повернуті КНДІСЕ на адресу суду 14.04.2023 року та 14.04.2023 року направлені до суду апеляційної інстанції.

Поряд із цим, через канцелярію суду 04.04.2023 року надійшло клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3804/3161-4-23/72 від 27.03.2023 року про надання додаткових матеріалів для проведення судової економічної експертизи.

Зокрема, у поданому клопотанні експерт Проскура К. за результатами попереднього вивчення наданих для проведення експертизи матеріалів судової справи № 910/19944/20 та ознайомившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 року про призначення судової експертизи, відповідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України просить надати в розпорядження експерта додаткові матеріали, а саме:

- банківські виписки та платіжні доручення щодо здійснених розрахунків між КП ГІОЦ та ТОВ "ГЕРЦ" за Договором № 4790 від 02.01.2020 року за період його дії;

- регістри бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість та картка рахунку) КП ГІОЦ по розрахунках з ТОВ "ГЕРЦ" за Договором № 4790 від 02.01.2020 року ( по рахунку 631 або інших рахунках, де відображаються розрахунки з зазначеним контрагентом по зазначеному договору) з період з січня по жовтень 2020 року;

- регістри бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість та картка рахунку) КП ГІОЦ по розрахунках з ТОВ "ГЕРЦ" за Договором № 4790 від 02.01.2020 року (по рахунку 361 або інших рахунках, де відображаються розрахунки з зазначеним контрагентом по зазначеному договору) з період з січня по жовтень 2020 року;

- витяги з реєстрів системи АСОП, що містять підписи та печатки уповноважених осіб, відповідальних за їх достовірність, де видно обсяги здійснених за посередництвом ТОВ "ГЕРЦ" як Агента продажів разових електронних квитків за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року та деталізовану інформацію відносно того, за допомогою яких саме каналів продажу відбувались ці продажі;

- витяги з реєстрів системи АСОП, що містять підписи та печатки уповноважених осіб, відповідальних за їх достовірність, де видно обсяги здійснених за посередництвом ТОВ "ГЕРЦ" як Агента поповнень транспортного ресурсу карток за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року та деталізовану інформацію відносно того, за допомогою яких саме каналів продажу відбувались ці продажі;

- інші матеріали, що стосуються суті поставлених перед експертами питань.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 року у справі № 910/19944/20 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/19944/20 повернуто 04.07.2023 року до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року поновлено провадження у справі № 910/19944/20 та призначено підготовче засідання для вирішення клопотання судового експерта на 26.07.2023 року, зобов`язано сторін у строк до 20.07.2023 року надати через канцелярію суду вищезазначені документи, які зазначає експерт в своєму клопотанні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року задоволено клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3804/3161-4-23/72 від 27.03.2023 року про надання додаткових матеріалів для проведення судової економічної експертизи та направлено судовому експерту для проведення судової економічної експертизи додаткові матеріали.

Через канцелярію суду 07.12.2023 року разом з матеріалами справи № 910/19944/20 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023 року, який судом долучений до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2024 року.

У підготовче судове засідання 18.01.2024 року з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача.

Судом доведено до відома сторін, що через систему "Електронний суд" 11.01.2024 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 11.01.2024 року, а також клопотання б/н від 11.01.2024 року про призначення повторної експертизи, в якому останній просить суд призначити у справі повторну комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", на вирішення якої поставити питання:

- Який обсяг продажу разових електронних квитків було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг поповнення транспортного ресурсу карток було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг коштів було повернено з коштів, що надійшли за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу каток?

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ "ГЕРЦ" розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року? Якщо підтверджується, то якими саме доказами?

Вказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Так, розглянувши в підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 року клопотання уповноваженого представника відповідача про призначення повторної експертизи, за умови наявності інших доказів, що можуть підтвердити або спростувати обставини справи, враховуючи наявний висновок експерта та зміст клопотання відповідача, а також усні пояснення представників сторін, на даному етапі судового розгляду не вбачається підстав для призначення повторної експертизи, у зв`язку з чим судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної експертизи.

Окрім того, в підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 року уповноважений представник відповідача подав клопотання б/н від 18.01.2024 року про виклик експертів в судове засідання для надання роз`яснень щодо висновку експерта і надання відповідей на питання суду та учасників справи.

Дане клопотання про виклик експертів судом долучено до матеріалів справи та повідомлено, що вищезазначене клопотання буде вирішуватись при розгляді справи по суті, на стадії дослідження доказів, а саме висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/1994/20 та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.02.2024 року.

Судом повідомлено, що через систему "Електронний суд" 20.02.2024 року та 22.02.2024 року від Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" надійшли ідентичні за змістом додаткові пояснення б/н від 19.02.2024 року, які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.02.2024 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 13.03.2024 року.

За наслідками розгляду в судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.03.2024 року клопотання представника відповідача про виклик експерта в судове засідання для надання пояснень суд, з урахуванням наявних у справі доказів та матеріалів, дійшов висновку про відсутність необхідності у вчиненні таких процесуальних дій, у зв`язку з чим в задоволенні відповідного клопотання відповідача протокольною ухвалою суду відмовлено.

Будь - яких інших доказів на підтвердження своїх вимог, заперечень та правової позиції, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін станом на 13.03.2024 року до суду не надходило.

У судові засідання з розгляду справи по суті 22.02.2024 року та 13.03.2024 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 22.02.2024 року та 13.03.2024 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях з розгляду справи по суті 22.02.2024 року та 13.03.2024 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 року № 1887 було затверджено Порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - Порядок), який регулює питання функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, визначає учасників відносин, їх права та обов`язки, види та форми носіїв електронного квитка, процедуру реєстрації та обігу електронного квитка.

Пункт 1.4. Порядку встановлює значення термінів, які вживаються в тексті Порядку:

- автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - АСОП) - програмно-технічний комплекс, призначений для обліку наданих транспортних послуг з використанням електронного квитка;

- електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає пасажирові право на одержання транспортних послуг;

- транспортний ресурс - електронний ресурс, що розміщений на носії електронного квитка, зберігається в АСОП та містить інформацію про наявну в користувача (пасажира) кількість поїздок, проїзні квитки та/або баланс грошових коштів.

При цьому Розділ 3 Порядку визначає коло учасників відносин в АСОП:

3.5. Оператором є Комунальне підприємством «Головний інформаційно - обчислювальний центр».

3.7. Агентами є залучені оператором суб`єкти господарювання, що мають належну інфраструктуру обслуговування (користувачів) пасажирів, обладнання та відповідні права для здійснення операцій з продажу електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу.

3.10. Користувачами (пасажирами) є фізичні особи, що використовують електронний квиток для сплати транспортних послугу пасажирському транспорті загального користування, користуються транспортним засобом, перебуваючи в ньому, але не причетні до керування ним.

Пунктом 3.11. Порядку передбачено, що приєднання перевізників, агентів, банків, фінансових установ до АСОП здійснюються на підставі договорів про надання послуг в АСОП, що укладаються з оператором.

Як встановлено судом за матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Герц» (агент за договором, позивач у справі) шляхом подання Заяви від 02.01.2020 року про намір укласти Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП» відповідно до п. 3.11 Порядку укладено з Комунальним підприємством «Головний інформаційно - обчислювальний центр» (відповідач у справі, КП «ГІОЦ» за договором), що визначено особою, уповноваженою здійснювати справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - АСОП), згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2018 року № 706, Договір № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого КП «ГІОЦ» здійснює генерацію електронних квитків, а Агент (позивач) зобов`язується надавати представницькі послуги, передбачені договором.

Згідно преамбули Договору сторони визначили наступні терміни:

- електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає право пасажиру на одержання транспортних послуг;

- носій електронного квитка - матеріальний або віртуальний засіб, що забезпечує доступ до транспортного ресурсу, який зберігається в АСОП;

- оператор АСОП - Комунальне підприємство «Головний інформаційно- обчислювальний центр» (КП ГІОЦ);

- транспортний ресурс - електронний ресурс, що знаходиться на носії електронного квитка, зберігається в АСОП та містить інформацію про наявну у користувача (пасажира) кількість поїздок, проїзні квитки та/або баланс грошових коштів.

Як зазначено в п. 1.1 Договору останній укладений КП ГІОЦ як оператором АСОП з метою забезпечення реалізації електронних квитків АСОП силами ТОВ «Герц» як агента, що має необхідну інфраструктуру обслуговування пасажирів, обладнання та відповідні права для здійснення операцій з продажу електронних квитків тощо, що підтверджується поданою Агентом Заявою про намір у класи Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП».

Відповідно до пункту 2.2. Договору під послугами розуміється забезпечення організації та супроводу мережі розповсюдження, в якій користувачі можуть придбати (отримати) послугу оператора АСОП з генерації електронних квитків АСОП та/чи транспортного ресурсу, в режимі реального часу 24/7 (далі - Дистрибуція), а саме: розробку регламентів, інструкцій, моделей фінансових та інформаційних потоків, інших документів для забезпечення методологічного та юридичного супроводу дистрибуції; дистрибуцію через наявні в Агента програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), точки продажу, інтернет-портали/сервіси, агрегатори послуг, банки, ритейлерів тощо; забезпечення процесу дистрибуції урахуванням законодавства України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (фіскалізації); облік, розрахунки, контроль отримання виручки від надання представницьких послуг, наступне її перерахування на відповідні рахунки, інформацію про які надає оператор АСОП; обмін інформацією відповідно до умов цього Договору, технологічних регламентів та вказівок оператора АСОП; забезпечення дотримання вимог, встановлених оператором АСОП, щодо порядку та умов надання дистрибуції; надання звітності щодо дистрибуції оператору АСОП.

Розділами 1-8 Договору сторони узгодили предмет договору, права та обов`язки сторін, порядок надання послуг, вартість послуг та порядок оплати, відповідальність сторін, термін дії договору та умови його припинення, внесення змін до договору тощо.

Додатком № 1 до Договору є Заява про намір укласти Договір «Надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП» та Додатком № 2 «Вартість послуг, порядок розрахунків та інші умови договору».

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За умовами пункту 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, застосовується до відносин сторін, що виникли з 02.01.2020 року та діє до 31 грудня 2020 року.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором), який підпадає під правове регулювання норм глави 31 Господарського кодексу України.

Статтею 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 296 ГК України агентські відносини виникають у разі: 1) надання повноважень агентові на вчинення відповідних дій на підставі договору; 2) схвалення принципалом угоди, укладеної в його інтересах агентом, без повноважень на її укладення або з перевищенням наданих йому повноважень.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

У відповідності до ст. 305 Господарського кодексу України відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг Агента регламентується цим Договором та Порядком функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 року № 1887, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міські державної адміністрації) від 26 жовтня 2018 року № 1934 «Про введення в дослідну експлуатацію автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міські державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року № 1864) та іншим нормативи - правовими документами.

За загальним правилом ч. 1 ст. 300 ГК України агент зобов`язаний особисто виконати дії, на які його уповноважив принципал. Причому, якщо агентським договором не передбачено іншого, агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах принципала (ч. 2 ст. 300 ГК України).

Згідно п. 7.1 Порядку агенти зобов`язані здійснювати продаж електронного квитка та забезпечувати організацію перевірки ліміту, організовувати пункти поповнення транспортного ресурсу, здійснювати операції щодо активації носії електронного квитка.

За умовами п. 4.1 Договору послуги надаються Агентом після отримання ним логіну та пароля згідно з технологічними регламентами, розробленими Оператором АСОП та цим Договором.

Відповідно до п. 4.5 Договору КП ГІОЦ протягом десяти робочих днів з дати підписання Заяви (Додаток № 1 до цього Договору) надає Агенту право (дозвіл) па використання АСОП шляхом надання ключів доступ - логіну(-ів) та паролю (-ін). В цей же строк Агент укладає з КП ПОЦ угоду про конфіденційність відповідно до запропонованої КП ГІОЦ форми. За відсутності такої Угоди, КП ПОЦ має право відтермінувати доступ Агента до АСОП до моменту її підписання.

У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 300 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором (ч.ч. 4-6 ст. 300 ГК України).

Як визначено в п. 5.1 Договору вартість послуг Агента та порядок здійснення розрахунків встановлюється у Додатку № 2 до Договору.

Так, відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору вартість послуг Агента за договором складає 1% від ціни продажу разового квитка, суми поповнення транспортного ресурсу, здійсненого пасажиром з використанням АСОП та оплачується КП «ГІОЦ» щомісячно в порядку, встановленому договором.

Пунктами 2, 3 Додатку № 2 до Договору передбачено, що за результатами наданих послуг Агент до 3-го числа, наступного за місяцем надання послуг, оформляє та передає на підписання КП «ГІОЦ» два примірника акту приймання-передачі наданих послуг за місяць надання послуг. КП «ГІОЦ» впродовж 5-ти робочих днів з моменту одержання від Агента актів приймання-передачі наданих актів, підписує і направляє Агенту його примірник або надсилає мотивовану відмову в прийманні наданих послуг, що містить перелік зауважень.

Агент впродовж 5-ти робочих днів з дня одержання відмови КП «ГІОЦ» від приймання наданих послуг, що містить перелік недоліків та зауважень, складає і направляє КП «ГІОЦ» два примірника двостороннього акту з переліком недоліків і термінів їх усунення, підписаний зі своєї сторони (п. 4 Додатку № 2 до Договору).

Розгляд та узгодження двостороннього акту з переліком недоліків і термінів їх усунення відбувається в порядку, визначеному п. 3 цього Договору (п. 5 Додатку № 2 до Договору).

У випадку не підписання КП «ГІОЦ» акту(-ів) приймання-передачі наданих послуг у встановлені строки та відсутності мотивованої відмови КП «ГІОЦ» в прийманні наданих послуг, вважається, що послуги Агента прийняті без зауважень (п. 6 Додатку № 2 до Договору).

Як зазначено позивачем в позовні заяві, на виконання умов Договору позивачем в період липень - жовтень 2020 року було надано, а відповідачем як замовником прийнято послуги з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу на загальну суму 1 125 086,15 грн., на підтвердження чого позивачем надано копії актів приймання - передачі наданих послуг до Договору, а саме:

- від 31.07.2020 року на суму 259 272,50 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за липень 2020 року на суму 25 927 249,81 грн.;

- від 31.08.2020 року на суму 264 746,28 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за серпень 2020 року на суму 26 474 628,37 грн.;

- від 30.09.2020 року на суму 305 930,96 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 30 593 095,60 грн.;

- від 31.10.2020 року на суму 295 136,41 грн. з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 29 513 640,90 грн.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні Звіти про надання ТОВ «ГЕРЦ» представницьких послуг із забезпечення реалізації електронних квитків АСОП згідно з Договором за період з серпень - жовтень 2020 року, завірені підписами уповноваженої особи ТОВ «Герц» та скріплені відтисками печатки товариства.

Судом встановлено, що акт приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2020 за липень 2020 року підписано обома сторонами Договору без зауважень, та, як вбачається зі змісту останнього, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з боку замовника відсутні.

В свою чергу, акти приймання - передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані в односторонньому порядку позивачем та, як зазначено в позовній заяві, були направлені на адресу КП «ГІОЦ» для погодження та підписання.

Факт отримання вказаних документів відповідачем не заперечується.

Так, визначеному Договором обов`язку агента з оформлення та передавання на підписання замовнику - КП «ГІОЦ» документів для оплати (акту приймання - передачі наданих послуг) кореспондує обов`язок замовника (оператора АСОП) зі своєчасного підписання наданих агентом актів для засвідчення факту належного надання послуг за Договором згідно умов пунктів 2, 3 Додатку № 2 до Договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, відповідач надіслані Акти приймання-передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року в строк, передбачений умовами Договору, не підписав та не повернув.

Наразі, доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості та строків надання послуг, зазначених в актах приймання - передачі послуг за спірний період у відповідності до умов Договору на адресу позивача та під час розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, всупереч досягнутим домовленостям відповідач оплату наданих за спірним Договором послуг не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за Договором у зазначеній вище сумі 1 125 086,15 грн.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем як агентом послуг за Договором та з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу замовника претензію вих. № 20/09-30/03 від 30.09.2020 року з вимогою сплатити заборгованість за Актами за період липень - серпень 2020 року.

У відповідь на вказану претензію 09.11.2020 року на адресу ТОВ «ГЕРЦ» надійшла відповідь відповідача вих. №02- 2264 від 02.11.2020 року, в якій КП «ГІОЦ» повідомляє про неможливість точного визначення бази розрахунку агентської винагороди за наданими ТОВ «ГЕРЦ» Актами, відтак не погоджує Акт приймання - передачі наданих послуг за серпень 2020 року та зазначає про відсутність підстав для здійснення оплати заборгованості за ним. При цьому відповідач просив позивача надати звітність щодо дистрибуції за період липень - жовтень 2020 року за формою, наданою КП «ГІОЦ».

В подальшому ТОВ «Герц» 17.11.2020 року на адресу КП «ГІОЦ» було направлено вимогу вих. № 20/11-17/09 від 17.11.2020 року, в якій зазначено, що актуальна інформація про придбані користувачами електронні квитки та/або поповнені транспортні ресурси міститься в базі даних АСОП у вигляді відповідних реєстрів, окрім цього в кінці кожного місяця співробітники ТОВ «ГЕРЦ» та КП «ГІОЦ» проводять в електронному вигляді попередню звірку стосовно наданих Агентом послуг за Договором, результати якої знаходять своє відображення в Актах приймання - передачі послуг. Також у вимозі було зазначено про збільшення суми заборгованості відповідно до наданих Агентських послуг за вересень 2020 року та жовтень 2020 року на суму 305 930,96 грн. та 295 136,41 грн. відповідно, у зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача склала 1 125 129,56 грн.

В свою чергу, за результатами розгляду вимоги позивача № 20/11-17/09 від 17.11.2020 року відповідач листом № 303-3834 від 21.12.2020 року відхилив останню, посилаючись на її необґрунтованість та неможливість через технічні можливості АСОП виокремити канали продажу, через які ТОВ «Герц» надавало послуги згідно з Договором.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, свої зобов`язання щодо сплати позивачу грошових коштів за надані послуги за Договором у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, внаслідок чого, за твердженням позивача, у КП «ГІОЦ» утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 125 086,15 грн., яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу за Договором або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним Договору № 4790 надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року та/або його окремих положень, а також розірвання правочину на час фактичного виконання сторонами суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, заперечуючи у відзиві проти позовних вимог відповідач посилається на те, що позивачем у наданих Актах приймання-передачі наданих послуг за спірний період з липня по жовтень 2020 року здійснено розрахунок послуг за Договором з урахуванням обсягів продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу транспортних карток, що не були здійснені внаслідок виконання ТОВ «ГЕРЦ» своїх зобов`язань за Договором.

Так, за твердженням відповідача, до вказаного обсягу позивач в порушення умов п. 2.2 Договору включив обсяг продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу карток, що були здійснені через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать територіальній громаді м. Києва, перебувають у господарському віданні КП «ГІОЦ» та не передавалися ТОВ «ГЕРЦ» в оренду, позичку чи в будь-який інший спосіб, а тому ТОВ «ГЕРЦ» безпідставно включило до загальних обсягів продажу також і продажі разових електронних квитків і сум поповнення транспортного ресурсу з використанням ПТКС КП «ГІОЦ».

Також відповідач у відзиві зазначає, що в порушення умов п. 2.2 Договору позивачем включено до обсягу продаж також обсяги продажу через Інтернет-сайт КП «ГІОЦ» (https:www.gioc.kiev.ua) і чат-боти (KyivMetroBot в Телеграм, Facebооk та КуіуРауBot в Телеграм та Facebооk).

Отже, як наголошує відповідач, технічні можливості АСОП не дозволяють чітко виокремити інші, окрім ПТКС КП «ГІОЦ» конкретні канали продажу (інтернет-сайт КП ГІОЦ чи чат-бот/сайт сторонньої організації), через які позивач надавав послуги згідно з Договором, у зв`язку з чим КП «ГІОЦ» не було узгоджено та підписано в повному обсязі надані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг за період липень - жовтень 2020 року за Договором, оскільки, за твердженням відповідача, без відповідної звітності не вбачається можливим перевірити вірність бази розрахунку агентської винагороди за надані ТОВ ГЕРЦ» представницькі послуги за цим Договором.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Наразі, під час розгляду справи відповідачем - КП «ГІОЦ» подане клопотання б/н від 29.07.2021 року про призначення судової економічної експертизи, в обґрунтування якого останній посилається на те, що предметом позову є стягнення з відповідача 1 125 086,15 грн. боргу, проте згідно контррозрахунку по сумах винагороди ТОВ "Герц", наданого відповідачем, за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними КП "ГІОЦ" становить 451 316,73 грн., тобто наявні суттєві розбіжності у сумах, що є предметом спору та за відсутності з боку позивача належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують відповідний розмір позовних вимог.

На думку відповідача, різниця в сумах також спричинена тим, що позивач розглядав як канали продажу сайт Київ ID, сайт ГІОЦ та програмно - технічні комплекси самообслуговування (ПКТС або автомати продажу та поповнення засобів оплати проїзду), а також інші ресурси, в той час як така позиція необґрунтована належним та допустимими доказами, оскільки вищевказані ПКТС і мобільні додатки разом із сайтом ГІОЦ не передавалися у користування ТОВ "Герц" та знаходяться у господарському відання КП ГІОЦ.

В свою чергу, згідно пояснень позивача зазначена заборгованість підтверджується наданими разом з позовною заявою доказами узгодження з КП "ГІОЦ" обсягів та вартості наданих агентом послуг за Договором № 4790 від 02.01.2020 за період серпень - жовтень 2020 року, зокрема, паперовими копіями електронних листів з електронної скриньки nataliia.hyria@kmda.gov.ua на електронну пошту treveco@gerc.ua за період з серпня 2020 по жовтень 2020 року щодо звітів по Договору.

За твердженням відповідача, вирішення питання про наявність або відсутність первинних документів, що підтверджують суму позовних вимог, встановлення каналів продажу з яких має перераховуватись винагорода позивачеві, встановлення кількості поїздок з яких така винагорода має бути сплачена і залежить вирішення питання чи виник у відповідача обов`язок сплачувати грошові кошти, на підставі чого, у якому розмірі та за який період.

При цьому відповідач стверджує, що надані позивачем документи не підтверджують позовних вимог, позаяк не містять інформації про усі зазначені вище обставини, за якими суд може дійти висновку про наявність у відповідача заборгованості, строк виконання якої настав, та можливість задоволення позовних вимог у даній справі.

Таким чином, оскільки в процесі розгляду справи виникла необхідність для роз`яснення питань, які потребують спеціальних знань, за наслідками вивчення матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність проведення документальної перевірки доказів, на які посилається позивач як на підставу свої позовних вимог, за змістом і формою та зіставлення даних взаємопов`язаних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем і відповідачем, а також облікових документів з діючими нормативними документами, враховуючи специфіку визначених позивачем каналів продажу за допомогою програмно - технічних комплексів самообслуговування і мобільного додатку, які разом із сайтом ГІОЦ не передавалися у користування ТОВ "Герц" та знаходяться у господарському віданні Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр", у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року, частково задоволено клопотання відповідача - Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" та призначено у справі № 910/19944/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України.

В свою чергу, за змістом отриманого повідомлення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-22/16049-ЕК від 01.08.2022 року про неможливість проведення судової експертизи, а також письмових пояснень експертної установи № 19/29 від 08.2022 року ДНДЕКЦ МВС України судом встановлено, що перше та друге питання, винесене на розгляд експерта ухвалою від 13.10.2021 року передбачають установлення каналів продажу разових електронних квитків та каналів поповнення транспортного ресурсу карток, що не відноситься до завдань судової економічної експертизи в розумінні розділу III Науково-методичних рекомендацій. Крім того, як зазначено експертною установою, реєстри системи АСОП не відносяться до документів бухгалтерського та податкового обліку у розумінні п.п. 3.3 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій, питання ухвали сформульовані неоднозначно, а саме не зазначено, яким юридичним (фізичним) особам повертались кошти. Окрім цього, у Повідомленні запропоновано четверте питання ухвали від 13.10.2021 року уточнити та викласти в редакції, яка відповідатиме Науково-методичним рекомендаціям, а саме: "Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ "ГЕРЦ" розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року? Якщо підтверджується, то в якому розмірі?", а також зазначено, що судом на клопотання експерта від 14.06.2022 року № СЕ-19-22/16049-ЕК питання для проведення експертизи не змінено. Додатково у Повідомленні з посиланням на абз. 9 п.1.1 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій зазначено, що не належить до завдань економічної експертизи вирішення питань, що належать до компетенції державного фінансового та податкового контролю.

В контексті вищенаведеного, оскільки за висновками суду винесені на розгляд економічної судової експертизи питання безпосередньо стосуються визначення обсягу поповнення транспортного ресурсу карток, обсягу грошових коштів, які надійшли з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу карток та були повернуті, обсягу продажу разових електронних квитків на підставі документів, що фіксують фінансово - господарські операції КП "ГІОЦ", а саме реєстрів АСОП, а також визначення заборгованості з оплати вартості послуг за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року, отже відносяться саме до завдань економічної експертизи, судом критично оцінено формулювання про неможливість проведення економічної експертизи, викладені в Повідомленні та наданих судовим експертом ДНДЕКЦ МВС Корецькою Ю.В. поясненнях, які ґрунтуються на невідповідності питань завданням економічної експертизи.

При цьому суд констатує, що саме в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року за результатами розгляду апеляційної скарги КП "ГІОЦ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року про призначення судової економічної експертизи, якою останню залишено без змін, зазначено про відповідність редакції поставлених судом перед експертами питань Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5), а також обґрунтованість наведених судом першої інстанції підстав для призначення судової економічної експертизи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та підстави призначення, викладені у відповідній ухвалі суду від 13.10.2021 року про призначення експертизи, з метою виключення суперечностей та неоднозначностей в розрахунках сторін та наданих сторонами доказах, а також те, що в процесі розгляду справи виникла необхідність для роз`яснення питань, які потребують спеціальних знань з урахуванням специфічності предмету регулювання спірного Договору № 4790 від 02.01.2020 року, а саме документального підтвердження на підставі належних та допустимих доказів наявної заборгованості відповідача перед позивачем у чітко встановленому розмірі, для повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та ухвалою від 21.12.2022 року призначив комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

На вирішення експертів винесено наступні питання, зміст яких є ідентичним питанням, зазначеним судом в ухвалі про призначення експертизи від 13.10.2021 року:

- Який обсяг продажу разових електронних квитків було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг поповнення транспортного ресурсу карток було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу?

- Який обсяг коштів було повернено з коштів, що надійшли за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу каток?

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ "ГЕРЦ" розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року? Якщо підтверджується, то якими саме доказами та в якому розмірі?

Наразі, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 року у справі № 910/19944/20 залишено без змін.

Поряд із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року на виконання клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3804/3161-4-23/72 від 27.03.2023 року про надання додаткових матеріалів для проведення судової економічної експертизи, направлено судовому експерту для проведення комплексної судової економічної експертизи додаткові матеріали: платіжні доручення щодо здійснених розрахунків між КП ГІОЦ та ТОВ "ГЕРЦ" за Договором № 4790 від 02.01.2020 року за період його дії, зокрема від 21.02.2020 року № 14, від 13.03.2020 року № 13, від 22.05.2020 року № 14, від 29.05.2020 року № 1, від 19.06.2020 року № 66, від 10.07.2020 року № 12; банківські виписки та платіжні доручення щодо здійснених розрахунків між КП ГІОЦ та ТОВ "ГЕРЦ" за Договором № 4790 від 02.01.2020 року за період його дії; регістри бухгалтерського обліку по рахунку № 631 по Договору №4790; витяги з реєстрів системи АСОП щодо продажів разових електронних квитків за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року; витяги з реєстрів системи АСОП щодо поповнень транспортного ресурсу карток за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року; звіти про надання представницьких послуг із забезпечення реалізації електронних квитків АСОП ТОВ "ГЕРЦ" згідно з Договором, за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року; інформація щодо розбіжностей при розрахунку суми винагороди ТОВ "ГЕРЦ" згідно з Договором надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП № 4790 від 02.01.2020 року. Для подальшого проведення судової економічної експертизи матеріали справи №910/19944/20 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

У відповідності до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Так, через канцелярію суду 07.12.2023 року разом з матеріалами справи № 910/19944/20 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023 року, відповідно до змісту якого у межах наданих на дослідження документів не видалося за можливе надати відповідь на питання, який обсяг продажу разових електронних квитків системи АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу; не видалося за можливе надати відповідачі на питання, який обсяг поповнення транспортного ресурсу карток було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року за даними реєстрів систему АСОП та за допомогою яких саме каналів продажу, а також не видалося за можливе надати відповідь на питання, який обсяг коштів було повернено з коштів, що надійшли за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року з продажу разових електронних квитків і поповнення транспортного ресурсу карток. У межах наданих на дослідження документів (зокрема, актів приймання-передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, з урахуванням умов договору № 4790 від 02.01.2020) підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ "ГЕРЦ" розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року у сумі 1 125 086, 15 грн.

У відповідності до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, тоді як принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Водночас, судове пізнання завжди опосередковане оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 року у справі №910/5300/17.

Суд зазначає, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (частина 1 статті 101 ГПК України).

При цьому, під час розгляду спору як позивачем в обґрунтування обставин, на які він посилається в позовній заяві, так і відповідачем на підтвердження наведених в заперечення позову доводів не надано будь - яких інших доказів, окрім переданих на дослідження експертам в сукупності з іншими документами, наявними в матеріалах справи.

В свою чергу, за наслідками отримання експертного висновку № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023 року та враховуючи ненадання сторонами додаткових доказів, окрім таких, що були об`єктом дослідження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами розгляду в підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 року судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача б/н від 11.01.2024 року про призначення повторної експертизи як такої, підстави для призначення якої заявником в розумінні приписів ст. 107 ГПК України не доведені.

Зокрема, відповідачем під час судового розгляду окрім непогодження з висновком судових експертів за наслідками проведення судової економічної експертизи згідно ухвали від 21.12.2022 року не наведено додаткових доводів щодо необґрунтованості або суперечності висновку експерта з іншими матеріалами справи.

Водночас суд наголошує, що за визначенням поняття «судова експертиза» наведеному у статті 1 Закону України "Про судову експертизу" - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

Відтак, зважаючи на специфіку правовідносин сторін, що узгоджені Договором та пов`язані з автоматизованою системою обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва (АСОП) та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, за умови необхідності застосування спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності, а також враховуючи визначення та зміст економічної експертизи, наведене в сукупності зумовило неможливість самостійного встановлення судом як факту наявності так і документально підтвердженого розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Герц» за надані послуги за Договором та, відповідно, призначення судової економічної експертизи.

Зокрема, враховуючи вищевикладене та ознайомившись зі змістом отриманого судом експертного висновку № 7768/7769/23-72 від 20.10.2023 року, докладним описом проведених досліджень та наведеними висновками експерта судом встановлено відсутність будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України висновку чи суперечливість його іншим матеріалам та документам, за умови їх відсутності.

За результатами здійсненої судом згідно приписів статей 86, 104 Господарського процесуального кодексу України оцінки та аналізу наданого експертного висновку судом встановлено, що за результатами дослідження експертами наданих документів (актів приймання - передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, банківських виписок та платіжних доручень) підтверджується:

- за період січень 2020 року - жовтень 2020 року надання послуг ТОВ «Герц» на користь КП» ГІОЦ» за Договором на загальну суму 1 972 055,31 грн.;

- сума грошових коштів, отриманих ТОВ «Герц» від КП «ГІОЦ» як оплата за надані послуги відповідно до Договору складає 846 969,16 грн.;

- сума непогашеної заборгованості КП «ГІОЦ» перед ТОВ «Герц» за надані згідно Договору послуги за період липень 2020- жовтень 2020 року складає 1 125 086,15 грн.

Поряд із цим, як зазначено експертами, на дослідження надано Звіти про реалізацію продукції, складені КП «ГІОЦ», за підписом в.о. директора КП «ГІОЦ» Д.Д.Шевченка, що містять інформацію про кількість та вартість проданих КП «ГІОЦ» разових квитків у розрізі окремих агентів, а також розгорнуті Звіти про реалізацію продуктів (Загальна сума здійснених операцій з продажу електронних квитків) за липень - жовтень 2020 року.

Проте, на дослідження не надано вихідних даних та інформаційних ресурсів, на підставі яких сформовано вищенаведені розрахунки, тому, за висновками експертів, підтвердити їх достовірність у межах наданих на дослідження документів не видається за можливе.

Окрім цього, на дослідження надано документ під назвою «Інформація щодо розбіжностей при розрахунку суми винагороди ТОВ «ГЕРЦ» згідно з Договором за період з липня по листопад 2020 року, проте у зв`язку з ненаданням вихідної інформації та доступу до інформаційного забезпечення, де міститься інформація, наведена у вказаному документі, відповідно, у межах наданих на дослідження документів та у межах компетенції судового експерта - економіста не видається за можливе підтвердити чи спростувати достовірність вищенаведених розрахунків.

Водночас, як вказано в отриманому судом висновку експертів, у межах наданих на дослідження документів (зокрема, актів приймання-передачі послуг, звітів про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, з урахуванням умов Договору №4790 від 02.01.2020 року), підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ «ГЕРЦ» розмір заборгованості за Договором № 4790 про надання представницьких послуг з забезпечення реалізації електронних квитків АСОП від 02.01.2020 року за період з липня 2020 по жовтень 2020 року у сумі 1 125 086,15 грн.

Суд зазначає за результатами правового аналізу статей глави 31 ГК України, яка регулює відносини комерційного посередництва, що сутність комерційного посередництва агента полягає саме у наданні послуги у вигляді укладання чи сприяння в укладанні угоди, отже результатом роботи, який має визначатися у Акті виконання робіт має, зазначається саме цей факт.

Як зазначалось судом вище, сторонами в Додатку № 2 до Договору погоджено вартість, порядок документального оформлення послуг та порядок розрахунків.

Відтак, враховуючи визначений Додатком № 2 до Договору порядок погодження сторонами вартості послуг та обсягу винагороди агента, у разі непогодження КП «ГІОЦ» як замовника зі змістом наданих позивачем на підписання актів приймання - передачі наданих послуг, в тому числі вартістю послуг ТОВ «Герц», має протягом 5 робочих днів з моменту одержання від агента таких актів надіслати мотивовану відмову від приймання наданих послуг, що містить перелік зауважень.

Наразі, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано складених КП «ГІОЦ» актів про відмову від прийняття послуг з мотивацією та переліком недоліків, а також термінів їх усунення.

При цьому за змістом п. 6 Додатку № 2 до Договору у випадку не підписання КП «ГІОЦ» акту приймання - передачі наданих послуг у встановлені строки та за відсутності мотивованої відмови в прийманні послуг, вважається, що послуги агента прийняті без зауважень.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з надання відповідачеві агентських послуг за Договором, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є Акт приймання - передачі наданих послуг та саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарських операцій і містить інформацію про вартість наданих послуг.

Тобто, з огляду на умови Додатку № 2 до Договору щодо порядку погодження сторонами актів приймання - передачі наданих послуг та з урахуванням положень Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказані підписані в односторонньому порядку ТОВ «Герц» акти приймання - передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року необхідно вважати такими, що погоджені замовником та за відсутності обґрунтованих відмов від підписання актів є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного надання обумовлених Договором агентських послуг.

Наведене за відсутності доказів наявності мотивованої відмови відповідача від підписання спірних актів та/або їх повернення, вчинених у визначені Договором порядку та строки, а також з урахуванням висновків судової економічної експертизи дає змогу стверджувати про виникнення у відповідача зобов`язання з оплати послуг, а у позивача відповідного права вимагати такої оплати.

При цьому, саме з урахуванням заперечень відповідача проти позову судом під час розгляду справи було призначено судову економічну експертизу з метою встановлення всіх обставин справи.

Додатково судом взято до уваги обставини погодження сторонами та підписання без заперечень, в тому числі з боку відповідача, актів приймання - передачі наданих послуг за Договором за попередні періоди, тобто під час реалізації усталених правовідносин за наслідками надання ідентичних послуг, умови щодо змісту, порядку надання та оплати яких умовами Договору не змінювались, у зв`язку з чим судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з посиланням на зміну керівництва КП «ГІОЦ», позаяк доказів впливу останніх на обставини виконання відповідачем Договору, укладеного між сторонами, КП «ГІОЦ» суду не надано.

Наразі, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 року зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Таким чином, виходячи з таких принципів господарського судочинства як диспозитивність і змагальність сторін, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах даної справи докази, якими в сукупності з отриманим за наслідками проведення судової економічної експертизи висновком підтверджуються доводи позивача про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним Договором в частині оплати наданих позивачем послуг, суд доходить висновку, що при розгляді даної справи позивачем доведено як порушення відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг, так і обсяг їх невиконання.

При цьому судом враховано, що за наслідками проведення призначеної судом судової економічної експертизи не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо безпідставного збільшення позивачем обсягів продажу за рахунок ресурсів (каналів продажу), які позивач не мав підстав для включення до бази розрахунку агентської винагороди.

Зокрема, зазначаючи про те, що технічні можливості АСОП не дозволяють виокремити канали продажу, через які ТОВ «Герц» надавало послуги згідно спірного Договору, відповідачем не враховано умови п.п.3.1.4, 3.1.7 Договору, згідно якого КП «ГІОЦ» зобов`язується: забезпечувати можливість цілодобового вільного доступу агента та/або уповноважених представників агента з використанням телекомунікаційних мереж АСОП, окрім періоду проведення технологічних робіт, про що заздалегідь повідомляється агента; забезпечувати інформаційну, технологічну взаємодію та відповідний обмін даними із Агентом щодо функціонування носіїв електронного квитка та розподілу грошових коштів між учасниками АСОП.

У відповідності до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2018 року № 706 КП «ГІОЦ» визначено оператором автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва (АСОП), отже відповідач як оператор за наявності доступу до інформації про операції з придбання користувачами електронних квитків та/або поповнення транспортних ресурсів, яка міститься в базі даних АСОП у вигляді відповідних реєстрів, що спростовує твердження відповідача про неможливість розрахунку вартості послуг ТОВ «Герц» як агента з урахуванням каналів продажу.

Поряд із цим, з урахуванням імперативних умов спірного Договору щодо права КП «ГІОЦ» на надання мотивованої відмови від підписання актів приймання - передачі послуг суд наголошує, що відповідне право має бути реалізоване відповідачем до початку судового розгляду спору про стягнення заборгованості за такими актами, позаяк, зокрема, обставини нездійснення відповідачем оплати та за відсутності вчинених у встановлені Договором строки належним чином мотивованих відмов зумовили виникнення даного судового спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати за надані позивачем послуги відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 125 086,15 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (вул. Космічна, 12 а, м. Київ,02192, код ЄДРПОУ 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" (вул. Єврейська, 2а, м. Одеса, Одеська область, 65014, код ЄДРПОУ 30587514) 1 125 086,15 грн. (один мільйон сто двадцять п`ять тисяч вісімдесят шість грн. 15 коп.) боргу та судовий збір в розмір 16 876,29 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 29 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2024 року.

Суддя А.М. Селівон