Рішення

від 13.06.2024 по справі 924/311/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2024 р. Справа № 924/311/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Чорноострівської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області

до Хмельницької районної військової адміністрації, м. Хмельницький

Приватного підприємства "Корона-Спорт" м. Хмельницький

про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки №264 від 23.05.2007р., скасування державної реєстрації прав, скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду

За участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - Ляндебурська Н.В. згідно довіреності

відповідача 2 - не з`явився

від прокуратури - Веселовська О.П. - згідно посвідчення

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.03.2024р. на адресу суду надійшла позовна заява Керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Чорноострівської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області до Хмельницької районної військової адміністрації, м. Хмельницький та до Приватного підприємства "Корона-Спорт" м. Хмельницький, згідно якої просить суд:

- Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №264 від 23.05.2007р, укладений між ПП "Корона-Спорт" та Хмельницькою РДА про передачу у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (сінокіс) площею 3,15 га., що розташована на території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району;

- Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію усіх зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га речових прав та їх обтяжень;

- Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га.;

- Зобов`язати ПП "Корона-Спорт" повернути територіальній громаді в особі Чорноострівської селищної ради частину земельної ділянки водного фонду площею 2,4700 га, яка перебуває у межах земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га. та розташована за межами населених пунктів Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.08.2023р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюку І.В.

Ухвалою суду від 26.03.2024р. відкрито провадження у справі №924/311/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:30 год. 10.04.2024р.

У підготовчому засіданні 10.04.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11:00 год. 21.05.2024р.

У підготовчому засіданні 21.05.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 10 год. 30 хв. „05" червня 2024 р.

У судовому засіданні 05.06.2024р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 15:30 год. 13.06.2024р.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримувала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав зазначених у поданому відзиві від 10.04.2024р.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23.05.2007р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП "Корона-Спорт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №264 відповідно до п.1.1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови адміністрації від 7 лютого 2007 року № 118/07-р. надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Грузевицької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому Законом порядку.

Згідно п.2 в оренду передається земельна ділянка площею 3.15 га із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (сінокіс)). Грошова оцінка земельної ділянки складає 1 526 513 грн. Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Договір укладається строком на 20 (двадцять) років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. (п.3.2. Договору)

Відповідно до п.3.3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмір 45795, 39грн. за рік, починаючи з державної реєстрації договору оренди. Орендна плата вноситься на поточний рахунок Грузевицької сільської ради. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно, протягом 30 календарних наступних за останнім календарним днем звітного місяця, в сумі 3816,28грн. У розмір орендної плати не входить податок на землю. Орендар може вносити плату на майбутній період, але не більше, ніж за один рік. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних обставин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. У разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період орендна плата не повертається орендарю.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили підстави розірвання договору, зокрема: взаємна згода сторін; випадкове знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому у пункті 3.1. цього договору її використанню; невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором, в порядку, встановленому законодавством; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря. Розірвання договору з ініціативи орендодавця в односторонньому порядку допускається. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця є систематична (на протязі трьох і більше місяців) несплата орендарем орендної плати визначеної в пункті 3.3. цього договору.

Сторони погодились з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше, ніж за 10 (десять) днів. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі, підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною його частиною. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку, за винятком умови розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця, визначеної в пункті 7.3. цього договору. В разі припинення або розірвання цього договору Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у пункті 3.5. цього договору (п.7.4).

Згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га перебуває у користуванні ПП "Корона-Спорт" з цільовим призначенням земельної ділянки - 03.08 Для будівництва та обслуговування туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площею 3,1500 га.

Згідно інформації Хмельницького БТІ від 22.01.2024р. за №12/01-18 станом на 31.12.2012р. за ПП "Корона-Спорт" будь-яких об`єктів нерухомого майна (незавершеного будівництва) не зареєстровано.

29.09.2015р., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди ПП "Корона-Спорт" на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 737843068250).

22.03.2021р., Хмельницькою районною державною адміністрацією ПП «Корона-Спорт» видано містобудівні умови та обмеження за №08, а саме щодо будівництва адміністративних, господарських, допоміжних будівель та споруд об`єкту туристичної інфраструктури на земельній ділянці з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030.

29.09.2023р., Державною інспекцією архітектури та містобудування України ПП "Корона-Спорт" видано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, а саме на нове будівництво адміністративних, господарських, допоміжних будівель та споруд об`єкта туристичної інфраструктури - кемпінги на земельній ділянці з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030

Згідно інформація Єдиного реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дата завершення будівництва 24.07.2022р.

10.01.2024р., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "Корона-Спорт" зареєстровано право власності на адміністративні, господарські, допоміжні будівлі та споруди об`єкта туристичної інфраструктури загальною площею 275 кв.м., які розташовані на території Чорноострівської територіальної громади.

11.03.2024р. в ході проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42022242260000054 від 19.12.2022р. за ч. 1 ст. 239 КК України встановлено, що будь-які об`єкти нерухомого майна (розпочатого, незавершеного та завершеного будівництва) на даній земельній ділянці відсутнє.

Згідно листа від 15.03.2023 за №480 Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області, за наявними в РОВР в області матеріалами та з використанням інтернет-ресурсу https://kadastr.live земельна ділянка з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га знаходиться на лівому березі Хмельницького водосховища на річці Південний Буг (басейн річки Південний Буг).

04.01.2023р. проведено топографо-геодезичні робіти сертифікованим інженером - землевпорядником ПП "Діоріт Плюс 1" встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 частково накладається на межі прибережної захисної смуги річки Південний Буг. Згідно листа ПП "Діоріт Плюс 1" №66 від 23.03.2023р. площа накладення становить 2,4700 га.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із порушенням відповідачем Земельного кодексу України та Водного кодексу України прокурор звернувся із позовом до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 14 Конституції України та частиною 1 статті 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на таку категорію, як землі водного фонду (пункт «є» частини 1 статті 19 ЗК України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (стаття 58 ЗК України та стаття 4 ВК України).

Відповідно до частини 1 статті 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги (близькі за змістом положення містяться в частині 1 статті 88 ВК України).

В силу положень частини 2 статті 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Аналогічні положення закріплені і в частинах 2, 3 статті 88 ВК України.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина 1 стаття 61 ЗК України, частина 1 статті 89 ВК України).

Згідно частини 4 статті 61 ЗК України режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 61 ЗК України у прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов`язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов`язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

З огляду на вищенаведені норми землі прибережних захисних смуг уздовж річок є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14 і від 24 грудня 2014 року у справі № 6-206цс14, про те, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини прямо передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України) (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 63.2), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 41)). Ця судова практика є стабільною, тобто відповідне правозастосування є передбачуваним як для органів державної влади та місцевого самоврядування, так і для приватних осіб.

Відповідно до пункту 6.15. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів у населених пунктах, розташованих в прибережній зоні басейнів Чорного і Азовського морів, берегова смуга шириною 100 м повинна використовуватись як зона відпочинку населення, всі види будівництва, які не мають безпосереднього відношення до рекреаційної діяльності, забороняються. Спеціальні види будівництва повинні бути погоджені з Міністерством охорони здоров`я і Мінекобезпеки України.

Отже, на спірну земельну ділянку поширюються обмеження, передбачені для прибережної захисної смуги уздовж річок, крім іншого, щодо будівництва будь яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. За їхньої відсутності до вказаної ділянки має бути забезпечений безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування.

Вказані вимоги водного законодавства є доступними, чіткими, а наслідки їхньої дії - передбачуваними як для органу, який надав спірну земельну ділянку в оренду, так і для ПП "Корона-Спорт", яка, знаючи чи маючи знати про відповідні законодавчі обмеження, вважала за можливе, спробувати отримати таку ділянку в оренду для сінокосіння та здійснити будівництво на ній.

За змістом наведених приписів, Хмельницька районна рада і ПП "Корона-Спорт" знали чи повинні були знати про неможливість передання та отримання в оренду спірної земельної ділянки для вищевказаної мети. Отже, втручання у право орендаря мирно володіти цією ділянкою здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 слідує, що «Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи в отриманні цієї земельної ділянки, за відсутності для цього визначених законом перешкод (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 42)). Наявність таких перешкод унеможливлює реалізацію відповідного інтересу. Пропозиція нерозумних умов договору, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін договору (пункт 9.56)».

Так як спірна земельна ділянка не могла бути передана в оренду для сінокосіння, оскільки для цього існували законодавчі перешкоди, про які сторони оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 23.05.2007 знали чи повинні були знати, поведінка обох його сторін не була добросовісною. А тому наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду раніше вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).

Також, частиною 2 статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За пунктом "б" частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Оскільки у статті 152 ЗК України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2022 року у справі №922/3166/20 (п.83).

Також, згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗК України).

Статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що дані Публічної кадастрової карти містять офіційну інформацію, є належним доказом на підтвердження викладених обставин.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №264 від 23.05.2007р, укладений між ПП "Корона-Спорт" та Хмельницькою РДА про передачу у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (сінокіс) площею 3,15 га., що розташована на території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району, для будівництва гольф клубу, кафе, готелю, автостоянки, розміщення спортивних майданчиків.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію усіх зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га. речових прав та їх обтяжень.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га.

Зобов`язати ПП "Корона-Спорт" повернути територіальній громаді в особі Чорноострівської селищної ради частину земельної ділянки водного фонду площею 2,4700 га, яка перебуває у межах земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0030 площею 3,15 га. та розташована за межами населених пунктів Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнути з Хмельницької районної військової адміністрації (29018, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 122/2 код ЄДРПОУ 21318806) на користь Хмельницької обласної прокуратури, (м.Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ: 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 88201720343120002000002814) 6 056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Корона-Спорт" (29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/3, кв. 2, код ЄДРПОУ 34786633) на користь Хмельницької обласної прокуратури, (м.Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ: 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 88201720343120002000002814) 6 056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.06.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

2- Хмельницька обласна прокуратура - sekretariat@khmel.gp.gov.ua

3- Хмельницька окружна прокуратура - khm_oprok@khmel.gp.gov.ua

4 - Чорноострівська селищна рада - chorost@ukr.net

5- Хмельницька районна військова адміністрація та на ел.- adm@km-rada.gov.ua

6 - ПП "Корона-Спорт" 29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/3, кв. 2 (код 34786633)