Рішення

від 04.07.2024 по справі 755/5597/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5597/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

29.03.2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів в сумі 49572,93 грн., що складається з: заборгованості за надані житлово - комуцнальні послуги у розмірі 29561,46 грн.., трьох процентів річних в сумі 3779,55 грн.. інфляційних втрат у розмірі 16141,92 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до Протоколу №1 від 23 лютого 2019 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, ща адресою: АДРЕСА_1 було винесено на обговорення організаційні питання. Протоколом №2 від 28 вересня 2021 року загальних зборів ОСББ було затверджено розмір щомісячних внесків. Вказує, що ОСББ за період з грудня 2015 року по теперішній час здійснює управління будинку АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що відповідачем порушено зобов`язання в частині оплати внесків та платежів за спожиті житлово - комунальні послуги, що призвело до утворення заборгованості Відповідача перед позивачем на загальну суму 49572,93 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи, не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що ОСББ «Червоноткацька 43» діє на підставі Статуту, який затверджено загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоногткацька 43» протокол №1 від 23.02.2019 року - 02.03.2019 рік. (а.с. 20-26)

Згідно пункту 2.1. Статуту ОСББ «Червоноткацька 43», метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2.4. Статуту визначено, завданням та предметом діяльності Обєднання є: забезпечення реалізації прав співвласників Об`єднання на володіння, користування та розпорядження спільним майном; забезпечення неналежного обслуговування утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та його прибудинкової території; сприяння співвласників Об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Протоколом №1 загальних зборів ОСББ «Червоноткацька 43» від 23 лютого 2019 року, з 01 квітня 2019 року затверджено розмір щомісячних внесків з управління (утримання) будинком, спорудами та прибудинковоми територіями за адресою: АДРЕСА_1 , для власників квартир - 6,50 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі квартири за умови плати до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим; за умови сплати після 25 числа - 7 грн/1 кв.м..

Протоколом загальних зборів ОСББ «Червоноткацька 43» від 28 вересня 2021 року, з вересня 2021 року затверджено розмір щомісячних внесків з управління (утримання) будинком, спорудами та прибудинковоми територіями за адресою: АДРЕСА_1 , для власників квартир - 8 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі квартири за умови плати до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим; за умови сплати після 25 числа - 9,20 грн/1 кв.м..

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , загальна площа квартири складає 113,6 кв. метрів. (а. с. 4)

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за період з листопада 2020 року по липень 2023 року, відповідач своєчасно не вносить плату по внескам на утримання багатоквартирного будинку, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 29561,45 грн., ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем, в свою чергу відповідач не скористалася правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за послуги.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022 року, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з даним позовом до судув Україні запроваджено військовий стан.

Таким чином, три відсотки річних та інфляційні збитки мають бути розраховані до 24 лютого 2022 року та продовжуються нараховуватись з 01 січня 2024 року у зв`язку зі скасуванням такої заборони постановою КМУ від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405.

Оскільки Протоколами загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» була визначена сплата за внески до 25 числа кожного місяця, з наступного за розрахунковим, 3 відсотки річних та інфляційні збитки підлягають розрахунку з 25 числа кожного місяця у разі неспалти внеску до запровадження на території України воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Крім того, слід зауважити, що згідно долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, відповідач періодично сплачувала платежі за утримання будинку, а всього на загальну суму 19321,82 грн., таким чином невірним є розрахунок позивача трьох відсотків річних та інфляційних збитків шляхом додавання всіх сум заборгованості за весь період та множення отриманої суми на загальний коефіцієнт інфляції за весь період та загальну суму кількість днів просточення, оскільки платежі за сплату комунальні послуги є періодичними, тому три відсотки річинх та інфляційні втрати мають бути розраховані по кожному платежу окремо з урахуванням здійснених погашень боргу.

За таких обставин, оскільки позивачем не додано до матерілів справи детального розрахунку, який би охоплював нарахування трьох відсотків річних та інфляційні збитки за кожен платіж окремо, суд приходить до висновку, що стороною позивача, враховуючи положення ст. 77 ЦПК України, не додано належних доказів, які підтверджують заявлені вимоги.

Відповідно до ч. 3-4 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК україни, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Звертаючись з позовною заявою позивач у її змісті просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, одже позивач усвідомлював ризики що справа буде розглянута за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, ухвалючи рішення, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 29561,46 грн. заборгованості за надані житло - комунальні послуги, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1805,66 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319, 322, 625 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Законом України «Про кооперацію», суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43»заборгованості за надані житлово - комунальних послуг у розмірі 29561 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн. 46 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» судовий збір у розмірі 1805,66 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.07.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноткацька 43» (02094, м. Київ, вул. Вінстона Черчілля, буд. 43, код ЄДРПОУ 40185427);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий).

Суддя -