Рішення

від 04.07.2024 по справі 420/4294/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4294/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 09.02.2024 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000001/2, № UA500080/2024/000002/2, № UA500080/2024/000003/2;

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000009, № UA500080/2024/000010.

14.02.2024 ухвалою суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, визначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додатками (для суду та відповідача) та доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До суду 15.02.2024 від представника позивача надійшов адміністративний позов в новій редакції з додатками та платіжними інструкціями про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, в якому заявлено наступні позовні вимоги:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000001/2 від 05.01.2024 року, № UA500080/2024/000002/2 від 05.01.2024 року, № UA500080/2024/000003/2 від 05.01.2024 року;

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000009, № UA500080/2024/000010.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями митного органу з огляду на їх незаконність, тому вважає, що вони підлягають скасуванню, у зв`язку з тим, що товар був оформлений у порядку передбаченому Митним кодексом України.

У позові вказано, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням були понесені не покупцем, а продавцем. Тобто, твердження відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000001/2, № UA500080/2024/000002/2, № UA500080/2024/000003/2 про те, що неможливе визначення митної вартості за першим методом з причини того, що до митної вартості не додана вартість упаковки є необґрунтованим.

Позивач також зазначає, що висновок відповідача про те, що декларантом не надано інформації щодо наявності або відсутності витрат на страхування є безпідставним, оскільки у контракті зазначені умови поставки «СРТ» за «ІНКОТЕРМС 2020», які в свою чергу не встановлюють обов`язковість страхування товару. При цьому, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якшо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч. 3 ст. 53 МК України.

З приводу посилання митних органів на ненадання декларантом замовлень, то позивач вказує, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє декларант. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

Також, позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що серед поданих до митниці документів відсутня будь- яка інформація про B/L (товаросупровідний документ) є необґрунтованим, оскільки відповідно до умов Контракту товар доставлявся безпосередньо контрагентом позивача на умовах СРТ-Одеса, Україна (тобто, перевезення оплачено, а товар підлягає доставці до міста Одеса, Україна), що вказує на інкорпорованість цінності послуги з доставки товару до вартості Контракту та фактичного врахування ціни доставки в його митній вартості. При цьому сам факт поставки Товару відповідачем не заперечувався та є встановленим.

Як вказано у позові, в рішеннях про коригування митної вартості відповідач не вказав причину незастосування інших методів визначення митної вартості, ніж шостий, зазначивши лише про відсутність відповідних документів. При цьому, в обґрунтування неможливості застосування певних другорядних методів, відповідач повинен був конкретизувати підстави незастосування цих методів. Відповідач, на думу позивача, зобов`язаний був навести у кожному рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних).

14.02.2024 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.03.2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.03.2024 року до суду від Одеської митниці за вх. № ЕС/9821/24 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що адміністративний позов ТОВ «ГРІНПІС» не підлягає задоволенню.

Як вказано у відзиві, на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № № 24UA500080000072U5, № 24UA500080000070U7, № 24UA500080000071U6 від 04.01.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UА500080/2024/000001/2, № UА500080/2024/000002/2, № UА500080/2024/000003/2 від 05.01.2024.

Відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Також, у відзиві вказано, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № № 24UA500080000072U5, № 24UA500080000070U7, № 24UA500080000071U6 від 04.01.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості № UА500080/2024/000001/2, № UА500080/2024/000002/2, № UА500080/2024/000003/2 від 05.01.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.03.2024 року за вх.№11116/24 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

26.03.2024 року за вх.№ЕС/12373/24 від представника відповідача до суду надійшли заперечення.

Ухвалою суду від 04.07.2024 року в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд справи №420/4294/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15.06.2023 року між фірмою NINGBO ISOLA NEW ENERGY CO., LTD (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (Покупець) укладено Контракт на поставку товарів № ISCE23027.

Згідно з п.1.1. та п.1.2. Контракту, Постачальник зобов`язується поставляти товари у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується подавати замовлення на Товар, приймати та оплачувати поставлені товари відповідно до умов цього Контракту..

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що поставка Товарів будуть здійснюватися за цим Контрактом на умовах СРТ Одеса (редакції Інкотермс 2020). При цьому всі митні платежі сплачує Покупець.

Пунктом 3.2 Контракту визначено, що для визначення асортименту товарів та інших суттєвих умов відповідної поставки Покупець надаватиме Постачальнику замовлення. Замовлення мають надаватися Покупцем тільки у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв`язком.».

Відповідно п. 3.3 цього ж контракту замовлення Покупця після його прийняття Постачальником створює зобов`язання Постачальника щодо поставки, а Покупця щодо оплати зазначеної у прийнятому замовлені партії (партій) Товарів. Для цілей цього Контракту Сторони узгодили, що акцептом (прийняттям) Замовлення вважається надання Постачальником Інвойсу.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, загальна вартість Контракту складається із суми всіх виставлених інвойсів. Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товара і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.

Пункт 5.2. Контракту визначає, що оплата за цим Контрактом може здійснюватися одним із таких способів:

- Передоплата 100% суми замовленого Товару Покупець оплачує на підставі Рахунку Продавця.

- Передоплата не потрібна. Покупець зобов`язується сплатити 100% від суми замовленого Товару протягом 180 днів з дати поставки товару.

Продавець зобов`язується зробити поставку товару не пізніше 180 днів із моменту отримання передоплати.

Покупець має право здійснювати оплату будь-яким із перерахованих вище способів на свій вибір.

Дата поставки Товару вважається дата приходу Товару до пункту призначення, зазначеного в коносаменті.

Пунктом 7 Контракту передбачено, що Товари мають бути запаковані у відповідності з вимогами до кожного виду Товару.

Зовнішня і внутрішня упаковка мають забезпечувати захист від пошкодження і атмосферних дій. Коробки, в яких запакований Товар мають бути від марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Всі супровідні документи (упаковочні листи, специфікації) також, як і маркування і технічна документація мають бути складені на англійській мові.

Крім іншого, Постачальник зобов`язаний укомплектувати кожну одиницю Товару презентацією, інструкцією та гарантійним талоном.

На підставі інвойсу № ISCE23027-5 від 24.10.2024 року компанією NINGBO ISOLA NEW ENERGY CO., LTD поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA50008000007U5 від 04.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA50008000007U5 від 04.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №ISCE23027-5PL від 24.10.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23027-5 від 24.10.2024 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment) №б/н від 28.12.2023 року;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23027-5 від 24.10.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання кого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ISCE23027 від 15.06.2023 року

- договір про надання послуг митного брокера №005/22 від 01.12.2022 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500080/2024/000001/2 від 05.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000008.

Так, у рішенні № UA500080/2024/000001/2 від 05.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Для визначення асортименту Товарів та інших суттєвих умов відповідної поставки Покупець надаватиме Постачальнику замовлення. Замовлення мають надаватися Покупцем тільки у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв`язком.». Відповідно п. 3.3 цього ж контракту: «акцептом (прийняттям) Замовлення вважається надання Постачальником Інвойсу.» У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо Замовлення;

2) у пакеті наданих до митного оформлення документів також відсутня будьяка інформація про B/L (товаросупровідний документ ), передбачений ст. 335 МКУ (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) та визначений у п. 3.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027;

3) відповідно п. 4.1. контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товару і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.» Проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 24.10.2023 № ISCE23027-5 відсутня інформація щодо вартості упаковки і маркування Товару та вартості оформлення всіх необхідних супровідних документів;

4) на виконання вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування.

Також, судом встановлено, на підставі інвойсу № ISCE23027-3 від 24.10.2024 року компанією NINGBO ISOLA NEW ENERGY CO., LTD поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500080000070U7 від 04.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080000070U7 від 04.01.2024 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) № ISCE23027-3PL від 24.10.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23027-3 від 24.10.2024 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment) №б/н від 28.12.2023 року;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23027-3 від 24.10.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання кого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ISCE23027 від 15.06.2023 року

- договір про надання послуг митного брокера №005/22 від 01.12.2022 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500080/2024/000002/2 від 05.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000009.

Так, у рішенні № UA500080/2024/000002/2 від 05.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Для визначення асортименту Товарів та інших суттєвих умов відповідної поставки Покупець надаватиме Постачальнику замовлення. Замовлення мають надаватися Покупцем тільки у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв`язком.». Відповідно п. 3.3 цього ж контракту: «акцептом (прийняттям) Замовлення вважається надання Постачальником Інвойсу.» У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо Замовлення;

2) у пакеті наданих до митного оформлення документів також відсутня будьяка інформація про B/L (товаросупровідний документ ), передбачений ст. 335 МКУ (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) та визначений у п. 3.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027;

3) відповідно п. 4.1. контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товару і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.» Проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 24.10.2023 № ISCE23027-3 відсутня інформація щодо вартості упаковки і маркування Товару та вартості оформлення всіх необхідних супровідних документів;

4) на виконання вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування.

Судом встановлено, на підставі інвойсу № ISCE23027-4 від 24.10.2024 року компанією NINGBO ISOLA NEW ENERGY CO., LTD поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500080000071U7 від 04.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080000071U7 від 04.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) № ISCE23027-4PL від 24.10.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ISCE23027-4 від 24.10.2024 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment) №б/н від 28.12.2023 року;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № ISCE23027-4 від 24.10.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання кого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ISCE23027 від 15.06.2023 року

- договір про надання послуг митного брокера №005/22 від 01.12.2022 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500080/2024/000003/2 від 05.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000010.

Так, у рішенні № UA500080/2024/000003/2 від 05.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Для визначення асортименту Товарів та інших суттєвих умов відповідної поставки Покупець надаватиме Постачальнику замовлення. Замовлення мають надаватися Покупцем тільки у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв`язком.». Відповідно п. 3.3 цього ж контракту: «акцептом (прийняттям) Замовлення вважається надання Постачальником Інвойсу.» У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо Замовлення;

2) у пакеті наданих до митного оформлення документів також відсутня будьяка інформація про B/L (товаросупровідний документ ), передбачений ст. 335 МКУ (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) та визначений у п. 3.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027;

3) відповідно п. 4.1. контракту від 15.06.2023 № ISCE23027: «Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товару і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.» Проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 24.10.2023 № ISCE23027-4 відсутня інформація щодо вартості упаковки і маркування Товару та вартості оформлення всіх необхідних супровідних документів;

4) на виконання вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо покликань відповідача на те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо замовлення, суд зазначає.

Пунктом 3.2 Контракту визначено, що для визначення асортименту товарів та інших суттєвих умов відповідної поставки Покупець надаватиме Постачальнику замовлення. Замовлення мають надаватися Покупцем тільки у письмовій формі, електронною поштою, факсимільним зв`язком.».

Відповідно п. 3.3 цього ж контракту замовлення Покупця після його прийняття Постачальником створює зобов`язання Постачальника щодо поставки, а Покупця щодо оплати зазначеної у прийнятому замовлені партії (партій) Товарів. Для цілей цього Контракту Сторони узгодили, що акцептом (прийняттям) Замовлення вважається надання Постачальником Інвойсу.

Отже, у випадку постачання товарів за вказаним Контрактом для його сторін замовлення виконує виключно інформаційну та погоджувальну функції.

В даному випадку саме інвойс є документом, який закріплює підсумки перемовини щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.

Суд зазначає, що замовлення відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Щодо покликань відповідача на те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів також відсутня будь-яка інформація про B/L (товаросупровідний документ ), передбачений ст. 335 МКУ (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) та визначений у п. 3.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2023 № ISCE23027 та щодо покликань відповідача на те, що на виконання вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування, суд зазначає.

Так, згідно з ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

2) при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);

б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);

в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;

г) транспортні (перевізні) документи;

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;

ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);

з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

4) при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;

б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;

в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);

г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

5) при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:

а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;

в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;

г) найменування та адреса відправника товарів;

ґ) найменування та адреса отримувача товарів;

д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару (стосовно біометану - також щодо природи його походження).

З наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах СРТ Одеса.

Умови поставки Інкотермс CPT - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки Інкотермс CPT (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Таким чином, за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця, у даному випадку на «NINGBO ISOLA NEW ENERGY CO., LTD». При цьому не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару.

Відповідно до п.6.3.1 Контракту постачальник надає на кожну партію товару В/L (трек-реліз від дати отримання повної оплати товару).

В той де час відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України вказаний В/L не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

З урахуванням вказаного, суд відхиляє вказані покликання відповідача як необґрунтовані.

Щодо покликань відповідача на те, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 24.10.2023 № ISCE23027-4 відсутня інформація щодо вартості упаковки і маркування Товару та вартості оформлення всіх необхідних супровідних документів, суд зазначає.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, загальна вартість Контракту складається із суми всіх виставлених інвойсів. Вартість зазначається в інвойсах на кожну партію Товара і включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки і маркування Товару, оформлення всіх необхідних супровідних документів.

Тобто, умовами контракту визначено, що вартість пакування включено до ціни товару.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих декларантом з урахуванням оскаржуваних рішень, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат позивача на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 (справа №160/8775/18).

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Відтак, суд вважає підстави для коригування митної вартості товару позивача, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, необґрунтованими.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Судом також встановлено, що у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати відповідних митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 19911,88 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» судового збору у розмірі 19911,88 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000001/2 від 05.01.2024 року, № UA500080/2024/000002/2 від 05.01.2024 року, № UA500080/2024/000003/2 від 05.01.2024 року;

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000008, № UA500080/2024/000009, № UA500080/2024/000010.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» судовий збір у розмірі 19911,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНПІС» (вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, оф. 205А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 37476952).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя О.А. Вовченко