Рішення

від 02.07.2024 по справі 500/2148/24

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2148/24

02 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Кулик П.К.

представника позивача Коцюба В.М.

представника позивача Кулик О.П.

представника відповідача Клімова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь" до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Промінь" з адміністративним позовом до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.03.2024 року Колективний міжгосподарський оздоровчий заклад «Промінь отримав електронний лист у особистий кабінет Веб - порталу електронних послуг Пенсійного фонду України від Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у якому містився розрахунок адміністративно-господарських санкцій, які накладено на КМ ДОЗ «Промінь» за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Так, відповідно до змісту розрахунку відповідач дійшов висновку, що Позивач не виконав нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв`язку з чим Відповідач здійснив розрахунок розміру адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з Позивача, у розмірі 47213,94 грн.

Позивач вважає, що дії Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Відповідач) щодо нарахування КМ ДОЗ «Промінь» (Позивач) адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році є протиправними.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 26.04.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Всю інформацію щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю від підприємств надає Пенсійний фонд України.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Визначення роботодавців, які не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений частиною першою статті 19 Закону та розрахунок АГС, що підлягають сплаті, здійснюється раз на рік на підставі даних, що були надані роботодавцем до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування без втручання працівників Фонду та його територіальних відділень.

Згідно з даними наданими Пенсійним Фондом України та сформованими розрахунками сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у позивача складає 8 осіб.

Кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» становить - 1 особа.

Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю позивача у 2023 році згідно даних Пенсійного Фонду України становить 0 осіб. Даний норматив працевлаштування позивачем не дотримано.

Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 94427,88 грн. Таким чином, за 1 робоче місце, незайняте особою з інвалідністю, позивач до 15.04.2024 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 47213,94 гри.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 р.

У позовній заяві позивача відсутні докази щодо роботи вказаних ним працівників за сумісництвом.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" зазначено, що у Додатку 5 графа 06 - заповнюється лише для осіб, які у графі 07 зазначаються з кодом особи З, зазначений рядок заповнюється « 1» лише у разі, якщо відносини між платником єдиного внеску і застрахованою особою визначаються одночасно на підставі трудового договору (застрахована особа є основним працівником або сумісником) та на підставі цивільно-правового договору.

Згідно наданої позивачем Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, у графі 06- працівників, які працюють за суміщенням не відображено.

А також зазначено, на останній сторінці Додатку 5 проставляється дата подання цього додатка платником єдиного внеску, підписи посадових осіб платника єдиного внеску, дані про підписантів та печатка (за наявності).

Таким чином, до позовної заяви позивачем був долучений «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» без доказів про приймання податкової декларації органами ДПС.

На підставі викладеного просив в задоволенні позову Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Ухвалою суду від 10.05.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 13.06.2024 року о 10:00 год.

13.05.2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 13.06.2024 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 02.07.2024 о 09:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Колективний міжгосподарський оздоровчий заклад «Промінь отримав електронний лист у особистий кабінет Веб - порталу електронних послуг Пенсійного фонду України від Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у якому містився розрахунок адміністративно-господарських санкцій, які накладено на КМ ДОЗ «Промінь» за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Так, відповідно до змісту розрахунку відповідач дійшов висновку, що Позивач не виконав нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв`язку з чим Відповідач здійснив розрахунок розміру адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з Позивача, у розмірі 47213,94 грн.

Не погодившись із протиправними діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

У силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, які гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина і вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (долі - Закон № 875-ХІІ).

У частині третій статті 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти і створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин першої і другої статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Під час розрахунків кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Нормами частини п`ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно із частинами першою і другою статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною п`ятою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що адміністративно- господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Наказом Міністерства економіки України від 15.04.2022 року №827-22 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Відповідно до вказаного вище Наказу форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж за три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин із працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

При цьому періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше ніж 3 робочих дні з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому, якщо роботодавець один раз подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше ніж 3 робочих дні з дати відкриття вакансії, він виконав своєчасно та у повному обсязі обов`язок у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів встановленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. (копія звітності за формою №3-ПН додається).

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої і третьої статті 19 Закону № 875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулася до роботодавця або була направлена до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору свідчить про виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що на підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю не покладено обов`язки самостійно шукати працівників осіб з інвалідністю.

При цьому Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до Державної служби зайнятості, яка здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

Доказом, який свідчить про створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та інформування органу зайнятості про наявність вільного робочого місць для інваліда, є звіт форми № 3-ПН, що подається в порядку, визначеному наказом Міністерства економіки України та штатний розпис КМ ДОЗ «Промінь» (до Позовної заяви додається належно засвідчена копія штатного розпису).

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 804/8007/16, від 13.07.2020 у справі № 804/4097/18.

Разом із тим, як випливає з приписів частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, до обов`язків органів Державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати Державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Отже, передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати:

1)або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875- ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення Державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів,

2)або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього Державною службою зайнятості.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновків:

- Фонд, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за не працевлаштування осіб з інвалідністю;

- обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, в основному, лежить на центрі зайнятості і має бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для осіб з інвалідністю на підставі поданих звітів роботодавців, проведення пошуку та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади;

-Фонд проводить перевірки, аналізує та застосовує санкції, а також інші заходи впливу, передбачені законодавством, до суб`єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, окрім того, зокрема, сприяє у працевлаштуванні осіб з інвалідністю;

-до обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

Основним доказом неправомірного нарахування штрафних санкції Відповідачем є те, що під час перевірки середньооблікової чисельності штатних працівників у КМ ДОЗ «Промінь» не було взято до уваги факт прийняття на роботу, працівників по сумісництву у кількості 6 осіб (до позовної заяви додаються належно завірені копії наказів про прийняття працівників - сумісників).

Відповідно до підпунктів 2.6 та 2.6.1. пункту 2 «Інструкції із статистики кількості працівників» затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286. Працівники прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств не включаються до облікової кількості штатних працівників.

У зв`язку з цим середньооблікова чисельність штатних працівників КМ ДОЗ «Промінь» у 2023 році складала 7 чоловік, що не перевищує встановлений частиною першою і другою статті 19 Закону № 875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а це в свою чергу є одним з основних доказів неправомірності нарахування штрафних санкцій.

Підсумовуючи вищесказане Позивачем не було порушено жодних норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в частині працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Додатковим доказом належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення у електронних засобах масової інформації оголошень, які містять інформацію про пошук працівників і підтверджують реальність намірів стосовно такого працевлаштування, (до Позовної заяви додається скриншот оголошення у якому висвітлена інформація щодо потреби у працівниках КМ ДОЗ «Промінь»)

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у Постановах від 21.08.2018 у справі №817/650/17, від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 12.07.2019 у справі № 812/1126/18.

Отже, Позивачем створено одне робоче місце (прибиральник службових приміщень), на яке може бути працевлаштована особа з інвалідністю, у зв`язку з чим затверджено відповідний штатний розпис.

При цьому частиною третьою статті 18-1 Закону № 875-ХІІ встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати для працевлаштування осіб з інвалідністю на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, перелічені у статті 18 Закону № 875-ХІІ.

При цьому підприємство зобов`язане створювати і належно атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач просить суд врахувати й ту обставину, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше ніж 3 робочих дні з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому, якщо роботодавець один раз подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше ніж 3 робочих дні з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та у повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Також суд звертає увагу на факт працевлаштування у КМ ДОЗ «Промінь» з 01.07.2023 року по 31.07.2023 року особи з інвалідністю, яка звернулася до Позивача особисто, а не направлялась центром зайнятості, що в свою чергу свідчить про вжиття роботодавцем заходів щодо недопущення порушення законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, (до Позовної заяви додається належно засвідчена копія наказу про прийняття на роботу та копія документа, що засвідчує інвалідність працівника).

Підсумовуюче вищевикладене Позивач вживалися належні заходи щодо створення робочих місць і працевлаштування осіб з інвалідністю. Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році не було виконано не у зв`язку з його бездіяльністю, а тому що середньооблікова чисельність штатних працівників КМ ДОЗ «Промінь» у 2023 році складала 7 чоловік, тобто меншою за потребу визначену Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Дії Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування Колективному міжгосподарському дитячому оздоровчому закладу «Промінь» адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році є протиправними.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. згідно квитанції від 05.04.2024 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністющодо нарахування Колективному міжгосподарському дитячому оздоровчому закладу "Промінь" адміністративно господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Стягнути на користь Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь"понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Промінь" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Янівська, 93,с. Долина,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,48163 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.