Рішення

від 03.07.2024 по справі 560/20756/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/20756/23

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2024 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0/12376/0408 від 10.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 жовтня 2023 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Стімул Плюс" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з листопада по грудень 2022 року, про що складено акт від 05.10.2023 №10639/22 01-04-08/37000603. Перевіркою встановлено, що платником порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У зв`язку із затримкою реєстрації податкових накладних, зокрема: №61 від 14.11.2022, №66 від 14.11.2022, №72 від 15.11.2022, №73 від 15.11.2022, №82 від 15.11.2022, №92 від 15.11.2022, №153 від 30.11.2022, №152 від 30.11.2022, №150 від 30.11.2022, №149 від 30.11.2022, №148 від 30.11.2022, №147 від 30.11.2022,№146 від 30.11.2022, №145 від 30.11.2022, №144 від 30.11.2022, №155 від 30.11.2022, №127 від 29.11.2022, №160/164 від 29.11.2022, на 1 (один) день та №151/165 від 30.11.2022 на 5 (п`ять) днів контролюючим органом прийнято рішення про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за вересень 2022 року на загальну суму 388 424,83 грн. Не погоджуючись з актом про результати камеральної перевірки щодо питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 05.10.2023 №10639/22-01 04-08/37000603 в частині, що стосується 20 податкових накладних на суму ПДВ 1 154 953,34 грн позивач подав заперечення на акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних від 05.10.2023 №10639/22-01-04-08/37000603. Вказані заперечення були залишені без належного дослідження та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2023 №0/12376/0408, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та свобод з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2023 №0/12376/0408.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що контролюючий орган, виносячи податкове повідомлення-рішення, чітко дотримувався встановленої процедури та діяв в межах законодавства України. Податкове повідомлення-рішення було прийняте внаслідок того, що ГУ ДПС у Хмельницькій області встановлено порушення ТОВ «Стімул Плюс» податкового законодавства, яке полягає в порушенні строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН. При цьому, позивач не заперечує той факт, що зареєстрував податкові накладні з пропуском граничного строку. Разом з тим, представник відповідача наголошує, що твердження позивача, що нібито порушення граничних строків реєстрації податкових накладних здійснено не з вини позивача, є необґрунтованим.

18.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову шляхом їх доповнення, а саме в частині підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0/12376/0408 від 10.11.2023.

Ухвалою суду від 08.02.2024 суд прийняв до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" про зміну підстав позову у справі №560/20756/23.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Головним державним інспектором Красилівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Стімул Плюс".

За результатом перевірки складено акт №10639/2201-04-08/37000603 від 05.10.2023 "Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2022 та липень 2022 року ТОВ "Стімул Плюс" (код ЄДРПОУ 37000603)", у розділі "Висновок" вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених відповідно до п. 201.10 статті 201 розділу V та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктами 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач надіслав заперечення на Акт №10639/2201-04-08/37000603 від 05.10.2023, розглянувши які відповідач вирішив, що висновки акта перевірки є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення - залишити без задоволення.

На підставі Акта №10639/2201-04-08/37000603 від 05.10.2023 відповідачем 10.11.2023 прийнято податкове повідомлення рішення форми «Н» №0/12376/0408, яким позивачу згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено суму штрафу в розмірі 115308,69 грн. Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків штрафу до податкового повідомлення-рішення від 10.11.2023 №0/12376/0408 відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, складених у листопаді 2022 року та липні 2023 року, та зареєстрованих в ЄРПН в грудні 2022 року та в липні 2023 року.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Податковий кодекс).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За своєю правовою природою норма абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу є нормою зобов`язального характеру, якій кореспондується норма статті 120-1 Кодексу, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку обов`язку реєстрації податкової накладної.

Так, згідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження.

Даний Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Даний наказ опубліковано 06.09.2022.

Згідно до абзацу третього підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Спірним у цій справі є питання строку реєстрації податкових накладних №61 від 14.11.2022, №66 від 14.11.2022, №72 від 15.11.2022, №73 від 15.11.2022, №82 від 15.11.2022, №92 від 15.11.2022, №164 від 29.11.2022, №165 від 30.11.2022, №153 від 30.11.2022, №152 від 30.11.2022, №150 від 30.11.2022, №149 від 30.11.2022, №148 від 30.11.2022, №147 від 30.11.2022, №146 від 30.11.2022, №145 від 30.11.2022, №144 від 30.11.2022, №155 від 30.11.2022, №127 від 29.11.2022, №151 від 25.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, які направленні на реєстрацію позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено 15.12.2022 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №153 від 30.11.2022 сума ПДВ 796,3 грн., №152 від 30.11.2022 сума ПДВ 42238,67 грн., №150 від 30.11.2022 сума ПДВ 108838,17 грн., №149 від 30.11.2022 сума ПДВ 140,00 грн., №148 від 30.11.2022 сума ПДВ 2945,00 грн., №147 від 30.11.2022 сума ПДВ 4385,37 грн., №146 від 30.11.2022 сума ПДВ 1266,67 грн., №145 від 30.11.2022 сума ПДВ 223,36 грн., №144 від 30.11.2022 сума ПДВ 850,00 грн., №155 від 30.11.2022 сума ПДВ 16670,33 грн., №127 від 29.11.2022 сума ПДВ 47984,76 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наданими до суду позивачем копіями повідомлень про отримання документа та протоколами руху документа\звіта та пов`язаних з ним повідомлень\квитанцій, в яких міститься дата та час подання на реєстрацію податкових накладних, дані щодо того, яка накладна подана на реєстрацію, тощо.

Однак, податкові накладні№153 від 30.11.2022, №152 від 30.11.2022, №150 від 30.11.2022, №149 від 30.11.2022, №148 від 30.11.2022, №147 від 30.11.2022, №146 від 30.11.2022, №145 від 30.11.2022, №144 від 30.11.2022, №155 від 30.11.2022, №127 від 29.11.2022 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 грудня 2022 року.

Податковий орган зробив висновок, що позивач відправляв вищезазначені податкові накладні 15 грудня 2022 року поза межами операційного дня, а саме після 18 год. 00 хв., внаслідок чого вони не могли бути зареєстрованими 15.12.2023, тому, ТОВ "Стімул Плюс" пропущено термін реєстрації податкових накладних на один день, та застосовано до товариства штрафні санкції в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість за цими накладними.

Однак суд не погоджується з такими діями відповідача з підстав наведених нижче.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX доповнено підпунктом 69.18 такого змісту: "Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.".

Суд зауважує, що пунктом 69.18 підрозділу 10 розділу XX ПК України, хоч і обмежено час надсилання електронних документів, однак ця норма не змінює визначення терміну "операційний день".

При цьому зміни до п. 3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились, а пункт 69.18 підрозділу 10 розділу XX ПК України не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних.

Оскільки, згідно доводів сторін, спірне питання полягає у визначенні предмету регулювання (кола правовідносин), на які поширюється дія підпункту 69.18 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у співвідношенні з нормами статті 201 ПК України та Порядку №1246, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування названих норм, які викладені у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22.

Так, суд касаційної інстанції вказав: "Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку №246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку N 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку №1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.».

Окрім цього, вирішуючи цей спір, суд звертає увагу на те, що Законом України від 12.01.2023 №2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023, пункт 69.18 підрозділу 10 розділу XX викладено у новій редакції:

"Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації щодо податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, надсилається платнику податку не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня".

Отже, законодавцем збільшено термін приймання електронних документів від платників податків у робочі дні з 8 години до 20 години, замість з 8 години до 18 години та конкретно вказано про тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Такі зміни до Перехідних положень ПК України набрали чинності лише 08.02.2023, у свою чергу, на момент направлення позивачем в ЄРПН податкових накладних ПК України не містив спеціальних норм щодо тривалості операційного дня, яка визначалася саме Порядком №1246.

Аналіз наведених змін свідчить про те, що законодавець сприяє платникам податків в реалізації їх обов`язку вчасно реєструвати податкові накладні та не створює додаткових часових обмежень щодо подачі на реєстрацію податкових накладних, ніж ті, що були визначені Порядком №1246, який і підлягав застосуванню на час реєстрації позивачем податкових накладних, які були предметом камеральної перевірки.

Враховуючи наведене у своїй сукупності та зважаючи на те, що ПН №127 від 29.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:13 год., ПН №144 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №145 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №146 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №147 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №148 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №149 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №150 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:12 год., ПН №152 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:11 год., ПН №153 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:11 год., ПН №155 від 30.11.2022, граничний термін реєстрації якої 15.12.2022, направлено на реєстрацію 15.12.2022 о 18:05:11 год., тобто названі податкові накладні надіслані позивачем у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначеного Порядком №1246 (до 20:00 год), то суд приходить до висновку про недопущення позивачем пропуску строку реєстрації названих податкових накладних.

У спірних відносинах позивачем виконано свій обов`язок щодо своєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних, які були, серед іншого, предметом камеральної перевірки податкового органу.

Отже, суд вважає безпідставним застосування штрафних санкцій в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних\розрахунків коригування №153 від 30.11.2022, №152 від 30.11.2022, №150 від 30.11.2022, №149 від 30.11.2022, №148 від 30.11.2022, №147 від 30.11.2022, №146 від 30.11.2022, №145 від 30.11.2022, №144 від 30.11.2022, №155 від 30.11.2022, №127 від 29.11.2022, оскільки, в даному випадку, суд не вбачає вини позивача в несвоєчасній реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування.

Щодо інших доводів сторін, то такі, за відсутності допущення позивачем порушення строків реєстрації податкових накладних №153 від 30.11.2022, №152 від 30.11.2022, №150 від 30.11.2022, №149 від 30.11.2022, №148 від 30.11.2022, №147 від 30.11.2022, №146 від 30.11.2022, №145 від 30.11.2022, №144 від 30.11.2022, №155 від 30.11.2022, №127 від 29.11.2022, уже не мають значення для правильного вирішення цього спору, а, відтак, оцінці не підлягають.

Щодо податкових накладних №61 від 14.11.2022, №66 від 14.11.2022, №72 від 15.11.2022, №73 від 15.11.2022, №82 від 15.11.2022, №92 від 15.11.2022, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені , терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, - підлягають реєстрації в ЄРПН.

Судом встановлено, що позивач направив 30.11.2022 в електронному форматі до ДПС України для реєстрації в ЄРПН податкові накладні: №61 від 14.11.2022 сума ПДВ 75072,18 грн., №66 від 14.11.2022 сума ПДВ 66666,67 грн, №72 від 15.11.2022 сума ПДВ 11050,00 грн, №82 від 15.11.2022 сума ПДВ 52500,00 грн, №92 від 15.11.2022 сума ПДВ 205473,33 грн.

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем податкові накладні:

№61 від 14.11.2022 сума ПДВ 75072,18 грн. - не прийнято, з підстав того, що сума ПДВ в документі (75072,18 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (18759,17);

№66 від 14.11.2022 сума ПДВ 66666,67 грн. - не прийнято, з підстав того, що сума ПДВ в документі (66666,67 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (18759,17);

№72 від 15.11.2022 сума ПДВ 11050,00 грн. - не прийнято, з підстав того, що сума ПДВ в документі (11050,00 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (2092,50);

№82 від 15.11.2022 сума ПДВ 52500,00 грн. - не прийнято, з підстав того, що сума ПДВ в документі (52500,00 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (18759,17);

№92 від 15.11.2022 сума ПДВ 205473,33 грн. - не прийнято, з підстав того, що сума ПДВ в документі (205473,33 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (18759,17).

Отже, податкові накладні ТОВ "СТІМУЛ ПЛЮС" не прийнято по причині відсутності необхідної суми ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні.

Позивач у позовній заяві зазначає, що не має абсолютно ніяких повноважень забезпечувати і корегувати роботу електронної системи адміністрування ПДВ, в тому числі, і щодо формування суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, суд не погоджується із таким твердженням представника позивача з підстав наведених нижче.

Згідно з п. 200-1.1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару, на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

Реєстраційний ліміт - сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, обчислюється за формулою, визначеною п. 200 - 1.3 ПК України.

Причин того, що ліміту реєстрації недостатньо, може бути декілька: не було «вхідних» податкових накладних від постачальників, зареєстрованих в ЄРПН; на ПДВ - рахунок помилково (або свідомо) було перекинуто більше грошей, ніж потрібно для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, сплати податку за декларацією; повернули переплату ПДВ з бюджету на електронний ПДВ - рахунок; ліміт зменшено при заяві ПДВ до бюджетного відшкодування; подали заяву (додаток Д4 до ПДВ - декларації) про перерахування «зайвих» грошей д ПДВ - рахунку на поточний рахунок, але строк їх повернення ще не настав тощо.

Відповідно до п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Накл), обчислену за такою формулою:

Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах + Овердрафт - НаклВид - Відшкод - Перевищ, де:

Накл - сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН ПН та РК;

НаклОтр - загальна сума ПДВ за отриманими ПН та РК, зареєстрованими в ЄРПН;

Митн - загальна сума ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України;

ПопРах - загальна сума поповнення ПДВ - рахунку з власного поточного рахунку платника;

Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу;

НаклВид - загальна сума ПДВ за виданими платником ПН та РК, зареєстрованими в ЄРПН;

Відшкод - загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

Перевищ - загальна сума перевищення податкового зобов`язання, зазначеного платником у поданих податкових деклараціях над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.

Платник податку може контролювати свій ліміт реєстрації. Для цього платник податку може надіслати Запит за формою J/F 1301206. У відповідь платник отримує Витяг за формою J/F 1401206. Показник ліміту реєстрації відображається в рядку «Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Крім того, у Витягу формою J/F 1401206 платник податку може проконтролювати значення всіх показників, що впливають на формування ліміту реєстрації.

Таким чином, ліміт реєстрації показує, на яку суму ПДВ на певну дату/час (момент формування Витягу) платник податку може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН. При цьому, наголошуємо, що зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування можливо тільки при достатньому ліміті реєстрації.

Отже, позивач мав можливість контролювати ліміт реєстрації та мав можливість самостійно вчинити дії для збільшення ліміту.

Так, складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН є загальна сума поповнення електронного рахунку, зокрема, з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування.

Згідно з п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування.

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України.

У відповідності з положенням п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Згідно п. 13 Порядку №569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. При цьому, як вже зазначалось, дана сума залежить від багатьох складових формули, тому недостатність реєстраційного ліміту не є виною контролюючого органу.

Суд звертає увагу на те, що реєстраційний ліміт платника ПДВ збільшується на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку. З цього випливає, що позивач міг збільшити ліміт реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування шляхом поповнення ПДВ - рахунку з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, потрібної для реєстрації податкових накладних.

Отже, податкові накладні не приймались у ЄРПН, тому, що у ТОВ "СТІМУЛ ПЛЮС" був відсутній ліміт (сума ПДВ, на яку продавець має право - зареєструвати податкові накладні) станом на 30.11.2022.

Тобто, порушення строків реєстрації податкових накладних було зумовлено тим, що позивачу не вистачало суми реєстраційного ліміту, у системі електронного адміністрування податку (ПДВ) для здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних.

У даній справі також необхідно встановити, чи вживались позивачем вичерпні заходи з метою реєстрації податкових накладних, зокрема в частині обов`язку поповнення відповідного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, як то передбачено нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, чи були наявні у підприємства кошти та в якому розмірі на поточних рахунках на момент реєстрації податкових накладних з метою їх перерахування на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №2340/4009/18.

Проте, позивач не надав до суду доказів вчинення всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкових накладних та належного поповнення ліміту.

Аналіз норм статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації: податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Також, норма пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України звільняє від відповідальності платників податків, яким зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №0440/5579/18 суд зазначив, що серед випадків звільнення від податкової відповідальності за статтею 120-1 ПК України відсутні випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку або відсутність у нього коштів для поповнення електронного рахунка.

Отже, суд приходить до висновку, що відсутність реєстраційного ліміту не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальність за порушення умов виконання своїх податкових зобов`язань.

Окрім того, позивач не надав до суду доказів того, що ним виконано усі залежні від нього заходи для своєчасної реєстрації податкової накладної, зокрема, доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" не здійснювало контроль за лімітом реєстрації та не поповнювало електронний рахунок станом на 30.09.2022.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" штраф, оскільки відповідачем не вжито вичерпні заходи з метою реєстрації податкових накладних та порушено вимоги статті 201 Податкового кодексу України.

Щодо податкових накладних №73 від 15.11.2022, №164 від 29.11.2022, №165 від 30.11.2022, №151 від 25.07.2023 реєстрація яких визначена податковим органом з порушенням строків, то суд зазначає, що позивачем не надано, а судом не встановлено жодних доказів на підтвердження подачі вказаних податкових накладних у встановлені законодавством строки.

Враховуючи зазначене, суд встановив відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення форми "Н" №0/12376/0408 від 10.11.2023, в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних\розрахунків коригування №61 від 14.11.2022, №66 від 14.11.2022, №72 від 15.11.2022, №73 від 15.11.2022, №82 від 15.11.2022, №92 від 15.11.2022, №164 від 29.11.2022, №165 від 30.11.2022, №151 від 25.07.2023.

Суд зазначає, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі Рисовський проти України (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Досліджуючи розрахунок штрафу до податкового повідомлення-рішення "Н" №0/12376/0408 від 10.11.2023, проти якого сторони у позові та відзиві на позов не заперечували, суд встановив, що розмір штрафу визначений в податковому повідомлені - рішенні складений із відсоткової ставки штрафу по кожній податковій накладній, а тому може бути зменшений в частині, встановленої судом протиправності застосування штрафу, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 421,50 грн, сплачених згідно платіжної інструкції від 01.12.2023 №6089.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Н» №0/12376/0408 від 10.11.2023, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" штрафу в сумі 22633 грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" судові витрати (судовий збір) в розмірі 421 (чотириста двадцять одна) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул Плюс" (вул. Кармалюка, 83/6, смт. Летичів, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 31500 , код ЄДРПОУ - 37000603) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький