Рішення

від 04.07.2024 по справі 580/5051/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року справа № 580/5051/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/5051/24 за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Благовісна 269/105, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 21368023) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (вул. Максимовича 1, с.Богуславець, Золотоніський район, Черкаська область, 19762, ЄДРПОУ 03793001) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

21.05.2024 вх.№25343/24 позивач в адміністративному позові просить: стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (вул. Максимовича 1, с.Богуславець, Золотоніський район, Черкаська область, 19762, ЄДРПОУ 03793001) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 432963.90 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 6061.65 грн пені за несвоєчасну сплату санкцій на рахунок за реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р UA808999980313181230000023759.

10.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвала про відкриття провадження у справі від 10.06.2024 направлена та вручена сторонам 10.06.2024.

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідач не вжив заходів зі створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, тому обов`язок виконання нормативу робочих місць за 2023 рік для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконаний, що є порушенням статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у зв`язку з чим застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю в сумі 432963,90 грн та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 6061,65 грн.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, позовні вимоги не визнав - надав до суду 13.06.2024 ввх. 29205/24 відзив на позовну заяву, де у задоволенні позову просить відмовити, зазначивши, що СГТОВ виконаний обов`язок із забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю - створено 5 робочих місць та поданий звіт до центру зайнятості про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2023 року за формою №3-ПН, повідомлений центр зайнятості про створені вакантні посади - публічно висловлено прохання направити кандидатів для працевлаштування, проте особи не направлені.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що відповідач СГТОВ «Прогрес» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 03793001).

Згідно з листом Золотоніської філії Черкаського обласного центру зайнятості від 22.03.2024 №15.03-02/205 СГТОВ «Прогрес» протягом звітного 2023 року подані звіти форми № 3-ПН з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю 20 січня, 22 травня, 25 вересня 2023 року. Наявність вакансій, зазначених у формі № 3-ПН постійно перевірялась фахівцями Золотоніської філії та підтверджувалась актуальність не менше, ніж два рази на місяць, під час особистих зустрічей з роботодавцем та у телефонному режимі. Протягом 2023 року на вакансії, що заявлені роботодавцем, направлялися особи з обмеженими можливостями, однак з незалежних від відповідача причин - особи відмовилися від роботи за станом здоров`я, або у зв`язку з віддаленістю проживання та транспортною недоступністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що належать сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 117 осіб, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що має складати 5 осіб, проте станом на 2023 рік 3 робочі місця, призначені для осіб з інвалідністю, не були зайняті. За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у сумі 432963,90 грн та 6061,65 грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон № 875). Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону №875). Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. Під час розрахунків кількості робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга статті 19 Закону 875). Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина 4 статті 19 Закону №875).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону №875 Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (частина перша статті 20 Закону № 875).

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875).

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (частина третя статті 20 Закону № 875).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина четверта статті 20 Закону № 875).

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Втратив чинність на підставі Постанови КМ № 553 від 02.06.2023), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджена Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 316) (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки № 827-22 від 12.04.2022, що набрав чинності 07.07.2022). Відповідно до п. 5 розділу І «Загальні положення» Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Згідно з п. 1.5. розділу І «Загальні положення» Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22, форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067-VI та наказами № 316 та № 827-22; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Передбачена ч. 1 ст. 20 Закону № 875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності», роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що належать сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 117 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідача повинна складати 5 осіб, однак 3 робочі місця, що призначені для осіб з інвалідністю не зайняті.

Досліджуючи дотримання процедур і обставини надання звітності у контексті дотримання відповідачем вимог законодавства щодо створення належної кількості робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд зазначає таке.

Суд встановив, що листом від 22.03.2024 № 15.03.-02/205 Золотоніська філія управління Черкаського обласного центру зайнятості повідомила позивача, що СТОВ «Прогрес» протягом звітного 2023 року подавало звіти форми № 3-ПН з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю 20 січня, 22 травня, 25 вересня 2023 року. Наявність вакансій, зазначених у формі № 3-ПН перевірялась фахівцями Золотоніської філії. Протягом 2023 року на вакансії, заявлені роботодавцем, направлялися особи з обмеженими можливостями, проте відмовились від запропонованих вакансій за станом здоров`я або у зв`язку з віддаленістю проживання. Відповідно до направлень на працевлаштування від 22.03.2022 №23552201130003011 ОСОБА_1 , від 21.01.2022 №23552201130003001 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були направлені на робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю в СГТОВ «Прогрес», проте відмовилися від запропонованих посад у зв`язку з викликами щодо транспортного сполучення.

Згідно з наказом від 15.09.2022 № 150-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_5 була прийнята на роботу в СГТОВ «Прогрес» за основним місцем роботи обліковцем молочно товарної ферми з 16.09.2022. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Згідно з наказом від 19.09.2017 № 138-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_6 в СГТОВ «Прогрес». Відповідно до акта огляду МСЕК серії 12 ААА є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Згідно з наказом від 25.05.2023 № 69-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_7 в СГТОВ «Прогрес». Відповідно до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №055924 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Згідно з наказом від 06.10.2004 № 202-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_8 в СГТОВ «Прогрес». Відповідно до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ є особою з інвалідністю ІІ групи.

Суд зазначає, що протягом 2023 року на підприємстві було працевлаштовано 4 особи з інвалідністю: відповідач у січні, травні, вересні 2023 року подавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН, проте направленні центром зайнятості особи з інвалідністю відмовилися від роботи за станом здоров`я або у зв`язку з відділеністю проживання.

Суд враховує, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, не несуть відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо вони розробили необхідні заходи для створення робочих місць, зокрема, створили робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно проінформували відповідні установи, але фактично не працевлаштували особу з інвалідністю з причин незалежних від них: за відсутності осіб з інвалідністю, відмови особи з інвалідністю від працевлаштування, наявності протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а, від 21.05.2020 у справі № 520/3919/19.

З урахуванням оцінених доказів і перевірених доводів за встановлених обставин працевлаштування відповідачем у 2023 році осіб з інвалідністю, подання службі зайнятості відповідної звітності, суд не встановив порушень СГТОВ «Прогрес» у спірних правовідносинах, за яке відповідачу необгрунтовано і немотивовано нараховано адміністративно-господарські санкції та пеню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України).

Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи оцінку наданого до матеріалів адміністративної справи розрахунку суми адміністративного-господарських санкцій позивачем та не підтверджені доказами доводи адміністративного позову та на противагу попереднім - обгрунтовані докази до відзиву відповідача, що у достатній мірі спростовують заявлену до стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкцію і як наслідок неправомірно обчислену пеню, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог за відсутності підстав для стягнення суб`єктом публічної адміністрації, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю [вул. Благовісна 269/105, м. Черкаси, 18002, РНОКПП 21368023];

відповідач: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» [вул. Максимовича 1, с.Богуславець, Золотоніський район, Черкаська область, 19762, ЄДРПОУ 03793001].

Рішення суду складене 04.07.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА