Рішення

від 04.07.2024 по справі 580/4385/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року справа № 580/4385/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна (далі позивач) до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товару № UA 401000/2024/000106/2 від 18.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401060/2024/000049.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими позивачем документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на викладене, позивач зазначає, що застосування резервного методу для визначення вартості є необґрунтованим.

Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

15.05.2024 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що до заявленої митної вартості декларантом не додаються витрати на страхування, проте, згідно з пунктом 3 «Умови та термін поставки» (підпункт 3.5.) контракту №2 від 07.02.2024, разом з товаром продавець направляє документи про страхування.

Окрім того, встановлено, що транспортний засіб переміщувався через митний кордон самоходом, проте у довідці про вартість транспортних витрат б/н від 11.04.2024 зазначено, що страхування не здійснювалось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статтею 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів). Відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно підпункту 4.1. контракту ціни на товар наведені в додатку №1, в той же час надана додаткова угода №1 від 07.02.2024 містить посилання на контракт №2 від 08.02.2024, який відмінний від наданого до митного оформлення.

Товар поставляється на умовах поставки EXW Oud Gastel Нідерланди, що, зокрема, передбачає додання до митної вартості транспортних витрат від Нідерландів до митного кордону України. Транспортні витрати декларантом додано у сумі 50000 тис. грн. що, згідно довідки ПП «Трансоста» б/н від 11.04.2024, дорівнює транспортним затратам на транспортування від m. Siret (Румунія) до м/п Порубне.

Згідно наданого рахунку 24.00143 від 28.02.2024, оплата здійснюється банківським переказом за проформою №60240116, яку до митного оформлення не надано.

Окрім того, згідно підпункту 5.3. контракту, оплата за товар здійснюється за реквізитами сторін, наведеними в пункті 12 контракту, який фактично у наданому до митного оформлення контракті відсутній.

З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості.

Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, 12.04.2024 декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ.

Декларантом додатково надано страховий поліс №А809705677, в якому відсутня вартість страхування, тобто страхування товару проводилось, але не надано документи про витрати страхування.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 15.12.2023 №UA209180/2023/076963 за якою оформлено товар: « 1.Напівпричіп-цистерна бувша у використанні, для перевезення вантажів,марки MAGYAR модель S38DD11EN номер шасі- НОМЕР_1 рік випуску 2007, дата першої реєстрації 21.03.2007», що складає 18242,35 Євро.

17.05.2024 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, допитавши свідка, суд встановив таке.

07.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Безпечна» (Покупець) та фірмою Gema Trading B.V. (Нідерланди) (Постачальник) укладено контракт № 2.

Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець продає, а Покупець купує на умовах EXW Oud Gastel, Нідерланди, (згідно Інкотермс 2020), транспортні засоби в кількості та за цінами, наведеними в додатках до цього Контракту.

Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту, загальна вартість Контракту становить 53 000,00 Євро, які покупець сплачує до 29.02.2024.

Згідно додатку № 1 до Контракту, товаром що постачається є:

- Тягач Марки DAF FTT XF510 6х4, рік першої реєстрації: 2014/4, № шасі: НОМЕР_2 за ціною 38 000.00 Євро.

- Напівпричіп Lambrecht/01LK30, рік першої реєстрації: 2007/10, № шасі: НОМЕР_3 за ціною 15 000,0 Євро.

16.04.2024 ТОВ «Безпечна» через представника ТОВ «Брокер-Центр», подано до Вінницької митниці Державної митної служби електронні митні декларації на транспортні засоби:

- №24UA401060005893U8 на Тягач, яку оформлено 18.04.2024 без зауважень із задекларованою митною вартістю за основним методом згідно ст. 57 Митного кодексу України;

- № 24UA401060005892U9 на Напівпричіп, із задекларованою митною вартістю за основним методом, а саме до ціни товару додано витрати на його транспортування: (15000,00 Євро) + 50000,00 грн. Усього 682427,00 грн.

Разом з декларацією відповідачу надано такі документи:

- контракт № 2 від 07.02.2024 з додатком;

- інвойс №24.00143;

- міжнародну товарно-транспортну накладну від 04.04.2024;

- технічний паспорт на напівпричіп від 28.03.2024 №A55125156;

- технічний паспорт на напівпричіп від 16.01.2013 №570365932;

- технічний паспорт на напівпричіп від 26.10.2007 №PNG S/00057;

- платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 27.02.2024;

- довідку про транспортні витрати від 11.04.2024;

- електронну митну декларацію № 24NL3IQ2W62TO1NDA7 від 02.04.2024.

За результатами перевірки поданої митної декларації та поданих документів митним органом позивачу було направлено повідомлення від 17.04.2024, в якому зазначено, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме:

1) Встановлено, що до заявленої митної вартості декларантом не додаються витрати на страхування, проте, згідно з пунктом 3.«Умови та термін поставки» (підпункт 3.5.) контракту №2 від 07.02.2024, разом з товаром продавець направляє документи про страхування. Окрім того, встановлено, що транспортний засіб переміщувався через митний кордон самоходом, проте у довідці про вартість транспортних витрат б/н від 11.04.2024 зазначено, що страхування не здійснювалось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статтею 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів);

2) Згідно підпункту 4.1. контракту ціни на товар наведені в додатку №1, в той же час надана додаткова угода №1 від 07.02.2024 містить посилання на контракт №2 від 08.02.2024, який відмінний від наданого до митного оформлення;

3) Товар поставляється на умовах поставки EXW Oud Gastel Нідерланди, що, зокрема, передбачає додання до митної вартості транспортних витрат від Нідерландів до митного кордону України. Транспортні витрати декларантом додано у сумі 50000 тис. грн., що згідно довідки ПП «Трансоста» б/н від 11.04.2024, дорівнює транспортним затратам на транспортування від m. Siret (Румунія) до м/п Порубне;

4) Згідно наданого рахунку 24.00143 від 28.02.2024, оплата здійснюється банківським переказом за проформою №60240116, яку до митного оформлення не надано. Окрім того, згідно підпункту 5.3. контракту, оплата за товар здійснюється за реквізитами сторін, наведеними в пункті 12 контракту, який фактично у наданому до митного оформлення контракті відсутній.

Запропоновано надати такі документи: додатки до контракту у разі їх наявності; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (по території ЄС); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа.

На виконання вказаного повідомлення позивачем додатково були надані документи:

- довідку ПП «Трансоста» про структуру транспортних витрат б\н від 11.04.2024;

- супровідний лист до довідки про структурну вартість транспортних витрат №1 від 17.04.2024;

- рахунки ТОВ «Трансоста» за надання послуг з доставки транспортних засобів №10 від 26.03.2024, №11 від 08.04.2024, № 12 від 16.04.2024;

- платіжні інструкції ТОВ «Безпечна» про оплату послуг з доставки №5185 від 02.04.2024, №5201 від 08.04.2024, №5230 від 17.04.2024;

- страховий поліс на DAF № 1321169 від 04.04.2024;

- страховий поліс на цистерну №А809705677/23 від 28.03.2024;

- проформу від постачальника № 60240116 від 07.02.2024;

- додаткову угоду №1 від 05.04.2024 до контракту № 2 від 07.02.2024;

- лист ТОВ «Безпечна» від 17.04.2024 №170424/1;

- платіжне доручення в іноземній валюті про оплату за Товару від 27.02.2024 №2;

- виписку по рахунку ТОВ «Безпечна» за 27.02.2024.

Рішенням Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 18.04.2024 № UA 401000/2024/000106/2 визначено вартість напівпричепу - 18242,35 Євро та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401060/2024/000049.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив таке: «Встановлено, що до заявленої митної вартості декларантом не додаються витрати на страхування, проте, згідно з пунктом 3.«Умови та термін поставки» (підпункт 3.5.) контракту №2 від 07.02.2024, разом з товаром продавець направляє документи про страхування. Окрім того, встановлено, що транспортний засіб переміщувався через митний кордон самоходом, проте у довідці про вартість транспортних витрат б/н від 11.04.2024 зазначено, що страхування не здійснювалось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування. Відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості. Згідно підпункту 4.1. контракту ціни на товар наведені в додатку №1, в той же час надана додаткова угода №1 від 07.02.2024 містить посилання на контракт №2 від 08.02.2024, який відмінний від наданого до митного оформлення. Товар поставляється на умовах поставки EXW Oud Gastel Нідерланди, що, зокрема, передбачає додання до митної вартості транспортних витрат від Нідерландів до митного кордону України. Транспортні витрати декларантом додано у сумі 50000 тис. грн. що, згідно довідки ПП «Трансоста» б/н від 11.04.2024, дорівнює транспортним затратам на транспортування від m. Siret (Румунія) до м/п Порубне. Згідно наданого рахунку 24.00143 від 28.02.2024, оплата здійснюється банківським переказом за проформою №60240116, яку до митного оформлення не надано. Окрім того, згідно підпункту 5.3. контракту, оплата за товар здійснюється за реквізитами сторін, наведеними в пункті 12 контракту, який фактично у наданому до митного оформлення контракті відсутній. З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Декларантом додатково надано страховий поліс №А809705677, в якому відсутня вартість страхування, тобто страхування товару проводилось, але не надано документи про витрати страхування. Також додатково надано іншу версію довідки про транспортні витрати, в якій вказано інше місце відправки - Oud Gastel Нідерланди, однак суми транспортних витрат не змінились. Додатково наданим листом від 17.04.2024 №170424/1 ТОВ «Безпечна» повідомляє, що платежі за страхування товару не здійснювались, вартість страхування входить у вартість товару. Листом б/н від 18.04.2024 було надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» транспортного засобу відповідно до статті VII ГАТТ Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 15.12.2023 № UA209180/2023/076963 за якою оформлено товар: « 1.Напівпричіп-цистерна бувша у використанні, для перевезення вантажів, марки MAGYAR модель S38DD11EN номер шасі- НОМЕР_1 рік випуску-2007р., дата першої реєстрації-21.03.2007р.», та складає 18242,35 Євро.».

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі №820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як установлено судом, 07.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Безпечна» (Покупець) та фірмою Gema Trading B.V. (Нідерланди) (Постачальник) укладено контракт № 2.

Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець продає, а Покупець купує на умовах EXW Oud Gastel, Нідерланди, (згідно Інкотермс 2020), транспортні засоби в кількості та за цінами, наведеними в додатках до цього Контракту.

Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту, загальна вартість Контракту становить 53 000,00 Євро, які покупець сплачує до 29.02.2024.

Згідно додатку № 1 до Контракту, товаром що постачається є:

- Тягач Марки DAF FTT XF510 6х4, рік першої реєстрації: 2014/4, № шасі: НОМЕР_2 за ціною 38 000.00 Євро.

- Напівпричіп Lambrecht/01LK30, рік першої реєстрації: 2007/10, № шасі: YA9013027BS127929 за ціною 15 000,0 Євро.

16.04.2024 ТОВ «Безпечна» через представника ТОВ «Брокер-Центр», подано до Вінницької митниці Державної митної служби електронні митні декларації на транспортні засоби:

- №24UA401060005893U8 на Тягач, яку оформлено 18.04.2024 без зауважень із задекларованою митною вартістю за основним методом згідно ст. 57 Митного кодексу України;

- № 24UA401060005892U9 на Напівпричіп, із задекларованою митною вартістю за основним методом, а саме до ціни товару додано витрати на його транспортування: (15000,00 Євро) + 50000,00 грн. Усього 682427,00 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача та платіжного доручення в іноземній валюті від 27.02.2024 №2, позивачем сплачено фірмі Gema Trading B.V. кошти в сумі 53000,00 Євро.

Доводи спірного рішення, що оплата здійснюється банківським переказом за проформою №60240116, яку до митного оформлення не надано, спростовуються супровідним листом від 17.04.2024 відповідно до якого позивачем надано на додатковий Митниці запит проформу від постачальника №60240116 від 07.02.2024. Вказана проформа також наявна у матеріалах справи.

Стосовно доводів спірного рішення, що згідно підпункту 5.3. контракту, оплата за товар здійснюється за реквізитами сторін, наведеними в пункті 12 контракту, який фактично у наданому до митного оформлення контракті відсутній, суд зазначає, що позивачем надана митниці додаткова угода №1 від 05.04.2024 до контракту, яка містить домовленості, про нову редакцію п. 5.3. Договору, яка викладена у такій редакції: «Банківські реквізити Сторін наведені у п. 11. цього Контракту».

При цьому, п.11 Контракту містить реквізити сторін.

Щодо страхування Напівпричепу Lambrecht/01LK30, суд зазначає таке.

Згідно п. 3.5 Контракту, разом з товаром Продавець направляє документи про його страхування.

Крім того, згідно з п. 3 Додаткової угоди №1 до Контракту за згодою Сторін до ціни товару включено вартість старування Транспортних засобів, отримання тимчасових номерів.

Суд встановив, що позивач подав митному органу страховий поліс на Напівпричіп Lambrecht №А809705677/23 з терміном дії з 28.03.2024 до 17.04.2024.

Суд зазначає, що згідно з позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 та у постанові від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з понесеними витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Оскільки, як установлено судом, вартість страхування включено до вартості транспортного засобу, що обумовлено вищевказаним контрактом та додатковою угодою, суд дійшов висновку про безпідставність висновків митного органу щодо ненадання позивачем доказів вартості страхування.

При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак не доведення і включення цих витрат до митної вартості.

Стосовно доставки транспортних засобів в Україну, суд зазначає таке.

Відповідно до довідки ПП «Трансоста» про структуру транспортних витрат від 11.04.2024 затрати на доставку всього товару становлять 153000,00 грн., зокрема 50 000,00 грн. з яких становлять витрати на транспортування Напівпричепу до м/п Порубне.

Також митниці 17.04.2024 позивачем подано платіжні інструкції ТОВ «Безпечна» про оплату послуг з доставки № 5185 від 02.04.2024, № 5201 від 08.04.2024, № 5230 від 17.04.2024.

Стосовно доводів спірного рішення, що у довідці від 11.04.2024 зазначено, що доставка здійснюється з м. Siret (Румунія), суд зазначає, що відповідно до супровідного листа від 17.04.2024 №1, ПП «Трансоста» повідомило про помилку та просить вважати, що доставка здійснюється з GS Ould Gastel (Нідерланди).

Отже, позивачем доведено понесення витрат на транспортування Напівпричепу з GS Ould Gastel (Нідерланди) до м/п Порубне в сумі 50000,00 грн. та включення цих витрат до митної вартості.

Доводи спірного рішення, що згідно підпункту 4.1. контракту ціни на товар наведені в додатку №1, в той же час надана додаткова угода №1 від 07.02.2024 містить посилання на контракт №2 від 08.02.2024, який відмінний від наданого до митного оформлення, суд вважає необґрунтованими, оскільки дослідивши вказані документи, судом розбіжностей не виявлено.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, інвойсом, платіжним дорученням про перерахування коштів тощо. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Суд наголошує, що всі зазначені у ч.2 ст.53 МК України документи декларант надав митному органу, а відтак суд вважає, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала ЕМД від 15.12.2023 № UA209180/2023/076963 за якою оформлено товар: « 1.Напівпричіп-цистерна бувша у використанні, для перевезення вантажів, марки MAGYAR модель S38DD11EN номер шасі- НОМЕР_1 рік випуску-2007р., дата першої реєстрації-21.03.2007р.».

Однак, як установлено судом, позивачем здійснювалось оформлення Напівпричепу Lambrecht/01LK30, рік першої реєстрації: 2007/10, що за маркою відмінний від транспортного засобу, який взятий за джерело визначення митної вартості.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 18.04.2024 №UA401000/2024/000106/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401060/2024/000049.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд.17, код ЄДРПОУ 43997544) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна (19251, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Безпечна, вул. Центральна, 37, код ЄДРПОУ 34678814) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ