Ухвала

від 01.07.2024 по справі 361/1855/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4148/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч. 6 ст. 193, ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 361/1855/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року, -

за участю:

прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , погоджене першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, із середньою-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальног правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи апеляційні вимоги захисник вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді незаконна, необґрунтована та така, що підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що з лютого 2022 року ОСОБА_8 проживає за кордоном, про що органу досудового розслідування було відомо до підписання повідомлення про підозру від 11.04.2024 року. ОСОБА_8 ніколи не викликався безпосередньо даним органом досудового розслідування для будь-яких слідчих дій, попри наявність в матеріалах кримінального провадження його контактів та членів його родини. Крім того, ОСОБА_8 не отримував повідомлення про підозру від 11.04.2024 року та не повідомлявся органом досудового розслідування щодо необхідності прибуття для його отримання та проведення будь-яких слідчих дій. Захиснику підозрюваного стало відомо про те, що ОСОБА_8 набув статус підозрюваного за результатом фактичного ознайомлення із матеріалами клопотань 23.05.2024 року.

Апелянт наголошує, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки у повідомленні про підозру від 11.01.2024 року немає події злочину та немає жодного логічного обґрунтування підтвердженого розумно допустимими доказами причетності ОСОБА_8 до обставин, які є вигаданим ОСОБА_12 та прийнятими органом досудового розслідування за дійсне.

Посилається автор апеляційної скарги і на те, що якщо проаналізувати склад доказів, долучених органом досудового розслідування та покладених в мотивувальну частину оскаржуваної ухвали від 08.04.2024 року, то в цілому вони ґрунтуються виключно на показаннях, в той час як згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України.

Звертає увагу суду, що кримінальне провадження триває із 2017 року протягом яких ОСОБА_13 активно сприяв усім органам досудового розслідування у встановленні об`єктивної істини, та як наслідок неодноразово приймав участь в слідчих діях, які проводились Бориспільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Головним слідчими управлінням ГСУ НП України, неодноразово надавав пояснення та за ініціативою органів досудового розслідування надавав доступ, та всі запрошувані документи/інформацію під час обшуків. За весь час, з початку внесення запису до ЄРДР, до ОСОБА_8 не обирались заходи забезпечення кримінального провадження - у зв`язку із відсутністю підстав їх застосування. Враховуючи соціальну напруженість та передчуття неминучості нападу російської федерації, з ціллю збереження свого життя та членів своєї сім`ї, ОСОБА_8 , як і значна кількість громадян України виїхав за межі України - жодних правових перепон для цього не існувало.

Зазначає і те, що всі ризики про якій йдеться в клопотанні слідчого є надуманими та нічим необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурорів, які заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судового провадження, у слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017111100000186 від 04.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що в вересні 2004 року, більш точного часу встановити під час досудового розслідування не представилось можливим, перебуваючи у невстановленому місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був уповноваженою особою ТОВ «Мініарт» (код ЄДРПОУ 31675234, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , засновники - ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , статутний капітал 1 000 000,00 грн.), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зловживання довірою.

На виконання даного злочинного умислу ОСОБА_8 , будучи раніше знайомим з ОСОБА_15 , в вересні 2004 року, запропонував останньому, здійснити інвестування в розвиток ТОВ «Мініар» (код ЄДРПОУ 31675234, місце реєстрації: Україна, 95007, Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_4 ) у вигляді коштів загальною сумою 320 000 доларів США.

З метою переконання ОСОБА_12 в законності намірів ОСОБА_8 повідомив останньому, що ОСОБА_12 фактично стає співзасновником ТОВ «Мініарт» на 33,3%, при цьому юридично засновниками будуть зазначені ОСОБА_8 та двоюрідна сестра ОСОБА_12 - ОСОБА_14 .

В вересні 2004 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , перебуваючи в місті Києві, більш точного місця не встановлено, будучи помилково впевненим в правильності та добросовісності дій ОСОБА_8 , не здогадуючись про його злочинні наміри, добровільно, з метою виконання вказаних домовленостей, вважаючи вказану пропозицію ОСОБА_8 вигідною для себе, передав останньому грошові кошти в сумі 320 000 доларів СІЛА, що згідно інформації Національного банку України, станом на 15.09.2004, згідно курсу гривні до іноземної валюти складало 1 699 104 гривень (100 доларів США складали 530,97 грн., таким чином 1 долар = 5, 3097 грн., 5 3097 грн. х 320 000 = 1 699 104 грн.).

ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переслідуючи при цьому корисливу мету власної наживи, з метою введення в оману потерпілого ОСОБА_12 , шляхом створення штучних намірів повернення інвестованих грошових коштів в повному обсязі, протягом 2009-2014 років, в різний час та різними долями передав ОСОБА_12 грошові кошти на загальну суму 60 000 доларів США.

02.06.2014, ОСОБА_8 заволодівши грошовими коштами ОСОБА_12 , які, згідно усних домовленостей, було інвестовано в ТОВ «Мініарт» (код ЄДРПОУ 31675234, місце реєстрації: Україна, 95007, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Беспалова, будинок 41, квартира 5 ), не маючи намірів виконувати зобов`язання, перебуваючи в місті Києві зареєстрував підприємство ТОВ «Мініарт Моделе» (код ЄДРПОУ 39235783, адреса реєстрації: 02091, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 144-В), зазначивши засновником одну особу - ОСОБА_8 .

19.06.2014 року ОСОБА_8 використовуючи статутний капітал ТОВ «Мініарт» (код ЄДРПОУ 31675234, місце реєстрації: Україна, 95007, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Беспалова, будинок 41, квартира 5 ) вніс в статутний капітал ТОВ «Мініарт Моделе»: станок Термопластавтомат EXTRA 13-430, пресформи, комплектуючі.

При цьому ОСОБА_8 намірів повернути грошові кошти не мав та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив шкоду потерпілому ОСОБА_12 на загальну суму 260 000 доларів США, що згідно інформації Національного банку України, станом на 15.09.2004, згідно курсу гривні до іноземної валюти складало 1 380 522 гривень (100 доларів США складали 530,97 грн., таким чином 1 долар = 5, 3097 грн., 5 3097 грн х 320 000 = 1 380 552 грн.), що є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Кримінального кодексу України, яка була чинна на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

11 січня 2024 року першим заступником прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 погоджено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Письмове повідомлення про підозру, як правило, вручається слідчим або прокурором безпосередньо в зазначеній в повідомлені особі в день його складання. При цьому у випадку неможливості такого вручення, повідомлення про підозру має бути вручене особі у спосіб, передбачений статтями 135-136 цього КПК для вручення повідомлень. У зв`язку з цим, 11.01.2024 надіслано поштою повідомлення про підозру на адресу реєстрації; а саме: АДРЕСА_1 , та адресу проживання: АДРЕСА_2 . Крім того, надіслана повістка на явку до Броварського РУП для допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного на 15.01.2024, на 18.01.2024, на 21.01.2024 на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , та на адресу проживання: АДРЕСА_2 . Однак ОСОБА_8 до Броварського районного управління поліції на повістки не з`явився та про місце свого перебування не повідомив. Слідчому судді надані відповідні докази направлення вказаних повісток.

29.01.2024 року дане кримінальне провадження постановою заступника начальника ВРЗЗС слідчого відділу ОСОБА_16 за погодженням з першим заступником прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , зупинено та ОСОБА_8 оголошено в розшук.

25.03.2024 року винесено постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_8 .

05.04.2024 року слідчий СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 за погодженням із першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.04.2024 року ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області задоволено клопотання слідчого та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні, як то визначено в ч. 3 ст. 111 КПК України, здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, яка входить до глави 11 цього Кодексу, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом, як передбачено в ч. 1 ст. 136 КПК України, є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У визначений зазначеними нормами КПК України спосіб для вручення повідомлень органи досудового розслідування не здійснили повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції, текст повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.01.2024 року був відсутній.

Відсутні в матеріалах провадження і дані про те, що повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 11 січня 2024 року направлялося на адресу реєстрації останнього, а саме: АДРЕСА_1 , та адресу проживання: АДРЕСА_2 .

Крім того, в матеріалах провадження міститься інформація про виїзди і в`їзди ОСОБА_8 через пункти перетину кордону України, зокрема, згідно з цією інформацією, ОСОБА_8 02 лютого 2022 року о 14 год. 12 хв. здійснив виїзд автомобілем з території України в пункті пропуску Ягодин і більше в Україну не повертався (т. 1, а. с. 28).

Між тим, будь-які відомості, що органами досудового розслідування вживалися в порядку, передбаченому главою 43 КПК України, заходи для повідомлення ОСОБА_8 підозру в межах міжнародного співробітництва, в матеріалах провадженні відсутні.

Разом з тим, під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції слідчий суддя належним чином не перевірив, чи здійснено органом досудового розслідування всі необхідні дії, які мають бути виконані після винесення постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук.

Між тим, матеріали, які були надані слідчому судді до клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять доказів, що постанова про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук була скерована до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а головне - до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації внесення інформації щодо міжнародного розшуку підозрюваного до обліків Генерального секретаріату Інтерполу.

Так, хоча чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття «міжнародний розшук», однак ще за часів дії КПК України, 1961 року, було розроблено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджену спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09 січня 1997 року МВС України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Держкомкордоном, Державною митною службою України, в якій визначено, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.

Відсутній в матеріалах, які додані до клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і доказ того, що відомості про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча вимога про це безпосередньо закріплена в ч. 2 ст. 281 КПК України.

Таким чином, наявність однієї лише постанови слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_17 , про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук є недостатнім для встановлення факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Виходячи з того, що слідчому судді не було надано достатніх матеріалів, на підставі яких він міг би оцінити реальність оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, то його висновок про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук слід визнати помилковим.

Отже, у слідчого судді не існувало правових підстав для обрання щодо ОСОБА_8 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як такого, що внесено без належних доказів вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру та будь-яких доказів перебування останнього в міжнародному розшуку.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , погоджене першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , погоджене першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4