Постанова

від 04.07.2024 по справі 420/32635/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32635/23

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Дата і місце ухвалення 27.02.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» про надання дозволу на стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС», в якому просило надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 34280742), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що станом на 23.11.2023 року, відповідно до розрахунку податкового богу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - АЛЬЯНССЕРВІС» перед бюджетом становить 982654 грн. 93 коп. Дана заборгованість відповідачем не погашена.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав повернути позовну заяву, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за подання позову. Апелянт звертає увагу, що відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» податковий орган звільняється від сплати судового збору, зокрема, у разі звернення до суду з позовом про стягнення сум податкового боргу, однак у цій справі предметом розгляду є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Щодо суті заявлених позовних вимог відповідач вказує, що однією з обов`язкових умов, яка зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із таким позовом є відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Позивач надав до суду докази, які свідчать про відсутність коштів на рахунках відповідача виключно станом на 05.09.2023 року, що не є достатнім доказом відсутності коштів на рахунках відповідача, оскільки до суду податковий орган звернувся у листопаді 2023 р.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Позивач зазначає, що діяв в межах наданих йому повноважень. При цьому, позивач наголошує, що станом на 01.05.2024 р. ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» продовжує накопичувати податковий борг, про що надає докази.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО - АЛЬЯНССЕРВІС» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Київській області, за основним місцем обліку.

Відповідно до розрахунку податкового богу та інтегрованих карток платника податкова заборгованість позивача станом на 23.11.2023 року перед бюджетом по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, становить 980068,49 грн., по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, становить 2586,44 грн.

Заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи №9036332184 від 21.02.2022 року на загальну суму 44 7761,16 грн.;

- нарахування по податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи №9029189539 від 20.02.2023 року на загальну суму 678 745,11 грн.;

- нарахування пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України на загальну суму 3 982,54 грн. (Враховуючи часткову сплату боргу в сумі 150 420,32 грн.).

Заборгованість по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, виникла в результаті:

- нарахування по податковій декларації екологічного податку №9430705147 від 09.02.2022 року на загальну суму 2 586,44 грн.

Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Як встановлено судом, у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0000575-1306-1532 від 29.03.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Головне управління ДПС в Одеській області, на підставі п. 95.5 статті 95 ПКУ, винесло Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №551/4-1532 від 07.08.2023 року, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Податковий орган звернувся до банків, обслуговуючих ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС», щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суми податкового боргу, від яких було отримано нижчезазначені відповіді:

платіжна інструкція №1474-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. стягнуто 420 грн. 32 коп. з ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС»;

платіжна інструкція №1466-13-06 від 05.09.2023 року на суму 2296 євро 00 євроцентів повідомлення про відмову у виконанні платіжної інструкції на примусове списання відповідно до п.п. 12, 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022, на підставі п.69 Інструкції, у зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

платіжна інструкція №1467-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про відмову у виконанні платіжної інструкції на примусове списання відповідно до п.п. 12, 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022, на підставі п.69 Інструкції, у зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

платіжна інструкція №1468-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про відмову у виконанні платіжної інструкції на примусове списання відповідно до п.п. 12, 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022, на підставі п.69 Інструкції, у зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

платіжна інструкція №1465-13-06 від 05.09.2023 року на суму 70 доларів США 70 центів повідомлення про відмову у виконанні платіжної інструкції на примусове списання відповідно до п.п. 12, 27 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022, на підставі п.69 Інструкції, у зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

платіжна інструкція №1473-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про повернення без виконання відповідно до п.27 та п.69 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, а саме: на зазначеному рахунку платника кошти відсутні;

платіжна інструкція №1472-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про повернення без виконання відповідно до п.27 та п.69 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, а саме: на зазначеному рахунку платника кошти відсутні

платіжна інструкція №1469-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про повернення без виконання: - відповідно до п.69 Розд.IV Постанови Правління НБУ №163 від 29.07.2022 р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», у зв`язку з тим, що відсутні кошти на рахунку платника;

платіжна інструкція №1470-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про повернення без виконання: - відповідно до п.4 ч.2 ст. 34 Закону України від 28.12.2014 р. №77-VIII «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти, зараховані на окремий рахунок (рахунок для зарахування страхових коштів), не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону

платіжна інструкція №1471-13-06 від 05.09.2023 року на суму 91 416,00 грн. повідомлення про повернення без виконання: - відповідно до п.69 Розд.IV Постанови Правління НБУ №163 від 29.07.2022 р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», у зв`язку з тим, що відсутні кошти на рахунку платника.

Як встановлено судом, позивач прийняв рішення про опис майна у податкову заставу №351/15-32-13-06 від 05.04.2023 року, на підставі якого було складено акт опису майна відповідача за №167/15-32-13-02-35 від 28.06.2023 року.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та ухвалюючи рішення, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (підпункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України установлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом пункту 95.9. статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов`язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів встановлено, що за ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» рахується податковий борг в сумі 982654,93 грн., що підтверджується наявними у справі податковими деклараціями, витягом з облікової (інтегрованої) картки платника податку та довідкою про суми податкового боргу.

Така сума заборгованості в розмірі є узгодженою.

Як встановлено судом, у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0000575-1306-1532 від 29.03.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Головне управління ДПС в Одеській області, на підставі п. 95.5 статті 95 ПКУ, винесло Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №551/4-1532 від 07.08.2023 року, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Податковий орган звернувся до банків, обслуговуючих ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС», щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суми податкового боргу

Під час розгляду справи встановлено, що на банківських рахунках ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» грошові кошти відсутні. Платник податку має майно, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що контролюючим органом дотримано порядок та черговість вжиття заходів з метою погашення ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» податкового боргу, а саме: направлення вимоги, вчинення дій щодо стягнення коштів з банківських рахунків платника податків (направлення до банківської установи платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення), які повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку).

При цьому, колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що ГУ ДПС в Одеській області не подано доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» грошових коштів на всіх рахунках, відкритих платником податку у фінансових установах на момент звернення до суду, а надано докази станом на вересень, оскільки податковим органом було вжито всіх заходів, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні дані про банківські рахунки, платіжні інструкції на примусове списання (стягнення), які повернуто банком без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника податку.

При цьому, слід наголосити, що апелянт, зазначаючи в апеляційній скарзі такий довід як відсутність доказів щодо стану рахунків ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» станом на момент звернення до суду, не надає суду спростовуючих доказів, а саме щодо наявності таких коштів на рахунках.

В свою чергу, як вбачається з наданого ГУ ДПС в Одеській області до суду апеляційної інстанції інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу, станом на 01.05.2024 р. ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» продовжує накопичувати податковий борг, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем до суду першої інстанції разом із позовною заявою платіжні інструкції та повідомлення банку станом на 05.09.2023 р. є актуальними.

Жодних доказів, які б спростовували відомості досліджуваних документів матеріали справи не містять та апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Отже, суб`єктом владних повноважень належними та допустимими доказами підтверджено наявність у ТОВ «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» відкритих банківських рахунків та відсутність коштів на таких рахунках для погашення податкового боргу.

Водночас, за відсутності жодних доказів, які б спростовували установлені вище обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі докази є належними для підтвердження спірних у даній справі обставин.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що ГУДПС в Одеській області звільнено від сплати судового збору та відкрито провадження у справі без сплати позивачем судового збору за подання позову, колегія суддів зазначає наступне.

Частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 №2719-IX, який набрав чинності 25.11.2022, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту:

« 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Таким чином, звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - є заходом погашення податкового боргу, з огляду на що, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що позивач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду фактично є реалізація стягнення податкового боргу.

Зазначене вище узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 160/3085/23.

В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд зазначає про помилковість посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №460/12170/23, оскільки вказане не відповідає приписам ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 04.07.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька