Постанова

від 04.07.2024 по справі 420/16253/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16253/22

Суддя першої інстанції: Корой С.М.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 24.03.2023р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Портал Груп» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2022р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Портал Груп» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000224/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000420.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Портал Груп» надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2023р. позов задоволений з підстав того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2021р. між ТОВ «Портал Груп» (покупець) та компанією AYDAMAR DOGALTAS INS. ITH. INR (продавець) укладений контракт №1/2021, згідно умов якого постачальник виробляє і продає, а покупець купує продукцію з природного каменю, а саме мармур, травертин і інше (далі товар), в асортименті, кількості і по цінам, які вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Пунктом 2.1 вищезазначеного контракту від 01.03.2021р. №1/2021 визначено, що ціна на товар зазначається на умовах FOB. CIF, CFR.

04.07.2022р. ТОВ «Портал Груп» та AYDAMAR DOGALTAS INS. ITH. INR уклали додаткову угоду №01, згідно умов якої у зв`язку із зміною умов поставки, ціна на товар вказується на умовах EXWs (Інкотермс 2010) і зазначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. /т.1 а.с.23-27, 39/

На виконання умов вищезазначеного договору продавцем поставлено на користь позивача партію товару плити з травентину, для внутрішнього облицювання стін та підлоги у будівництві.

08.08.2022р. ТОВ «Портал Груп» подано до Одеської митниці митну декларацію №500500/2022/013750, у якій митна вартість товару визначена за ціною контракту (перший метод) у розмірі 8099,60 доларів США. Товар ввезено на умовах поставки EXW TR AFYONKARAHISAR на виконання умов контракту від 01.03.2021р. №1/2021. /т.1 а.с.72/

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист від 28.07.2022р.; інвойс від 28.07.2022р. № GIB2022000000023; автотранспортну накладну від 28.07.2022; сертифікат про походження товару від 28.07.2022 № V 0938014; банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.07.2022 № 166; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.08.2022 № 02/08; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.03.2021 № 1/2021; договір про надання послуг митного брокера № БР 125 від 01.04.2019; договір (контракт) про перевезення від 06.07.2022 № 06/07/2022; 10) Договір (контракт) про перевезення від 25.07.2022; додаткову угоду №01 до контракту № 1/2021.

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000224/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.75/

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000420 за результатами перевірки митних декларацій та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів. /т.1 а.с.76/

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000224/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2022р. №UA500020/2022/000420.

В даному випадку, з вказаного рішення та карти відмови вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. За результатами проведеної консультації, митну вартість визначено за резервним методом.

При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки, маркування та транспортних документів, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод визначення митної вартості товару.

Так, в оскаржуваному рішенні митного органу про коригування митної вартості товару зазначено про наступні недоліки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

2) наданий до митного оформлення інвойс від 28.07.2022 № GIB2022000000023 не містить посилань на зовнішньоекономічний договір (контракт);

3) наданий до митного оформлення банківський платіжний документ, що стосується товару № 166 від 26.07.2022 не містить посилання на інвойс, відповідно немає підтвердження оплати конкретної партії товару та підпису та печатки;

4) пункт 2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.03.2021 № 1/2021, визначає, що ціна на товар зазначається на умовах FOB. CIF, CFR, але не передбачає умови поставки EXW, які зазначено у інвойсі.

Разом з тим, 04.07.2022р. ТОВ «Портал Груп» та AYDAMAR DOGALTAS INS. ITH. INR уклали додаткову угоду №01 до контракту від 01.03.2021р. №1/2021, згідно умов якої у зв`язку із зміною умов поставки, ціна на товар вказується на умовах EXWs (Інкотермс 2010) і зазначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. /т.1 а.с.23-27, 39/

Таким чином, саме додатковою угодою від 01.03.2021р. №1/2021 передбачено умови поставки EXW, що свідчить про безпідставність доводів митного органу з цього приводу.

Згідно до Інкотермс 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), EXW- означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізником товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Верховний Суд в постанові від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Так, позивачем до митного оформлення були надані: договір-заяву про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2022р., автотранспортну накладну від 28.07.2022р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.08.2022р. №02/08, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №7-00000363 від 28.07.2022р. /т.1 а.с.22, 35, 36/

Таким чином, позивачем надано докази, що підтверджують транспортні витрати на імпортований товар.

Водночас, законодавством України не передбачено форми інвойсу і вимог щодо його заповнення. Крім того, у наданому інвойсі зазначено відправника, отримувача, зазначено кількість, одиниці виміру, ціну та загальну суму за замовленим товаром, що надає можливість ідентифікувати вказану операцію та зазначені обставини жодним чином не впливають на митну вартість товару.

При цьому, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №803/3649/15.

Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008р. №216 (надалі - Положення №216) встановлює загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті.

Однак, вимоги Положення №216 не поширюються на:

- операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків;

- операції з використанням електронних платіжних засобів (п. 1.3).

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті, затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року №258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені відповідні поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення.

Водночас чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT повідомленні.

Більш того, у наданому платіжному документі №166 від 26.07.2022р. наявна печатка банку та підпис посадової особи, однак вони зроблені не у відповідній графі та вказано на підставі якого контракту здійснено оплату (№1/2021 від 01.03.2021р.). /т.1 а.с.21/

Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв