Постанова

від 02.07.2024 по справі 620/8381/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8381/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ"" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області № 8706188/14236166 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 14.11.2022 № 260059//6, № 8706198/14236166 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 14.11.2022 № 260060//6, № 8706184/14236166 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 14.11.2022 № 260063//6.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) Податкові накладні від 14.11.2022 № 260059//6, № 260060//6, № 260063//6.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року залишено без змін.

Позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з не вирішенням питання щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши вказану заяву щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість такої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

У силу вимог до частини першої ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції позивачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1047115, акт приймання -передачі наданих послуг від 20.11.2023 року, рахунок №2 від 07.11.2023 року за надану правову (професійну правничу) допомогу у справі № 620/8381/23 у розмірі 1 000 грн., платіжну інструкцію №7920 від 07.11.2023 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Окрім цього, суд має враховувати, чи є розмір заявлених позивачем витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Таким чином, дослідивши надані документи та враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, колегія суддів вважає, що справедливою та співмірною сумою витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції є 1 000,00 грн.

Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткової постанови.

Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ"" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 620/8381/23.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" (місце проживання: 14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18; ЄДРПОУ: 14236166) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (місце знаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) та Державної податкової служби України (місце знаходження: 04053, м. Київ, площа Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн. з кожного.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.