Постанова

від 04.07.2024 по справі 320/8997/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8997/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Марич Є.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кобаля М.І., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (далі - третя особа), в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві щодо неподання висновків про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2020р. у розмірі 2 910 413,00 грн. (І квартал 2020р.); - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновки про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2020р. у розмірі 2 910 413,00 грн. на рахунок позивача IBAN НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом протиправно не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань, у зв`язку із тим, що за позивачем обліковується сума надмірно сплачених коштів в розмірі 2 910 413,00 грн. з податку на прибуток, що підлягають поверненню позивачу з відповідного бюджету згідно статті 43 Податкового кодексу України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) щодо неподання висновків про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» (місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3а; код ЄДРПОУ 21552117) надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2020р. у розмірі 2 910 413,00 грн. (два мільйона дев`ятсот десять тисяч чотириста тринадцять гривень, 00 коп.) (І квартал 2020р.).

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновки про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» (місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3а; код ЄДРПОУ 21552117) надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2020р. у розмірі 2 910 413,00 грн. (два мільйона дев`ятсот десять тисяч чотириста тринадцять гривень, 00 коп.) на рахунок позивача IBAN НОМЕР_1 .

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вступну та резолютивну частину судового рішення у справі № 320/8997/23 проголошено 03 серпня 2023 року, а повний текст виготовлено 13 березня 2024 року, та зазначає наступне.

Так, порядок ухвалення судового рішення у справі регулюється Главою 9 КАС України.

Статтями 243, 250 КАС України визначено порядок ухвалення судових рішень та проголошення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вказує, що дата проголошення вступної та резолютивної частини та дата повного тексту судового рішення у справі не може відрізнятися. Таким чином, датою ухваленн судового рішення у справі є 03 серпня 2023 року.

Також вказує, що зазначене вище не впливає на суть та розгляд обставин викладених у рішенні у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» перебуваючи на обліку у Центральному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків було подано декларації за 2020р.:

1) 24.04.2020р. податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2020р.;

2) 23.07.2020р. податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020р.;

3) 09.11.2020р. податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2020р.;

4) 01.03.2021р. податкову декларацію з податку на прибуток підприємств річну.

Подання та отримання декларацій підтверджується сформованими в електронному вигляді квитанціями №2.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2020р., об`єкт оподаткування позивача податком на прибуток підприємств становив 16 179 465,00 грн. (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06) становив 2 912 304,00 грн. (18% об`єкта оподаткування згідно п. 136.1 ст. 136 ПК України).

Зазначену суму податку на прибуток (2 912 304,00 грн.) згідно пп. 57.1.2 п. 57.1 ст. 57 ПК України зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 891,00 грн. (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за І квартал 2020р. становила 2 912 304,00 грн. - 1891,00 грн. = 2 910 413,00 грн. (рядок 17).

Податок на прибуток за І квартал в сумі 2 910 413,00 грн. та авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1891,00 грн. було перераховано до Державного бюджету України 20.05.2020р., що підтверджується платіжним дорученням №2264 від 20.05.2020р.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2020р. податок на прибуток (рядок 6) склав 3 195 806,00 грн. Зазначену суму податку на прибуток (3 195 806, грн.) відповідно до пп. 57.1.2 п. 57.1 ст. 57 ПК України зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 303 838,00 грн. (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16). В результаті чого, сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за півріччя 2020р., становила 3 195 806,00 грн. - 303 838,00 грн. = 2 891 968,00 грн. (рядок 17). Враховуючи, що позивачем до державного бюджету вже був перерахований податок на прибуток в сумі 2 910 413,00 грн., податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду склав від`ємне значення, а саме «-» 18 445,00 грн.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2020р. об`єкт оподаткування (код рядка 04) зменшився до 7 559 451,00 грн., податок на прибуток, в свою чергу, що підлягав сплаті за три квартали 2020р., становив 1 360 701,00 грн. (рядок 6). У зв`язку із зменшенням об`єкта оподаткування та відповідно враховуючи сплату позивачем 2 910 413,00 грн. податку, податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, склав від`ємне значення податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, а саме «-» 1 850 038,00 грн.

10.11.2020р. в ході обов`язкового незалежного аудиту фінансової звітності позивача, проведеного ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (код ЄДРПОУ 30373906), були виявлені методологічні помилки у бухгалтерському обліку певних господарських операцій позивача, що викладено у аудиторському звіті позивача.

Основним зауваженням у висновку було помилкове віднесення витрат, які були понесені у відповідних періодах 2018-2019р.р., до витрат поточного періоду (2020р.), відсутність витрат з амортизації основних засобів, які фактично використовуються та не нарахування резервів під знецінення запасів.

З урахуванням зауважень аудиторів та керуючись міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, позивачем було здійснено виправлення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства за 2020р. та 01.03.2021р. позивачем було сформовано та подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020р. Згідно подано декларації, об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2020р. становить: «-» 9 868 225,00 грн. (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06) відповідно не нараховується.

В подальшому позивачем електронними засобами зв`язку через програму «М.Е.DOC» третій особі були подані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2020р.

Відповідно до уточнюючих декларацій об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2020р. також становить від`ємне значення, тобто, податок на прибуток відповідно не нараховується.

Враховуючи від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у річній податковій декларації за 2020р. та уточнюючих деклараціях, сума податку на прибуток за І квартал 2020р. в сумі 2 910 413,00 грн., сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №2264 від 20.05.2020р. вважається ним надміру сплаченою сумою податкових зобов`язань, яка на його думку підлягає поверненню за заявою платника податків.

З 01.01.2022р. позивач перейшов на облік до ГУ ДПС у м. Києві, якому також подавалась уточнюючі декларації з від`ємним значенням об`єкту оподаткування. Уточнюючі декларації прийняті відповідачем без зауважень та ним не оскаржувались.

На день звернення до суду із позовом у електронному кабінеті позивача обліковується переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 9 587 534,66 грн. (підтверджується витягом з електронного кабінету, витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами).

14.11.2022р. електронними засобами зв`язку через програму «М.Е.DOC» відповідачу було повторно подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а саме надміру сплачених сум податку на прибуток підприємства за 2020р. у розмірі 2 910 413,00 грн.

Підтвердженням подання та прийняття заяви є сформовані в електронному вигляді квитанції №1 та №2.

До заяви додано пояснення позивача та лист відповідача №57806/6/26-15-04-05-07 від 04.10.2022р., в якому позивач пояснив причину наявності податкового боргу та зазначив, що станом на дату повторного подання заяви податковий борг у позивача відсутній.

Разом з тим, позивач подав свої заперечення щодо необхідності проведення контрольно-перевірочних заходів та зазначив, що податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2020р., що подані контрольному органу, пройшли камеральні перевірки та прийняті ним. Крім того, зазначив, що законодавством не передбачено необхідність проведення додаткових перевірок податкових декларацій.

Листом від 24.11.2022р. №66787/6/26-15-04-05-07 відповідач залишив подану заяву позивача без розгляду.

Незгода із бездіяльністю відповідача щодо не повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань обумовила його звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платнику надається право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пункту 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Згідно пункту 43.6. статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок визначає Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім`я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (пункт 1 розділу ІІІ Порядку).

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку встановлено, що сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що забезпечення реалізації гарантованого платнику права на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань здійснюється шляхом підготовки податковим органом відповідного висновку про таке повернення та подання його органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за умови: подання платником податків відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, а також відсутності податкового боргу.

Маткеріалами справи встановлено, що підставою для спірного залишення відповідачем без розгляду заяви позивача про повернення надміру сплачених коштів (лист від 24.11.2022р.) послугувало посилання на необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів, при цьому суд враховує, що посилання відповідача на пропуск строку на подання платником податків відповідної заяви (1095 днів) чи наявність податкового боргу у наведеному листі-відповіді - відсутні.

В даному випадку день виникнення надміру сплаченої суми позивачем є 01.03.2021р. - день формування та подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020р., згідно якої об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2020р. становить «-» 9 868 225,00 грн., у зв`язку із чим позивач дійшов висновку про те, що податок на прибуток не нараховується, у зв`язку із чим сума податку на прибуток за І квартал 2020р. - 2 910 413,00 грн. є надміру сплаченою сумою податкових зобов`язань.

Разом з тим, позивачем подано заяву про повернення наведеної суми без наявності податкового боргу 14.11.2022р. (тобто через 743 дні після дня формування переплати).

Докази на підтвердження наявності боргу, який би рахувався за позивачем станом на дату його звернення із відповідною заявою, як і станом на момент звернення до суду із даним позовом, відповідачем до суду не надано.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що бездіяльність податкового органу, яка полягає у не підготовці висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та, відповідно, не поданні відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, є порушенням вимог статті 43 ПК України та Порядку, як наслідок, відповідач допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток.

В силу приписів абзацу першого пункту 43.5 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже чинним законодавством на відповідача покладений обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку із дня подання позивачем заяви підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Проте як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідач таких дій не вчинив.

Колеіясуддів вважає, що відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 04 липня 2024 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: М.І. Кобаль

Н.Є. Маринчак