Ухвала

від 04.07.2024 по справі 240/24406/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/24406/23

04 липня 2024 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мойсюк М.І, перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та від 18 березня 2024 року до командирів військової частини НОМЕР_1 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що скаржником подано апеляційну скаргу до суду з пропуском строку, встановленого КАС України.

Водночас, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані ухвали постановлені 26 січня 2024 року та 18 березня 2024 року в порядку письмового провадження.

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги згідно з вищевказаною правовою нормою є відповідно 12 лютого 2024 року (з урахуванням вихідних днів) та 02 квітня 2024 року.

Водночас, відповідач подав апеляційну скаргу через систему "Електронний Суд" 15.05.2024, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що військова частина є бойовим підрозділом та виконує заходи із забезпечення національної безпеки та оборони України, а також зазначає, що оскаржувані ухвали були фактично отримані 19 квітня 2024 року, що підтверджується датою їх реєстрації вхідної кореспонденції.

З матеріалів справи встановлено, що копії оскаржуваних ухвал було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції від 30.01.2024 (арк. матеріалів а/о 24) та від 01.04.2024 (арк. матеріалів а/о 31).

Водночас, згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно з частиною 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, вручення судом судового рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу у підсистемі «Електронний суд» звільняє суд від обов`язку направляти таке рішення у паперовій формі, або будь-яким іншим способом. Виключення становить лише направлення такого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою особи, яка бажає отримати судове рішення саме у паперовій формі.

У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21, Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Зокрема, у постанові від 21.09.2023 у справі №522/8812/22 Верховний Суд зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

На переконання Верховного Суду згаданими Положенням передбачено надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою, в розумінні цього нормативного акта, визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта оскарження для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, як суб`єкт господарювання не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, посилання апелянта на те, що відповідач отримав оскаржувані ухвали лише 19 квітня 2024 року є необґрунтованими, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у апелянта об`єктивної неможливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання копії оскаржуваного рішення в електронний кабінет відповідача протягом п`ятнадцяти днів, скаржник не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими для вирішення даного питання.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено.

Враховуючи, що апелянтом не наведено обґрунтованих аргументів та не надано належних доказів наявності об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для поновлення Військовій частині НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та від 18 березня 2024 року.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та від 18 березня 2024 року.

2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачМойсюк М.І