Постанова

від 04.07.2024 по справі 460/17608/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/17608/23 пров. № А/857/2611/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року у справі № 460/17608/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Левінський - Агро» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Поліщук О.В.. в м. Рівне Рівненської області 01.01.2024 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Левінський - Агро» (далі ФГ «Левінський - Агро», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.06.2023 № 8919450/42534544;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН) податкову накладну (далі також ПН) ФГ «Левінський-Агро» від 20.04.2023 № 4, днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 1, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що платником податків не надано документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено згідно Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на підставі критеріїв ризиковості операції.

Позивач та відповідач 2 не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа, в силу вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ФГ «Левінський-Агро» (ідентифікаційний код 42534544) є юридичною особою з 09.10.2018 та є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 425345417034.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності за КВЕД як: 01.50 - Змішане сільське господарство; 01.13 - Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Між ФГ «Левінський-Агро» (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (Покупець) 30.03.2023 укладено Договір купівлі-продажу № 1000082625 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця кукурудзу 3 класу урожаю 2022 року в кількості 450т +/- 5% (пункти (А9), (А11), (А12) Договору).

20.04.2023 за видатковою накладною № 5210048114 на виконання умов Договору ФГ «Левінський-Агро» здійснено продаж для ТОВ «Суффле Агро Україна» кукурудзи 3 класу на загальну суму 547687,89грн, в т.ч. ПДВ 67259,92грн.

Вказаний товар доставлено у пункт розвантаження за адресою Рівненська облсть, м. Здолбунів, ст. Здолбунів, код Станції 350002 за допомогою перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Левіт» (ідентифікаційний код 39237094), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.04.2023 № 15, від 20.04.2023 № 16, від 20.04.2023 № 17, від 20.04.2023 № 18.

Відповідність Товару вимогам якості підтверджено сторонами шляхом складення протоколу від 20.04.2023 № 5210048114.

Оплата за товар проведена частково на суму 471011,59 грн платіжною інструкцією від 27.04.2023 № 15486 з призначенням платежу «#181228;Оплата за кукурудзу згідно видаткової накладної № 5210048114 від 20.04.2023 у т.ч. ПДВ 57843,53грн», що також відображено у акті звіряння розрахунків, підписаному сторонами.

20.04.2023 ФГ «Левінський-Агро» склало ПН № 4 на загальну суму 547687,89грн. (в т.ч. ПДВ 67259,92грн) та направило її для реєстрації в ЄРПН.

03.05.2023 позивач отримав квитанцію № 9099744943 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 1005 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У зв`язку з цим, ФГ «Левінський-Агро» було подано контролюючому органу повідомлення від 31.05.2023 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено та копії документів на підтвердження факту постачання ним товарів для ТОВ «Суффле Агро Україна».

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) від 01.06.2023 № 8919450/42534544 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 20.04.2023 № 4.

Підставами для такої відмови у рішенні зазначено: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Додатково зазначено, що договори щодо наданих послуг з ТОВ «Полісся-Гарант» складені в порушення частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) - представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Таке рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до ДПС України скарги у якій серед іншого зазначено про те, що заборона, встановлена частиною третьою статті 238 ЦК України стосується заборони на підписання/укладення договору/правочину одним і тим же представником однієї особи на свою користь або на користь іншої юридичної особи, представником яких він є одночасно, але Договір про надання послуг сільськогосподарською технікою не передбачає відчуження майна однієї особи на користь іншої, а передбачає надання оплатних послуг, де кожна із сторін має власну користь та які укладено між ТОВ «Полісся-Гарант», як виконавцем послуг, в особі ОСОБА_1 та ФГ «Левінський Агро», як замовником послуг, в особі ОСОБА_2 , що свідчить про незаконність відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 20.04.2023.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.06.2023 № 50684/42534544/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін.

Не погоджуючись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.06.2023 № 8919450/42534544 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що позивачем виконані умови, визначені законом для прийняття рішення щодо реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування (далі також ПН/РК) до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас за приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки ПН/РК, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність ПН жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення ПН/РК;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до отриманої позивачем квитанції реєстрація спірної ПН зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, неодноразово викладеним у його рішеннях, зокрема, у постанові від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У квитанції за наслідками розгляду питання про прийняття спірної ПН не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація цієї ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

З матеріалів справи встановлено, що ПН від 20.04.2023 № 4 була складена у зв`язку із настанням першої події - відвантаженням товару позивачем його покупцю згідно видаткової накладної від 20.04.2023 № 5210048114, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження такої господарської операції.

Проте, відповідачем 1 на підставу відмови у реєстрації податкової накладної зазначено, що надані з поясненнями договори щодо наданих послуг з ТОВ «Полісся-Гарант» складені в порушення частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Наведене свідчить про те, що контролюючий орган надав оцінку правочинам, укладеним між позивачем та іншим контрагентом ТОВ «Полісся-Гарант», яке надавало послуги позивачу в ході здійснення господарської діяльності: Договір сушки, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції від 02.01.2023 № 02-01-23-1-ЛА; Договір сушки, очистки та зберігання зерна від 01.10.2021 № 0110-21-Л; Договір оренди нежитлового приміщення № 01/07-21-3 від 01.07.2021; Договір про надання послуг сільськогосподарською технікою від 01.03.2022 № 010322-СГЛА; Договір відповідального зберігання від 01.07.2021 № 01/07/21-3.

При цьому, податкові накладні, складені ТОВ «Полісся-Гарант» по операціях з позивачем в рамках вказаних Договорів, щодо оренди офісного кабінету за квітень 2023 року, послуги з відповідального зберігання товару за квітень 2023 року, відвантаження сільськогосподарської продукції на транспорт (кукурудзи), сушки сільськогосподарської продукції (кукурудзи), культивації, були зареєстровані в ЄРПН, що не заперечується відповідачами.

У графі Додаткова інформація Рішення від 01.06.2023 № 8919450/42534544 зазначено: Договори щодо наданих послуг з ТОВ «Полісся-Гарант» складені в порушення частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Такі ж підстави для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН зазначені в Протоколі засідання Комісії від 01.06.2023 № 141/17-00-18-00-07.

Щодо вказаного апеляційний суд зазначає, що договори, між ТОВ «Полісся-Гарант» (як надавачем послуг) були підписані ОСОБА_1 , а від імені ФГ «Левінський Агро» (як замовника послуг) підписані ОСОБА_2 , що спростовує твердження відповідача про складення таких договорів з порушенням частини третьої статті 238 ЦК України.

Крім того, спірна податкова накладна була складена за результатами господарської операції, яка виникла на виконання договірних відносин не з ТОВ «Полісся-Гарант», а з ТОВ «Суффле Агро Україна», що не було враховано податковим органом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків (позивача у справі), оскільки в квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН не вказано чіткого переліку документів, які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію ПН.

До того ж, як зазначено вище, надані позивачем відповідачу 1 документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірної ПН в ЄРПН,

Варто зазначити, що позивач надав відповідачу 1 значний обсяг інших первинних документів на підтвердження підставності реєстрації спірної податкової накладної, з приводу, яких (первинних документів) відповідач не висловив жодних заперечень.

Слід також звернути увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 140/2456/18.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів приходить до переконання про те, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірної ПН в ЄРПН, водночас обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при вирішенні спору питання про відмову в реєстрації ПН, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

В даному ж випадку, зазначені відповідачем 1 недоліки наданих позивачем документів, не беруться до уваги, оскільки поданими документами підтверджується право позивача на реєстрацію спірної ПН.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації спірної ПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати спірну ПН в ЄРПН колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018 р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем 1 в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені апелянтом обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року у справі № 460/17608/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар