Ухвала

від 04.07.2024 по справі 520/11848/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2024 року

м. Київ

справа №520/11848/22

адміністративне провадження № К/990/25685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів - Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 520/11848/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм-2012" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрайм 2012" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС у Харківській області № 7227945/38279641 від 18 серпня 2022 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18 квітня 2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДПС у Рівненській області № 7227945/38279641 від 18 серпня 2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18 квітня 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

24 червня 2024 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 29 березня 2023 року, а апеляційну скаргу було подано 24 червня 2024 року, тобто більше ніж через рік з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому, відповідач повідомлявся про розгляд справи, подавав відзив на позовну заяву.

Крім того, апеляційний суд зауважив, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду від 29 березня 2023 року, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року була повернута в зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору, не вказанням повного найменування та місцезнаходження всіх учасників справи, зокрема, відповідача та ненаданням копії апеляційної скарги позивачу.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 29 березня 2023 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 24 червня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд констатує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд вірно застосував положення частини другої статті 299 КАС України.

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 520/11848/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм-2012" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко