Постанова

від 03.07.2024 по справі 821/1036/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Київ

справа № 821/1036/18

касаційне провадження № К/9901/8282/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 (суддя Дмитрієва О.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Осіпов Ю.В., Шевчук О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2018 №UA508070/2018/000035/2.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані документи, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 19.04.2018 №UA508070/2018/000035/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару з урахуванням умов поставки товару. Надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, а відтак висновок відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує про наявність розбіжностей у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Посилається на відсутність (виокремлення) відомостей щодо вартості витрат на транспортування та страхування. Скаржник доводить, що на час здійснення митного оформлення товару позивач не надав документів в підтвердження заявленої митної вартості товарів та спростування виявлених розбіжностей у документах.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 03.07.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 08.02.2018 між компанією JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO, LTD (Китай) (продавець) та позивачем (покупець), був укладений контракт №CH-UA-180208 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов`язується на умовах FOB XINGANG згідно Інкотермс 2010 - XINGAN (Китай) - порти Великої Одеси (Чорноморськ/Одеса (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти товар - сітку будівельну, виготовлену на основі скловолокна в рулонах в номенклатурі, кількості та по ціні згідно із супровідними документами.

За вказаним контрактом Товариство отримало сітку будівельну загальною кількістю 12791 рулонів на загальну суму 60796,43 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до сектору митного оформлення митного поста «Херсон - Центральний» Митниці ДФС у Херсонській області 19.04.2018 було подано митну декларацію №UA 508070/2018/000429, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 60796,43 доларів США.

В підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією товариством подані наступні документи: пакувальний лист від 19.02.2018, рахунок-фактура (інвойс) JZ171109 від 19.02.2018, коносамент №WMS1802226 від 26.02.2018, автотранспортні накладні від 18.04.2018 №3759, №3759/1, №3759/2, №3759/3, декларацію про походження товару від 19.02.2018, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.02.2018 №CH-UA-180102, доповнення до зовнішньоекономічного Контракту від 08.02.2018 №1, договір транспортного експедирування від 05.03.2018 №05.03.2018/415-ОД, довідку про транспортні витрати від 18.04.2018 №3442, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.04.2018 №819, договір про надання послуг митного брокера.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3, 4 статті 53 Митного кодексу України по товару №1.

Електронним повідомленням від 19.04.2018 митний орган повідомив декларанта про необхідність надання наступних документів: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково було надано: прайс - лист фірми JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO, LTD; бізнес-пропозицію фірми JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO, LTD; висновок Херсонської торгово-промислової палати; лінійний коносамент; пояснювальну записку перевізника.

За результатами розгляду поданих Товариством документів митним органом прийнято рішення від 19.04.2018 №UA508070/2018/000035/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала 85245,194 дол. США. У вказаному рішенні зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості документально не підтверджено. Документи, надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності:

відповідно до пункту 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB XINGANG згідно Інкотермс 2010, що передбачає необхідність організації доставки товару з порту відправлення покупцем товару (ТОВ «Строй Мир»), отже саме ним укладається договір з транспортно-експедиційною компанією на перевезення вантажу. В поданому до митного оформлення коносаменті від 26.02.2018 №WMS18020226 наявне посилання та фірму-перевізника ТОВ «ТАНІТ», проте договір про перевезення №05.03.2018/415-1ОД між ним та ТОВ «Строй Мир» було укладено пізніше дати видачі коносаменту, а саме 05.03.2018;

в поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 18.04.2018 №819 відсутні реквізити договору, на виконання якого вона видана, а вказана у довідці вартість транспортних витрат не відповідає ринковій і є значно нижчою. Згідно наявної у Митниці інформації (лист ДФС №32917/7/99-99-19-02-01-17, Інтернет сайт фрахтового брокера IMEXTRANS www.sea-freight.com.ua/ru/price) вартість морського перевезення одного контейнера 40 НС морським перевізникам (в тому числі і Maersk за маршрутом XINGAN (Китай) - порти Великої Одеси (Чорноморськ/Одеса (Україна) становить від 1700$ до 3050$);

у додатково наданому коносаменті №575491711 відправником товару є «ZHEJIANG SIMON INTL LOGISTICS» (дане підприємство не є експедитором, оскільки експедитором в порту Китай згідно коносаменту від 08.02.2018 №WMS18020226 є «ААА CHINA LIMITED»; також «ZHEJIANG SIMON INTL LOGISTICS» не є перевізником, так як перевізником виступає MAERSK. Проте, згідно з пунктом 6.2 Контракту відправником та продавцем товару має бути JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO, LTD.

Також, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що за результатами проведеної консультації митну вартість товару скориговано та визначено її за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме - митної декларації від 23.01.2018 №UA500010/2018/405.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведених правових норм вбачається, що митний орган, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як установлено судами, в рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем, в якості підстави для його прийняття зазначено, що відповідно до пункту 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB XINGANG згідно Інкотермс 2010, що передбачає необхідність організації доставки товару з порту відправлення покупцем товару (позивачу). В поданому до митного оформлення коносаменті від 26.02.2018 №WMS18020226 наявне посилання та фірму-перевізника ТОВ «ТАНІТ», проте договір про перевезення №05.03.2018/415-1ОД між ним та ТОВ «Строй Мир» було укладено пізніше дати видачі коносаменту, а саме 05.03.2018.

Суди попередніх інстанцій обгрунтовано визнали безпідставними такі посилання митного органу, зазначивши, що дана обставина не впливає на митну вартість, визначену позивачем, оскільки додатковою угодою№1 від 05.03.2018, укладеною між Товариством та ТОВ «ТАНІТ», встановлено, що умови договору №05.03.2018/415-1ОД поширюються на відносини, що виникли між сторонами до моменту його укладення, що відповідає положенням частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України.

Також, суди правомірно відхилили як безпідставні посилання Митниці на те, що в поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 18.04.2018 №819 відсутні реквізити договору, на виконання якого вона видана, оскільки в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення містяться відомості про надання Товариством довідки про транспортні витрати від 18.04.2018 року №3442, зі змісту якої вбачається, що в ній зазначено реквізити договору, на виконання якого вона видана - 05.03.2018/415-1ОД від 05.03.2018.

Щодо посилань митного органу в оспорюваному рішенні на те, що вказана у довідці вартість транспортних витрат не відповідає ринковій і є значно нижчою, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що сторони вільні у визначенні умов контракту, цін на товари та послуги.

Посилання скаржника на те, що у додатково наданому коносаменті №575491711 відправником товару є ZHEJIANG SIMON INTL LOGISTICS, проте відправником згідно контракту має бути компанія JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO LTD, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у розумінні положень Митного кодексу України лінійний коносамент не є документом, що підтверджує митну вартість.

В «домашньому» коносаменті відправником товару зазначено компанію JINGZHI WIRE MESH INDUSTRY CO LTD (продавець за контрактом), отримувачем вказано ТОВ «Строй Мир», компанія-перевізник (експедитор) ТОВ «Таніт». Посилання на бланку «домашнього» коносаменту на компанію ААА CHINA LIMITED свідчить про використання компанією ТОВ «Таніт» заброньованих на судні місць, які знаходяться у користуванні компанії-агента ААА CHINA LIMITED. При цьому, посилання в лінійному коносаменті на іншу компанію агента, свідчить про бронювання місць на судні морської лінії MAERSK компанією ZHEJIANG SIMON INTL LOGISTICS, в якої у подальшому місця були перевикуплені компанією ААА CHINA LIMITED.

Щодо посилання Митниці на відсутність у договорі №CH-UA-180102 від 08.01.2018 відомостей про те, що витрати на страхування включені до вартості товару, то суди попередніх інстанцій правомірне не прийняли їх до уваги, оскільки положеннями пункту 2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган ДФС зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав неприйняття заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій Товариством митній вартості товару, оскільки на стадії декларування товару вони не були заявлені.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій на підставі повно та всебічно досліджених доказів було встановлено надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова