Провадження номер 2/741/267/24
Єдиний унікальний номер 741/410/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що рішенням шістнадцятої сесії третього скликання Іржавецької сільської ради Носівського району Чернігівської області від 17 серпня 2000 року «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок в розмірі середньої земельної частки (паю) КСП ім. Леніна згідно сертифікатів» ОСОБА_3 , як колишньому члену КСП ім. Леніна та власнику сертифікату на земельну пастку (пай) колишнього КСП ім. Леніна було передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_3 виділені земельні ділянки сіножаті та пасовища, але за життя вона не отримала на зазначені земельні ділянки державні акти та не здійснила за собою реєстрацію права власності на них.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з належного їй майна, а саме права на земельні ділянки, на які вже виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та присвоєні кадастрові номери площею 0,7646 га (сіножаті) кадастровий номер 7423881400:02:001:0581 та площею 0,36 га (пасовища) кадастровий номер 7423881400:02:001:0751, які знаходяться на території Носівської міської ради Чернігівської області, цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла як спадкоємець за заповітом позивач ОСОБА_1 .
У травні 2023 року представник позивача, в інтересах позивача звертався до Носівської районної державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав на вищезазначене майно після померлої, але нотаріус оглянувши надані документи роз`яснив про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене майно. Одночасно було роз`яснено про можливість оформлення спадкових прав у судовому порядку.
Тому представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельних ділянок площами 0,7646га кадастровийномер 7423881400:02:001:0581та площею0,36га кадастровийномер 7423881400:02:001:0751,які призначенідля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва йрозташовані натериторії Носівськоїміської радиЧернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, на ім`я позивача.
Ухвалою судді від 21 лютого 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 квітня 2024 року.
Протокольною ухвалою суду вд 22 квітня 2024 року підготовче судове засідання відкладено до 04 липня 2024 року.
У підготовче судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, до початку розгляду справи по суті представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача (а. с. 64).
У судове засідання представник відповідача не з`явилася, але до початку розгляду справи по суті через систему «Електронний суд» надіслала до суду заяву, у якій зазначила, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника Носівської міської ради (а. с. 61).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
Судом встановлено, що рішенням шістнадцятої сесії третього скликання Іржавецької сільської ради Носівського району Чернігівської області від 17 серпня 2000 року «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок в розмірі середньої земельної частки (паю) КСП ім. Леніна згідно сертифікатів» ОСОБА_3 було надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується архівним витягом з архівного відділу Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 15 вересня 2023 року (а. с. 9).
З довідки Козарського старостинського округу від 23 травня 2024 року № 6/2-31/236 вбачається, що згідно технічної документації по складанню схеми поділу земель на земельні частки (паї) та виготовленню державних актів на право власності на земельну частку (пай) громадянам Іржавецької сільської ради Носівського району Чернігівської області та згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0242693 на ім`я ОСОБА_3 виділено земельну ділянку з кадастровим номером 7423881400:02:001:0751, площею 0,36 га (пасовища) (а. с. 59).
З довідки Козарського старостинського округу від 23 травня 2024 року № 6/2-31/235 вбачається, що згідно технічної документації по складанню схеми поділу земель на земельні частки (паї) та виготовленню державних актів на право власності на земельну частку (пай) громадянам Іржавецької сільської ради Носівського району Чернігівської області та згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0242694 на ім`я ОСОБА_3 виділено земельну ділянку з кадастровим номером 7423881400:02:001:0581, площею 0,7646 га (сіножаті) (а. с. 60).
Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,1246 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_3 на замовлення гр. ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 , яка була власником сертифіката на земельні ділянки, за життя ОСОБА_3 виготовила державний акт на право приватної власності тільки на ріллю, а кормові угіддя не оформила.
Отже, ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства розпочато процес приватизації зазначених вище земельних ділянок (кормових угідь), але за життя не отримано правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та не зареєстровано право власності на них.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Носівською міською радою Чернігівської області складено актовий запис від 29 березня 2019 року № 35, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 4).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 56). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом. Своїм заповітом ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, а також все те, на що вона за законом буде мати право, що підтверджується копією заповіту, посвідченого секретарем виконкому Іржавецької сільської ради Носівського району Чернігівської області ОСОБА_4 16 січня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1 (а. с. 52).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_3 . Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області заведено спадкову справу за № 208/2019.
Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 № 208/2019 (а. с. 50-53) убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом, та отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,2167 га, кадастровий номер 7423881400:02:001:0888; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,6326 га, кадастровий номер 7423881400:02:001:0887; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства площею 0,2685 га, кадастровий номер 7423881400:01:001:0666.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Судом встановлено, що позивач зверталася до Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 0,7646 га (сіножаті) та площею 0,36 га (пасовища). Однак, нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене майно, що підтверджується постановою Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 575/02-31 від 17 травня 2023 року (а. с. 26).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.
Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Отже, це право переходить у спадок її спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.
Отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 3, 3а).
Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ,право назавершення приватизаціїземельних ділянокплощами 0,7646га кадастровийномер 7423881400:02:001:0581та 0,36га кадастровийномер 7423881400:02:001:0751,які призначені дляведення товарногосільськогосподарського виробництвай розташованіна територіїНосівської міськоїради Чернігівськоїобласті, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в ТАСКОМБАНК за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. відповідно до квитанцій № 32528798800007333569 від 14 липня 2023 року та № 5015-0454-7610-9010 від 19 лютого 2024 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Носівська міська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 04 липня 2024 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА
Суд | Носівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120191760 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Носівський районний суд Чернігівської області
Крупина А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні