Рішення

від 22.04.2024 по справі 503/1718/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1718/23

Провадження № 2/503/221/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (пай) розміром 3.37 умовних кадастрових гектарів члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Промінь» яке було посвідчене сертифікатом ОД-12 № 0215566, виданого Кодимською районноюдержавною адміністрацією по території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області (який був втрачений) та було успадковане за заповітом ВАА № 769014 братом заявника ОСОБА_4 та було посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 049065, виданого Кодимською районною

державною адміністрацією Одеської області (який був втрачений), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на його рухоме і не рухоме майно та майно яке він успадкував після померлої матері. Поділ спадкового майна ОСОБА_4 , відбувся рішенням Кодимського районного суду Одеської області № 2-12/07 від 19 грудня 2007 року.

В підготовче засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі. Відповідач в підготовче засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Виклик відповідача було здійснено відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо

зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків. Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1222 , ч. 1 ст. 1220 ЦК України ).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини .У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належалиспадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.77 га, розташована на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Лисогірка, право власності на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 049065, виданого Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області (який був втрачений) та була надана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. № 119/02-14 від 22.02.2024 року вбачається, що на спадщину після померлої ОСОБА_3 заявили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та була заведена спадкова справа № 1426/2002 року. В свою чергу після померлого

ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_2 подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття нею спадщини та була заведена спадкова справа № 521/2005 року.

Встановлено що рішенням Кодимського районного суду Одеської області № 2-12/07 від 19 грудня 2007 року, було визнано в рівних долях за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку пай. В цьому рішенні було допущено помилку, а саме: було вказано сертифікат направо на земельну частку пай, замість державного акту на право приватної власності на землю, хоча в мотивувальній частині, постійно згадується державний акт на право приватної власності на землю. Цим же рішенням Кодимського районного суду Одеської області № 2- 12/07 від 19 грудня 2007 року, Розпорядження голови Кодимської районноїадміністрації № 312 від 20.04.20006 року про видачу ОСОБА_2 (відповідачу) державного акту на право власності наземлю, було визнано недійсним та було скасовано його реєстрацію .В абзаці 2 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судоверішення у цивільній справі» обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративнійсправі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справлише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якоївстановлено ці обставини.

В мотивувальній частині позиції Верховного суду, в Постанові Верховного суду по справі 824/42/20 від 26 листопада 2020 року , роз`яснено щочастиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, недоказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи абоособа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти - це факти,встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суть преюдиції полягає і вж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставинособам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь тісамі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палат Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року роз`яснив, що

свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада .Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 128, 258 , 259 , 264 , 265, 280 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , мешканцем м. Кодима Подільського району Одеської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП № НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0.77 га, яка знаходиться на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (раніше територія Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області), яка на підставі втраченого сертифікату серії IV-ОД № 049065 (кадастровий номер 5122583600:01:001:0237), виданого Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, (який був втрачений).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,

набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова