Рішення

від 04.07.2024 по справі 363/2392/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.07.2024 Справа № 363/2392/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань Охоти Г.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з 16.10.2010 року ОСОБА_1 (дощлюбне прізвище ОСОБА_3 ) перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька ОСОБА_4 .

Оскільки подружнє життя не склалося, то рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.04.2018 року у справі № 363/456/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

02.12.2023 року ОСОБА_1 вступила в нові шлюбні відносини та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 ».

На даний момент часу донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ОСОБА_1 , яка приділяє дитині весь свій час, займається її вихованням, навчанням, доглядом та повним утриманням. Дитина відвідує всі необхідні дитячі заклади. ОСОБА_1 працює в ТОВ «КЕНПАК (УКРАЇНА)», але на даний момент часу стабільного джерела доходу немає, оскільки перебуває в декретній відпустці. У зв`язку з цим ОСОБА_1 потребує допомоги в утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, не цікавиться її життям, не займається її вихованням, утриманням та доглядом, не проводить з нею час, фінансової участі в її утриманні не приймає. Досягнути домовленості щодо участі ОСОБА_2 в утриманні спільної дитини не вдалося. ОСОБА_2 є працездатним, має джерело доходу, інших неповнолітніх або малолітніх осіб на утриманні немає, у зв`язку з чим має можливість брати участь в утриманні спільної доньки.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.05.2024 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав на подачу заяв по суті справи, витребувано у ГУ ДПС в Київській області відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він зазначив, що позовні вимоги підтримує та визнає у повному обсязі, заперечень проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини не має, а також прохав провести розгляд справи за його відсутності. Відомості та обставини, викладені у позовній заяві, ОСОБА_2 не заперечував, підтвердив їх достовірність.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи подані ним заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 121, ч. 1 ст. 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У ч. 1-3 ст. 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.10.2010 року (а.с. 34) судом встановлено, що 16.10.2010 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 219.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 10.12.2013 року (а.с. 10) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис № 393. Батьками дитини у свідоцтві зазначені: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.04.2018 року у справі № 363/456/18, яке набрало законної сили 11.05.2018 року (а.с. 13-14), шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище сторін не змінювалося.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 02.12.2023 року (а.с. 15) судом встановлено, що 02.12.2023 року між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 378. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 .

З витягів з реєстру територіальної громади (а.с. 9, 11) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . У свою чергу, як вбачається з листа Вишгородської міської ради від 23.05.2024 року № 605 (а.с. 21), ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

З письмових заяв сторін по справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не тільки проживає окремо від позивачки та спільної дитини, але і добровільно не виконує покладений на нього обов`язок з утримання дитини. Разом з тим, ОСОБА_2 працездатний, має офіційне джерело доходу, інших осіб на утриманні немає. Дані обставини не заперечувалися та були підтверджені учасниками судового провадження. Крім того, у своїй заяві відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позов, підтримав позовні вимоги та засвідчив своє бажання і готовність сплачувати аліменти на утримання спільної дитини.

Судом встановлено, що днем пред`явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини є 20.05.2024 року.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, інших осіб на утриманні немає, має офіційне джерело доходу, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 травня 2024 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Судом встановлено, що у зв`язку з розглядом справи ані стороною позивача, ані стороною відповідача судових витрат не понесено.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 84, 109, 110, 112, 180, 182, 184 СК України, ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 20.05.2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення про стягнення з аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Головуючий суддя О.В. Рукас